Проаналізовано синонімічні ряди та лексико-семантичні процеси в мові засобів масової інформації, зважаючи на динаміку трансформації загальнолітературної норми. Особливу увагу звернено на функціонування стилістичних та абсолютних синонімів, узагальнено основні напрямки лексичних змін, зокрема взаємодії власне української та запозиченої лексики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-212.2

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-71 + Э372.27-503.11

Рубрики:

Українська Православна Церква

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-72 + Ш5(4УКР)5-4

Рубрики:

Література

Шифр НБУВ: Ж60955 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано лексико-семантичні, морфологічні та словотвірні процеси в публіцистичному, художньому, конфесійному стилях у взаємозв'язку з тенденціями динаміки літературної норми. Особливу увагу приділено питанням функціонування фонетичних та морфологічних варіантів, обгрунтовано основні напрямки лексичних та граматичних змін, зокрема взаємодії української та запозиченої лексики, розкриття внутрішнього словотвірного потенціалу. Визначено зміни в нормативному статусі, загальні особливості кодифікації різнорівневих мовних одиниць на основі зіставно-порівняльного аналізу даних історичної та сучасної лексикографії і їх функціональних особливостей.

З урахуванням тенденції сучасної лексико-стилістичної норми представлено значний масив загальновживаної та термінологічної лексики і фразеології української та російської мов. Вміщено додаток "Українсько-російський словник географічних назв", що рекомендує написання великої та малої літер у власних і загальних назвах.

Розглянуто теоретичні та практичні питання співвідношення літературної норми та сучасної мовної практики. Простежено динаміку лексичної та граматичної норми з погляду її кодифікації. Наведено критерії літературної норми. Викладено літературний стандарт у контексті мовної свідомості українців. Висвітлено особливості рефлексії над літературною нормою.

На основі фактичного матерілу періодичних видань різноманітної тематики й ідеології, які охоплюють всю територію сучасної України від кінця XIX до початку XXI ст., запропоновано нормативно-аксіологічну концепцію діахронного аналізу публіцистичного стилю в контексті історії літературної мови з урахуванням соціокультурних і психолінгвальних чинників. Визначено сталі і змінні механізми літературної і стильової норм. Простежено текстову взаємодію структурних одиниць різних функціональних різновидів.

Збірник створений на пошану видатного мовознавця - фахівця в галузі лінгвостилістики, лінгвофольклористики, лінгвоукраїнознавства, граматики, історії української літературної мови, культури мови, лінгводидактики, члена-кореспондента НАН України С.Я. Єрмоленко. Наведено статті з проблем теоретичної і практичної лінгвостилістики та розвитку її терміноапарату, ідіостилістики, лінгвософії українських літературних текстів, соціолінгвістики, політичної дискурсології, історії української лінгвістики. Подано список праць С. Я. Єрмоленко.

Уперше в українському мовознавстві обґрунтовано концепцію діахронного аналізу публіцистичного стилю в контексті історії літературної мови, що враховує соціокультурні і психолінгвальні чинники. Визначено цілісну інтегративну лінгвокульторологічну і структурно-нормативну модель опису мовних одиниць публіцистичних текстів на всіх часових зрізах. Простежено динаміку становлення, розвитку і взаємодії прескриптивної і дескриптивної норм, з’ясовано мовні механізми впливу публіцистичних текстів на суспільну і національно-мовну свідомість. Уведено в науковий обіг аксіологічне осмислення часових мовних парадигм у зв’язку зі зміною естетичних, моральних, ідеологічних орієнтирів суспільства.

Вивчено симбіотичні системи, створені соєю сорту Алмаз (Glycine max (L.) Merr.) та штамами бульбочкових бактерій Bradyrhizobium japonicum 646, РС09, В157, за різного вологозабезпечення (30 і 60 % ПВ). У результаті досліджень встановлено, що посуха залежно від функціональної та адаптаційної здатності кожного з мікросимбіонтів пригнічувала процес нодуляції, внаслідок чого кількість і маса кореневих бульбочок рослин за недостатнього поливу зменшувалася порівняно з показниками контрольних рослин (вирощених за 60 % ПВ). Недостатнє вологозабезпечення (30 % ПВ) негативно впливало на функціонування симбіотичних систем Glycine max (L.) Merr. - Bradyrhizobium japonicum залежно від тривалості посухи. Штами Bradyrhizobium japonicum РС09 і В157 формували толерантніші до посухи симбіотичні системи оскільки їм була притаманна вища азотфіксувальна активність за зниженого вологозабезпечення (30 % ПВ) і в період відновлення поливу порівняно зі штамом Bradyrhizobium japonicum 646. Показано, що з подовженням посухи (від 3- до 10-ї доби) різниця за фізіологічними й симбіотичними показниками між дослідними і контрольними рослинами збільшувалася, але з відновленням поливу частково нівелювалася залежно від штаму-інокулянта.