Розкрито особливості трансформації структури людської діяльностї за умов формування економіки знань і становлення глобального економічного господарства. Обгрунтовано положення про соціальне партнерство як іманентний природі людини механізм людської взаємодії та головний спосіб розв'язання найбільш гострих сучасних соціально-економічних проблем, пов'язаних з реалізацією імперативу виживання людства.

Раскрыты особенности трансформации структуры человеческой деятельности в условиях формирования экономики знаний и становления глобального экономического хозяйства. Обосновано положения о социальном партнерстве как имманентном природе человека механизме человеческого взаимодействия и главном способе решения наиболее острых современных социально-экономических проблем, связанных с реализацией императива выживания человечества.

Розкрито сутність поняття і структуру людської діяльності. З'ясовано, що економічна теорія у найбільш загальному вигляді є теорією людської діяльності. Доведено, що на сучасному етапі формування постнекласичної науки, необхідно застосовувати комплексний підхід та методології тріалектики для аналізу цілісного змісту людської діяльності. Обгрунтовано твердження, що людська діяльність є свідомим, насамперед духовно-творчим виробництвом необхідних матеріальних і духовних благ для життя людини як процесу її саморозвитку. Виявлено основні причини змін структури людської діяльності у сучасному господарстві у контексті забезпечення її цілісності. Визначено основні напрямки трансформації структури людської діяльності у період формування економіки знань.

Розглянуто теоретичні питання грошового обігу та кредиту. Розкрито сутність та функції грошей, структуру сучасного ринку позикових коштів, поняття та елементи грошової системи. Наведено поняття грошової реформи та її типи. Простежено розвиток грошових реформ у Росії, СРСР та країнах Східної Європи. Надано відомості про валютну систему та її елементи, поняття грошей. Висвітлено основи організації банківського кредитування, зміст грошового обігу. Проаналізовано кредитну систему України, валютну політику НБ України, міжнародні відносини держави та її участь в міжнародних фінансових організаціях.

Розглянуто чинне законодавство щодо спрощеної системи оподаткування. Проаналізовано особливості перебування на спрощеній системі оподаткування суб'єктів підприємництва. Розкрито вплив спрощеної системи оподаткування на стимулювання підприємницької діяльності.

Обгрунтовано теоретичні засади державної регуляторної політики. Визначено, що регуляторна політика розглядається науковцями з правової, державно-управлінської та економічної точок зору. Проведено аналіз наукової літератури, яка присвячена механізмам формування та реалізації державної регуляторної політики. Узагальнено результати щодо визначення терміну "регуляторна політика". У дослідженні акцентується, що використання податкових важелів має стати основним інструментом державного регулювання економіки, який спрямований на стимулювання легальної господарської діяльності суб'єктів господарювання та детінізації бізнесу. Проаналізовано принципи регуляторної політики, визначені у законодавстві, а також принципи, які доповнені науковцями. Обгрунтовано та доповнено принципи регуляторної політики з урахуванням сучасних тенденцій розвитку економіки: принципом наукової обгрунтованості та принципом компетентності.

Мета роботи - науково-теоретичне обгрунтування сутності важелів та узагальнення існуючих класифікацій важелів регуляторної політики. Усебічно проаналізовано поняття "важіль" у різних контекстах, у працях як зарубіжних, так і вітчизняних науковців. Представлене власне бачення поняття "важіль". Виділено основні особливості важелів регуляторної політики, а саме: використання важелів базується на чинному законодавстві; важелі спрямовані на певний процес, об'єкт тощо; важелі застосовуються безпосередньо органами державної влади. Проаналізовано класифікацію важелів регуляторної політики, детально представлено різні думки вітчизняних науковців щодо класифікації фіскальних і бюджетних важелів. Визначено, що податкові важелі регуляторної політики мають найбільш поширену класифікацію. Узагальнено класифікації важелів і доповнено їх фіскальними, бюджетними та соціальними.

Мета роботи - науково-теоретичне обгрунтування інструментарію регуляторної політики держави з урахуванням сучасних умов розвитку економіки та інтеграційних процесів. У дослідженні всебічно проаналізовано та узагальнено цілі, функції та принципи регуляторної політики держави. Обгрунтовано та доповнено специфічні принципи: принципом наукової обгрунтованості та принципом компетентності. Представлено власне бачення етапів реалізації регуляторної політики держави. Проаналізовано організаційне, правове, інформаційне та фінансово-економічне забезпечення, а також обгрунтовано виокремлення аналітичного забезпечення державного регулювання економіки. У дослідженні представлене зображення складових інструментарію регуляторної політики держави, які містять мету, функції, принципи, методи, організаційне, правове, інформаційне, аналітичне та фінансово-економічне забезпечення і можуть бути використані на рівні державного управління економікою.

Мета роботи - визначення ступеня взаємодії й активності важелів та їх вплив на цілі регуляторної політики. На основі когнітивного моделювання встановлено зв'язок між чинниками впливу та важелями регуляторної політики. Проаналізовано дієвість важелів у розрізі визначення їх імплементації відносно впливу середовища та забезпечення досягнення цілей регулювання. Наведено матриці чинників впливу: глобалізаційних та інтеграційних, політико-правових, економічних, соціальних, системних і морально-професійних. Визначено взаємовплив показників сукупності, їх дієвість. За результатами аналізу представлено матриці розміщення важелів регуляторної політики, які надали змогу визначити рівень активності важелів та їх інтегрованість до системи. У контексті розв'язання поставленої задачі виявлено, що важелі регуляторної політики виявилися недостатньо взаємодіючими, незважаючи на їх високий рівень активності, що вимагає перебудови архітектоніки системи регуляторної політики в Україні в цілому.

