С использованием метода оптимального налогообложения приведена экономико-математическая модель процесса накопления инвестиционных ресурсов в регионе в целях обеспечения взаимосвязи налоговой политики с основными направлениями социально-экономического развития государства и региона. На основании данной модели предложены нормы налогообложения для использования их в качестве агрегированных нормативов, позволяющих для совокупности налогов устанавливать воздействие их массы на перспективу развития региона и объем инвестиционных ресурсов. В аналитической форме установлены допустимые диапазоны норм налогообложения потребляемой и накапливаемой частей чистой продукции, при которой сохраняется расширенное производство. Обоснована необходимость дифференцированного подхода к налоговой политике в различных секторах экономики.

Зазначено, що застосування оригінального вітчизняного бісфосфонату значно покращує якість життя хворих онкологічного профілю з метастазами у кістках пухлин різних локалізацій, зменшує вираженість болю та підвищує фізичну активність пацієнтів. Установлено об'єктивний ефект препарату в разі метастазів у кістках у хворих на рак молочної чи передміхурової залози. Доведено, що препарат сприяє нормалізації рівня кальцію у сироватці крові хворих з метастазами в кістках і зменшенню проявів гемотоксичності у разі його включення у схеми хіміотерапії.

Наведено експериментальні та клінічні результати вивчення ефективності та токсичності вітчизняного препарату "Мебіфон" ВАТ "Фармак" у порівнянні з іншими широко вживаними бісфосфонатами. Результати аналізу визначили місце препарату "Мебіфон" як препарату для покращання якості життя хворих онкологічного профілю з метастазами у кістках.

Розглянуто реінжиніринг бізнес-процесу продажу страхових продуктів через перетворення організаційної структури страхової компанії та її інформаційного компонента. Обгрунтовано методологічні аспекти практичного здійснення реінжинірингу через комплексність, диверсифікацію та спеціалізацію продажу. Підтверджено його актуальність, кардинальність та адекватність змінам зовнішнього середовища, що призводить до збільшення обсягів надходжень страхових платежів і прибутку страхової компанії.

На підставі теоретико-методологічних підходів визначено суть категорії інвестиційної активності, а також її роль як фактора економічного росту у регіоні. Наведено класифікацію регіональних інвестицій з урахуванням необхідності розробки стратегії й тактики поводження потенційних інвесторів в інвестиційному процесі, що дозволяє обгрунтувати джерела їх фінансування. Розроблено систему індикаторів активності, що дозволяє зробити комплексний аналіз формування та використання інвестиційних ресурсів і визначити найбільш важливі фактори та причини зниження обсягів інвестиційних ресурсів та ефективність їх використання. Виділено послідовні етапи економічного підходу до активізації фінансових ресурсів у регіоні: створення умов для становлення інститутів, здатних акумулювати та вкладати інвестиційні ресурси з метою здійснення структурної перебудови господарства країни та регіонів; визначення міри участі держави, вітчизняних та іноземних інвесторів в інвестиційному процесі, способів стимулювання діяльності конкретних інвесторів та областей і сфер ефективного використання інвестиційних ресурсів, механізму та контролю їх використання, а також системи каналів надходження інвестицій у господарство країни та її регіонів. Наведено економіко-математичну модель формування інвестиційних ресурсів та проведено її апробацію. Одержані у процесі оптимізації моделі норми оподаткування можуть використовуватися як агреговані нормативи, що дозволяють для сукупності податків установити вплив їх маси на перспективу розвитку й обсяг інвестиційних ресурсів. Запропоновано структуру та методичні підходи щодо розробки регіональної

Визначено зміст та основні напрями фінансової діяльності суб'єктів підприємництва. Розглянуто методи формування власного та позикового капіталу, девідентну політику підприємства та чинники її формування. Розглянуто особливості фінансової діяльності суб'єктів підприємництва у сфері зовнішньоекономічних відносин, форми фінансування підприємств, способи реорганізації суб'єктів підприємництва, методи та прийоми фінансового контролінгу. Показано переваги та недоліки бюджетування на підприємствах, увагу приділено проблемам формування їх фінансової структури.

Досліджено ефект метиленбісфосфонової кислоти (МБФК) на метаболізм глікозаміногліканів (ГАГ) і адгезивні та проліферативні властивості ендотеліальних клітин людини. Показано, що МБФК у концентрації 100 мкМ пригнічує синтез сульфатованих ГАГ усіх груп, сприяючи водночас акумуляції гепарансульфату в перицелюлярному матриксі (ПЦМ) ендотелію. У цьому випадку спостережено перерозподіл гіалуронової кислоти (ГК) із ПЦМ клітин до кондиційованого середовища. Зменшення адгезії ендотеліальних клітин (ЕК) до іммобілізованої ГК не опосередковується змінами експресії CD44. Показано, що МБФК знижує швидкість проліферації ЕК. Зроблено висновок про значну роль метаболізму ГАГ у механізмі антиангіогенного ефекту МБФК.

Розглянуто проблему структури та семантики етнофразем східнослобожанських і східностепових говірок. Обґрунтовано, що предметний код культури українських східнослобожанських і східностепових говірок формують фраземи предметно-побутового субкоду, до складу яких найчастіше входять назви, пов'язані з народними ремеслами, знаряддями сільськогосподарського виробництва, процесами праці, назви великих містких посудин для рідини чи сипучих речовин, назви музичних інструментів тощо. Зазначено, що архітектурно-будівельний субкод культури репрезентований фраземами, образними конкретизаторами яких є назви житла та його частин, найменування господарських споруд тощо. До предметно-інтер'єрного субкоду культури належать фраземи з найменуваннями назв частин житла. Предметно-посудний субкод культури пов'язаний із використанням у складі фразем назв посуду, предметно-глютонімний - назв овочів, фруктів, злакових і зернобобових культур, грибів, страв із риби, м'яса тварин, птахів, борошняних виробів, молочних продуктів, напоїв. На основі семантики та структурної організації етнофразем зроблено висновок про формування етнофразеології як галузі етнолінгвістики, предметом вивчення якої є фразеологічний фонд мови, досліджуваний у контрастивному чи міждисциплінарному аспектах. Семантичним центром етнофраземи є образний конкретизатор - своєрідне ментальне утворення, що його зберігає національна пам'ять носіїв мови, є одиницею колективної свідомості, для якої характерні символізм і зв'язок із культурою народу.