Представлены карты растительности Черемского природного заповедника (по системе Браун-Бланке и доминирующей). Приведена общая синтаксономическая схема и описание растительности заповедника. Дана характеристика основных типов растительности. Отмечена созологическая ценность растительности.

Проведен анализ растительного покрова Черемского заповедника (Волынь, Украина) по изменению эдафических (влажность - Hd, трофность - Tr, кислотность - Re, содержание карбонатов - Ca и азота - Nt) и климатических (континентальность - Kn, терморежим - Tm, криорежим - Cr) факторов. Построены картомодели и установлены закономерности изменения этих факторов на основе ординационного анализа.

Ключ. слова: природний заповідник, охорона природи, рідкісні рослини, Червона книга України
Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*88л64(4Укр-4Вол)

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследованы основные факторы и закономерности почвообразования на территории заповедника, выделены типы почв, дана их характеристика с учетом эдафических условий. Составлена карта почв заповедника.

Уперше одержано дані про флору, рослинність і хребетних тварин Черемського природного заповідника (ПЗ). Розроблено класифікацію рослинності на флористичних засадах (за методом Браун - Бланке), що є підставою класифікації екосистем. З використанням методики синтофітоіндикації встановлено екологічні закономірності зміни екотопів, зумовлені вологістю, кислотністю грунтів, вмістом у них карбонатів, солей та мінеральних форм азоту. Складено списки рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, Європейського червоного списку, Бернської та Бонської конвенцій. Створено тематичні карти природних умов (рельєфу, грунтів, рослинності) Черемського ПЗ та представлено їх аналіз. Розроблено класифікацію екосистем заповідника, визначено їх площі та межі, проведено созологічну оцінку.

Розглянуто сучасну методологічну концепцію гідроекології на синекологічному рівні, розкрито мету та завдання сучасної екології водних екосистем і гідроресурсів. Викладено базові наукові положення розвитку, функціонування основних типів водних екосистем. З позицій системного підходу обгрунтовано методи досліджень, надано тлумачення термінів і понять. Охарактеризовано водні ресурси України, розглянуто питання їх охорони та захисту. Висвітлено екологічний стан гідросфери, показано шляхи вирішення проблем, пов'язаних з її забрудненням.

Систематизовано основні наукові напрями екології водно-болотних угідь і торфових земель України в історичному аспекті. Запропоновано перспективи вдосконалення концепції збалансованого розвитку боліт, торфовищ, осушених земель. Розглянуто пріоритетні заходи уніфікації методологічної бази, стратегії впровадження раціонального природокористування у торфовій галузі.

Вперше для Київської області укладено список регіонально рідкісних видів фауни, флори, мікобіоти. Дослідження, моніторинг, заходи збереження зникаючих, уразливих видів біоти, які не включені до Червоної книги України, є пріоритетними в екосозології.

Увагу приділено визначенню концепції збалансованого розвитку торфових боліт та обгрунтуванню їх охорони. Вивчено фітоценотичну структуру Полісся за еколого-флористичною класифікацією Браун-Бланке. Описано нові синтаксони фітоценозів Полісся: Ass. \i Ranuncaletum divaricati \i0 Konishchuk 2012, Ass. \i Hydrocotyletum vulgaris \i0 Konishchuk 2012, Ass. \i Utricularietum minoris \i0 Konishchuk 2012, Ass. \i Chamaedaphno calyculati- Sphagnetum\i0 Konishchuk 2009, Ass. \i Dactylorhizo incarnatae-Sphagnetum \i0 Konishchuk 2009, Ass. \i Dactylorhizo majalis-Sphagnetum \i0 Konishchuk 2009, Ass. \i Drosero-Sphagnetum \i0 Konishchuk 2009, Ass. \i Hammarbyo paludosae-Sphagnetum \i0 Konishchuk 2009, Ass. \i Oxycocco microcarpi-Polytrichetum \i0 Konishchuk 2009, Ass. \i Oxycocco palustri-Sphagnetum \i0 Konishchuk 2009. Укладено карти еколого-геоботанічного, торфоболотного районування Полісся. Встановлено пріоритет еколого-генетичної класифікації торфовищ, доведено її універсальність. Охарактеризовано екологічну паспортизацію боліт, торфовищ і осушених земель України. Розроблено методику палеоекологічних досліджень водно-болотних і торфових відкладів. Укладено схему екомережі Полісся на макрорівні. Сформовано торфотеку. Розвинено теоретичні основи гелології (болотознавства), вдосконалено понятійно-термінологічний апарат. Запропоновано нові терміни: гелологія, постлімкеальні, постпотамні болота, гелоландшафт. Розвинено екосозологічні засади регіональної охорони біоти. Ініційовано Поліську екологічну конвенцію.

