Описано клінічний випадок перебігу саркоїдозу на тлі Епштейна - Барра вірусної інфекції. Висунуто гіпотезу щодо етіологічної ролі Епштейна - Барра вірусу в розвитку саркоїдозу. Наведено сучасне уявлення про імунопатогенез саркоїдозу, а також оригінальний погляд авторів на етіологію й імунопатогенез згаданого захворювання. Описано клінічні приклади активної Епштейна - Барра вірусної інфекції у пацієнтів із саркоїдозом і ефективного противірусного лікування для зворотного розвитку гранульоматозного саркоїдного запалення. В основі патогенезу саркоїдозу лежить лімфопроліферативний процес, ініційований вірусом Епштейна - Барра, і зниження протизапальної активності глюкокортикостероїдів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-3

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.201.1-52

Рубрики:

Бронхіти у дітей

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базі даних диспансерного нагляду за дітьми із клінічними ознаками імунодефіцитних захворювань розроблено принципи селективного клініко-імунологічного моніторингу таких дітей. Запропоновано основні принципи профілактики імунодефіцитних захворювань у імунологічно скомпрометованих дітей під час проведення моніторингу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514-3

Рубрики:

Інфекційні хвороби

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.325.3

Рубрики:

Імунохімія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.31-52

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р628.063.05

Рубрики:

Мігрень

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблему впливу герпетичної інфекції на розвиток критичних станів у дітей з інфекційною патологією. На підставі використання анамнестичних, клінічних, параклінічних, сучасних високоінформативних специфічних методів діагностики встановлено частоту (60,1 %) герпетичної інфекції у момент критичного стану у дітей. З'ясовано, що у більшості дітей герпетична інфекція, як супутня патологія, обтяжувала перебіг і прогноз основного захворювання. У 18,9 % хворих герпетичну інфекцію визнано основною причиною розвитку критичних станів у дітей, переважно через ураження центральної нервової системи. Обрунтовано раннє застосування специфічної противірусної терапії у високих дозах у випадках енцефаліту герпетичної етіології.

Вивчено стан імунної системи (факторів природженої резистентності, клітинного, гуморального імунітету та ефекторної ланки - імуноглобулінів, цитокінів, активаційних молекул) у дітей з рецидивною патологією різних органів і систем. Як особливість дисфункцій імунної системи досліджених дітей виявлено дві принципово різні розлади: стани, які мали тимчасовий характер, та хвороби, прояви яких стійко зберігались. Відзначено, що у більшості випадків дисфункції імунної системи, що виникли протягом постнатального розвитку дитини, мали тимчасовий характер. Їх визначено як імунну недостатність, яка потребувала спеціального імуномодулювального лікування. Якщо імунні порушення зберігались протягом тривалого терміну після усунення причини (більше 6-ти місяців), то дисфункція імунної системи розцінювалась імунодефіцитним захворюванням (самостійною нозологічною одиницею), яка потребувала призначення імуномодулювальної терапії з подальшим проведенням моніторингу. Зроблено висновок, що дисфункції імунної системи, що зустрічаються у клінічній практиці, мають характер імунодефіцитного захворювання (спадкового, природженого або набутого генезу) та вторинної імунної недостатності. Обгрунтовано поняття "набуті імунодефіцитні захворювання", які відрізняються від вторинної імунної недостатності стабільністю змін імунних показників. Одержано дані про пряму позитивну кореляцію між кількістю CD4+лімфоцитів та CD95+клітин за умов надмірного зростання кількості CD4+T-лімфоцитів, що свідчить про підвищену готовність T-лімфоцитів до апоптозу за неадекватної стимуляції їх проліферації. Установлено, що низька здатність

Наведено результати досліджень, присвячених проблемі герпесвірусної інфекції, ускладненої епілепсією. Розкрито питання імунології епілепсії та вірус-індукованих форм епілептичних синдромів. Висвітлено проблеми діагностики первинних і вторинних імунодефіцитів у разі герпесвірусних нейроінфекцій. Обгрунтовано концепцію вірус-індукованої трансформації синаптичної передачі збудження як моделі розвитку скроневої епілепсії у людей. Запропоновано модифіковану методику порівняльних серологічних досліджень для діагностики персистувальної герпесвірусної нейроінфекції. Розглянуто фактор некрозу пухлин альфа як біомаркер тяжкості стану та прогнозування у разі герпесвірусної нейроінфекції з епілептичним синдромом.

