Проаналізовано особливості застосування наративу як важливого історико-педагогічного джерела та засобу популяризації зібраного та напрацьованого досвіду у просторі музею. Визначено основні види наративів та їх характерні особливості. Обгрунтовано можливості застосування наративу як елемента мікроісторії та усної історії, що є органічним способом наповнення змістом історичних подій, предметів і явищ у музейному просторі. Особливу увагу приділено технології «storytelling», яка сприяє включенню до процесу навчання нової інформації, представленої у формі історії.

Проанализированы особенности использования нарратива как важного историко- педагогического источника и средства популяризации собранного и наработанного опыта в пространстве музея. Определены основные виды нарративов и их характерные особенности. Обоснованы возможности применения нарратива как элемента микроистории и устной истории, что позволяет наполнить соответствующим содержанием исторические события, предметы и явления в музейном пространстве. Особое внимание уделено технологии «storytelling», которая способствует включению в процесс обучения новой информации, представленной в форме истории.

The narrative as an important historical and educational source for human experience collecting and accumulating in the space of the museum is analysed. The main types of narratives and their characteristics are defined. The possibility to applying narrative as part of oral history, which is an organic way of filling the content of historical events, objects and events in the space of the museum is proved. Special attention is paid to the«storytelling»technology which promotes the inclusion of new information presented in the form of stories in the process of learning.