Висвітлюється суть грошей, їх призначення та функції, розкривається поняття грошового обігу, грошової маси. Наведено характеристику факторів, що впливають на розвиток інфляції, показано її причини та наслідки, а також форми і методи антиінфляційної політики. Розглядаються типи грошових систем, міжнародні валютні та кредитно-розрахункові відносини, питання кредитування підприємств, ринок цінних паперів, функції та завдання фондової біржі, описується механізм купівлі-продажу цінних паперів. Особливу увагу приділено аналізу грошово-кредитної політики в Україні.

Висвітлено проблеми управління виробничою та соціальною сферами за умов регіоналізації економіки. Проаналізовано чинники та шляхи вдосконалення діяльності банківського сектору економіки. Розглянуто питання безпеки інформації в банківських установах. Описано особливості планування кошторисів доходів і видатків в установах охорони здоров'я. Визначено пріоритетні напрями та перспективи розвитку інноваційної діяльності в аграрному секторі економіки. Розкрито теоретичні аспекти оптимізації джерел фінансування капіталовкладень.

Освещены проблемы управления производственной и социальной сферами в условиях регионализации экономики. Проанализированы пути и факторы усовершенствования деятельности банковского сектора экономики. Рассмотрены вопросы безопасности информации в банковских учреждениях. Описаны особенности планирования смет доходов и расходов в учреждениях охраны здоровья. Определены приоритетные направления и перспективы развития инновационной деятельности в аграрном секторе экономики. Раскрыты теоретические аспекты оптимизации источников финансирования капиталовложений.

Проаналізовано сучасний стан впливу держави та банків на формування та розміщення заощаджень населення. Висвітлено актуальні питання соціальної сфери у контексті розвитку фінансово-кредитних інститутів. Описано ринкові механізми регулювання особистих потреб населення, розроблено сучасну систему показників його життєвого рівня. Досліджено проблеми фінансового забезпечення закладів охорони здоров'я. Показано значення заощаджень населення як одного з основних інвестиційних чинників економіки України. Визначено місце і значення банків як основних інститутів розміщення заощаджень. Наведено відомості про форми пошуку нових клієнтів комерційними банками. Розглянуто актуальні проблеми активізації економічної діяльності в Україні. Обгрунтовано шляхи підвищення якості фінансового контролю за умов невизначеності бізнес-середовища. Запропоновано напрями підтримки кластеризації з урахуванням досвіду розвинених країн.

Проанализировано современное состояние влияния государства и банков на формирование и размещение сбережений населения. Освещены актуальные вопросы социальной сферы в контексте развития финансово-кредитных институтов. Описаны рыночные механизмы регулирования личностых потребностей населения, разработана современная система показателей его жизненного уровня. Исследованы проблемы финансового обеспечения заведений охраны здоровья. Показано значение сбережений населения как одного из основных инвестиционных факторов экономики Украины. Определены место и значение банков как основных институтов размещения сбережений. Даны сведения о формах поиска новых клиентов коммерческими банками. Рассмотрены актуальные проблемы активизации экономической деятельности в Украине. Обоснованы пути повышения качества финансового контроля в условиях неопределенности бизнес-среды. Разработаны направления поддежки кластеризации с учетом опыта развитых стран.

Розглянуто актуальні проблеми функціонування вітчизняних фінансово-кредитних установ, проаналізовано їх вплив на соціально-економічні процеси у суспільстві. Розкрито особливості інспектування повноти надходження та правильності використання коштів спеціального фонду кошторису закладів охорони здоров'я та соціального захисту населення, шляхи покращання функціонування ринку цінних паперів України та національної депозитарної системи, тенденції розвитку електронних банківських розрахунків, питання фінансового планування й управління діяльністю підприємств. Особливу увагу приділено регулюванню та фінансуванню виробничої та соціальної сфери Чернігівщини.

Рассмотрены актуальные проблемы функционирования отечественных финансово-кредитных учреждений, проанализировано их влияние на социально-экономические процессы в обществе. Раскрыты особенности инспектирования полноты поступления и правильности использования средств специального фонда сметы заведения охраны здоровья и социльной защиты населения, пути улучшения функционирования рынка ценных бумаг Украины и национальной депозитарной системы, тенденции развития электронных банковских расчетов, вопросы финансового планирования и управления деятельностью предприятий. Особое внимание уделено регулированию и финансированию производственной и социальной сферы Черниговской области.

