Досліджено взаємозв'язок потреби влади й особливостей політичної свідомості особистості. Зазначено, що боротьба за владу - центральна детермінанта та принцип функціонування політичної системи суспільства. Оскільки відносини "домінування - підпорядкування" можна спостерігати в сім'ї, навчальному, виробничому колективі тощо, то особистість має широкий спектр можливостей задовольнити свою потребу влади. Одержуючи практичне задоволення у сферах далеких від політики, потреба влади, так чи інакше, впливатиме і на особливості політичної свідомості людини.

Представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження структури й особливостей формування потреби влади (ПВ). ПВ розглянуто як квазіпотребу, яка складається з потреби домінування та потреби підпорядкування. Досліджено, які саме базові потреби особистості лежать в основі ПВ та які особистісні характеристики впливають на її формування.

Визначено особливості потреби влади, які впливають на формування політичної свідомості студентів. Встановлено, що потреба влади є складним мотиваційним утворенням, що формується з двох компонентів - потреби домінування та потреби підпорядкування, які пов'язані з базовими потребами особистості. Доведено, що потреба домінування та потреба підпорядкування як компоненти потреби влади впливають на сприймання та розуміння студентами політичних явищ і власного місця у громадсько-політичній сфері. Проаналізовано провідні підходи у психології щодо вивчення й трактування особистісної потреби влади та політичної свідомості особистості. Розроблено й апробовано емпіричну модель дослідження зв'язку особистісної потреби влади та політичної свідомості. Емпірично вивчено структуру потреби влади та її зв'язок з базовими потребами. Розроблено психодіагностичний інструментарій дослідження політичної свідомості молоді. Доповнено систему навчально-виховних заходів у межах громадянської й політичної освіти молоді, які сприяють розвиткові навичок конструктивної громадсько-політичної взаємодії, оцінки громадсько-політичних інституцій і відповідального ставлення особи до перебування у чинному правовому полі. Визначено особливості політичної свідомості студентів, обумовлені потребою влади.

Охарактеризовано політичну орієнтацію як одну з центральних категорій політичної психології. Розглянуто громадянське суспільство як простір, в якому забезпечено умови для вияву такої активності громадян, яка є оптимальним способом конструктивного задоволення їх інтересів та реалізації особистісних схильностей. Представлено результати емпіричного вивчення зв'язку політичної орієнтації студентів з їх особистісною спрямованістю та схильністю до певної поведінки у взаємодії з іншими. Розкрито можливості практичного використання одержаних результатів, зокрема, виділено характеристики студентів, на формування та корекцію яких доцільно спрямовувати освітньо-виховну роботу у вищих навчальних закладах.

Зазначено, що телефонне консультування стало окремим напрямком психологічної допомоги особистості. Описано особливості агресивної поведінки абонентів телефону довіри під час консультування, розкрито правила ведення телефонного діалогу, які б забезпечували надання психологічної підтримки агресивним абонентам та попередження емоційного вигорання консультанта. Виявлено основні причини агресивної поведінки під час діалогу абонентів телефону довіри. Визначено, що надання психологічної підтримки агресивним абонентам за умов телефону довіри вимагає від консультанта розуміння широкого спектру можливих причин агресії; здатності чітко регламентувати в часі такого абонента; вміння емоційно дистанціюватись, зберігаючи врівноваженість та доброзичливе безоціночне ставлення до агресора.

Отмечено, что телефонное консультирование стало отдельным направлением психологической помощи личности. Описаны особенности агрессивного поведения абонентов телефона доверия во время консультирования, раскрыты правила ведения телефонного диалога, которые обеспечивали бы оказание психологической поддержки агрессивным абонентам и предупреждения эмоционального выгорания консультанта. Выделены основные причины агрессивного поведения во время диалога абонентов телефона доверия. Определено, что оказание психологической поддержки агрессивным абонентам в условиях телефона доверия требует от консультанта понимания широкого спектра возможных причин агрессии, способности четко регламентировать во времени такого абонента; умение эмоционально дистанцироваться, сохраняя уравновешенность и доброжелательное безоценочное отношение к агрессору.

Проаналізовано один із чинників ефективності психологічного впливу позиції, яку займає особистість у спілкуванні. Розглянуто 2 аспекти (внутрішній і зовнішній) позиції особистості. Виділено індикатори активності та пасивності особи у взаємодії з іншими та варіанти особистісної позиції, які формуються за їх різних поєднань. Обрунтовано залежність ефективності психологічного впливу від позицій кожної зі сторін спілкування.

Обгрунтовано актуальність вивчення соціально-психологічних аспектів особистісної залежності від роботи - трудоголізму. Зазначено, що особливістю трудоголізму є соціальна толерантність багатьох його симптомів. Метою дослідження є виявлення соціально-психологічних чинників трудоголізму в програмістів.

Обоснована актуальность изучения социально-психологических аспектов личностной зависимости от работы - трудоголизма. Отмечено, что особенностью трудоголизма является социальная толерантность многих его симптомов. Целью исследования является выявление социально-психологических факторов трудоголизма у программистов.

Workaholism Ч a form of addictive behavior, which is a way of escaping from personal emotional experience and difficulties in private life. Appearance of a new problem for our society Ч workaholism of programmers Ч is stipulated, on the one hand, by active development of modern information technologies on the other hand Ч by specificity of concrete profession. It is established that workaholics Ч programmers, though sparing much time to work, are focused on themselves rather than on work. They are more neurotic and have difficulties in making social contacts.

Висвітлено основи функціонування сучасної банківської системи в цілому та польської зокрема. З'ясовано роль центрального банку й органів фінансового нагляду у ринковій економічній системі. Наведено основні банківські операції з урахуванням аспектів технічного прогресу: комп'ютеризації банків, розвитку телекомунікаційних систем та інтернет-банкінгу. Розглянуто основні загрози, що виникають у процесі банківської діяльності й ефективні методи управління фінансовими ризиками.

Досліджено психологічні механізми активності особистості в соціумі. Розкрито ключові проблеми психологічних механізмів соціальної активності особистості: формування сенсовносгі буття, мотиваційних векторів, громадянської ідентичності, подолання онтологічної незахищеності тощо. Зроблено спробу визначити психологічні предиктори соціальної активності особистості та проаналізувати сучасні ризики порушення психічного здоров'я, представити психологічні практики попередження та подолання деструктивних впливів викликів сьогодення на особистість.