Досліджено основні етапи розвитку економічної теорії. Значну увагу приділено виробничій та соціальній інфраструктурам, валовому суспільному продукту, аграрним відносинам, податковій політиці, заробітній платі, проблемам соціального захисту, менеджменту тощо. Детально проаналізовано історію розвитку грошей та основні причини інфляції. Розглянуто способи включення національних господарств у всесвітню систему поділу праці, а також інструменти державного впливу на зовнішньоекономічні зв'язки (кредити, субсидії, ціни, митну політику).

Освещено содержание информационной реальности как основы возникновения социально-экономической формации нового типа. Проанализированы закономерности и предпосылки формирования информационного общества. Приведены направления информатизации производственной и социальной сфер. Охарактеризованы основные компоненты и определены функции информационных систем предприятия. Рассмотрены экономические предпосылки их эффективной работы.

Розглянуто сучасні методи економічного прогнозування та моделювання. Наведено відомості щодо прогнозування природних ресурсів, демографічного розвитку, науково-технічного прогресу. Описано графічні методи прогнозування цін, ціновий трейд та його основні властивості. Висвітлено методи екстраполяції тенденцій і колективної генерації ідей. Наведено моделі зовнішньої торгівлі, народного господарства, фондового ринку, ймовірності економічної динаміки, майбутньої світової цивілізації.

Рассмотрены современные методы экономического прогнозирования и моделирования. Приведены данные о прогнозировании природных ресурсов, демографического развития, научно-технического прогресса. Описаны графические методы прогнозирования цен, ценовой трейд и его основные свойства. Освещены методы экстраполяции тенденций и коллективной генерации идей. Приведены модели внешней торговли, народного хозяйства, фондового рынка, вероятности экономической динамики, будущей мировой цивилизации.

Предложено решение задачи длительной устойчивости подкрепленных пластин, подверженных воздействию водородосодержащей среды. При решении задачи учитывается дискретный характер размещения подкрепляющего набора. Задача решается с помощью энергетического метода в рамках теории Кирхгофа-Лява для обшивки и Кирхгофа-Клебша для ребер с учетом влияния водорода на механические характеристики металла. Исследовано влияние геометрических параметров обшивки и ребер на долговечность конструкции в агрессивной среде.

Представлены два альтернативных метода экологического регулирования (стандартный и налоги). Приведен анализ этих методов в стране с переходной экономикой.

Разработана новая автоматизированная система управления нагревом заготовок перед прокаткой на мелкосортном стане. В процессе управления реализуется задача изменения калорийности смешанного газа с целью минимизации затрат на топливо. Система реализована на базе программируемого контроллера и промышленных ПЭВМ. Наряду с оптимальным управлением тепловым режимом печи в системе архивируется полная информация об изменении всех параметров технологического процесса. За период исследований и опытной эксплуатации системы с июня 2003 года по январь 2004 года получены данные, подтвердившие ее техническую и экономическую эффективность.

Проанализированы проблемы сферы образования в Украине.

Отмечено, что для разработки реальной политики устойчивого развития необходимо анализировать эколого-экономико-социальное состояние развития региона. При этом необходимо учитывать их взаимосвязь и взаимозависимость. Рассмотрена необходимость учета социальной составляющей эколого-экономического развития региона.

Запропоновано моделювання процесу довговічності балки за довільних навантажень і граничних умов, яка знаходиться під впливом корозійного зносу і водню. Розглядається загальний випадок впливу агресивного середовища, коли швидкість корозії є функцією механічних напружень. Розроблено балочний скінченний елемент змінної жорсткості і алгоритм розрахунку довговічності з його використанням методом скінченних елементів з урахуванням впливу агресивного середовища.

Розглянуто економічні основи інформатизації, що виступає передумовою інноваційного типу розвитку суспільства. Також розкрито економічну сутність категорії "інформація", що лежить в основі якісних змін усіх етапів розвитку людства. Особливу увагу приділено втіленню інноваційно-цільової стратегії, що грунтується на формуванні та реалізації цілей інформатизації.

Какой бы совершенной не была материально-техническая база санэпидстанции, наибольшее наше достояние - специалисты, которые все свои знания, силы, умение отдают любимому делу, стоят на страже жизни тысяч людей.

Информация - это исходный документ и результат работы аппарата управления (его работников), это и необходимое условие, и способ фиксации выполняемых действий, и предмет работы управленческих работников. Объем информации, структура входящих и исходящих потоков определяет технику и технологию процессов обработки, состав и объем трудозатрат управленческого персонала, распределение функций между сотрудниками и, наконец, структуру органов управления. Вопрос об объеме информации, достаточном для выполнения процесса управления, является одним из важнейших для руководителя. Загруженность рабочего дня руководителя, специалистов зависит от "плотности" оборота документов, который характеризуется количеством документов, входящих в течение года, недели, дня. Проанализированы объемы информации, поступающей в санэпидемслужбу г. Днепропетровск.