Розглянуто інтелектуалізацію як ознаку якісного розвитку людського капіталу (ЛК), вищу освіту як пріоритетний засіб інтелектуалізації ЛК, гуманізацію освіти та ринку праці як нову парадигму соціально-орієнтованої економіки, збалансовану систему показників як один з факторів розвитку фінансових корпорацій. Висвітлено методичні підходи щодо визначення потреб економіки фахівцями з вищою освітою. Увагу приділено професійній зайнятості населення за умов інноваційного розвитку економіки та кризових явищ в Україні. Проаналізовано особливості вдосконалення механізму регулювання фонду оплати на макрорівні, захисту інтелектуальної власності за умов інвестиційних ризиків.

Рассмотрены интеллектуализация как признак качественного развития человеческого капитала (ЧК), высшее образование как приоритетное средство интеллектуализации ЧК, гуманизация образования и рынка труда как новая парадигма социально-ориентированной экономики, сбалансированная система показателей как один из факторов развития финансовых корпораций. Освещены методические подходы к определению потребностей экономики специалистами с высшим образованием. Внимание уделено профессиональной занятости населения в условиях инновационного развития экономики и кризисных явления в Украине. Проанализированы особенности усовершенствования механизма регулирования фонда оплаты на макроуровне, защиты интеллектуальной собственности в условиях инвестиционных рисков.

Висвітлено історико-філософські, правові, політологічні, економічні аспекти сталого соціального розвитку (СР) в Україні. Охарактеризовано об'єктивні умови та суб'єктивні чинники становлення багатопартійності в українському суспільстві. Розкрито питання ресурсного забезпечення СР. Проаналізовано особливості функціонування вітчизняного страхового ринку в контексті СР. Визначено соціально-педагогічні умови профілактики насильства в дитячому та молодіжному середовищі. Вивчено перспективи розвитку соціальної інфраструктури на місцевому рівні. Увагу приділено соціально-педагогічній роботі з дітьми трудових мігрантів у ЗНЗ. Розглянуто планування соціального простору як метод організації соціальної роботи в громаді. Висвітлено проблеми утвердження гендерної рівності в суспільстві.

Визначено взаємозв'язок таких категорій, як особисті потреби (ОП), зайнятість, робоча сила, заробітна плата, власність. Висвітлено теоретичні та прикладні питання регулювання ОП. Увагу приділено методам мотивації трудової діяльності, аналізу основних факторів впливу на рівень і структуру ОП, проблемам державного регулювання потреб у здоровому способі життя й освіті. Розглянуто організаційні й економічні механізми удосконалення процесу формування та задоволення ОП населення.

Проаналізовано особисті потреби як один з найважливіших чинників збереження екології, визначено вплив кількісних параметрів на їх формування. Уперше наведено оціночні показники рівня задоволення основних груп потреб з погляду двох підходів до їх трактування: параметричних ознак, які можуть бути репрезентовані основними соціально-економічними критеріями, такими, як рівень доходів, заробітна плата, зайнятість, обсяги послуг, індекси споживчих цін тощо; непараметричних ознак, які представлені експертними оцінками та результатами анкетних опитувань, вираженими у відносних величинах - балах оцінок, середніх та відносних показниках тощо. Здійснено комплексну діагностику регіонів України за рівнем задоволення особистих потреб, за результатами якої проведено сегментацію регіонів та здійснено їх групування. Запропоновано механізм регулювання особистих потреб населення, який є складовою взаємодії елементів, методів впливу на оптимізацію державної політики у цьому напрямку шляхом використання економічних, соціальних, психологічних та адміністративних засобів регулювання, серед яких на сучасному етапі розвитку суспільства особливо актуалізуються законодавчі, бюджетні та податкові важелі впливу.

Розглянуто особливості руху грошових коштів на соціальні цілі в разі використання банківської та казначейської систем виконання бюджету.

