Висвітлено гуманістичний зміст української художньої культури. Визначено основні напрями розвитку національного мистецтва, зокрема, архітектури, живопису, театру, музики, декоративно-ужиткового мистецтва. Проаналізовано особливості пісенного та танцювального фольклору, української музики масових жанрів, професійного мистецтва діаспори. Охарактеризовано художню символіку українського православ'я.

Освещено гуманистичекое содержание украинской художественной культуры. Определены основные направления развития национального искусства, в частности, архитектуры, живописи, театра, музыки, декоративно-обиходного искусства. Проанализированы особенности песенного и танцевального фольклора, украинской музыки массовых жанров, профессионального искусства диаспоры. Охарактеризована художественная символика украинского православия.

Розглянуто проблему художньо-епістемологічного пізнання культури, її сакральної традиції майбутніми учителями мистецтва. Запропоновано психолого-педагогічні умови герменевтичного аналізу художньої епістеми у контексті "рефлексивної" моделі культурологічної освіти та наведено методичні рекомендації щодо їх реалізації. Визначено шляхи самопізнання та саморозвитку особистості як суб'єкта культури. Описано парадигму цілісної культуротворчої особистості.

Рассмотрена проблема художественно-эпистемологического познания культуры, ее сакральной традиции будущим учителям искусства. Предложены психолого-педагогические условия герменевтического анализа художественной эпистемы в контексте "рефлексионной" модели культурологического образования и приведены методические рекомендации относительно их реализации. Определены пути самопознания и саморазвития личности как субъекта культуры. Описана парадигма целостной культуротворческой личности.

Розкрито теоретичні засади музичної антропології як науки. Наведено результати ретроспективного аналізу становлення її галузевих підрозділів, зокрема, християнської антропології, епістемології (теорії споглядання) та семасіології (теорії смислового тлумачення) музичного змісту. Запропоновано концепцію викладання даного курсу та педагогічну технологію її реалізації.

Раскрыты теоретические основы музыкальной антропологии как науки. Приведены результаты ретроспективного анализа становления ее отраслевых подразделений, в частности, христианской антропологии, эпистемиологии (теории созерцания) и семасиологии (теории смыслового толкования) музыкального содержания. Предложена концепция преподавания данного курса и педагогическая технология ее реализации.

Розглянуто питання формування системи маркетингу персоналу як основи побудови стратегії управління персоналом для забезпечення конкурентоспроможності підприємства на ринку робочої сили (РРС). Сформульовано вимоги до системи маркетингу персоналу та сформовано набір показників для аналізу конкурентоспроможності підприємства на РРС.

Досліджено вплив сімейних конфліктів на розвиток емоційного вигорання у підлітків, розкрито сутність даного явища, уточнено наукові уявлення про його симптоми. Визначено фактори, що сприяють розвитку емоційного вигорання у підлітків, проаналізовано причини, які обумовлюють появу сімейних конфліктів. Розроблено діагностичний інструментарій для дослідження сімейних конфліктів та емоційного вигорання у підлітків, виялено взаємозв'язок між даними явищами. Розроблено й апробовано програму з розвитку конфліктологічної компетентності в учнів. Виявлено психологічні чинники (навички саморегуляції у конфліктних ситуаціях, безконфліктного спілкування та попередження деструктивних наслідків конфлікту, особистісна безконфліктна поведінка, обирання стилю поведінки відповідно до конфлікту), що впливають на конфліктологічну компетентність у підлітків та їх батьків.

