Проаналізовано еволюцію смертності населення України у ХХ ст., отримано кількісні оцінки фонового ризику смертності за допомогою нелінійних параметризованих моделей. Розкрито окремі тенденції щодо змін фонового ризику від окремих причин смертності. Зроблено аналіз екзогенних та ендогенних складових ризику смертності у 1995 - 1996 рр. Результати дослідження дали змогу оцінити величину негативного впливу екзогенних чинників на здоров'я та безпеку населення України.

Зроблено порівняльний аналіз природно-техногенної безпеки регіонів України. Визначено пріоритетні напрямки екологобезпечної стратегії розвитку.

Розглянуто загальну теорію безпеки як системне явище, що включає складові: безпеку, загрози і ризик. Наведено методологію розробки математичних моделей складних систем безпеки різної природи. Описано методи аналізу "дерева рішень", нелінійної динаміки та синергетики моделювання надзвичайних ситуацій, запропоновано критерії безпеки людини, суспільства, держави, довкілля.

Рассмотрена общая теория безопасности как системное явление, включающее составные части: безопасность, угрозы и риск. Приведена методология разработки математических моделей сложных систем безопасности различной природы. Описаны методы анализа "дерева решений", нелинейной динамики и синергетики моделирования чрезвычайных ситуаций, предложены критерии безопасности человека, общества, государства, окружающей среды.

Висвітлено основні положення екологічної безпеки, виявлено основні загрози їй, надано їх кількісні оцінки. Проведено класифікацію регіонів України за обчисленими регіональними інтегральними показниками її екологічної безпеки. Здійснено кількісні оцінки фонового ризику смертності населення країни. Проаналізовано основні напрями державної політики щодо нейтралізації загроз екологічній безпеці.

Освещены основные положения экологической безопасности, выявлены основные угрозы ей, приведены их численные оценки. Проведена классификация регионов Украины относительно вычисленных региональных интегральных показателей ее экологической безопасности. Осуществлены численные оценки фонового риска смертности населения страны. Проанализированы основные направления государственной политики относительно нейтрализации угроз экологической безопасности.

Проаналізовано політику національної безпеки України на основі розробленої моделі Стратегії національної безпеки, описано її системотвірні елементи, математичні методи моделювання впливу внутрішніх і зовнішніх чинників на стан національної безпеки, кількісної оцінки національних пріоритетів. Розглянуто загальносистемні закони безпеки довкілля, суспільства, держави та міжнародних систем. Наведено рекомендації щодо державної політики національної безпеки. Викладено концепцію стратегічних ризиків як наукову основу поліпшення ефективності управління національною безпекою.

Проанализирована политика национальной безопасности Украины на основе разработанной модели Стратегии национальной безопасности, описаны её системообразующие элементы, математические методы моделирования влияния внутренних и внешних факторов на состояние национальной безопасности, количественной оценки национальных приоритетов. Рассмотрены общесистемные законы безопасности окружающей среды, общества, государства и международных систем. Приведены рекомендации относительно государственной политики национальной безопасности. Изложена концепция стратегических рисков как научная основа улучшения эффективности управления национальной безопасностью.

Розкрито методичні засади теорії національної безпеки, розглянуто систему критеріїв і показників оцінювання її рівня. Проаналізовано вплив зовнішніх і внутрішніх чинників на стан національної безпеки України. Викладено закони безпечного розвитку довкілля, суспільства, держави та міжнародних систем. Визначено особливості формування та висвітлено сучасні концепції реалізації державної політики національної безпеки. Розглянуто загрози національній безпеці України у політичній, економічній, обороній, екологічній, інформаційній сферах і сфері соціального захисту населення. Встановлено пріоритетність національних інтересів України. Запропоновано системні методи дослідження стану національної безпеки, охарактеризовано недержавну систему її забезпечення.