На основі аналізу сучасних чинників, екологічного стану болота Чорна Млака визначено сукцесію та перспективи розвитку біогеоценозу та відповідно виявлено такі види рослин: Anemone nemorosa L., Betula pubescens Ehrh., Carex buekii Wimm., Carex pilulifera L., Dentaria buibifera L., Doronicum austriacum Jacq., Gymnocarpium robertianum (Hoffm.) Newm., Homogyne alpine (L.) Cass., Juncus effusus L., Luzula pallescens Sw., Majanthemum bifolium (L.) F. W. Schmidt, Myosoton aquaticum (L.) Moench, Hypericum tetrapterum Fries, Oxalis acetosella L., Potentilla erecta (L.) Rausch., Rubus hirtus Waldst. et Kit., Rubus idaeus L., Rumex acetosa L., Salix caprea L., Scirpus sylvaticus L., Thelypteris palustris Schot, Vaccinium myrtillus L. та ін. Запропоновано шляхи оптимізації збереження унікальної екосистеми за умов рекреаційного навантаження.

Проаналізовано зміну агрофізичних показників родючості грунту в процесі трансформації рослинності перелогів, досліджено динаміку формування травостанів, обсягу і хімічного складу біомаси. Оцінено сукцесію фітостроми в пасквальних і сінокісних умовах. Установлено, що впродовж 2009 - 2011 рр. відбувалося інтенсивне самовідновлення рослинного покриву з швидкою заміною домінуючих видів. Загальна фітопродуктивність ценозу зросла до 0,9 - 2,3 т/га повітряно-сухої маси, а проективне покриття збільшилося до 35 - 65 %. Особливістю формування загальної фітопродуктивності травостою перелогу впродовж 2008 - 2013 рр. була швидка тенденція до збільшення питомої частки бобово-злакового компонента у повітряно-сухій масі. Доведено можливість відтворення на місці староорних грунтів перелогів із задовільною кормовою продуктивністю - 3,2 т/га повітряно-сухої маси. На початку залуження види, що є кормом для тварин, були представлені здебільшого пізніми ярими злаковими бур'янами і плоскухою звичайною (Echinochloa crusgalli (L.) P. Beauv.) та мишієм зеленим (Setaria viridis (L.) P. Beauv.). Пізніше основну частку цінної кормової частини фітомаси складали багаторічні злакові та різнотравні види. На 5 - 6-й рік формування луки відбувалося відновлення продуктивності травостанів, покращення хімічного складу, що обумовлено зміною складу рослинного покриву та показників якості грунту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.5*801.8(4УКР)

Рубрики:

Mycota Гриби. Мікологія

Шифр НБУВ: Ж20611 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.4

Рубрики:

Торф

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано важливість збереження речовини і енергії на прикладі екскавації сапропелю і подальшої рекультивації агроландшафтів. Описано донні сапропелеві відклади деяких озер Західного Полісся (Волинська, Рівненська обл. - Україна, Брестська обл. - Республіка Білорусь) та басейну річки Удай (Чернігівська обл.). Визначено видовий склад біогенних решток (Bacillariophyta, Chlorophyta, Cyanoprokaryota та ін.). Узагальнено концептуальні підходи до використання різних типів сапропелю в Україні на засадах зниження евтрофікації акваторій. Пріоритетом у визначенні та класифікації сапропелю має бути біотично-генетичний підхід із додатковими фізико-хімічними характеристиками. Запропоновано продовжити формування колекції сапропелів з метою вивчення перспективних органо-мінеральних добрив у меліорації земель, а також для оцінювання сукцесій водно-болотних угідь, палеоекологічних досліджень глобальних змін довкілля.

Обгрунтованоно методологічні підходи класифікації торфових екосистем на основі їх походження та взаємодії з навколишнім природним середовищем. Незалежно від використання торфовищ, важливо мати загальне уявлення про його властивості, основні характеристики, що є основою для визначення типу, виду торфу, особливостей генезису і сучасного екологічного стану гелоландшафту. Визначено еколого-генетичну модель розвитку торфових боліт. Систематизовано всі типи торфових відкладів Полісся: низинний тип - 3 підтипи, 8 груп, 29 видів; перехідний тип - 3 підтипи, 6 груп, 11 видів; верховий тип - 3 підтипи, 6 груп, 19 видів. Для Поліської підпровінції зони мішаних, хвойних і широколистяних лісів виділено такі основні 4 типи торфових боліт: постлімнеальні, постпотамні, плакорні, антропогенні.

