При активной форме болезни Иценко - Кушинга установлено увеличение времени артериального притока, венозного оттока и снижение относительной венозной емкости почек. В стадии клинической ремиссии заболевания после двусторонней адреналэктомии или лечения хлодитаном отмечена нормализация величины относиельной венозной емкости, отношения максимальной и средней активности левой почки к этим параметрам правой и индекса перфузии. У больных с опухолями надпочечных желез наблюдалось замедление артериального притока и снижение относительной венозной емкости почек, после удаления левого надпочечника - нормализация этого показателя правой почки.

При активній формі хвороби Іценка-Кушинга мають місце виражені порушення концентраційної і видільної функцій паренхіматозних клітин печінки та концентраційної і моторної - жовчного міхура. У стадії клінічної ремісії захворювання після медикаментозного, хірургічного або комбінованого лікування поліпшуються концентраційна і видільна функції печінки та концентраційна - жовчного міхура. Після одно- та двосторонньої адреналектомії у хворих функціональний стан гепатобіліарної системи не поліпшується. Внаслідок лікування хлодитаном у таких пацієнтів зберігаються порушення функції гепатобіліарної системи. Зміни видільної функції печінки особливо виражені у хворих, які недавно закінчили лікування. При гормональнонеактивних пухлинах надниркових залоз концентраційна функція печінки і жовчного міхура не порушена, а видільна функція печінки та моторна - жовчного міхура - змінені. Після хірургічного лікування пухлин надниркових залоз у хворих не зникають зміни концентраційної і видільної функцій печінки, концентраційної та моторної - жовчного міхура. Результати дослідження функціонального стану гепатобіліарної системи мають важливе значення для вибору комплексу терапевтичних заходів. На їх основі необхідно внести відповідні корективи у схеми лікування хворих на хворобу Іценка - Кушинга та пухлини надниркових залоз.

Наведено результати скринінгу експресуючих бібліотек, створених на базі кДНК, синтезованих на мРНК, виділених із клітин раку щитовидної залози людини. У ході імуноскринінгу експресуючих кДНК бібліотек за методологією SEREX (Serological identification of antigens by Recombinant Expression cloning) аутологічними сироватками крові хворих із папілярною формою раку щитовидної залози виявлено 15 позитивних клонів. Секвенування одержаних клонів та їх порівняльний аналіз із використанням баз даних EMBO, GenBank, dbest показали, що 11 клонів кодують вже відомі білки. Два з них, кінектин і фактор, що асоціюється з ТВР, становлять особливий інтерес для розробки нових діагностичних тест-систем.

Ключ. слова: трансплантация, щитовидная железа, сцинтиграфия, жизнеспособность, радиоиммунный анализ, общий и свободный тироксин
Індекс рубрикатора НБУВ: Р364 + Р457 + Р415.12

Рубрики:

Іонізуюче випромінювання у діагностиці

Хірургія окремих ділянок, систем і органів

Хвороби щитовидної залози

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Основною причиною виконання органозберігаючих операцій у разі високодиференційованого раку щитовидної залози є складна цитологічна та морфологічна діагностика пухлин фолікулярної будови. Виконану в цих випадках екстрафасціальну гемітиреоїдектомію варто вважати онкологічно адекватною операцією у разі мінімальноінвазивної карциноми категорії T1N0M0.

Основной причиной выполнения органосохраняющих операций при высокодифференцированном раке щитовидной железы является сложная цитологическая и морфологическая диагностика опухолей фолликулярного строения. Выполненную в этих случаях экстрафасциальную гемитиреоидэктомию следует считать онкологически адекватной операцией при минимальноинвазивной карциноме категории T1N0M0.

Complicated cytologic and morphologic diagnosis of follicular tumors is the main cause of performing the organ saving operation for high-differentiated thyroid cancer. Extrafascial hemithyroidectomy is the radical operation for minimum invasive cancer rated T1 N0 M0

Проведено ретроспективний аналіз клінічної симптоматики та перебігу захворювання у хворих на первинний гіперпаратиреоз (ПГПТ). Посиндромно проаналізовано різні форми ПГПТ, тривалість хвороби, узагальнено скарги хворих під час першого звернення. Встановлено значну перевагу клінічно виразних форм над безсимптомними, що свідчить про недостатність скринінгу. Виявлено переважання скарг, пов'язаних з дискомфортним відчуттям кісткової системи, скарг на ураження нирок, що вказує на першочерговість скринінгу хворих у травматологічних та урологічних відділеннях, а також у відділеннях терапевтичного, ревматологічного та психіатричного профілю. Проаналізовано особливу маніфестну форму хвороби, яка значною мірою відрізняється від більшості форм за перебігом захворювання. Наведено рекомендації зі скринінгу ПГПТ.