Раскрыты методические основы национальной безопасности, рассмотрена система показателей и критериев оценивания ее уровня. Проанализировано влияние внешних и внутренних факторов на состояние национальной безопасности Украины. Рассмотрены законы безопасного развития окружающей среды, общества, государства и международных систем. Определены особенности формирования и освещены современные концепции реализации государственной политики национальной безопасности. Рассмотрены угрозы национальной безопасности Украины в политической, экономической, оборонной, экологической, информационной сферах и сфере социальной защиты населения. Установлена приоритетность национальных интересов Украины. Приведены системные методы исследования состояния национальной безопасности, охарактеризована негосударственная система ее обеспечения.

Розглянуто основи екологічної безпеки, що включають: принципи, граничні значення, політику екологічної безпеки. Усі вони базуються на вченні В. І. Вернадського про живу речовину, біосферу, ноосферу.

Проаналізовано досвід використання критерію "ризик" під час вирішення питань медико-екологічної безпеки. Відзначено істотне відставання нашої держави в цій сфері, особливо в плані оцінки ризику для здоров'я населення техногенних процесів, природних явищ, різних галузей діяльності людини. Позначено методичні підходи до оцінки ризику для здоров'я населення від дії чинників довкілля.

Проаналізовано вплив фінансово-економічних і політичних процесів на регіональну політику безпеки України. Розкрито значення світової економічної кризи як головного фактора негативного впливу на економічну безпеку України. Розглянуто основні геополітичні наслідки 2008 р. та місце України у сучасному геополітичному просторі. Проведено комплексне оцінювання та прогнозування впливу світової економічної кризи на процес інтеграції України до НАТО. Висвітлено пріоритетні напрямки державної політики щодо реалізації економічних можливостей України у сфері євроатлантичної інтеграції за умов забезпечення економічної безпеки держави.

Проанализировано влияние финансово-экономических и политических процессов на региональную политику Украины. Раскрыто значение мирового экономического кризиса как главного фактора негативного влияния на экономическую безопасность Украины. Рассмотрены основные геополитические последствия 2008 г., определено место Украины в современном геополитическом пространстве. Проведено комплексное оценивание и прогнозирование влияния мирового экономического кризиса на процесс интеграции Украины в НАТО. Освещены приоритетные направления государственной политики по реализации экономических возможностей Украины в сфере евроатлантической интеграции в условиях обеспечения экономической безопасности государства.

Системно проаналізовано методи математичного аналізу безпеки структур складних систем. Розглянуто методи математичного моделювання загроз і ризику. Розкрито сучасні підходи до формалізації складних систем безпеки, які враховують всі основні складові загальної теорії безпеки: безпека - небезпека, загрози та ризик.

Системно проанализированы методы математического анализа безопасности структур сложных систем. Рассмотрены методы математического моделирования угроз и риска. Раскрыты современные подходы к формализации сложных систем безопасности, которые учитывают все основные слагаемые общей теории безопасности: опасность - безопасность, угрозы и риск.

Висвітлено сучасні тенденції та проблеми стратегічного планування в сфері національної безпеки (СНБ) у контексті поєднання стратегічного планування та менеджменту. Увагу приділено питанням розробки методу стратегічних змін. Визначено індивідуальність системи забезпечення національної безпеки (СЗНБ) держави та її суб'єктів, зокрема, офіційних обов'язків, повноважень та місії СЗНБ. Розглянуто питання застосування методології SWOT-аналізу для оцінювання стану внутрішнього і зовнішнього середовищ. Наведено методи визначення стратегічних проблем національної безпеки в контексті процесу їх структурування, методи сценарного планування та нормативно-правову базу стратегічних документів у СНБ. Розкрито особливості реалізації затверджених доктрин, концепцій та стратегій, державних програм і цільових планів СЗНБ.

