Зауважено, що використання ГІС для відображення континуального розподілу гідрометеорологічних характеристик, особливо за умов недостатності геоданих, потребує розробки методики інтерполяції саме гідрометеорологічних величин. Розроблено цифрові карти басейну р. Десна на основі обрахованих середньобагаторічних значень характеристик весняного водопілля: суми опадів за період весняного водопілля та максимальних запасів води в сніговому покриві. У першому наближенні узагальнено чинники, що впливають на кінцеву статистичну точність і достовірність інтерполяційної поверхні.

Отмечено, что использование ГИС для отображения континуального распределения гидрометеорологических характеристик, особенно в условиях недостаточности геоданных, требует разработки методики интерполяции именно гидрометеорологических величин. Разработаны цифровые карты бассейна р. Десна на основе рассчитанных среднемноголетних значений характеристик весеннего половодья: суммы осадков за период весеннего половодья и максимальных запасов воды в снежном покрове. В первом приближении обобщены факторы, влияющие на конечную статистическую точность и достоверность интерполяционной поверхности.

Using GIS for mapping the continuous distribution of hydrometeorological characteristics, in conditions of geodata limitation, requires the development of interpolation methods, exactly for these hydrometeorological variables. In this publication, digital maps of Desna River Basin were produced based on calculated normal annual values of spring flood characteristics: sums of precipitation for the spring flood period and snow water equivalent. First attempt was made to generalize factors affecting theresulting statistical accuracy and validity.

Загальна мета Водної Рамкової Директиви (ВРД) полягає в тому, що Держави-члени Європейського Союзу мають впровадити необхідні заходи для запобігання погіршення стану всіх поверхневих водних об'єктів та досягти "доброго екологічного стану" та "доброго хімічного стану поверхневих вод". Система екологічної класифікації згідно ВРД описує гідроморфологічні елементи, які "підтримують біологічні елементи". Мета роботи - визначення полігонів обстеження та їх структурних елементів як головних одиниць гідроморфологічного моніторингу озер, а також у характеристиці основних гідроморфологічних показників, які мають бути оцінені в межах полігону з метою регулювання стану озер та відновлення цих водних об'єктів. Загальна методика польового обстеження в межах гідроморфологічного моніторингу озер включає опис характеристик озера у певних точках - полігонах. У межах полігонів виділяється 3 зони: прибережна, зона берега та літораль.

Із застосування гідролого-генетичних (сумарні криві, інтегральні криві відхилень, суміщені хронологічні графіки ) та статистичного методів (оцінка значимості лінійних трендів) виконано аналіз однорідності максимального стоку (максимальні витрати води та шари стоку за період весняного водопілля) та кліматичних чинників його формування. Встановлено, що всі ряди спостережень основних гідрометеорологічних характеристик є квазіоднорідними та квазістаціонарними, статистично значимі тренди мають тимчасовий характер і зумовлюються циклічними коливаннями (наявністю тільки одного неповного циклу довготривалих циклічних коливань). За подібністю форм гідрографів весняного водопілля виявлено 41 клас (12 класів із низькою, 9 - середньою та 20 - із високою ймовірністю). Встановлено, що гідрографи, які увійшли до одного класу, мають схожі кліматичні умови формування водного стоку. Виявлено, що найбільший вплив на форму гідрографів мають температурний режим, запаси води в снігу й умови сніготанення. Визначено, що найвищі водопілля в басейні р. Десна формувалися при інтенсивному зростанні температур повітря в основний період сніготанення, більшими за норму запасами води в снігу та глибиною промерзання грунту. Виконано картування норм кліматичних параметрів і параметрів максимального стоку весняного водопілля в басейні р. Десна.