Проведен ретроспективный анализ клинической симптоматики и течения заболевания у больных с первичным гиперпаратиреозом (ПГПТ). Посиндромно проанализированы различные формы ПГПТ, длительность болезни, обобщены жалобы больных при первом обращении. Показано значительное преобладание клинически выраженных форм над бессимптомными, что свидетельствует о недостаточном скрининге. Выявленное преобладание жалоб, связанных с болезненными ощущениями по поводу костной системы, и жалоб по поводу с поражения почек, что указывает на первоочередность скрининга у больных травматологических и урологических отделений, а также отделений терапевтического, ревматологического и психиатрического профиля. Выявлена особо манифестная форма заболевания, которая в значительной степени отличается от большинства остальных форм по течению болезни. Даны рекомендации по скринингу ПГПТ.

The authors made a retrospective analysis of clinical symptoms and disease course in patients with primary hyperparathyroidism (PHPT). Syndrome analysis of different forms of PHPT and duration of the disease was made, the patients' complaints at theirfirst visit to a doctor were summarized. A significant prevalence of clinical manifesting forms over asymptotic ones was shown. It confirms insufficiency of screening. Prevalence of bone and kidney disorders was found. This aims screening at patients with traumatologic, urologic, therapeutic, rheumatological and psychiatric disorders. A disease form characterized by particular manifestations that differs greatly from other diseases forms in its course, was found. Recommendations on PHPT screening are given.

Докладно розглянуто основні нозологічні одиниці патології щитовидної залози, зважаючи на їх класифікацію. Запропоновано й обгрунтовано групи рубрик діагнозів, необхідних для автоматизації ведення медичної документації.

Подробно рассмотрены основные нозологические единицы патологии щитовидной железы с точки зрения их классифицирования. Предложены и обоснованы группы рубрик диагнозов, необходимые для автоматизации ведения медицинской документации.

Main nozology items of thyroid pathology from the point of view of classification were summarized. Optimal groups of diagnosis items for storage and analysis of medical information by computer system were proposed

Висвітлено історію розвитку ендокринології в Україні. Проаналізовано внесок вітчизняних учених у розвиток науки. Наведено загальну характеристику гормонів та механізмів їх дії. Значну увагу приділено вивченню цукрового діабету, захворювань гіпофіза, щитовидної, прищитовидних, надниркових, статевих залоз, патології загруднинної та шишкоподібної залоз, а також ожиріння, поліендокринним синдромів і хірургічного лікування ендокринних залоз.

Освещена история развития эндокринологии в Украине. Проанализирован вклад отечественных ученых в развитие науки. Приведена общая характеристика гормонов и механизмов их действия. Значительное внимание уделено изучению сахарного диабета, заболеваний гипофиза, щитовидной, прищитовидных, надпочечных, половых желез, патологии загрудинной и шишковинной желез, а также ожирения, полиэндокринных синдромов и хирургического лечения эндокринных желез.

У зв'язку з частим використанням комп'ютерної томографії та інших сучасних методів топічної діагностики останнім часом виявляється все більше "німих" пухлин надниркових залоз. Всі ці пухлини необхідно оцінювати на предмет їх злоякісності та гормональної активності для проведення своєчасного і радикального лікування. Згідно з думкою більшості авторів розмір пухлини понад 4-5 см є прямим показанням до оперативного лікування. Головною проблемою є пухлини менших розмірів, котрі підлягають оперативному лікуванню тільки за наявності ознак малігнізації, які у багатьох випадках є досить суперечливими, а в інших - не проявляються у разі пухлин менших 4 см. Запропоновано шляхи вирішення проблеми діагностики інсіденталом надниркових залоз.