Розглянуто застосування системного підходу до вирішення проблеми визначення граничних значень індикаторів національної безпеки з єдиних методологічних позицій. Досліджено порогові умови як якісні показники граничних значень, їх перший рівень. Вивчено індикатори національної безпеки України та їх граничні значення, які відповідають основним ознакам системи: складаються з найбільш важливих і взаємопов'язаних параметрів національної безпеки, підпорядковані досягненню стратегічних цілей держави. Показано, що на практиці для системи забезпечення національної безпеки важливу роль відіграють не самі індикатори, а їх граничні значення. Систематизовано математичні методи визначення граничних значень індикаторів національної безпеки, що відповідають різним ситуаціям їх застосування (джерела інформації, розмір вибірки тощо). Розглянуто групи математичних методів: евристичні, стохастичні, аналітичні та нелінійної динаміки.

Розглянуто побудову фазових просторів відображень інформаційних потоків мережі Інтернет, що відображають прояви громадянської активності, пов'язані з реформуванням податкової системи України. Для проведення візуального аналізу поведінки визначених інформаційних потоків застосовано метод затримки аргументів та побудовано аттрактори одержаних реалізацій. Підтверджено наявність фрактальних властивостей у розглянутих інформаційних потоках, визначено окремі характеристики їх поведінки.

Розглянуто застосування теорії бінарних відношень (Q-аналіз) для дослідження системи забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки. З точки зору системного аналізу зв'язки між елементами такої системи - це засоби впливу її елементів один на одного та їх взаємодія, що обумовлює функціонування системи у просторі та часі. Представлено основні принципи побудови моделі структурної зв'язності системи забезпечення екологічної безпеки на прикладі двох множин - множини загроз виникнення надзвичайних ситуацій та множини механізмів їх запобігання й ліквідації. Взаємодію між множинами системи розглянуто на основі комплексу в цілому, враховуючи існуючі зв'язки між елементами системи екологічної безпеки. Досліджено зв'язність елементів системи забезпечення екологічної та природно-техногенної безпеки, розраховано числові значення ексцентриситетів, p-дірок та проаналізовано міри складності комплексу елементів екосистеми.

Досліджено сучасні тенденції та характер змін актуальних джерел загроз екологічній і природно-техногенній безпеці у природному, техногенному та соціальному середовищах. Проаналізовано рівні безпеки основних об'єктів захисту регіонів держави - осіб, господарських об'єктів і довкілля, а також вплив актуальних природних і техногенних загроз на безпеку експлуатації об'єктів критичної транспортної інфраструктури, зокрема магістральних електромереж і газопроводів, залізничних колій, міжнародних транспортних коридорів та мостів. Розглянуто методологію оцінки економічного ризику природних і техногенних катастроф на регіональному рівні. Оцінено ризик життю та здоров'ю людини, а також ризик матеріальних збитків від надзвичайних ситуацій різного походження. Вивчено динаміку їх змінювання для регіонів України.

Із єдиних методологічних позицій розглянуто застосування системного підходу до вирішення проблеми оцінювання могутності держави. Проаналізовано існуючі методи розрахунку оцінки могутності держави та обгрунтовано метод,що використовувався в дослідженні. Обгрунтовано подальше використання терміна "індикатор могутності держави" (ІМД) на заміну "оцінка могутності держави". На підставі проведених розрахунків та аналізу ІМД отримано класифікацію провідних країн світу за рівнем ІМД, визначено характер тенденцій його подальших змін та побудовано регресійні прогнозні моделі. Зазначені тенденції змін індикатора національної могутності провідних держав світу окреслюють більш динамічну і складну безпекову ситуацію у світі. Індикатор могутності держави - важливий інструмент системного аналізу, прогнозування та стратегічного планування. За допомогою моніторингу він може стати потужною самостійною аналітичною процедурою.

Запропоновано методологію ієрархічної структуризації когнітивних карт, що дозволяє визначити пріоритетність усунення причинних факторів для запобігання реалізації DDoS-атак.