Комплексно досліджено науково-методологічні засади державного регулювання особистих потреб і розроблено практичні рекомендації до розв'язання науково-прикладної задачі здійснення структурних змін в економіці за допомогою модифікації структури та динаміки особистих потреб. Обгрунтовано сутнісні характеристики категорії "особисті потреби". Увагу приділено теоретичним основам формування та задоволення особистих потреб і систематизації факторів впливу на них. Здійснено аналітичні оцінки структури та рівня задоволення особистих потреб. Розроблено методичні положення комплексної діагностики, що грунтуються на оцінці видів, груп особистих потреб на територіальному та державному рівнях. Проведено сегментацію регіонів за рівнем задоволення особистих потреб. Сформовано принципи та пріоритети державного регулювання особистих потреб як основи структурних змін в економіці. Досліджено важелі та цілі державного регулювання особистих потреб. Розроблено механізм державного регулювання особистих потреб та визначено стратегічні пріоритети його удосконалення.

Охарактеризовано роль програмно-цільового регулювання у процесі фінансування, розвитку вищої освіти України, формуванні та задоволенні духовно-інтелектуальних та екологічних потреб особистості. Проаналізовано перспективи зміни функцій головних суб'єктів державного регулювання вищої освіти у контексті впровадження програмно-цільового методу регулювання.

Розглянуто необхідність антикризового управління персоналом, можливість інтенсифікації роботи підприємства за рахунок раціонального використання трудових ресурсів та оптимізації роботи персоналу, охарактеризовано основні заходи, які допомагають підприємству функціонувати в період кризи. Проаналізовано перспективи змін складових мотиваційного процесу за умов антикризового управління персоналом. Обгрунтовано вплив рівня задоволення фізіологічних потреб на мотивацію працівників за умов погіршення соціально-економічного стану в країні та падіння купівельної спроможності. Доведено необхідність задоволення потреб у безпеці та потреб належності як важливих складових процесу мотивації за умов антикризового управління підприємств. Запропоновано шляхи раціоналізації роботи трудових ресурсів і процесу управління ними за допомогою визначення якісних і кількісних характеристик персоналу. Обгрунтовано важливість конкретизації відповідності працівників займаним посадам, виявлення формальних і неформальних лідерів тощо.

Визначено причини, що зумовлюють необхідність підвищення ефективності управління персоналом геріатричних установ (ГУ), найголовнішими серед яких є погіршення економічного стану в Україні, недостатній рівень фінансування ГУ. Доведено, що можливими чинниками підвищення ефективності діяльності установи є фінансовий та кадровий аспекти, але збільшення фінансування ГУ нині є проблематичним, тому на перший рівень актуальності виходить персонал, управління ним. Обгрунтовано, що гарантією ефективного управління персоналом є гнучка, адаптована до умов сьогодення організаційна структура, орієнтована на збалансування поведінки працівників та належна допомога підопічним ГУ. Наведено аргументи на користь того, що покращання соціального, медичного обслуговування підопічних ГУ безпосередньо пов'язана з удосконаленням форм і методів управління персоналом, оновленням організаційної структури тощо. Розроблено комплекс заходів щодо вдосконалення системи управління персоналом ГУ.

Розглянуто необхідність прискорення науково-технічного прогресу завдяки реалізації моделі венчурного інвестування (ВІ). Проаналізовано переваги та недоліки використання в Україні різних моделей ВІ. Обгрунтовано, що найбільш доцільним є використання моделі гарантування розвитку венчурного інвестування, за умов якої відбувається покриття можливих збитків венчурних інвесторів, зокрема, надання їм податкових пільг на суму одержаних втрат, гарантування кредитів та позик. Систематизовані фактори, що сприяють та протидіють реалізації моделі гарантування розвитку ВІ. У контексті системного підходу сформовано принципи та функції ВІ. Доведено необхідність удосконалення дії головних та інфраструктурних інститутів, що задіяні у процесі ВІ. Враховуючи той факт, що ВІ є елементом інвестиційної системи, обгрунтовано важливість покращання інвестиційного клімату, підвищення платіжного попиту населення, довіри до інститутів інвестування.

Розглянуто необхідність впровадження інновацій у сфері управління персоналом. Визначено сучасні методи підбору, навчання та мотивації персоналу в організації на основі світових тенденцій у менеджменті персоналу. Проведено комплексний аналіз ринку праці м. Чернігів. Визначено показники безробіття на місцевому рівні. Обгрунтовано необхідність впровадження новітніх персонал-технологій з метою зменшення рівня безробіття. Доведено, що інновації в системі управління персоналом вимагають від організації змін у різних аспектах: у навчанні та підготовці, у системі найму, у технологіях матеріального та технічного забезпечення, у соціальній підтримці. Аргументовано, що комплексна система управління персоналом поєднує як ретельний підбір кандидатів, так і ефективне навчання, адаптацію та мотивацію персоналу всередині компанії. Методи управління персоналом, політика держави на ринку праці, розвиток виробничих процесів не стимулюють зростання рівня зайнятості. Про це свідчать і показники на ринку праці, зокрема в місті Чернігові.

