Побудовано неоднорідні напівемпіричні фотосферні моделі флокула та слабкого спалаху шляхом узгодження обчислених та спостережених профілів 11 фраунгоферових ліній. У флокулі найбільш прогрітими були верхні шари силових трубок, у середніх шарах була область зниженої щільності. У основній фазі розвитку спалаху магнітні силові трубки також мали більш високу температуру, ніж навколишня їх фотосфера, у деяких шарах прогрів досягав 1500 К. Спалахове збурення розповсюджувалось з верхніх шарів у нижні та мало хвильовий характер. Зміни термодинамічних параметрів у фотосферних шарах, ймовірно, були пов'язані з проходженням конденсації, яка утворилась у хромосфері під час спалаху.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.46

Рубрики:

Фотосфера Сонця

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано, в какой мере способ разделения выборки данных в различных алгоритмах МГУА определяет точность аппроксимации и экстраполяции реальных процессов. Показано преимущество квазиоптимального разбиения. Установлено, что при экстраполяции значений индекса инфляции и доходов в бюджет модель квазиоптимального разбиения совместно с моделью "разбиения по дисперсии" повышает точность результата моделирования.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г576.62

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На прикладі процесу розвитку інфляції досліджено, якою мірою спосіб розбиття вибірки даних у різних алгоритмах МГУА визначає точність прогнозування різкої зміни характеру процесу. Зроблено висновок про ефективність алгоритму адаптивного прогнозування з квазіоптимальним розбиттям даних.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473.2

Рубрики:

Спалахи на Сонці. Вибухи на Сонці

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено залежності променевої швидкості руху фотосферної речовини від висоти для чотирьох моментів спостереження головної фази слабкого спалаху та для потужного двострічкового спалаху на різних стадіях його розвитку: за 30 хв до спалаху, у початковій і головній фазах. У головній фазі слабкого спалаху спостережено опускання фотосферної речовини. Низхідний потік, можливо, був відгуком фотосфери на проходження хромосферної конденсації. У потужному спалаху відбувався вихід нового магнітного потоку. Фотосферна речовина підіймалася зі швидкістю 1 - 4 км/с.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473.2

Рубрики:

Спалахи на Сонці. Вибухи на Сонці

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Побудовано неоднорідні напівемпіричні фотосферні моделі активної області околу слабкого спалаху для головної фази його розвитку. Вони показали, що спалаховим збуренням охоплена область фотосфери, за величиною не менша, ніж характерний розмір супергранули (30 тис. км). Як і в області спалаху, збурення поступово розповсюджувалося з верхніх шарів фотосфери у нижні, але в околі спалаху поширилося на меншу глибину, і зміни термодинамічних параметрів були меншими. Прогрів деяких фотосферних шарів в околі спалаху досягав 300 - 500 K відносно незбуреної фотосфери. Концентрація атомів водню змінена не більше ніж на 1,5 порядки.

Исследована двухленточная солнечная вспышка 7 октября 1979 г. Согласно данным GOES импульсной фазе вспышки предшествовала фаза предварительного нагрева. На основе наблюдений фраунгоферова спектра рассчитаны полуэмпирические фотосферные модели для разных стадий развития вспышки. Результаты моделирования показали наличие в фотосфере изменяющихся со временем неоднородностей температуры, газового давления и других параметров. На стадии предварительного нагрева преобладало возмущение вещества, лежащего ниже основания невозмущенной фотосферы. Оно проявилось в виде узких охлажденных слоев, смещающихся вверх в интервале времени 0,5 мин. В импульсной фазе и в максимуме вспышки возмущению подвергались преимущественно верхние и средние фотосферные слои. Для этого периода характерно смещение вниз нижней границы широкой области пониженной температуры в верхней фотосфере. Возмущения фотосферного вещества сохранялись и спустя 25 - 30 мин после максимума вспышки. Полученные модели свидетельствуют о подавлении турбулентных движений в среде на протяжении всей вспышки.

Індекс рубрикатора НБУВ: В652.473.2

Рубрики:

Спалахи на Сонці. Вибухи на Сонці

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Предложен алгоритм с "веерным" принципом просчета вперед на заданное число шагов для построения моделей в реальном масштабе времени. Он обладает гибкостью при наращивании сложности моделей в заданном классе, сходимостью итеративного процесса и простотой вычисления параметров моделей.

В рамках поставленной задачи моделирования предложен подход для определения возможной замены некоторых измерений тиол-дисульфидных соотношений на их модели при расчете критерия принятия решения при лечении пациента. Обоснованы метод моделирования и выбор класса моделей, а также построены модели, позволяющие повысить точность критерия скринингового исследования по сравнению с подходом корреляционного выбора.