Because of frequent use of computer tomography and other modern methods of topіcal dіagnosіs a great number of "sіlent" adrenal tumors іs dіagnosed lately. These tumors should be evaluated as to theіr malіgnancy and hormonal actіvіty іn order to provіde tіmely and radіcal treatment. Accordіng to many authors, tumor sіze over 4-5 cm іs dіrect іndіcatіon for surgery. The maіn problem іs tumors of less sіze that are operated only іf there are sіgns of malіgnіzatіon whіch are, іn the majorіty of cases, rather conflіctіng or they do not appear іn tumors less than 4 cm. The authors usіng own experіence and analysіs of world lіterature propose ways of dіagnosіs of adrenal іncіdentalomas

Злоякісні пухлини надниркових залоз відносяться до тяжкої онкологічної патології, яка без ранньої діагностики та радикального, насамперед, хірургічного лікування призводить до летального кінця. Проаналізовано результати лікування 257-ми хворих зі злоякісними пухлинами наднирників, що склало 23,2 % від усіх пухлин надниркових залоз у пацієнтів, які спостерігалися в Інституті ендокринології та обміну речовин протягом 1968 - 2002 рр. Зазначено, що більшість пухлин були гормонально-активними. Найкращі результати одержані у результаті виконання первинної радикальної операції на ранніх стадіях хвороби (без розвитку локального метастатичного процесу). Виконання повторних операцій, які рідко є радикальними, у більшості випадків гарантує ремісію хвороби.

Злокачественные опухоли надпочечников относят к тяжелой онкологической патологии, которая без ранней диагностики и радикального, прежде всего, хирургического лечения приводит к летальному исходу. Авторы проанализировали результаты лечения 257больных со злокачественными опухолями надпочечников, что составило 23,2 % от всех опухолей надпочечников у пациентов, которые наблюдались в Институте эндокринологии и обмена веществ в течение 1968-2002годов. Большинство опухолей были гормонально-активными. Наиболее благоприятный результат был получен при выполнении первичной радикальной операции на ранних стадиях болезни (без развития локального метастатического процесса). Выполнение повторных операций, которые редко бывают радикальными, в большинстве случаев гарантирует ремиссию болезни

Malignant adrenal tumors is a severe oncological pathology, which, in the absence of early diagnosis and radical, first of all, surgical treatment, leads to death. The authors analyzed the outcomes of treatment of 257patients with malignant adrenal tumors, that makes 23,2 % of all adrenal tumors in patients, who were in 1968-2002 followed-up at the Institute of Endocrinology and Metabolism. The majority of tumors were hormonal-active. The most favorable result was obtained with the performance of primary radical surgery at the early stages of the disease (without the development of local metastatic process). The performance of reoperations in bulk of the cases guarantee the disease remission, but they rare were radical

Розглянуто чинники, які впливають на прогноз папілярного раку щитовидної залози (стать, вік, місце проживання, клінічна стадія захворювання, обсяг первинного хірургічного втручання). Проведено ретроспективний аналіз власних даних про результати лікування папілярного раку щитовидної залози та 5-річного спостереження за 616-ма хворими.

Проанализированы факторы, влияющие на прогноз папиллярной карциномы щитовидной железы (пол, возраст, регион проживания, клиническая стадия заболевания, объем первичного хирургического вмешательства). Проведен ретроспективный анализ собственных данных об исходах лечения папиллярной карциномы щитовидной железы при 5-летнем наблюдении 616-ти больных.

The article presents the analysis of factors which influence the prognosis for thyroid papillary carcinoma (sex, age, place of residence, clinical stage - TNM, extent of primary surgical treatment). The authors made a retrospective analysis of their own data of results of treatment of papillary carcinoma in 5-year follow-up of 616 patients

Проаналізовано причини рецидивів злоякісних пухлин надниркових залоз у 292 хворих, які знаходилися на лікуванні в клініці Інституту ендокринології. Виявлено, що частіше виникають рецидиви у разі пухлин кори надниркових залоз, рідше - мозкової речовини. Анапластичні та низькодиференційовані форми раку мають негативний прогноз і вкрай низьку ефективність лікування. Найчастіше (63,5 %) рецидиви локалізуються в регіональних колекторах лімфовідтоку. Розробка оперативних втручань, які включають в себе профілактичну систематичну дисекцію клітковини заочеревинного простору, може знизити кількість рецидивів після первинного хірургічного втручання. Поява рецидиву пухлини після первинної операції - погана прогностична ознака. Більшість хворих (55,8 %) у разі виникнення рецидиву є некурабельними.

