Дисертацію присвячено розробці спектральних методів моделювання динамічних систем з використанням локально-імпульсних функцій. Розроблено схему швидкого алгоритму взаємного перетворення спектрів сигналів. Запропоновано алгоритми аналізу лінійних систем з постійними і змінними параметрами, білінійних систем, систем з запізненням у просторі станів. Описано схему отримання спектральної моделі під час непараметричного дослідження системи. Розроблено методику розрахунку електродинамічних процесів у лінійних стаціонарних та нестаціонарних ланцюгах. Усі обчислювальні схеми реалізовано в інтегрованому математичному середовищі MathCAD 7.0.PRO.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч210.12

Рубрики:

Автоматизація наукових досліджень

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Цель работы - изучить особенности взаимосвязей структурного состояния брахиоцефальных артерий с характеристиками суточного профиля артериального давления (АД) у пациентов с гипертонической болезнью II стадии среднего и пожилого возраста. Обследовано 74 пациента среднего (n = 46) и пожилого возраста (n = 28), которые в зависимости от возраста были разделены на 2 группы. По факторам риска, степени артериальной гипертензии больные достоверно не отличались. В I группе выявлена достоверно большая распространенность стенозирующего атеросклероза сонных артерий по сравнению с пациентами II группы. У пациентов пожилого возраста со стенозирующим атеросклерозом сонных артерий был установлен значительно более высокий уровень систолического АД в ночное время. На увеличение комплекса интима-медиа у пациентов с нарушенным суточным ритмом АД влияла недостаточная степень ночного снижения систолического АД. На увеличение степени стеноза сонных артерий у больных с сохраненным суточным ритмом АД влияло повышение уровня систолического АД в ночное время, пульсового АД в течение всех суток и недостаточное снижение диастолического АД в ночные часы.

Хронічна серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду визнана важливою проблемою громадського здоров'я у всьому світі. Висвітлено результати роботи, що спрямована на оцінку характеристик добового профілю артеріального тиску в осіб середнього та похилого віку, асоційованих з розвитком діастолічної дисфункції лівого шлуночка за гіпертонічної хвороби, як одного з основних патогенетичних механізмів, відповідальних за формування синдрому серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду.

Мета роботи - визначити рівень тривоги та депресії, дослідити когнітивні функції і статус фізичної активності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від віку. Обстежено 67 пацієнтів з АГ I - III стадії (бляшка і/або постінфарктний кардіосклероз), яких згідно з класифікацією віку (ВООЗ, 2012) було розподілено на три групи: 1-ша група - 25 осіб середнього віку, 2-га группа - 22 пацієнти похилого віку, 3-тя група - 20 осіб старечого віку (СВ). Проаналізовано анамнестичні дані: найвищий отриманий рівень освіти, загальну кількість років освіти за денною формою навчання, тривалість АГ, антропометричні дані та рівень артеріального тиску на момент звернення до лікаря. Використовували індивідуальний підхід до визначення цільового рівня артеріального тиску згідно з рекомендаціями європейських товариств кардіологів та гіпертензіології (2018). Когнітивні функції оцінювали за допомогою Монреальської шкали когнітивної оцінки (МоСА) і тесту малювання годинника. Рівень тривоги та депресії визначали за Госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS). Серед осіб СВ зареєстровано статистично значущо більший ступінь виразності депресії порівняно з іншими групами. Лише в цій групі вищий рівень депресії асоціювався з меншою кількістю часу протягом тижня, який приділяли регулярним заняттям фізкультурою впродовж тижня. Серед пацієнтів з АГ середнього віку відсутність тривоги та депресії виявлено у 56,0 % обстежених. У групі СВ у 75,0 % пацієнтів діагностовано вияви тривоги та депресії різного ступеня виразності. У цій групі медіана рівня тривоги була вищою, хоча і статистично незначущо, порівняно з іншими групами та відповідала критеріям субклінічної тривоги. За результатами багатофакторного кореляційного аналізу встановлено, що вищий рівень тривоги у пацієнтів середнього віку асоціювався з ранішим віком верифікації АГ, а також зізбільшенням обводу талії та величини співвідношення обвід талії/обвід стегон. Серед пацієнтів похилого віку вищий рівень тривоги визначали за наявності гіподинамії, а серед осіб СВ - за меншої тривалості освіти та зниження когнітивних функцій. Висновки: найбільший рівень депресії виявлено в осіб СВ, що асоціювалося з гіподинамією. За рівнем тривоги групи статистично значущо не відрізнилися, але на підвищення її рівня в групі середнього віку впливали раніший вік діагностування АГ та збільшення ступеня абдомінального ожиріння, в групі похилого віку - гіподинамія, в групі СВ - низький рівень освіти та наявність когнітивної дисфункції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410р3

