Приведены результаты исследования, на основании которых определено, что вирусная этиология острых и хронических гепатитов у детей и подростков подтверждается только в половине случаев. Установлена большая частота выявления микст-гепатитов вирусной этиологии (вирусов гепатита B и C), а также в комбинации с другими причинами поражения печени. Рассмотрен опыт применения непрямой неинвазивной иммунофлюоресцентной слайд-диагностики в определении антител к структурным элементам клеток печени при ацикличных формах острого и хронического гепатитов вирусной и невирусной этиологии у детей и подростков.

Вперше за допомогою сучасних технологій з використанням автоімунних маркерів та неоптерпину удосконалено методику діагностики автоімунного гепатиту (АГ) та визначено клініко-лабораторні особливості перебігу автоімунного ураження печінки (АУП) у дітей та підлітків. Уточнено діагностичне значення неоптерпину у виявленні АГ як важливого імунологічного показника, який відображає ступінь активації клітинного імунітету, корелює з активністю запального процесу в печінці та свідчить про наявність автоімунної спрямованості характеру її ураження. Вперше визначено високоінформативні критерії загальної та диференційної діагностики АУП у дітей та підлітків. Розроблено математичну модель з бальною системою оцінки на основі визначених інтегральних високоінформативних клініко-лабораторних показників, яка дозволяє констатувати наявність автоімунного характеру ураження печінки у дітей та підлітків з високим (80 - 99,9 %) відсотком точності.

Представлены результаты анкетирования практикующих врачей и врачей-интернов по специальности "педиатрия" и "неонатология" по вопросам степени осведомленности про технологии доказательной медицины. Определено умение оценить источник по уровню доказательности полученной информации. Даны рекомендации по дальнейшему эффективному внедрению принципов доказательной медицины в практику здравоохранения.

Неонатальний гемохроматоз (НГ) - рідкісне захворювання, яке є наслідком фетального ураження печінки, пов'язане з аномальним накопиченням заліза в органах новонародженого. Наведено сучасні погляди на розвиток НГ, роль регуляторних молекул зворотного зв'язку гепсидину та феропортину в контролі плацентарного потоку заліза та накопичення його в печінці з подальшим формуванням поліорганних уражень. Наведено клінічний випадок НГ у доношеної дитини, яка народилася у задовільному стані, але з поступовим розвитком клінічної картини ураження печінки, а згодом і поліорганних порушень з боку центральної нервової системи, наднирників, нирок, шлунково-кишкового тракту, прогресування анемії. Враховуючи клінічні прояви та появу незвичайного забарвлення крові ("гнилої вишні"), у дитини був запідозрений НГ, який було підтверджено високими показниками феритину сироватки (максимальний рівень склав 3076 нг/мл), МРТ-ознаками ураження головного мозку, печінки, наднирників, наявністю алоантитіл у сироватці крові матері. Дитині було проведено замінне переливання одногрупної крові, вводився внутрішньовенний імуноглобулін. Стан дитини стабілізувався до 110-ї доби життя з відновленням функції печінки. У віці 1,5 року у дитини не було проявів печінкової недостатності, але спостерігалася виразна затримка фізичного та нервово-психічного розвитку.

Наведені результати клініко-лабораторного обстеження 19 дітей віком від 7 місяців до 7 років, яким був встановлений діагноз непереносимості глютену без целіакії. Проаналізовані кишкові та позакишкові симптоми при цій нозології. Надана покрокова діагностична стратегія встановлення діагнозу непереносимості глютену без целіакії.