Приділено увагу питанням гідрографічного та водогосподарського районування України. Розглянуто побудову водогосподарських балансів басейнів річок України. Охарактеризовано стан створення геоінформаційних систем водних та водогосподарських об'єктів України. Висвітлено проблеми водокористування та моніторингу стічних і природних вод в Україні. Розкрито наукові основи збалансованого розвитку водно-болотних угідь і торфовищ України. Обгрунтовано заходи екологічної безпеки водопостачання сільського населення. Досліджено вплив грунту на якість води децентралізованого водопостачання. Проаналізовано використання та якість підземних вод на прикладі Житомирщини.

Проведено ретроспективний аналіз основних етапів створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, проект указу щодо його створення за поданням Міністерства екології та природних ресурсів України перебуває на розгляді в Адміністрації Президента України. Систематизовано категорії збереження видів флори і фауни проектованого Чорнобильського біосферного заповідника на площі 227,3 тис. га. Наукова праця сприятиме визначенню шляхів оптимізації природоохоронних заходів, фонового моніторингу радіаційно забруднених територій у контексті формування Пан'європейської екомережі. Створення заповідника надасть змогу зберегти у природному стані унікальні екосистеми Полісся, забезпечити підтримку та підвищити бар'єрну функцію Чорнобильської зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення, стабілізувати гідрологічний режим та відновити території, забруднені радіонуклідами; проведення міжнародних наукових досліджень та моніторингу стану довкілля.

Індекс рубрикатора НБУВ: П214.3-4

Рубрики:

Лікарські рослини

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто історію та сучасні тенденції наукових підходів до охорони навколишнього природного середовища, моніторингу довкілля. Зроблено спробу уніфікації загальноприйнятих європейських поглядів у концепції збалансованого (сталого) розвитку біосфери. З метою ефективного виконання прикладних і фундаментальних досліджень, проблемних завдань цих наукових напрямів із 1.01.2014 р. в Інституті агроекології та природокористування НААН створено науковий відділ охорони ландшафтів, збереження біорізноманіття і природозаповідання. Відділ входить до Відділення економіки природокористування. Послуги і напрями досліджень відділу: обгрунтування збалансованого розвитку агросфери й ефективної охорони навколишнього природного середовища; підготовка пропозицій розвитку агропромислового комплексу із урахуванням критеріїв екобезпеки; методологічні основи оптимального функціонування автохтонних біогеоценозів, агроландшафтів; концептуальні положення збалансованого розвитку, природокористування, охорони водно-болотних, торфових, лучних, лісових екосистем, а також сільських територій; природно-заповідна справа, формування екомережі, фоновий моніторинг і збереження біорізноманіття.

Обгрунтовано, що територія НПП "Північне Поділля" є унікальною за фітосозологічним значенням екосистемою - три види рослин (Cochlearia pyrenaica DC., Sesleria caerulea (L.) Ard., Spiranthes amoena (M. Bieb.) Spreng.) в Україні трапляються лише тут, місцезростання яких авторами було підтверджено у 2017 р. У НПП "Північне Поділля" відзначено нові екотопи видів рослин Червоної книги України: Utricularia intermedia Hayne, U. minor L., Salix lapponum L., Dactylorhiza maculata (L.) Soo, D. majalis (Rchb.) P. F. Hunt et Summerhayes. Виявлено частину видів Червоної книги України, які наведено в літературних джерелах. Проаналізовано перелік регіонально рідкісних рослин Львівської обл. Наведено 10 фітоугруповань Зеленої книги України. Представлено рідкісні водно-болотні типи природних середовищ Бернської конвенції. Після додаткових досліджень, до четвертого видання Червоної книги України авторами рекомендовано включити такі уразливі, рідкісні, зникаючі види рослин флори водно-болотних угідь і торфовищ НПП "Північне Поділля": Drosera rotundifolia L., Lathyrus palustris L., Ophioglossum vulgatum L., Veratrum lobelianum Bernh., Lotus uliginosus L., Eriophorum gracile Koch, Parnassia palustris L., Triglochin palustre L., Blysmus compressus (L.) Panz. ex Link.