Розкрито роль рідної мови у реалізації концепції національної освіти в Україні, зміст та організацію навчання рідної мови у школах нового типу. Висвітлено особливості засвоєння лінгвістичної теорії, зокрема, лексики, фразеології, морфології, синтаксису, орфографії та пунктуації. Викладено методику словникової роботи на уроках рідної мови, зв'язного мовлення. Визначено основні напрями роботи зі стилістики, шляхи удосконалення знань, мовних умінь і навичок у старших класах, а також проблеми професійної підготовки студентів-філологів до роботи в школах різних типів.

Розглянуто актуальні питання вдосконалення змісту гімназійного курсу мови в його синхронічному та діахронічному аспектах відповідно до сучасного рівня лінгвістичної науки, історичні умови зародження та розвитку мовної освіти в гімназії. Визначено сучасні підходи щодо навчання мови, особливості засвоєння лінгвістичної теорії здібними учнями та формування у них комунікативних умінь і навичок, запропоновано ефективні форми позакласної роботи. Особливу увагу приділено опрацюванню системних відношень між мовними одиницями, розкриттю міжрівневих зв'язків мовної матерії, мови як системи систем і вдосконаленню зв'язного мовлення учнів. Вперше в українській лінгводидактиці обгрунтовано теоретичні основи навчання української мови в гімназії, описано особливості уроку рідної мови, розроблено технологію навчання, визначено основні етапи безперервної мовної освіти учнів, а також запропоновано підходи до професійної підготовки майбутніх учителів-словесників гімназії.

Досліджено проблему змісту і дидактичної моделі мовної освіти в гімназії. Наведено науково обгрунтовану та експериментально перевірену технологію навчання здібних і обдарованих учнів, доведено потребу уточнення змісту і мети курсу української мови відповідно до сучасного рівня лінгвістичної науки, виявлено ефективні педагогічні умови навчання та форми проведення занять (аспектні уроки, уроки з розвитку зв'язного мовлення, факультативні заняття, спеціальні лінгвістичні курси тощо). Особливу увагу приділено комунікативній та функціонально-стилістичній спрямованості у навчанні української мови, що забезпечує формування мовної компетенції учнів, підготовку до подальшого професійно-орієнтованого навчання.

Проаналізовано творчий доробок видатного українського вченого, педагога Б.Д. Грінченка. Висвітлено проблеми українського шкільництва, визначено аксіологічні домінанти педагогіки Б.Д. Грінченка, культуро- та мовознавчий аспекти його творчої спадщини. Описано особливості функціонування концепту "мова" у художніх творах Б.Д. Грінченка, вираження просторово-часової картини світу в його оповіданнях. Розкрито внесок Б.Д. Грінченка у розвиток вітчизняної лексикографії, вплив читанки "Рідне слово" на формування особистості учня початкової школи, культурологічне значення фольклористичної діяльності вченого у контексті сучасної етнологічної науки. Розглянуто питання художньої трансформації фольклорних мотивів та образів у історичних п'єсах Б. Грінченка та драматургів 1920 - 1930 рр.

Проанализировано творческое наследие выдающегося украинского учёного, педагога Б.Д. Гринченко. Освещены проблемы украинского школьного дела, определены аксиологические доминанты педагогики Б.Д. Гринченко, культуро- и языковедческий аспекты его творческого наследия. Описаны особенности функционирования концепта "язык" в художественных произведениях Б.Д. Гринченко, выражения пространственно-временной картины мира в его рассказах. Раскрыты вклад Б.Д. Гринченко в развитие отечественной лексикографии, влияние журнала "Родное слово" на формирование ученика начальной школы, культурологическое значение фольклористической деятельности учёного в контексте современной этнологической науки. Рассмотрены вопросы художественной трансформации фольклорных мотивов и образов в исторических пьесах Б. Гринченко и драматургов 1920 - 1930 гг.

Розглянуто питання фонетики та фонології, орфоепії, графіки й орфографії, лексикології та фразеології, лексикографії, морфеміки, словотвору, морфології, синтаксису та пунктуації. Визначено функції мови, походження української мови, писемну й усну форми української літературної мови (УЛМ). Висвітлено історію української писемності, джерела УЛМ, давні українські та сучасні територіальні діалекти, колоритно-стильові різновиди мовлення.

Рассмотрены вопросы фонетики и фонологии, орфоэпии, графики и орфографии, лексикологии и фразеологии, лексикографии, морфемики, словообразования, морфологии, синтаксиса и пунктуации. Определены функции языка, происхождение украинского языка, письменная и устная формы украинского литературного языка (УЛЯ). Освещены история украинской письменности, источники УЛЯ, древние украинские и современные территориальные диалекты, колоритно-стилевые разновидности речи.

Розкрито сутність філології як комплексу гуманітарних наук, висвітлено етапи її становлення та розвитку. Увагу приділено розвитку лінгвістичних і літературознавчих шкіл, філологічної освіти в Україні. Викладено методологію філологічних досліджень. Охарактеризовано основні сфери майбутньої професійної діяльності філолога-україніста, наведено нормативну документацію, що її регулює, та вимоги сучасного суспільства до професії. Показано системний характер та надано відомості про структуру філологічної освіти (програми та тривалість навчання кожного із ступенів). Акцентовано увагу на особливостях філологічної самоосвіти після закінчення ВНЗ.

Висвітлено теоретичні аспекти розроблення тестових завдань з курсу "Українська мова (за професійним спрямуванням)". Надано зразки для моніторингу мовної компетенції студентів (фонетичної, орфоепічної, орфографічної, лексичної тощо).

Висвітлено історичні аспекти риторики крізь призму розвивального педагогічного впливу. Розглянуто актуальні теоретичні та практичні питання риторизації діяльності педагога, зокрема вчителя-словесника. Охарактеризовано стилі та жанри педагогічного красномовства. Розкрито питання формування культурологічної компетентності старшокласників у процесі навчання української літератури. Розглянуто мовленнєві стратегії та тактики в риторичній діяльності педагога. Увагу приділено розвитку у студентів-філологів умінь образного мовлення шляхом наслідування риторичних текстів.