Розглянуто сучасні тенденції інформатизації суспільства, в тому числі проблеми, пов'язані з екологічними питаннями під час впровадження інформаційних технологій, проаналізовано сутність та специфіку розвитку інформаційних систем екологічного спрямування, показано екологічну ефективність використання цих систем, продемонстровано можливості використання екологічних інформаційних систем для прийняття оптимізаційного екологічно значущого рішення.

Викладено теоретико-методичні основи інноваційного розвитку. Висвітлено генезис, види та ключові характеристики інновацій, а також досліджено їх вплив на формування конкурентоспроможності економіки країни. Значну увагу приділено теоретичним засадам формування та використання інноваційного потенціалу національної економіки, з'ясовано його сутність, виокремлено структуроутворювальні елементи, формалізовано фактори впливу на формування, рівень та використання інноваційного потенціалу національної економіки. Розглянуто основні інструменти оцінювання інноваційного потенціалу національної економіки, здійснено їх порівняльну характеристику, проаналізовано переваги та недоліки. Сформовано науково-методичний підхід до кількісної оцінки інноваційного потенціалу в цілому та найбільш релевантних його складових зокрема. Обгрунтовано необхідність здійснення поряд із поелементною оцінкою інноваційного потенціалу національної економіки інтегральної оцінки, що дозволить здійснити прогнозування результативної ознаки залежно від факторних та ідентифікувати силу зв'язку між інтегральним показником і кадровою, фінансовою, інформаційною та матеріально-технічною складовими. Досліджено основні тенденції розвитку інноваційної діяльності в Україні у розрізі промислових підприємств, а також за видами економічної діяльності та регіонами. Акцентовано увагу на необхідності оцінки ефективності вкладання фінансових ресурсів в інноваційний розвиток регіонів і виявленні найбільш привабливих галузей промисловості з урахуванням їх інноваційно-інвестиційного потенціалу з метою найбільш ефективного розподілу бюджетних коштів.

Запропоновано методику інтегрального оцінювання інноваційного потенціалу національної економіки (ІПНЕ) на основі застосування теорії множин, здійснено аналіз динаміки його структуроутворюючих складових в Україні в 2004 - 2011 рр. (кадрової, фінансової, інформаційної та матеріально-технічної), проведено їх інтегральне та бальне оцінювання. Побудовано нелінійну залежність між інтегральною оцінкою ІПНЕ та її складовими, проаналізовано чутливість інтегрального оцінювання до зміни чинників її формування.

Проаналізовано діяльність санітарно-епідеміологічної служби за складних умов розвитку економіки і соціальної сфери щодо стабілізації заходів з забезпечення санітарного й епідеміологічного благополуччя населення. До цього спонукає не тільки зростання кількості об'єктів нагляду, але й медико-демографічна, екологічна ситуація у м. Дніпропетровськ. Закон України "Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення" не дає відповідної нормативної, методичної, правової бази розвитку санепідслужби. Санепідслужба працює без чіткого вирішення питань фінансування. Наголошено на необхідності прийняття стратегії санепідслужби, що забезпечує науково обгрунтовані нормативи юридичних, кадрових, фінансових аспектів діяльності.

Проанализирована деятельность санитарно-эпидемиологической служби в сложных условиях развития экономики и социальной сферы относительно стабилизации мероприятий по обеспечению санитарного и эпидемиологического благосостояния населения. Этого требует не только рост количества объектов надзора, а и медико-демографическая, экологическая ситуация в г. Днепропетровск. Закон Украины "Об обеспечении санитарного и эпидемиологического благополучия населения" не дает соответствующей нормативной, методической, правовой базы развития санэпидслужбы. Санэпидслужба работает без четкого решения вопросов финансирования. Отмечена необходимость в принятии стратегии санэпидслужбы, что обеспечит научно обоснованные нормативы юридических, кадрових, финансовых аспектов деятельности.