Вперше обгрунтовано сутність антропологічної парадигми культурологічної підготовки майбутнього вчителя мистецтва як моделі становлення антропологічної культури особистості та педагогічної технології її реалізації. Визначено когнітивно-вольовий зміст антропологічної культури майбутнього вчителя мистецтва та механізми її становлення у герменевтичному та метафізичному аспектах. На підставі реалізації принципів антропологізації професійного становлення майбутнього вчителя (відкритості освітньої системи, неперервності навчального процесу, філогенетичної зумовленості культурологічної підготовки особистості, культуро-, природо- соціовідповідності її саморозвитку, культури виховання та виховання культурою, свободи волевиявлення та пріоритету самостійного навчання) та способів практичного споглядання буття (пізнання як "народження" істини, ролі знаково-символічних структур у процесі навчання, нескінченності становлення знання-саморефлексії) розроблено зміст педагогічної технології культурологічної підготовки (дидактичний цикл "інтрига - рефлексія - дискурс - моніторинг" і методи майєвтичного типу учіння) та психолого-педагогічні умови її реалізації. Запропоновано комплексну методику діагностики антропологічної культури майбутнього вчителя мистецтва та ефективності технологічного забезпечення процесу її становлення. Удосконалено теорію викладання культурологічних дисциплін у вищій школі.

Представлено та вирішено нове в управлінській теорії та практиці завдання - формування системи управління конкурентоспроможністю підприємств на ринку робочої сили з урахуванням чинників зовнішнього та внутрішнього середовища. Розкрито суть економічної категорії "конкурентоспроможність підприємства на ринку робочої сили". Запропоновано показники оцінювання та методологію побудови системи управління цією конкурентоспроможністю. Проаналізовано можливості підприємств стосовно створення передумов і засад їх привабливості для наявних і можливих працівників, а також визначено рейтинг підприємств на ринку робочої сили. Сформульовано концепцію управління даною конкурентоспроможністю, що передбачає використання маркетингового та логістичного підходів. Розроблено математичну модель для оптимізації розрахунку потреби у персоналі, а також рекомендації щодо перебудови організаційного забезпечення управління конкурентоспроможністю підприємства на ринку робочої сили.

Розкрито епістемічний статус і методологічні передумови художнього пізнання у контексті чіткої демаркації філософського та гуманітарного дискурсів. Визначено об'єкт і предмет художнього пізнання й освітні напрями його епістемілогічного дослідження. З'ясовано перспективи та можливості ідеальної відповідальності суб'єкта художнього пізнання. Проведено аналіз художньої інтерпретації та методологічних аплікацій сучасних інтерпретативних стратегій. Розкрито зміст та етапи становлення художньо-епістемологічної компетентності майбутньої творчої особистості. Визначено структурно-функціональну модель освітньої технології епістемологічної самокорекції майбутньої творчої особистості та досліджено ефективні шляхи її реалізації.

Досліджено чинники, які відбиваються на психічному здоров'ї підлітка, - сімейні конфлікти. Зазначено, що тривалі сімейні конфлікти є сприятливим джерелом для формування у підлітка таких особистісних рис, як: емоційна нестабільність, невпевненість у собі, тривожність, замкнутість, відчуженість; тому слід здійснювати безпосередню роботу з підлітками і батьками, які входять до групи ризику. Доведено, що запровадження психопрофілактичних заходів дозволяє уникнути даних негативних психологічних наслідків сімейних конфліктів, зберегти самопочуття дитини, її психічний стан і здоров'я.

Исследованы причины, которые отражаются на психическом здоровье подростков - семейные конфликты. Указано, что продолжительные семейные конфликты являются источником формирования у подростков таких черт, как эмоциональная нестабильность, неуверенность в себе, тревожность, замкнутость, отчуждённость, поэтому следует проводить непосредственно роботу с подростками и родителями, которые входят в группу риска. Доказано, что проведение психопрофилактических мероприятий позволяет избежать значительных негативных психологических последствий семейных конфликтов, сберечь самочувствие ребенка, его психическое состояние и здоровье.

Рresents some factors affecting psychical health of teenagers ( that is domestic conflicts. It is stated that prolonged domestic conflicts are a favorable source for forming such personality features of a teenager as emotional instability, lack of self-assurance, anxiety, reserve, estrangement; it is therefore necessary to perform direct work with teenagers and parents who belong to the risk group. It is proved that introduction of psycho-precaution measures allow to avoid the mentioned negative psychological consequences of domestic conflicts, to preserve feelings of a child, his/her mental state and health.

Вироблено підходи щодо побудови системи управління конкурентоспроможністю підприємства (УКП) на ринку робочої сили з метою реалізації новітнього бачення методології УКП на цьому ринку.