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - визначити рівень тривоги та депресії, дослідити когнітивні функції і статус фізичної активності у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від віку. Обстежено 67 пацієнтів з АГ I - III стадії (бляшка і/або постінфарктний кардіосклероз), яких згідно з класифікацією віку (ВООЗ, 2012) було розподілено на три групи: 1-ша група - 25 осіб середнього віку, 2-га группа - 22 пацієнти похилого віку, 3-тя група - 20 осіб старечого віку (СВ). Проаналізовано анамнестичні дані: найвищий отриманий рівень освіти, загальну кількість років освіти за денною формою навчання, тривалість АГ, антропометричні дані та рівень артеріального тиску на момент звернення до лікаря. Використовували індивідуальний підхід до визначення цільового рівня артеріального тиску згідно з рекомендаціями європейських товариств кардіологів та гіпертензіології (2018). Когнітивні функції оцінювали за допомогою Монреальської шкали когнітивної оцінки (МоСА) і тесту малювання годинника. Рівень тривоги та депресії визначали за Госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS). Серед осіб СВ зареєстровано статистично значущо більший ступінь виразності депресії порівняно з іншими групами. Лише в цій групі вищий рівень депресії асоціювався з меншою кількістю часу протягом тижня, який приділяли регулярним заняттям фізкультурою впродовж тижня. Серед пацієнтів з АГ середнього віку відсутність тривоги та депресії виявлено у 56,0 % обстежених. У групі СВ у 75,0 % пацієнтів діагностовано вияви тривоги та депресії різного ступеня виразності. У цій групі медіана рівня тривоги була вищою, хоча і статистично незначущо, порівняно з іншими групами та відповідала критеріям субклінічної тривоги. За результатами багатофакторного кореляційного аналізу встановлено, що вищий рівень тривоги у пацієнтів середнього віку асоціювався з ранішим віком верифікації АГ, а також зізбільшенням обводу талії та величини співвідношення обвід талії/обвід стегон. Серед пацієнтів похилого віку вищий рівень тривоги визначали за наявності гіподинамії, а серед осіб СВ - за меншої тривалості освіти та зниження когнітивних функцій. Висновки: найбільший рівень депресії виявлено в осіб СВ, що асоціювалося з гіподинамією. За рівнем тривоги групи статистично значущо не відрізнилися, але на підвищення її рівня в групі середнього віку впливали раніший вік діагностування АГ та збільшення ступеня абдомінального ожиріння, в групі похилого віку - гіподинамія, в групі СВ - низький рівень освіти та наявність когнітивної дисфункції.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410р3

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертаційна робота присвячена удосконаленню діагностики артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих середнього та похилого віку на основі оцінки впливу гемодинамічних і генетичних факторів на зміни структурно-функціонального стану серця і судин та оптимізації контролю ефективності антигіпертензивної терапії за даними довготривалого спостереження. На підставі даних, отриманих за результатами проведеного дослідження, удосконалено діагностичну тактику обстеження хворих на АГ. Встановлено найбільш вагомі характеристики, які впливають на розвиток патологічних змін структурно-функціонального стану серця у хворих на АГ в залежності від віку. Доведено необхідність визначення синхронності циркадних ритмів AT, розрахунку індексу рівномірності AT, індексу переважання гіпертензії у хворих на АГ в похилому і середньому віці при проведенні ДМАТ для виявлення порушень хронобіологічної структури AT. Встановлено важливість визначення генотипу генів ренін-ангіотензинової системи у хворих на АГ середнього і похилого віку для раннього виявлення ризику розвитку ДД ЛШ у хворих на АГ середнього і похилого віку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.654 + Р415.2-4

Рубрики:

Порушення жирового і ліпідного обміну

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж14660 Пошук видання у каталогах НБУВ