Висвітлено класифікацію пестицидів, що набули широкого застосування, за призначенням та хімічною будовою, їх небезпечність для здоров'я, екологічні наслідки використання, фізико-хімічні властивості, а також шляхи перетворення у навколишньому середовищі, рослинах та організмах теплокровних. Особливу увагу приділено теорії та практиці відбору проб, підготовки їх до аналізу, сучасним методам ідентифікації та кількісного визначення мікрокількостей пестицидів у сільськогосподарській продукції, продуктах харчування та об'єктах навколишнього середовища (повітрі, воді, грунті) методами фотометрії, газової, тонкошарової, високоефективної рідинної хроматографії, мас-спектрометрії та хромато-мас-спектрометрії, імуноферментним методом тощо.

Упровадження в сільське господарство України нових пестицидних препаратів, які виробляються в різних країнах світу, але мають однакові діючі речовини, або розширення сфери їх застосування потребує ретельної перевірки щодо дотримання гігієнічних регламентів під час їх застосування, які затверджені в Україні, тобто їх застосування не повинно становити небезпеки для здоров'я працюючої людини. Мета дослідження - аналіз якості виробничого середовища за результатами хіміко-аналітичних досліджень під час проведення державних випробувань у разі застосування нових пестицидних препаратів на зернових злакових і олійних культурах. Для ідентифікації та вимірювання концентрації хімічних речовин застосовано методи газорідинної та високоефективної рідинної хроматографії з використанням газових хроматографів "Кристаллюкс 4000 і 4000М" (РФ) з комп'ютерною програмою "NETCHROM" і рідинного хроматографа LC-240 (США ) з комп'ютерною програмою "TOTAL TURBOCHROM"; аналітичні стандартні зразки пестицидів; методи статистичного аналізу. Визначено вміст 19-ти діючих речовин 20-ти досліджених препаратів у повітрі робочої зони під час приготування робочих розчинів і в кабіні трактора у разі їх застосування на зернових злакових культурах і кукурудзі; через 1 год у повітрі над обробленою ділянкою та у грунті; у змивах з поверхні шкіри рук і обличчя та в нашивках на спецодязі працюючих одразу після закінчення роботи. Визначений ступінь можливого ризику для здоров'я працюючих не перевищував допустимого рівня. Встановлено терміни виходу працюючих на оброблені ділянки. Висновки: у разі дотримання технологічних регламентів застосування препаратів вміст пестицидів у повітрі робочої зони не перевищує гігієнічних нормативів. Парова складова в забрудненні повітря була несуттєвою за винятком тих пестицидів, що через порівняно високу леткість (ципроконазол, S-метолахлор) можуть бути в суміші з аерозолем. Забруднення шкіри рук, обличчя та спецодягу може бути пов'язане з забрудненням як повітря рідинно-крапельним і пиловим аерозолем, так і поверхні обладнання. Підтверджено можливість використання для контролю безпеки застосування препаратів раніше встановлених гігієнічних регламентів.