На підставі вивчення архівних, документальних та етнографічних матеріалів вперше досліджено основні тенденції розвитку традиційної культури греків Приазов'я у культурному контексті другої половини XX ст. Визначено причини та характер основних етапів освоєння греками території регіону, проведено дослідження міграційних процесів у культурологічному контексті. Охарактеризовано конкретно-історичні умови, які впливали на трансформацію традиційної культури приазовських греків. На підставі вивчення матеріалів з галузі фольклорного обрядового мистецтва в культурологічному аспекті простежено загальні закономірності та специфічні особливості побутування духовної спадщини грецького етносу Приазов'я. Розглянуто самобутні мистецькі форми традиційної культури маріупольських греків.

На основі розвитку уявлення про наукові погляди неокласичної школи економічної теорії в напрямку обгрунтування пріоритету значущості теорії загальної економічної ефективності в теорії економіки природокористування визначено, що саме принципи теорії економічної ефективності мають стати основою механізму вирішення міжнародних проблем природокористування. Вдосконалено порядок визначення ефективності еколого-економічних відносин природокористування на основі диференціації результатів природоохоронних заходів, класифікації факторів, що обмежують дію вартісних критеріїв у процесі оцінки природоохоронної діяльності з метою підвищення рівня обгрунтованості заходів у сферах природокористування та охорони навколишнього природного середовища та який вперше обгрунтовано за допомогою економіко-математичної моделі, що надає змогу візуально представити критерії міжнародної ефективності еколого-економічної діяльності та вплив негативних факторів на неї.

Досліджено забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища шляхом реалізації міжнародної екологічної політики на національному, регіональному та локальному рівнях. Розроблено науково-методологічні підходи та практичні рекомендації щодо формування ефективного механізму вирішення глобальних економічних проблем за рахунок реалізації механізму державного управління за наявності міжнародних угод, підходу до формування регіональної екологічної політики та підходу до управління ефективністю роботи підприємств на засадах екологічного менеджменту.

Розроблено теоретико-методологічні засади формування інституціональних передумов реалізації міжнародної екологічної політики та сформовано науково-методичний інструментарій її реалізації. Поглиблено знання про природокористування та еколого-економічні відносини природокористування як об'єкта економічного дослідження. Досліджено наукові погляди неокласичної школи економічної теорії щодо вирішення екологічних проблем суспільства. Надано методологічне обґрунтування критерію ефективності міжнародних еколого-економічних відносин природокористування. Визначено сутність інституції та особливості інституціоналізації міжнародної екологічної політики. Сформульовано концептуальні засади міжнародного економічного механізму природокористування. Узагальнено зарубіжний досвід використання економічного інструментарію та особливостей управління природокористуванням. Оцінено вітчизняну практику вирішення еколого-економічних проблем системи управління природокористуванням. Обгрунтовано порядок визначення ефективності економічного механізму вирішення міжнародних проблем природокористування за допомогою економіко-математичного моделювання. Визначено концептуальні аспекти реалізації міжнародної екологічної політики та вирішення міжнародних проблем природокористування. Запропоновано еюноміко-маггематичне обгрунтування оптимальної моделі міжнародної еколого-економічної політики. Сформульовано напрями поетапного реформування національної системи управління природокористуванням. Вивчено підхід до управління ефективністю роботи підприємства за рахунок введення екологічних заходів за принципами екологічного менеджменту підприємства.

Розкрито початкові необхідні умови для підприємства-виробника щодо переходу на толінгову схему взаємодії, а саме: підприємство працює стабільно, нестачі в оборотному капіталі не існує, проблема з постачанням і збутом відсутня. Обгрунтовано фактори, обов'язкові для врахування у разі переходу на толінгову схему виробництва: ціна сировини, придбаної посередником, може бути сутво нижче ціни, за якою сировина закуповувалася раніше виробником; за переходу на толінг постачальницько-збутові витрати на вітчизняному підприємстві-виробникові автоматично не зникають; під час розподілу між учасниками окремих стадій виробничого процесу оподаткування господарської діяльності в цілому зростає; обсяг товарної продукції на підприємстві за переходу на толінг зменшується, відповідно змінюється і сума оподаткування. Розроблено методичний підхід до обгрунтування критичного обсягу давальницької сировини у разі експорту, що базується на врахуванні виду товарів, що виготовлені за толінгу, та витрат на їх експорт.

Мета роботи - дослідження еволюції теоретичних підходів щодо проблем еколого-економічної взаємодії суб'єктів господарювання та уточненні сутнісної характеристики економічної складової еколого-відповідального маркетингу. Аналізуючи, систематизуючи та узагальнюючи наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених, розглянуто еволюцію концепцій маркетингу, систематизовано погляди дослідників на визначення понять "соціальний маркетинг", "екологічний маркетинг". Виділено переваги та недоліки наявних визначень "зеленого" маркетингу. Сформульовано основні характеристики поняття "еколого-відповідальний маркетинг" в межах концепцій сталого розвитку та соціально відповідального маркетингу. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є: інфраструктура еколого-відповідального маркетингу; концептуальне обгрунтування методології побудови еколого-відповідальної системи маркетингу; фактори та моделі сучасного економічного зростання з урахуванням екологічного чинника та ін.

Розкрито сутність, принципи і стратегії міжнародного маркетингу. Описано особливості використання маркетингових інструментів на міжнародних ринках.

Розкрито сутність, види, суб'єкти й об'єкти міжнародних економічних стратегій. Висвітлено питання формування та реалізації міжнародних стратегій економічного розвитку. Охарактеризовано моделі розвитку національних економік, економічні стратегії розвинутих країн світу. Показано особливості формування стратегій країн транзитивної економіки. Увагу приділено формуванню стратегії економічного розвитку України.

Досліджено теоретичні засади та практичні аспекти ринку цифрових послуг. Обгрунтовано перспективні напрями формування цифрової економіки. Виявлено особливості та характерні риси ринку цифрових послуг в Україні. Розглянуто питання використання прогресивних інструментів цифрових технологій на ринку послуг в умовах цифрової економіки - онлайн економіки, що ґрунтується на використанні цифрових технологій для забезпечення потреб сучасного суспільства у цифрових та нецифрових продуктах та послугах. Розвиток сучасних цифрових технологій є стратегічною необхідністю та найважливішою складовою створення цифрової економіки. Цей процес забезпечує підвищення національної конкурентоспроможності країни. Використання цифрових технологій продовжує бути одним із найважливіших чинників, які суттєво впливають на якість управління регіональними процесами.