Проаналізовано репрезентативність сучасного природно-заповідного фонду Черкаського району. Вказано перспективні заповідні об'єкти регіону. Вперше розроблено та науково-обгрунтовано структурні елементи регіональної екомережі Черкаського району.

Проаналізовано репрезентативність природно-заповідного фонду Чигиринського району. Запропоновано у перспективі здійснити оптимізацію природно-заповідного фонду Чигиринського району з метою раціонального природокористування екосистем. Вперше розроблено та науково обгрунтовано структурні елементи локальної екомережі Чигиринського району.

Надано оцінку сучасного стану та якості природно-заповідного фонду Одеської області, показано можливості використання природно-заповідних територій і об'єктів для організації екологічно орієнтованих форм рекреаційно-оздоровчої діяльності.

Надано характеристику природному каркасу локальної екомережі, а саме екоядрам, екокоридорам, буферним зонам, які покладені в основу географічної моделі локальної екомережі Черкаського району як важливої складової регіональної екомережі Черкаської області. Ефективність функціонування екомережі району оцінено за допомогою метричних та типологічних показників. Визначено комплекс основних геоекологічних проблем, пов'язаних із обгрунтуванням проекту локальної екомережі та запропоновано напрямки їх оптимального розв'язання.

Обгрунтовано формування і розвиток регіональної екомережі Черкаської адміністративної області на конструктивних ландшафтознавчих засадах. Вперше оцінено геокомпонентну репрезентативність наявних і перспективних природно-заповідних територій Черкаської області як важливих складників ландшафтного каркасу екомережі. Розроблено перспективну геопросторову схему екомережі Черкаської області з урахуванням властивостей ландшафтів та основних виділів ландшафтознавчого та геоботанічного районування. Подано комплексне природничо-географічне обгрунтування складників екомережі регіону: ландшафтних екоядер, екокоридорів, буферних зон. Удосконалено природничо-географічні засади розбудови регіональної екомережі за умов лісостепової зони, зокрема ландшафтознавчо обгрунтовано складники екомережі Черкаської адміністративної області; алгоритм виокремлення ключових регіональних і локальних складників екомережі Черкаської області: ландшафтних екоядер, екокоридорів, буферних зон, відновних територій. Уточнено та доповнено ряди раритетних видів біоти й угруповань. Набули подальшого розвитку теоретико-методологічні засади концепції створення екомережі; обгрунтування змісту біогеографічного підходу до виокремлення структурних складників природного каркасу регіональної та локальної екомережі; аналіз зв'язку між геоекосередовищними проблемами та ступенем антропогенізації лісостепових ландшафтних комплексів регіональної екомережі.

За допомогою методу атомно-абсорбційної спектроскопії досліджено вміст важких металів (Cu, Zn, Pb і Cd) у листках біоіндикаторного виду Tilia cordata Mill. та у грунті із 24-х місцезростань рослин м. Черкаси. За загальним вмістом у листковій біомасі та грунті з локалітетів різного ступеня техногенного забруднення важкі метали можна розташувати у такій послідовності - Zn > Cu > Pb > Cd. На території міста вміст Pb і Cd у зразках грунту був нижчим від ГДК. Забруднення Cu та Zn грунтів і листків, насамперед, спричинено шкідливими викидами хімічних підприємств, Pb - промисловими і транспортними чинниками, a Cd - наближенням до транспортних магістралей.

Проаналізовано результати III Всеукраїнської наукової конференції "Синантропізація рослинного покриву України", яка відбулася 26 - 27 вересня 2019 р. в Києві. Під час роботи цього наукового форуму було обговорено низку актуальних питань, пов'язаних з впливом неаборигенних рослин на довкілля. Наголошено, що нині синантропізація рослинного покриву в Україні набуває катастрофічного характеру і завдає величезних збитків навколишньому середовищу, економіці країни та здоров'ю населення. Однак, на жаль, владні структури й досі повною мірою не усвідомлюють масштаби проблеми.

Висвітлено історію вивчення біорізноманіття та ландшафтів. Увагу приділено структурно-функціональній організації біосистем та їх адаптації до умов трансформованого навколишнього середовища. Викладено теоретичні та практичні засади збереження та раціонального використання біотичного та ландшафтного різноманіття. Розглянуто сучасний стан інтродукційних рослин, озеленення населених пунктів. Висвітлено сучасні проблеми агроекології; еколого-освітні, еколого-етичні проблеми в системі освіти, культури та виховання.

Проаналізовано результати III Всеукраїнської наукової конференції "Синантропізація рослинного покриву України", яка відбулася 26 - 27 вересня 2019 р. в Києві. Під час роботи цього наукового форуму було обговорено низку актуальних питань, пов'язаних з впливом неаборигенних рослин на довкілля. Наголошено, що нині синантропізація рослинного покриву в Україні набуває катастрофічного характеру і завдає величезних збитків навколишньому середовищу, економіці країни та здоров'ю населення. Однак, на жаль, владні структури й досі повною мірою не усвідомлюють масштаби проблеми.

У зеленій зоні міста Києва збереглося декілька рідкісних лісових біотопів, які наразі зазнають впливу антропічних стресових факторів на тлі змін клімату. Одним із шляхів спостереження за станом та змінами у лісових екосистемах є регулярне проведення дендроіндикаційних досліджень. У даній роботі побудовано дендрохронологічну серію Tilia cordata, щоб дослідити її чутливість до кліматичних чинників у лісових біотопах Києва. Встановлено залежність радіального приросту семи дерев від щоденних гідротермічних змінних з інтервалом 14 - 180 днів. Виявлено, що впродовж 1977 - 2015 рр. у лісах Києва радіальний приріст T. cordata обмежували опади, їх вплив був значущим з грудня попереднього року (період спокою) до травня поточного року (період вегетації). Температура повітря у березні-травні попереднього вегетаційного періоду мала менший, але значущий негативний вплив на приріст T. cordata. Вік найстаріших досліджуваних дерев, середній радіальний приріст яких становив 0,95 мм на рік, сягає 300 років. Радіальний приріст наймолодших досліджених дерев віком близько 70 років варіює від 2,70 мм на рік у лісовому масиві до 3,34 мм - на відкритому просторі. Середній радіальний приріст досліджених дерев становить 2,11 +- 0,936 мм на рік.

Розглянуто морфометричний метод аналізу листкових пластинок біоіндикаторного виду Tilia cordata Mill. (Tiliaceae) з екотопів м. Києва. Досліджено біоакумуляцію важких металів та радіонуклідів біоіндикаторними видами. Визначено вміст іонів натрію і хлору в ґрунтах і листках Tilia cordata Mill. в екотопах м. Києва. Звернено увагу на використання спектрофотометричного методу для оцінки екологічного стану урбанізованих територій Києва. Описано застосування комплексу методів біодіагностики для інтегральної оцінки стану Tilia cordata Mill. залежно від рівня техногенного забруднення м. Києва.