Досліджено історичні, ідеологічні та суспільно-політичні процеси й явища, які впливали на формування військово-політичних переконань С. Петлюри. З'ясовано історичні обставини формування світогляду С. Петлюри, розкрито його роль в еволюції українського державотворення від автономії до самостійництва. Визначено значення діяльності С. Петлюри у відродженні та творенні українського війська, його вплив на розробку тактики та стратегії збройної боротьби Армії УНР в ході першої та другої українсько-більшовицької війни. Розглянуто військово-дипломатичну діяльність на завершальному етапі боротьби УНР за незалежність, підкреслено значний внесок С. Петлюри у розробку основ національної військової доктрини.

Розглянуто військово-політичну діяльність Симона Петлюри у період Центральної Ради. Акцентовано увагу на ролі С. Петлюри у процесі українізації армії, проаналізовано його діяльність на посаді голови Українського Генерального Військового Комітету, простежено генезис поглядів щодо засад формування армії: від концепції народної міліції як регулярної армії до ідеї розбудови боєздатної регулярної Української армії.

Досліджено економічний підхід до розгляду глобалізації як чинника впливу на розвиток освіти. Охарактеризовано основні виміри економічного аспекту глобалізації освіти: якісно нові вимоги до підготовки кадрів за сучасних умов, комерціалізація освітнього середовища, перетворення освіти на предмет міжнародної торгівлі. Визначено основні завдання освіти за нових умов суспільного життя. Проаналізовано "Програму комплексної соціально-економічної реформи України". Виділено історичні й інституційні чинники необхідності перегляду форм і змісту економічної освіти в Україні.

Розкрито сутність понять "культура", "культура особистості", "економічна культура". Виділено й охарактеризовано складові елементи і функції (пізнавальну, світоглядну, виховну, комунікативну і регулятивну) економічної культури як компонента загальної культури. У графічному вигляді представлено взаємозв'язок структурних елементів економічної культури особистості, ядром якої є економічна свідомість - системне утворення з трьох сфер: нормативно-проективної, мотиваційної та когнітивної. Констатовано, що економічне виховання як частина цілісного виховного процесу підпорядковується його базовим закономірностям, в основі яких лежить діяльність і спілкування, що визначають соціальну сутність людини. Кінцевим продуктом економічного виховання є економічна культура суспільства, складовою якої є економічна культура особистості.

Раскрыта сущность понятий "культура", "культура личности", "экономическая культура". Выделены и охарактеризованы составные элементы и функции (познавательная, мировоззренческая, воспитательная, коммуникативная и регулятивная) экономической культуры как компонента общей культуры. В графическом виде представлена взаимосвязь структурных элементов экономической культуры личности, ядром которой является экономическое сознание - системное образование из трех сфер: нормативно-проективной, мотивационной и когнитивной. Констатировано, что экономическое воспитание как часть целостного воспитательного процесса подчиняется его базовым закономерностям, в основе которых лежит деятельность и общение, определяющие социальную сущность человека. Конечным продуктом экономического воспитания является экономическая культура общества, составляющей которой является экономическая культура личности.

The essence of such concepts as "culture", "culture of a person", "economic culture", components and functions of the economic investigated.

Наведено загальні положення методики формування системи економічних понять як складових економічної культури старшокласників. Визначено психологічні та педагогічні умови їх результативного формування під час навчального процесу: психологічна підготовка учнів до сприймання економічних понять і їх засвоєння, доступність змісту економічних понять.

Приведены общие положения методики формирования системы экономических понятий как составляющих экономической культуры старшеклассников. Определены психологические и педагогические условия их результативного формирования во время учебного процесса: психологическая подготовка учеников к восприятию экономических понятий и их усвоению, доступность содержания экономических понятий.

The main psychological and pedagogical conditions of learning economic notions by secondary school senior students in the process of their economical culture formation are analyzed.