На підставі аналізу даних літератури та результатів досліджень опрацьовано триетапний алгоритм діагностики та лікування вогнищевих утворень щитовидної залози, положення якого обгрунтовані за принципами доказової медицини. Запропоновано використання алгоритму також для створення експертних комп'ютерних систем і впровадження страхової медицини.

За даними реєстру пацієнтів з ендокринними захворюваннями Інституту ендокринології, який нараховує понад 68 тис. чоловік, виконано дослідження факторів зникнення вогнищевих утворень щитовидної залози (ЩЗ) за даними ультразвукового дослідження. Всього проаналізовано дані 14 919 пацієнтів, у яких зафіксовано додаткові утворення ЩЗ (з них 11 526 не оперованих). Фактом зникнення вважали відсутність додаткових утворень за даними останнього ультразвукового дослідження. Всього за результатами автоматичної обробки виявлено 727 таких пацієнтів (4,9 %). Близько третини з них, а саме 253, мали у вузлах чи тканині залози ознаки кістовидної дегенерації. Всі випадки зникнення утворень розміром понад 20 мм (63 хворих, 1,2 % серед 5 427 з виявленими) проаналізовано персонально, за результатами дослідження виявлено, що поступове зникнення вогнищевих утворень спостерігалось лише у 10-ти пацієнтів (0,2 %). В інших спостерігали вогнище гнійного запалення (1), тиреоїдит де Кервена (4), кісту, з якої викачано рідину (2), лімфогранулематоз (2) та аутоімунний тиреоїдит (31). Ще в 13-ти випадках було виявлено сумніви щодо існування вогнищевого утворення, що фактично не є безперечним фактом відсутності утворення. Загалом, одержані дані свідчать про казуїстичність випадків зникнення вогнищевих утворень ЩЗ.

Проаналізовано дані 20 771-го пацієнта з доброякісними (19 013) та злоякісними (1 758) вогнищевими утвореннями щитовидної залози за даними реєстру ендокринних хворих Інституту ендокринології. Виявлено, що наявність ультразвукових ознак хронічного тиреоїдиту, кістовидної дегенерації та багатовузлового ураження вірогідно нижча серед пацієнтів зі злоякісними вогнищевими новоутвореннями у порівнянні з даними про всі типи утворень. Частка випадків нормальної ехогенності та ехоструктури решти тканини щитовидної залози вірогідно більша у пацієнтів з доброякісними вогнищевими утвореннями та вірогідно менша за наявності злоякісного росту. Частка доброякісних та злоякісних вогнищевих утворень у жінок вірогідно не відрізняється як в цілому, так і за окремими віковими групами, від даних за всіма категоріями пацієнтів. Частка доброякісних вогнищевих утворень у чоловіків вірогідно менша, а злоякісних - вірогідно більша у порівнянні з загальними даними. За віковими групами найбільша частка злоякісних новоутворень спостерігається серед чоловіків віком 21 - 30-ти років. Вірогідне підвищення відсотка доброякісних новоутворень чоловіків виявлено в усіх групах до 30-ти років.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.45-59

Рубрики:

Пухлини ендокринної системи

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описан случай местного лечения подострого тиреодита с помощью метода инъекций раствора дексаметазона в ткань щитовидной железы.

Розглянуто на сучасному рівні етіологію, патогенез, клініку, діагностику та лікування основних ендокринних захворювань. Істотно перероблено матеріали з питань цукрового діабету, захворювань щитоподібної залози, історії розвитку ендокринології. Значно розширено знання про роль гормонів ендокринних залоз у регуляції функцій забезпечення життєдіяльності людини. Наведено основні принципи ендокринології, захворювання гіпоталамо-гіпофізарної системи, щитоподібної, прищитоподібних, надниркових і статевих залоз, хвороби обміну речовин, ендокринні пухлини органів травлення та хірургічне лікування ендокринних захворювань. Особливу увагу приділено питанню цукрового діабету та його ускладнень.