Висвітлено питання розв'язання задачі оцінки впливу фракцій парламенту, що надає змогу визначити, які політичні сили найбільше впливають на кібернетичну безпеку держави. Запропоновано методику автоматизованого збору та обробки даних на основі відкритих результатів голосувань, зібраних з офіційного веб-ресурсу парламенту. Збір та обробка інформації для системи моніторингу діяльності законодавчих органів різних країн має засновуватись на принципах Big Data, з яких основними є швидкість обробки даних; масштабованість рішень; обробка як структурованих, так і напівструктурованих даних, якими є дані із сайтів законодавчих органів. Запропоновано методику обчислення оцінок впливу, яка враховує взаємні вподобання учасників голосувань із використанням рангів індексів збігу позицій по голосуваннях. Розроблено програмне забезпечення із використанням Java, яке надає змогу обчислювати класичний та модифікований індекси Шеплі - Шубіка, показник порогу розколу, індекс збігу позицій, індекс ефективності роботи фракцій. Відповідні обчислення виконано для фракцій ВР України VIII скликання за період з грудня 2014 по липень 2018 р. На основі кореляційного аналізу визначено взаємовпливи між фракціями, тенденції в їх фракційній дисципліні. На менших часових проміжках виявляються тенденції щодо взаємовпливу, які не є помітними на більш великих часових проміжках. Виявлено, що деякі фракції перевищують свій потенційний вплив у парламенті за рахунок високого порогу розколу, що свідчить про хорошу фракційну дисципліну. Низький поріг розколу і неможливість реалізації виграшних коаліцій навпаки, негативно впливають на ефективність впливу фракцій. Результати надають змогу оцінити узгодженість і ефективність роботи фракцій, які є необхідною умовою одержання узгоджених рішень у сфері національної та кібернетичної безпеки держави.

Запропоновано перелік рекомендацій щодо запобігання реалізації DDoS-атак залежно від об'єкта захисту на основі аналізу сценаріїв реалізації за допомогою методів аналізу ієрархій та аналізу мереж.

Розглянуто задачу розрахунків оцінок прийняття колективних рішень, проаналізовано загальні математичні підходи та концепції її розв'язання. Зазначено необхідність автоматизації обчислень із використанням загальнодоступних результатів голосування Верховної Ради України. Запропоновано відповідну методику моніторингу діяльності українського парламенту та автоматизованого збирання вихідних даних. Обгрунтовано доцільність використання підходів Big Data для завдань вивчення діяльності органів прийняття колективних рішень, зокрема законотворчих. Розроблено програмний комплекс, який дозволяє повністю автоматизувати збирання даних та обчислення індексів впливу та індексів ефективності за період спостереження. Із використанням програмного забезпечення здійснено аналіз оцінок потенційного та реального впливів парламентських фракцій на прикладі Верховної Ради України VIII скликання із використанням класичного та модифікованого індексів Шеплі - Шубіка, порога розколу, матриці вподобань та індексу ефективності впливу. Виконано кореляційний аналіз взаємовпливу парламентських фракцій. Зроблено висновки про ефективність реалізації парламентськими фракціями їхніх потенційних можливостей, їхні політичні вподобання та політичні взаємовідносини, рівень фракційної дисципліни. Зокрема, причиною неможливості реалізації потенційних можливостей низкою парламентських фракцій є низький поріг розколу, який робить неможливим консолідоване прийняття рішень, що позначається на зниженні ефективності впливу в парламенті. Деякі парламентські фракції реалізують свій вплив стало протягом значного періоду часу, деякі демонструють значні коливання у ефективності своєї роботи. Перспективним питанням є дослідження зв'язків між ефективною роботою фракцій Верховної Ради України та зовнішніми чинниками, які можуть опосередковано впливати на роботу парламенту. Результати дослідження можуть використовуватися незалежними дослідниками в галузі аналізу прийняття колективних рішень при голосуванні, а також політологами, представниками громадянського суспільства.