Висвітлено гуманітарну складову освіти в процесі формування духовної культури майбутнього фахівця та шляхи досягнення якісної освіченості особистості за сучасних соціокультурних умов. Сформовано проблематику нових смислів, що визначають інтелектуальну складову духовного розвитку: утилітарна мораль, свідомість постмодерністської епохи, секуляризація інтелекту, втрата натхненності, міфологізація знання, зміна історичних акцентів, переорієнтація з об’єктивного на суб’єктивне. Обгрунтовано необхідність викладання культурознавчих дисциплін, що концептуально впливають на формування фахівця, його духовного потенціалу і культуротворчої позиції в суспільстві. Наведено завдання навчальних курсів з викладання гуманітарних наук: розкриття сутнісних характеристик духовної культури; ознайомлення студентів з сучасними науковими підходами до проблем культури та духовного розвитку особистості; розвиток орієнтації студентської молоді на гуманістичні ідеали та вічні духовні цінності людства; розвиток духовно-чуттєвого світу особистості, емоційно-образного мислення, здатності до сприйняття життя на основі ідеалів краси. Підкреслено значення гуманістичної складової освіти, яка має бути наповнена загальнолюдськими та національними цінностями (релігійно-моральними, професійно-педагогічними), що тісно пов’язані з провідними життєвими цілями.

Рассмотрены гуманитарная составляющая образования в процессе формирования духовной культуры будущего специалиста и пути достижения качественного образования в современных социокультурных условиях. Сформирована проблематика новых смыслов, определяющих интеллектуальную составляющую духовного развития: утилитарная мораль, сознание постмодернистской эпохи, секуляризация интеллекта, потеря одухотворенности, мифологизация знания, изменение исторических акцентов, переориентация с объективного на субъективное. Обоснована необходимость преподавания культуроведческих дисциплин, концептуально влияющих на формирование специалиста, его духовного потенциала и культуротворческие позиции в обществе. Названы ключевые задачи учебных курсов по преподаванию гуманитарных наук: раскрытие сущностных характеристик духовной культуры; ознакомление студентов с иновационными научными подходами к проблемам культуры и духовного развития личности; развитие духовно-чувственного мира личности, эмоционально-образного мышления, способности к восприятию жизни на основе идеалов красоты. Подчеркнуто значение гуманистической составляющей образования, которая должна быть наполнена общечеловеческими и национальными ценностями (религиозно-моральными, профессионально-педагогическими), тесно связанными с ведущими жизненными целями.

The article is dedicated to the humanitarian component of education in the formation of spiritual culture of future specialist and the ways to achieve professional quality of education of an individual in modern social and cultural conditions.

Предмет дослідження - особливості формування фінансової системи козацької держави. Мета дослідження - вивчення основ формування фінансової системи козацької держави. Методи дослідження - історичний, порівняльний, літературний, описовий. Проаналізовано основні ознаки національної економіки Української козацької держави. Розглянуто особливості формування фінансової системи, грошово-кредитної системи даної доби. Галузь застосування результатів - дані дослідження можна використовувати у навчальному процесі, під час викладання навчальних дисциплін "Історія України", "Фінанси", "Бюджетна система", "Податкова система". Висновки: національна економіка виникла та розвивалась на основі держави (Українська козацька держава) та поглиблення суспільного поділу праці. Були сформовані основні ознаки національної економіки: тісні економічні зв'язки (розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі); єдиний економічний простір (Гетьманські універсали, наявність грошової одиниці, формування єдиної фінансової системи та її складових); єдиний економічний центр (поміркована зовнішня та внутрішня економічна політика Б. Хмельницького); суверінитет (особа і влада гетьмана як голови держави та її уряду; влада гетьмана мала всенародний характер) та спільна територія. В даний період сформувалася фінансова система Української козацької держави, про що свідчить створений Державний скарб, система податків та зборів, кордонні мита та обов язковість їх відрахувань до Державного скарбу, видатки з нього, а також гошово-кредитна система.

Розкрито особливості політичних взаємовідносин відомого дипломата Миколи Василька та головного отамана військ УНР Симона Петлюри у міжвоєнний період, висвітлено основні напрями їх співпраці спрямованої на захист національних інтересів українського населення, показано їх внесок у розбудову української зовнішньої політики, визначено факти які впливали на прийняття рішень щодо підписання Варшавського договору, показано роль М. Василька у підготовці переїзду С. Петлюри за кордон та створення умов для подальшого його перебування в еміграції.