Розглянуто системи, що описуються крайовими задачами Неймана для еліптичних рівнянь другого порядку в частинних похідних, для яких відомо лише, що їх праві частини, а також граничні умови належать деякій множині. За спостереженням із випадковими похибками розв'язків та їх конормальних похідних на скінченній системі поверхонь, які належать заданій області, одержано мінімаксні оцінки функціоналів від розв'язків крайових розглянутих задач.

Висвітлено питання побудови мінімаксних середньоквадратичних оцінок для функціоналів залежно від розв'язків крайових задач для еліптичних рівнянь другого порядку та диференціальних рівнянь за спостереженнями, що використовують інформацію про самі розв'язки та про їх похідні. За результатами досліджень задачі мінімаксного оцінювання зведено до спеціальних задач оптимального керування спряженими рівняннями з квадратичними критеріями якості у разі обмежень і без обмежень на керування. Доведено теореми про загальний вигляд мінімаксних оцінок фунціоналів і знайдено похибки оцінювання. Встановлено, що ці оцінки визначаються через розв'язки деяких систем диференціальних або інтегро-диференціальних рівнянь з частинними, або звичайними похідними, для яких доведено їх однозначну розв'язність.

Проаналізовано теоретичні засади, особливості та механізми управління реструктуризацією фінансових посередників в Україні. Наведено рекомендації щодо удосконалення управління реструктуризацією вітчизняних комерційних банків і страхових компаній. Розглянуто фінансові методи реструктуризації банків, правові інструменти забезпечення фінансової стабільності реструктуризованих банків, механізми реструктуризації валютних активів і пасивів балансу банків. Увагу приділено питанням посилення ролі держави в процесах реструктуризації проблемних банків.

Розкрито сутність та ознаки банківських криз, подано авторське визначення реструктуризації, виконано її поділ на фінансову, корпоративну, управлінську та виробничу. Розроблено концепційну схему фінансового регулювання реструктуризації банків в Україні. Надано оцінку нормативно-правового забезпечення реструктуризації банків, розроблено методичні рекомендації щодо реструктуризації комерційних банків України. Згруповано та класифіковано методи реструктуризації банків України. Виокремлено та згруповано напрями підвищення ефективності проведення реструктуризаційних процесів в Україні. Наведено математичну модель для прогнозування основних показників діяльності банків України на 2010 - 2011 рр. Вивчено зарубіжний досвід фінансового регулювання реструктуризації банків у вітчизняній практиці.

Рассмотрено применение автоматической орбитальной сварки ТИГ для получения герметичных стыкозамковых соединений поглощающих элементов, являющихся основой поглощающих вставок контейнеров хранения отработанного ядерного топлива. Приведены результаты отработки технологии сварки ТИГ и области оптимальных режимов при выполнении этих соединений, описана промышленная установка для сварки замковых соединений поглощающих элементов и результаты ее опробования.

Наведено результати обстеження 120 пацієнтів різних вікових груп (від 30 до 59 років) щодо причин виникнення, особливостей перебігу та віддалених наслідків розвитку вторинних деформацій зубних рядів. Об'єктивне дослідження зафіксувало швидкий розвиток деформацій, що виникають вже через 3 місяці (11 % обстежених) після втрати навіть одного зуба, в цьому разі максимальна кількість зміщень виникає через 6 місяців (69 % пацієнтів). Рентгенологічна діагностика надала змогу оцінити зменшення порогу навантаження на зуб у зв'язку зі змінами в тканинах пародонту абсолютно в усіх пацієнтів. Обстеження СНЩС встановило пряму залежність між виникненням дисфункції та наявністю вторинної деформації, оскільки в осіб із вторинними деформаціями зубного ряду даний синдром зустрічається в 4 рази частіше, ніж в осіб з наявним дефектом, але без деформацій. Наведені вище результати та ряд інших даних надають змогу переконатися в необхідності запобігти виникненню деформації шляхом раннього протезування.

Мета дослідження - підвищення ефективності запобігання розвитку вторинних зубощелепних деформацій на основі вивчення особливостей їх патогенезу та клінічного перебігу. Наведено результати клінічного обстеження 120-ти пацієнтів різних вікових груп (від 30 до 59 років) щодо особливостей розвитку вторинних деформацій зубних рядів. Об'єктивне дослідження зафіксувало високий ступінь розвитку деформацій, що виникали у половини всіх обстежених пацієнтів з наявними дефектами зубних рядів. При цьому встановлено фактори, від яких залежить тип вторинної деформації та напрямок її розвитку, а саме: значення втраченого зуба в ефективності передання жувального тиску через контрфорси щелеп (напрямок зміщення зуба у разі наявності вторинної деформації прямо протилежний напрямку дії елементів контрфорсу), стан трофічної системи зубів, що піддаються деформації чи оточують ділянку зміщення (зміщення девітальних зубів зустрічається на 30 % частіше, ніж зубів, що іннервуються та кровопостачаються організмом). Рентгенологічна діагностика надала змогу оцінити зміни з боку періодонту за наявності вторинних деформацій, що характеризуються змінами напруженості волокон утримуючого апарату.