Узагальнено сутність поняття "інтерв'ю". Виявлено сучасні особливості інтерв'ю як інноваційного методу підбору та оцінки персоналу. Проаналізовано особливості використання інтерв'ю як у зарубіжному та вітчизняному досвіді. Проведено компаративний аналіз визначення поняття інтерв'ю та надано приклад його класифікації. Визначено та обгрунтовано ефективність використання інтерв'ю як методу підбор та оцінювання персоналу.

Досліджено теоретико-методологічні та організаційно-економічні проблеми реалізації соціальних функцій держави через Фонд соціального страхування. Розглянуто механізм формування доходів бюджету Фонду соціального страхування, проаналізовано динаміку та структуру доходів і витрат, запропоновано шляхи збільшення надходжень Фонду.

Досліджено теоретико-методологічні, організаційно-економічні та прикладні проблеми реалізації соціальних функцій держави через механізми бюджетного фінансування, страхування, залучення власних коштів установами соціальної сфери. Проаналізовані перспективи змін у діяльності, фінансуванні установ соціальної сфери та регулятивних дій держави при цьому. Мета роботи - з'ясування економічного змісту соціальних функцій держави та диверсифікація джерел їх фінансування за сучасних умов економічного розвитку. Висновки: каталізатором при виконанні соціальних функцій держави, їх фінансування мають виступати перш за все інтереси пересічного громадянина; особливо важливу роль відіграє державна політика у сфері охорони здоров'я, освіти, соціального захисту та соціальної допомоги Необхідно пропагувати ідею розвитку галузей соціальної сфери з урахуванням диверсифікації форм фінансування.

Досліджено теоретико-методологічні, організаційно-економічні та прикладні проблеми збереження трудового потенціалу на ринку праці України в контексті її євроінтеграції, причини їх утворення у вигляді особливостей міграційних процесів.

Актуальність теми дослідження викликана потребою аналізу ефективних моделей регулювання ринку праці з метою застосування досвіду їх побудови в Україні. Постановка проблеми. Національні моделі ринків праці пов'язані з особливостями політики зайнятості в різних країнах, менталітетом та різною участю держави. Проблема полягає в недостатньому аналізі особливостей скандинавської моделі регулювання ринку праці та можливостей застосування її досягнень в національній економіці. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Окремі аспекти регулювання ринку праці розглянуті в дослідженнях вітчизняних та зарубіжних вчених, серед яких: К. Армстронг, М. Барінова, Я. Безугла, Д. Богиня, П. Василенко, Д. Вінкот, Х. Дент, В. Дівнич, Г. Еспінг-Андерсен, Е. Лібанова, П. Регнард, А. Сапір, Я. Столярчук, С. Сіденко, Дж. Хопкін, В. Швець та ін. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. У більшості досліджень щодо національних моделей регулювання ринку праці дається їх загальна характеристика. Мало дослідженими залишаються особливості регулювання ринку праці в скандинавських країнах. Постановка завдання. Завдання полягає в аналізі регулювання ринків праці в Фінляндії, Швеції, Данії та Норвегії, виділенні спільних та відмінних рис, пошуку можливостей застосування їх досвіду в Україні. Виклад основного матеріалу. Показано, що в скандинавській моделі регулювання ринку праці значна роль відводиться державі. Вона відіграє ключову роль, забезпечуючи населення робочими місцями, високими доходами, безкоштовною освітою, охороною здоров'я та соціальними виплатами. В скандинавських країнах на нинішньому етапі розвитку збережена соціалізація ринку праці з урахуванням нових економічних реалій та процесів глобалізації. Виділено принципи соціалізації скандинавського ринку праці, які б доцільно було застосувати в Україні на сучасному етапі соціально-економічного розвитку національної економіки. Висновки: для України оптимальною моделлю ринку праці повинно стати гармонійне поєднання стимулювання індивідуальних досягнень у праці та соціальних гарантій з боку держави. Така модель забезпечує рівною мірою економічний добробут та соціальний консенсус.