Розглянуто формування українського консерватизму у контексті релігійно-ідеологічних і політичних процесів у Галичині 1899 - 1939 рр. Проаналізовано форми та методи діяльності суспільно-політичних інститутів християнсько-консервативного спрямування, їх відносини з громадськими, політичними, церковниими інституціями. Визначено, що важливим фактором формування ідеології галицького консерватизму стала доктрина греко-католицизму як національно зорієнтованої національної конфесії.

Рассмотрено формирование украинского консерватизма в контексте религиозно-идеологических и политических процессов в Галиции в 1899 - 1939 гг. Проанализированы формы и методы деятельности общественно-политических институтов христианско-консервативной направленности, их отношения с общественными, политическими, церковными институциями. Показано, что важным фактором формирования идеологии галицкого консерватизма стала доктрина греко-католицизма как национально ориентированной национальной конфессии.

Висвітлено християнську парадигму галицького консерватизму. Проаналізовано суспільно-політичні аспекти діяльності Української греко-католицької церкви у контексті сприяння розвитку галицького консерватизму наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., її роль у формуванні національної свідомості українців.

Освещена христианская парадигма галицкого консерватизма. Проанализированы общественно-политические аспекты деятельности Украинской греко-католической церкви в контексте способствования развитию галицкого консерватизма в конце ХІХ - начале ХХ ст., её роль в формировании национального сознания украинцев.

Проаналізовано сутнісні риси, якими Дж. Хіллман наділяє поняття "душа" і "дух", розкрито філософську проблему методу "визначення душі" або її логосу.

Проаналізовано сутнісні риси філософсько-релігійного фактора державотворчої концепції В. Липинського, яка органічно поєднала монархізм, класократію та християнський ієрархічний світогляд.

Обгрунтовано, що ідеологія галицького консерватизму базувалась на доктрині греко-католицизму як національно орієнтованої християнської конфесії, що зумовило наявність потужної клериканської складової галицького консерватизму, який формувався під впливом або безпосередньо представниками греко-католицького кліру. Установлено, що Українська греко-католицька церква відігравала провідну роль у створенні суспільно-політичних структур консервативного напрямку у Галичині в період 1900 - 1939 рр., що позначилося на їх програмових засадах, напрямках і формах діяльності. На базі конкретно-історичного матеріалу показано, що християнський світогляд, як складова ідеологічних засад консерватизму, сприяв збереженню духовності у галицькому суспільстві і за відсутності власної державності - історичних і культурних традицій галицького українства, його самоідентифікації як складової частини української нації. Проаналізовано форми та методи діяльності суспільно-політичних інститутів християнсько-консервативного спрямування, їх місце та роль у Галичині, стосунки з громадськими, політичними та церковними закладами.

Проаналізовано сутнісні риси теорії особистості Р. Мея з позицій екзистенціальної філософії.

Розглянуто проблему конструювання авіаційним співтовариством символічної репрезентації, спираючись на чинники релігійного світобачення. В результаті проведеного дослідження проаналізовано релігійний концепт людиновимірності авіації. Сакральна традиція культури репрезентує значний сектор символічного, що впливає на більш повне тлумачення людської природи. Символ заперечує будь-яку можливість до зведення, редукції трансцендентного до рівня наївного (примітивного) сприйняття.

Розглянуто проблему духовності глобалізованого суспільства, представлену у філософській спадщині С. Кримського. Виявлено її особливості, запропоновано аналіз категорії "духовність" на основі філософських розмислів видатного українського мислителя. Пропонується висновок про формування С. Кримським цілісної концепції духовності.

Розглянуто аспекти релігійно-аксіологічного впливу Інтернет-комунікації та виявлено його вплив на соціум.

Розглянуто проблеми самоідентифікації локальних цивілізацій за умов глобалізації, що супроводжується міграцією і зіткненням культур та обгрунтовується, що проведення політики мультикультуралізму має бути спрямоване на недопущення розпалення міжнаціональних та міжетнічних конфліктів.

Розглянуто філософський аналіз сутнісних рис радикальної (критичної) педагогіки, як важливої складової сучасної освіти інформаційного суспільства. Висвітлено парадигму визначення критичного мислення, запропонованого П. Фрейре. Актуалізовано необхідність розгляду ідеї компетентностей у межах філософського дискурсу.

Зроблено аналіз філософських сутнісних рис трансдисциплінарності як важливої складової сучасної освіти інформаційного суспільства. Розглянуто цивілізаційний процес як детермінанта трансформаційних тенденцій та філософський концепт у сучасній освітній політиці. Актуалізовано необхідність розгляду ідеї трансдисциплінарності у межах філософського дискурсу.

Проведено дослідження феномену "страх" як складової релігійної екзистенції. Реалізація даної мети пов'язана з актуалізацією аналізу змісту негативного психічного стану (тривоги, відчаю, тощо) та подоланні онтологічного страху, притаманного людині. Зроблено послідовний розгляд есхатологічної теми, що дозволило сформувати важливе уявлення про подолання людиною страху, жаху, туги, завдяки духовній підготовці до смерті протягом всього життя.

Проведено дослідження феномену "розрив" як складової філософської концепції словенського філософа С. Жижека. Реалізація даної мети пов'язана з актуалізацією в його творчості ідей психоаналізу Ж. Лакана та діалектики Г. Гегеля. Зроблено послідовний розгляд зазначеної проблеми в історико-філософському контексті. Зазначене дозволило сформувати важливе уявлення про актуалізацію феномену "розрив" у постмодерній філософії.