Мета роботи - комплексна оцінка імунного статусу в пацієнтів з верифікованою герпесвірусною нейроінфекцією, що виявляється судомним синдромом, на підставі аналізу результатів клініко-анамнестичних, генеалогічних і лабораторних досліджень. Досліджувану групу становили 60 пацієнтів віком від 11 до 60 років, у яких методом полімеразної ланцюгової реакції або шляхом порівняльних серологічних досліджень було верифіковано герпесвірусну нейроінфекцію, яка виявлялася епілептичним синдромом. Зафіксовано велику частку первинних імунодефіцитів у пацієнтів з герпесвірусною нейроінфекцією, що маніфестувала генералізованими тоніко-клонічними припадками (27 % випадків), переважно реєстрували імунодефіцитні хвороби, пов'язані з гіпоімуноглобулінемією та порушеннями у діяльності фагоцитуючих клітин (81 % випадків). Проведено детальний аналіз результатів клінічних, лабораторних та інструментальних досліджень у цієї категорії хворих, описано кілька клінічних випадків та запропоновано шляхи оптимізації діагностики і лікування за рахунок проведення імунологічних обстежень та імунотерапії. Висновки: результати дослідження можуть бути корисними для підвищення якості діагностики і лікування вторинної епілепсії людини, асоційованою з герпесвірусною інфекцією.

Попри багаторічні світові дослідження в царині епілептології, етіологія ідіопатичної епілепсії все ще залишається невідомою, а деякі важливі аспекти її патогенезу - нез'ясованими. Однак завдяки останнім досягненням клінічної імунології та вірусології була встановлена низка нових наукових фактів, які дозволили по-іншому поглянути на природу рефрактерної епілепсії. Йдеться про з'ясування ролі запалення у формуванні епілептичного вогнища, виявлення високих титрів автоантитіл до глутаматних рецепторів нейронів у хворих на епілепсію, встановлення етіологічної ролі герпетичної нейроінфекції в низці випадків рефрактерного судомного синдрому, а також обгрунтування моделі нейро-імунного синапсу, яка пояснює епілептогенез порушенням механізмів тонкої взаємодії між імунними, гліальними і нервовими клітинами в тканині головного мозку. Всім цим аспектам і присвячено даний огляд.

Викладено сучасні дані щодо перебігу офтальмогерпесу, різних його клінічних форм, наведено клініко-анамнестичні ознаки дисфункцій імунної системи, які супроводжують розвиток часто рецидивуючих форм запальних захворювань очей герпесвірусної етіології.

Магнітно-резонансна томографія є методом вибору під час проведення нейровізуалізації у хворих з герпесвірусними інфекціями ЦНС. Дослідження, виконані в режимі Т2-зважених зображень, дифузійно-зваженому і FLAIR-режимах, що демонструють гіперінтенсивні вогнища ураження мозкової тканини, є найбільш інформативними для верифікації різних церебральних пошкоджень, опосередкованих герпесвірусними агентами. Ці вогнища можуть бути результатом прямої цитопатичної дії вірусів, як це має місце в разі гострого HSV-1-енцефаліті, однак найчастіше вони є наслідком цитотоксичної імунної відповіді щодо інфікованих нейронів і клітин глії, локальної запальної реакції в місці репродукції інфекційного агента, ішемії внаслідок церебрального васкуліту або вірус-індукованого демієлінізуючого процесу, як це зазвичай має місце в разі нейроінфекцій, спричинених VZV, EBV, CMV, HHV-6 і HHV-7, інструментальні симптоми атрофії мозку, фокальної атрофії гіпокампа і скроневих часток, лептоменінгеального фіброзу, деформації порожнин лікворної системи, гіпертрофії шлуночкових судинних сплетень, кальцинатів, кістоутворення та лейкоареозу також слід враховувати при комплексному аналізі нейровізуалізаційних знімків. Судоми можуть бути єдиним клінічним проявом інфекційного ураження ЦНС, тому методи нейровізуалізації мають важливе значення для проведення адекватної диференційної діагностики між ідіопатичними і вторинними формами епілепсії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.709.2-37 + Р733.514.37

Рубрики:

Епілепсія у дітей

Герпетична інфекція у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Кожа как иммунокомпетентный орган играет роль защитного барьера на пути распространения герпесвирусных инфекций, препятствуя поражению центральной нервной системы и развитию психотических расстройств герпесвирусного генеза.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154.1

Рубрики:

Опіки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154.1

Рубрики:

Опіки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчити ефективність і безпечність застосування субаліну у ході лікування ГРВІ пацієнтів які часто і тривало хворіють, та у яких спостерігалася значно знижена продукція ендогенного альфа2-ІФН під час епізоду інфекції. Під впливом терапії субаліном досягнуто достовірне скорочення тривалості епізоду ГРВІ, підвищення сироваткової концентрації альфа2-ІФН, нормалізація ряду порушених показників імунорезистентності. Субалін продемонстрував гарний профіль безпеки.