Мета роботи - підвищення ефективності діагностики та профілактики зубощелепних деформацій на основі вивчення інтенсивності їх розвитку та характеристик патогенезу. Наведено результати клінічного обстеження 80-ти пацієнтів різних вікових категорій (20 - 59 років) з різними видами деформацій зубних рядів. Об'єктивне дослідження зафіксувало швидкі темпи і високу інтенсивність розвитку зубощелепних деформацій, що виникали більш, як у половини всіх обстежених пацієнтів зі наявними дефектами зубних рядів. При цьому встановлено фактори, від яких залежить швидкість зміщення зубів, а саме: вік пацієнта (швидкі темпи розвитку вторинних деформацій особливо характерні для осіб молодого віку), стан трофічної системи зубів, що піддаються деформації чи оточують ділянку зміщення (зміщення девітальних зубів зустрічається на 40,0 % частіше, ніж вітальних) та особливості втрати зубів (у разі радикальних хірургічних втручань ризик виникнення вторинної деформацій у ранніх періодах більш, ніж на 33,0 % вищий, ніж за типового видалення). Під час рентгенологічної оцінки вдалося встановити залежність стану периапікальних тканин від інтенсивності розвитку зубощелепних деформацій. Висновки: одержані результати надають змогу розробити методики запобігання розвитку вторинних деформацій.

Розглянуто теоретичні основи визначення суті фінансового посередництва (ФП) в Україні, а саме - значення терміна "посередництво" тлумачним словником, терміна "фінансове посередництво" - Господарським кодексом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами. Порівняно визначення ФП та фінансової послуги. Наведено визначення посередницьких послуг на ринках фінансових послуг. На основі цього визначено суть ФП. Класифіковано фінансових посередників відповідно до їх діяльності, за моделлю співпраці з іншими фінансовими інститутами та за функціями, що вони виконують. Наведено особливості ФП для різних категорій учасників фінансового ринку. Визначено переваги та недоліки інституту ФП в Україні.

Мета роботи - підвищення ефективності діагностики зубощелепних деформацій на основі вивчення клінічних особовостей і показників жувальної ефективності в осіб різних груп. Наведено результати клінічного обстеження 98-ми пацієнтів різних вікових категорій (від 20-ти до 59-ти років) з наявними дефектами зубних рядів. Об'єктивне дослідження зафіксувало відмінності у показниках жувальної ефективності у разі використання статистичного методу в осіб з дефектами зубних рядів різної локалізації, складненими зубощелепними деформаціями. При цьому встановлено фактори, розвиток яких перебігає паралельно зі зміною показника жувальної ефективності, а саме: ступінь зміщення (за зменшення площі контакту зубів-антагоністів зменшується їх жувальна здатність), стан тканин пародонту зміщених зубів (у разі наявності патологічної рухомості зуба його здатність до відривання, відкушування чи подрібнення їжі зменшується), стан трофічної системи зубів, що піддаються деформації чи оточують ділянку зміщення (у разі відсутності кровопостачання та іннервації зуб втрачає частину жувальної ефективності). Висновки: одержані результати вказують на недостовірність показників, одержаних у разі застосування стандартного статистичного методу визначення жувальної ефективності у пацієнтів із зубощелепними деформаціями, тяжкість клінічної картини стану пародонту та високі показники порушення змикання в даних осіб.

Мета роботи - впровадження методик профілактики та підвищення ефективності лікування зубощелепних деформацій на основі використання індивідуальних шин-кап. Наведено результати клінічного обстеження 67 пацієнтів різних вікових категорій (від 20 до 59 років) з наявними деформаціями зубних рядів до та після використання індивідуальних шин-кап. Об'єктивне дослідження зафіксувало різницю у показниках відстаней між визначеними точками зубів, що оточують дефект, за відсутності деформацій зубних рядів та у разі їх наявності (відстань АВ у контрольній та дослідній групах становила відповідно 7,16 +- 0,19 мм та 4,32 +- 0,19 мм, AD - 7,62 +- 0,19 мм та 4,16 +- 0,20 мм, BC - 7,49 +- 0,19 мм та 4,07 +- 0,19 мм, CD - 6,96 +- 0,19 мм та 3,67 +- 0,19 мм). Після проведення підготовки до протезування пацієнтів з наявними дефектами зубних рядів та зубощєлепними деформаціями з використанням індивідуальних знімних шин-кап в декілька етапів вдалося значно зменшити показники відстаней за наявності патології та наблизити їх до фізіологічних (AB - 5,85 +- 0,21 мм, AD - 6,09 +- 0,18 мм, BC - 6,22 +- 0,19 мм та CD - 5,73 +- 0,19 мм). Висновки: застосування індивідуальних знімних шин-кап надало змогу значно покращити ефективність протезування шляхом нормалізації оклюзійних співвідношень та жувального навантаження на зміщені зуби в ділянці дефекту зубного ряду.

Зазначено, що для об'єктивної клінічної оцінки підготовки до протезування та ортопедичного лікування (обстежено 205 пацієнтів) застостосовано запропоновані схеми та таблиці коригування показників жувальної ефективності, які отримано на основі комп'ютерного розрахунку площі контактування зубів-антагоністів. Проведено біометричні вимірювання, оцінено дані кондилографії та зміни гігієнічного стану ротової порожнини у пацієнтів із зубощелепними деформаціями. Проаналізовано результати лікування пацієнтів із дефектами зубних рядів і зубощелепними деформаціями та встановлено ефективність використання індивідуальних знімних шин-кап згідно запропонованого методу підготовки зубощелепної системи до протезування, про що свідчить достовірне покращення досліджуваних показників на кожному з визначених етапів, а саме зміна траекторій руху в скронево-нижньощелепному суглобі, зниження поширеності основних клінічних скарг і симптомів больової дисфункції, часткова чи повна нормалізація відстаней між обраними поверхнями та поліпшення індексів гігієни ротової порожнини та стану тканин пародонта.