Наведено комплексну оцінку стану біорізноманіття лісів природно-заповідного фонду та висвітлено заходи щодо сталого керування ними. Проаналізовано провідну роль лісів у функціонуванні біосфери, їх екологічне та соціальне значення для цивілізації. Описано стратегію подальшого розвитку заповідної справи, розглянуто питання функціональної, екосистемної та соціальної ролі лісів, репрезентативності щодо їх природного біорізноманіття, наявності у заповідних лісах України видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги. Значну увагу приділено питанням менеджменту лісів природно-заповідного фонду, його методиці на базі оцінки лісів за критеріями та індикаторами, питанням управління лісами.

Приведена комплексная оценка состояния биоразнообразия лесов природно-заповедного фонда и освещены мероприятия по их устойчивому управлению. Проанализированы ведущая роль лесов в функционировании биосферы, их экологическое и социальное значение для цивилизации. Описана стратегия дальнейшего развития заповедного дела, рассмотрены вопросы его перехода на учёт функциональной, экосистемной и социальной роли лесов, репрезентативности по их биоразнообразию природным регионам, наличия в заповедных лесах видов Красных книг растений и животных Украины. Значительное внимание уделено вопросам менеджмента лесов природно-заповедного фонда, его методике на базе оценки лесов по критериях и индикаторах, вопросам управления лесами.

Установлено особливості та динаміку накопичення дозотвірних радіонуклідів компонентами фітомаси лісів у різних типах лісорослинних умов. Виявлено чинники, що зумовлюють перехід радіонуклідів до деревних порід на рівні фітоценозу та екосистеми. Розраховано загальні запаси радіонуклідів, які утримуються одним гектаром екосистеми соснового лісу. Вивчено видове, таксономічне і систематичне різноманіття на ділянках моніторингу. Розраховано інтегральні показники для оцінки фіторізноманіття. Проаналізовано пожежну небезпеку лісових насаджень у зонах забруднення й визначено чинники, що впливають на неї, просторово-часові особливості горимості лісів. Розраховано кількість радіонуклідів, що може бути винесена за межі первинного випадіння внаслідок найгіршого сценарію катастрофічної лісової пожежі у зоні відчуження, та оцінено радіаційні наслідки для населення і довкілля у випадку такої пожежі. Обгрунтовано позиції щодо заходів із довготривалого зниження пожежної небезпеки та безпечного управління лісами в зонах радіоактивного забруднення на підставі даних моніторингу.

Досліджено вплив кліматичних факторів на кількість та площу лісових пожеж у північно-чорноморському регіоні України на прикладі Херсонської області. Встановлено кількісні зв'язки рівня ступеня пожежонебезпеки в регіоні із термічним режимом, режимом зволоження та вітром; доведено визначальний вплив температури повітря на ступінь природної пожежної небезпеки в регіоні. Дослідження показали, що цей вплив найбільше позначається на площі пожеж і значно менше на їх кількості. Приведено оцінку зміни цих кліматичних факторів у період з 1961 по 2010 рр., їх значущості та достовірності та впливу цих змін на кількість і площу лісових пожеж у регіоні. Показано можливі зміни кліматичних характеристик та екстремальних погодних умов Херсонської області в 2021 - 2050 рр. відносно сучасного кліматичного періоду (1981 - 2010 рр.) для сценарію розвитку суспільства SRES A1B та їх вплив на лісові пожежі.

Висвітлено сучасний стан лісових насаджень в зонах радіаційного забруднення, що виникло внаслідок аварії, яка сталася у 1986 р. на Чорнобильській АЕС. Охарактеризовано екологічний і радіоекологічний стан, біологічне різноманіття лісів як основу для проведення лісопірологічного моніторингу, зокрема досліджень ходу росту та розвитку, відпаду і природного поновлення видів деревних рослин, накопичення радіонуклідів лісовими екосистемами та запасів лісових пальних матеріалів і їх радіаційного забруднення. Описано застосовану методику моделювання радіаційних ризиків для населення та довкілля за умов виникнення катастрофічної природної пожежі в зоні відчуження. Проведено лісопірологічний моніторинг лісів, визначено центри горимості та проведено інтеграцію даних такого моніторингу для оцінювання і прогнозування рівня пожежної небезпеки в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.

Висвітлено засади екологічно орієнтованого лісівництва й екоадаптаційного відтворення лісів. Охарактеризовано сучасні підходи до процесів лісовідновлення і лісорозведення та їх значення в контексті переходу до сталого ведення лісового господарства. Розглянуто теоретичні основи та концептуальні положення екологічно орієнтованого лісівництва й екоадаптаційного відтворення лісів та організаційно-методичні засади й умови їх запровадження у виробництво в Україні. Розкрито меліоративну роль лісів.

Викладено результати дослідження постпірогенного відновлення соснових лісів Поліського природного заповідника, пройдених особливо великою пожежею у 2009 р. Вивчено вплив пожеж різної інтенсивності на стан і розвиток сосни звичайної в різних типах лісорослинних умов. Створено нормативи для прогнозу відпаду дерев у насадженнях сосни звичайної після низових пожеж різної інтенсивності. Визначено постпірогенну динаміку видового складу й особливостей структури рослинного покриву в соснових деревостанах Поліського природного заповідника після низових пожеж різної інтенсивності.

У монографії висвітлено інформацію щодо організації охорони лісів від пожеж в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, протипожежного впорядкування її території, розроблення методики прогнозування дозових навантажень на задіяний на гасінні природних пожеж персонал, обґрунтування створення Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, концепції та технології відтворення лісів у зоні відчуження, енергетичної та вуглецедепонувальної функції лісових фітоценозів зони відчуження та використання даних дистанційного зондування Землі в системі моніторингу лісових пожеж. Рекомендовано протипожежні заходи на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Узагальнено досвід моделювання динаміки пожеж на ландшафтній основі. Розглянуто використання геопорталів для управління лісовими пожежами. Наведено науково-методичні основи для оцінювання ризиків, прогнозування та попередження природних пожеж. Створено вибірку для дешифрування даних ДЗЗ за типами земного покриву. Опрацьовано алгоритми для класифікації даних ДЗЗ за типами ландшафтів. Сформовано базу даних запасів горючих матеріалів. Підготовлено геопросторову основу для класифікації типів земного покриву для різних ландшафтів Полісся України. Розподілено території за типами ландшафтів. Створено карту типів горючих матеріалів та програмний інтерфейс веб-сторінок прототипу геопорталу системи управління природними пожежами й розміщено набори геоданих на створеному прототипі геопорталу.