Поглиблено розуміння сутності інновайційного потенціалу національної економіки (ІПНЕ) України та управління її розвитком, здійснено агреговану змістовно-функціональну структуризацію ІПНЕ. Розроблено концепцію інтегрального оцінювання ефективності управлінням розвитку (УР) ІПНЕ на засадах системного підходу та запропоновано індикатор ступеня невикористаних можливостей управлінського впливу на розвиток ІПНЕ. Розвинуто методичний інструментарій поелементного оцінювання ефективності УР кадрової, фінансової, інформаційної та матеріально-технічної складових ІПНЕ України. Досліджено тенденції та проблеми розвитку інноваційного потенціалу регіонів України, а також розроблено науково-методичне забезпечення рейтингування регіонів за рівнем їх інноваційної автономії. Розвинуто методологію оптимізації пропорцій бюджетного інвестування у розвиток інноваційного потенціалу промисловості України. Запропоновано підходи щодо формування механізму УР ІПНЕ. Обгрунтовано концептуальні положення запровадження режиму інноваційного таргетування як спосіб реалізації контрольних функцій держави щодо інноваційного розвитку. Формалізовано стратегічні загрози та можливості ефективного розвитку ІПНЕ України.

Виявлено сучасні світові тенденцій використання альтернативних джерел енергії в транспортній сфері як заміна традиційних джерел енергії. Проведено грунтовний аналіз економічних інструментів державного стимулювання та підтримки біопаливної індустрії в країнах світу. Визначено актуальність розвитку альтернативної енергетики в Україні.

Мета дослідження - визначення й оцінка поточного стану споживчого ринку дієтичних добавок (ДД), що реалізуються у вітчизняних аптечних закладах східного й центрального регіонів України, а також прогнозування перспектив його розвитку. У дослідженні як інформаційні матеріали було використано фахові наукові публікації, електронні бази статистичної інформації щотижневика "Аптека" за 2016 - 2018 рр., результати власних досліджень. Проаналізовано дані продажів аптек (114 закладів) у м. Харків і Харківській області, а також у Київській, Полтавській, Дніпропетровській, Сумській, Донецькій, Одеській, Вінницькій, Житомирській та Кіровоградській областях у період з вересня 2018 р. по вересень 2019 р. Використовувалися такі методи, як маркетинговий аналіз, аналітичний, порівняльний, економіко-статистичний і метод узагальнення інформації. Визначено основні проблеми, пов'язані з обігом ДД на споживчому ринку України. Установлено частку ДД у загальному асортименті продукції, що реалізується через аптечні заклади України (зокрема аптек, розташованих у центральному й східному регіонах країни). Визначено та проілюстровано сегментацію ринку ДД за формами випуску, підприємствами-виробниками та призначенням. На основі аналізу статистичних даних зроблено прогноз щодо збільшення частки ДД в "аптечному кошику" до 5 - 6 % у 2020 - 2021 рр. Зроблено припущення, що за умов збереження поточних тенденцій обсяг аптечного ринку ДД в Україні у 2020 р. можна прогнозувати на рівні 5,2 - 5,5 млрд грн. Висновки: актуалізовано доцільність науково-практичних досліджень у напряму формування й реалізації концепції забезпечення якості ДД протягом їх життєвого циклу, зокрема шляхом стандартизації підходів до розробки складу й технології, досліджень властивостей, умов провадження виробничого процесу й методик контролю якості ДД.

Мета дослідження - визначення й оцінка поточного стану споживчого ринку дієтичних добавок (ДД), що реалізуються у вітчизняних аптечних закладах східного й центрального регіонів України, а також прогнозування перспектив його розвитку. У дослідженні як інформаційні матеріали було використано фахові наукові публікації, електронні бази статистичної інформації щотижневика "Аптека" за 2016 - 2018 рр., результати власних досліджень. Проаналізовано дані продажів аптек (114 закладів) у м. Харків і Харківській області, а також у Київській, Полтавській, Дніпропетровській, Сумській, Донецькій, Одеській, Вінницькій, Житомирській та Кіровоградській областях у період з вересня 2018 р. по вересень 2019 р. Використовувалися такі методи, як маркетинговий аналіз, аналітичний, порівняльний, економіко-статистичний і метод узагальнення інформації. Визначено основні проблеми, пов'язані з обігом ДД на споживчому ринку України. Установлено частку ДД у загальному асортименті продукції, що реалізується через аптечні заклади України (зокрема аптек, розташованих у центральному й східному регіонах країни). Визначено та проілюстровано сегментацію ринку ДД за формами випуску, підприємствами-виробниками та призначенням. На основі аналізу статистичних даних зроблено прогноз щодо збільшення частки ДД в "аптечному кошику" до 5 - 6 % у 2020 - 2021 рр. Зроблено припущення, що за умов збереження поточних тенденцій обсяг аптечного ринку ДД в Україні у 2020 р. можна прогнозувати на рівні 5,2 - 5,5 млрд грн. Висновки: актуалізовано доцільність науково-практичних досліджень у напряму формування й реалізації концепції забезпечення якості ДД протягом їх життєвого циклу, зокрема шляхом стандартизації підходів до розробки складу й технології, досліджень властивостей, умов провадження виробничого процесу й методик контролю якості ДД.