Подано огляд і аналіз проблеми соціалізації підлітків. На матеріалі вивчення психологічної літератури конкретизовано теоретичний і практичний внесок науковців з означеної проблематики. Розкрито роль профорієнтаційної діяльності у професійному самовизначенні підлітків-вихованців інтернатних закладів.

Представлен обзор и анализ проблемы социализации подростков. На материале изучения психологической литературы конкретизированы теоретический и практический вклад ученых по данной проблематике. Раскрыта роль профориентационной деятельности в профессиональном самоопределении подростков-воспитанников интернатных заведений.

An overview and analysis of problems of socialization of teenagers. In the study of material and psychological literature concretize theoretical and practical contributions of scientists from the formulated problems. The role of career guidanceactivities in professional self-adolescent pupils of boarding schools.

Здійснено аналіз психологічних особливостей синдрому емоційного вигорання в студентів. Розглянуто взаємозв’язок між синдромом емоційного вигорання та особистісними особливостями студентів. Вивчено зміст і структуру синдрому емоційного вигорання в студентів. Проаналізовано чинники, що зумовлюють емоційне вигорання в майбутніх соціальних педагогів.

Осуществлен анализ психологических особенностей синдрома эмоционального выгорания у студентов. Рассмотрена взаимосвязь между синдромом эмоционального выгорания и личностными особенностями студентов. Изучены содержание и структура синдрома эмоционального выгорания в студентов. Проанализированы факторы, которые предопределяют эмоциональное выгорание в будущих социальных педагогов.

The article analyzes sympovs and features of burnout peculiar to students as well as considers its contents and structure. Factors, which promote development of a syndrome of emotional exhaustion in students, are taped and analyzed.

Розглянуто ієрофанічну сутність музики, її давньокитайську та давньогрецьку концепції порівняно з ранньохристиянською. Досліджено реалізацію антропологічної парадигми теорії музичного змісту. Зазначено, що типологія музики обумовлена відповідною типологією homo musicus та існуючими стратегіями орієнтації людини у світі. Проведено аналіз еволюції композиторської практики. Розкрито музичний текст як іконо- чи інформсфери "проростання людської сутності". Проведено методологічне обгрунтування музично-антропологічного дискурсу. Розглянуто освоєння механізму смислової добудови музичного змісту як "ритуалу" сутнісного вияву людської особистості на основі герменевтичного закону "відкриття - перетворення".

Обгрунтовано перспективи метамодерністичного мистецтва як антиномічного співбуття в єдиному творчому процесі інтуїтивного чуття краси і енергійного поривання розуму, індивідуального духу свободи і колективної логіки. На прикладі епістемологічного аналізу жанрових різновидів відповідної артпрактики (живопису Адама Міллера, Мітча Гріффіта, Кея Доначі, колажів Девіда Торпа, інсталяцій Баса Яна Адера, фільмів Мішеля Гондрі, Уеса Андерсена, Спайка Джонса, постінтернет-музики у жанрі мікстейл і герідж) концептуально узагальнено антропологічну та естетичну парадигми метамодернізму і стратегій (мaтарефлексивності, перформатизму, осциляції, конструктивного пастішу, норм кору, антропоморфізації, meta-cute) формування належної компетентності його адресанта.

Висвітлено широке коло питань освітньої галузі, включаючи базові аспекти процесу педагогічного діагностування, а саме: основи сучасної математичної статистики, визначення оптимальних статистичних критеріїв для проведення дослідження (курсові, конкурсні, дипломні, кандидатські та докторські роботи), основи теорії оцінок і теорії перевірки гіпотез. Систематизовано доступні та інформативні методи дослідження, які використовуються для визначення фізичного розвитку, фізичної та психологічної підготовленості, функціонального стану серцево-судинної, дихальної, нервової систем, мотивації до занять фізичною культурою та спортом дітей і молоді. Охарактеризовано методи оцінки певних показників (стандарти, індекси тощо), спрямовані на контроль ефективності системи фізичного виховання людини.