У клінічних умовах вивчався взаємозв'язок обміну дофаміну (ДА) та вентиляторних відповідей на гіпоксичну стимуляцію (HVR) до та після адаптації до періодичних гіпоксичних впливів. В обстеженні брали участь 37 чоловік молодого та похилого віку, в тому числі пацієнти з хворобою Паркінсона, які приймали ліки з попередником ДА (лєводофа/карбідофа). До та після 14 днів гіпоксичного тренування оцінювалися показники HVR і вміст ДА та його попередника ДОФА у венозній крові обстежуваних людей. Найвищі показники вентиляторної чутливості до гіпоксії у людей молодого віку спостерігалися на тлі найнижчих згаданих біохімічних показників. З підвищенням рівня ДА та ДОФА у венозній крові відмічалося зниження реакції на гіпоксичні епізоди. Після курсу періодичних гіпоксичних впливів спостерігалася різнонаправлена динаміка обміну ДА та ДОФА в усіх групах. Підвищення рівня ДА у молодих і тенденція до його зниження у літніх людей та пацієнтів з хворобою Паркінсона однак супроводжувалися збільшенням HVR у всіх групах. Розглядається можливий зв'язок показників обміну ДА з периферичними механізмами регуляції дихання.