Розкрито механізм пошуку нових принципів середовищних, просторових, функціональних рішень засобами дизайну архітектурного середовища в конкурсному проектуванні Львівської архітектурної школи.

Висвітлено історію формування, головні фактори, що вплинули на пропорціонування як науку та метод. Зіставлено системи пропорціонування і підтверджено, що в минулому проектування завжди велося з урахуванням пропорціонування. Встановлено, що переважна кількість архітекторів проектує інтуїтивно. Визначено, що найбільш актуальним синкретичним пропорціонуванням за умов сучасної України є метод золотого перетину; та розроблено його найважливіші принципи.

Розглянуто метод гармонійного пропорціонування як архітектурно-просторового інструментарію, застосованого для створення громадської будівлі на межі історично сформованого середовища м. Чернівці.

Здійснено скринінг мікроорганізмів - потенційних деструкторів гербіцидів на основі імазамоксу, кломазону, гліфосату, 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти. Досліджено здатність виділених ізолятів рости на середовищах з робочими концентраціями вказаних гербіцидів та концентраціями, що в декілька разів перевищують рекомендовані виробником. Зафіксовано помітне збільшення чисельності мікроорганізмів за додавання робочих концентрацій гербіцидів, що свідчить про існування толерантних до гербіцидів форм. Проведено аналіз чисельності мікроорганізмів на середовищах з 2-, 5-, 10-, 15- та 20-кратним надлишком вказаних гербіцидів та встановлено факт зниження кількості життєздатних мікробних клітин, починаючи з 2-кратного надлишку відповідного препарату, що пояснюється негативною селекцією не резистентних до гербіцидів форм. Виділено штами, толерантні до вказаних гербіцидів, та здійснено їх ідентифікацію, яка вказала на приналежність цих штамів до родів Pseudomonas sp., Alcaligenes sp., Bacillus sp., Streptomyces sp. та Arthrobacter sp.

Досліджено здатність мікроорганізмів-деструкторів гербіцидів на основі імазамоксу, кломазону, гліфосату та 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти рости на середовищах з додаванням указаних речовин як єдиного джерела вуглецю. Побудовано криві розвитку культур ізолятів, здатних до зростання на середовищах, що містять вказані гербіциди, та визначено добу переходу культури у стаціонарну фазу росту. Встановлено факт швидкого нарощування біомаси ізолятів і вихід культур на логарифмічну фазу вже з першої доби культивування, що свідчить про можливість залучення гербіцидів до метаболічних процесів клітин бактерій. Проведено аналіз деградації вказаних гербіцидів за дії мікроорганізмів-деструкторів, що засвідчує можливість деструкції імазамоксу, кломазону, гліфосату та 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти до 82, 83, 86 та 80 % на 7-му добу культивування відповідно. Доведено неможливість досягнення подібного рівня деградації вказаних гербіцидів унаслідок гідролітичної дисоціації на стерильному середовищі.

Висвітлено погляд автора на формування сучасної архітектури в Україні. Перелічено позитивні та негативні фактори, що впливають на її становлення. На підставі аналізу цих факторів визначено небезпеки подальшого розвитку, запропоновано шляхи вирішення сучасних проблем у новітній українській архітектурі, а також висвітлено власне бачення майбутнього професії архітектора.