Викладено основи парадигми регуляторної політики держави. Розкрито сутність і принципи державної регуляторної політики. Описано інструментарій зазначеної політики. Проаналізовано важелі у системі регуляторної політики держави. Охарактеризовано модель такої політики в Україні. Розроблено концепцію формування ефективного механізму регуляторної політики держави.

Мета роботи - розробка моделі впливу регуляторної політики на національну економіку. Проаналізовано структурні зміни в національній економіці та визначено наявні проблеми: суттєве перевищення суми валового зовнішнього боргу над ВВП України за останні 2 роки, що свідчить про надмірне кредитне навантаження; надзвичайно непослідовна динаміка зміни капітальних інвестицій за джерелами фінансування, що підтверджує наявність несприятливого інвестиційного клімату для зарубіжних інвесторів. Обгрунтовано сучасні пріоритети в реалізації регуляторної політики: збільшення ВВП на душу населення, а отже, зменшення загальної суми заборгованості за всіма наявними зобов'язаннями; забезпечення доступності інвестицій та оптимізація структури джерел залучення. Результатом дослідження впливу регуляторної політики на національну економіку є побудова моделі з відображенням відповідних причинно-наслідкових зв'язків. Її застосування є оптимальним у контексті економічного обгрунтування рішень щодо вдосконалення податкової системи.

Мета роботи - аналіз регуляторної активності органів виконавчої влади. Систематизуючи та узагальнюючи наявну інформацію щодо здійснення державної регуляторної політики в контексті аналізу регуляторної активності органів виконавчої влади, розглянуто такі питання: проаналізовано проекти регуляторних актів на відповідність принципам і вимогам державної регуляторної політики; визначено рівень інтегрованості регуляторної політики України з ЄС шляхом аналізу виконання зобов'язань України з імплементації норм ЄС до законодавства; виявлено неефективність забезпечення та реалізації державної регуляторної політики за допомогою визначення відповідності пріоритетів у забезпеченні та реалізації державної регуляторної політики наявним результатам. Визначено, що на сьогодні зберігається тенденція до зниження регуляторної активності органів виконавчої влади через формальний та безсистемний характер планування їх регуляторної діяльності та недотримання ними вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення впливу регуляторної політики на національну економіку за допомогою побудови відповідної імітаційної моделі з відображенням відповідних причинно-наслідкових зв'язків.

Досліджено теоретико-методичні проблеми трансформації державних фінансів в умовах глобалізаційних процесів. Виявлено основні ризики та виклики розвитку державних фінансів. Досліджено систему управління державним боргом, визначено пріоритетні напрями удосконалення боргової політики держави. Запропоновано інструментарій для оцінки ефективності банків з державною участю. Проаналізовано розвиток державних фінансів у країнах з розвинутою та трансформаційною економікою. Досліджено роль бюджетного планування і прогнозування як складових системи управління державними фінансами. Визначено роль міжбюджетних трансфертів у формуванні місцевих бюджетів в рамках децентралізації.

Досліджено науково-теоретичні засади управління фінансами в публічній сфері в умовах децентралізації. Охарактеризовано механізми управління публічними фінансами в умовах децентралізації. Розглянуто окремі складові здійснення фінансової підтримки розвитку вітчизняного виробництва. Визначено пріоритети вдосконалення оподаткування та управління податковим боргом у системі заходів вирішення соціально-економічних проблем територій. Обгрунтовано поширення інституціонального підходу під час управління банківською та страховою діяльністю.

Розглянуто питання сутності, функцій та сфери застосування страхування, висвітлено форми і методи організації страхової роботи. Розкрито зміст термінології у страхуванні, наукові засади класифікації страхової справи, детально досліджено види страхування. Значну увагу приділено діяльності страхових посередників, основним напрямам здійснення державного регулювання страхової діяльності, фінансово-економічним та правовим аспектам діяльності страхових компаній, наведено характеристику окремих його галузей та видів.

Увагу приділено прогнозуванню платоспроможності позичальників на ринку мікрокредитування за допомогою математичних моделей. Досліджено стратегічний розвиток природніх монополій в електроенергетиці. Розглянуто методику багатокритеріальної оцінки розвитку регіонів України. Оцінено способи вирішення задачі комівояжера за умов нечітких даних. Висвітлено теоретичні аспекти формування інвестиційної стратегії підприємства. Увагу приділено теоретико-організаційним аспектам формування команди проєкту. Досліджено теоретико-методичні аспекти оцінювання ефективності рекламних заходів.

Розглянуто сучасні економічні теорії та історію економічної думки. Увагу приділено світовому господарству: новим викликам та інноваційним формам міжнародних економічних відносин; єдиному цифровому ринку Європейського союзу; економіці й управлінню національним господарством тощо. Висвітлено питання розвитку сучасного підприємництва в умовах впливу та протидії гібридним загрозам. Досліджено інформаційні технології в бізнесі: електронну комерцію та віртуальну торгівлю; економіку природокористування та сучасні проблеми охорони навколишнього середовища; демографію, економіку праці, соціальну економіку та політику. Розглянуто бухгалтерський облік, аналіз і аудит: національні особливості та світові тенденції; сучасні математичні методи, моделі й інформаційні системи в економіці; фінанси, страхування та банківську справу. Акцентовано на економіці підприємства та корпоративному управлінні: безпеці бізнесу та модернізації бізнес-процесів; інноваціях у бізнес-освіті.