В рамках поставленной задачи моделирования рассмотрена возможность повышения точности экстраполяции за счет компенсации близких ошибок, отличающихся по знаку, для моделей методом группового учета аргументов различных разбиений выборки. Предложена процедура получения "веера" разностных моделей, при комбинации выходов которых уточняется результат прогнозирования.

Представлены разбиение выборки и критерии для выбора лучших разбиений как важные элементы в алгоритмах метода группового учета аргументов. Рассмотрена эффективность разбиений выборки в задачах аппроксимации, экстраполяции и прогнозирования. Описан квазиоптимальный способ разбиения, который в комбинации с другими способами может увеличить точность экстраполяции и прогнозирования. Наибольшая точность моделей достигается при сочетании квазиоптимального разбиения и адаптивного прогноза. Наличие нескольких способов разбиения позволяет выбрать соответствующую технологию для каждой задачи с учетом особенностей объекта.

Рассмотрена задача построения моделей тиол-дисульфидных соотношений в образцах крови для нескольких замеров с целью сокращения времени обследования пациентов. Модели получены с помощью алгоритма МГУА. Приведен вид критериев и результаты численных экспериментов.

Рассмотрено построение прогнозирующих моделей точек замера тиол-дисульфидных соотношений в образцах крови, сокращающие время обследования пациента. С помощью алгоритмов МГУА, оптимизации разбиения исходной выборки данных, адаптивного прогноза и последовательного применения критериев отбора максимизируется число точек экзамена (экзаменационная группа пациентов), для которых модели имеют допустимую точность. Приведены виды критериев и результаты численных экспериментов.

Спектрополяриметрично спостережено активні та спокійні області на поверхні Сонця. Досліджено фізичні процеси, що відбуваються перед і під час сонячних спалахів у хромосферних і фотосферних шарах активних областей. Створено напівемпіричні моделі спалахів та активних областей, що описують еволюцію поля швидкостей, магнітного поля та температури. Досліджено основні динамічні процеси (грануляцію та дрібномасштабні магнітні поля) у незбуреній фотосфері, що визначають її основні властивості і сприяють переносу непроменистої енергії в зовнішні шари - хромосферу та корону. Одержано функції розподілу дрібномасштабних полів поза хромосферною сіткою. Оцінено потік енергії, породжуваний цими полями. Визначено параметри конвективної складової грануляційного поля швидкостей і поля яскравості; досліджено їх взаємозв'язок у діапазоні висот від рівня формування континуума до температурного мінімуму. Змодельовано поширення МГД-хвиль в атмосфері Сонця й у неоднорідних сонячних структурах із магнітним полем. Досліджено трансформацію та перенос енергії цими хвилями. Розроблено діагностичні методи та створено програмне забезпечення для інтерпретації спектрополяриметричних спостережень, які приймають до уваги неоднорідну структуру атмосфери Сонця та наявність дрібномасштабних магнітних полів.

Обстежено 156 дітей основної групи, які народилися від батьків, опромінених у результаті аварії на ЧАЕС і у яких, за даними доплерехокардіографії, виявлено ізольовані аномальні хорди лівого шлуночка (АХЛШ); 39 практично здорових дітей і 24 дитини групи нозологічного контролю. Порогова кількість АХЛШ серед дітей основної (I) групи визначалася у 33 (Ia підгрупа), допорогова - у 123 (Iб підгрупа). У дітей основної групи з пороговою кількістю ізольованих АХЛШ установлено зниження адаптаційних можливостей серцево-судинної системи за рахунок зрушень в динаміці та енергетиці серцевого скорочення. Зменшення ударного об'єму, ударного та серцевого індексів, характерне для гіпокінетичного типу організації центральної геодинаміки, можна вважати ранніми ознаками напруження функціональних можливостей серця та судин. У цій підгрупі дітей виявлено зміни трансмітрального кровотоку, що свідчать про ініціацію у них діастолічної дисфункції. Майже у третини дітей з допороговою кількістю АХЛШ за індивідуальної оцінки також виявляли ознаки ініціації діастолічної дисфункції.

Анализ данных литературы свидетельствует о том, что оценка прогностического значения аномальных хорд левого желудочка (АХ ЛЖ) неоднозначна. Остается открытым вопрос об участии АХ ЛЖ в патогенезе кардиоваскулярной патологии. Прогноз АХ ЛЖ определяется не столько самим фактом существования, сколько степенью выраженности дисплазии соединительной ткани, количеством и топикой аномальных хорд, наличием гемодинамических и/или аритмических осложнений. Выявление и верификация аномальных внутриполостных структур важны еще и потому, что они часто служат потенциальными источниками эходиагностических ошибок, поскольку могут маскировать более важные патологические находки.