Обобщение старых и изучение новых материалов по литологическому составу боярской толщи, ее стратиграфическому положению и возрасту, седиментационным особенностям и палеогеографии позволили повысить статус стратона и перевести его в ранг свиты. Стратотип (сборный) боярской свиты - разрез Дашуковского карьера и скв. 8504 вблизи с. Толстые Роги. Страторегион - долина р. Гнилой Тикич от с. Чаплинка до пгт Лысянка и район Дашуковского участка Черкасского месторождения монтмориллонит-палыгорскитовых глин. Возраст боярской свиты - конец среднего (ранний сармат) - поздний миоцен.

Розглянуто, проаналізовано та оцінено як глибоко помилкові наведені В. А. Велікановим "докази" одновіковості новопетрівського і сарматського регіоярусів та їх фаціальних, а не стратиграфічних взаємовідношень.

На основе корреляционных схем неогена Проекта модернизованных стратиграфических схем Украины разработана литостратиграфия новопетровской свиты Днепровско-Донецкой впадины и Украинского щита, вмещающей основные россыпи титано-циркониевых руд, и осуществлена палеореконструкция седиментационного бассейна Субпаратетиса для средненовопетровского временного интервала с освещением условий формирования россыпей.

По результатам ГДП-200 приведена литолого-палеонтологическая характеристика морских отложений палеогена территории листа "Корсунь-Шевченковский" (2007 - 2011 гг.). Внесены уточнения и изменения в стратиграфическую схему палеогеновых отложений зоны сочленения северо-восточного склона Украинского щита (УЩ) и Днепровско-Донецкой впадины (ДДВ), района Каневских дислокаций. Мерлинский региоярус палеоцена представлен мерлинской свитой, охарактеризованной диноцистами зоны DP2 Cerodinium speciosum s. l. и спикулами губок палеоцена. Каневский региоярус эоцена - каневской свитой (диноцисты зон DP4 Wetzeliella meckelfendensis / DP5 Dracodinium simile, подзоны DP7a Charlesdowniea coleotrypta s. str.; ипрский комплекс моллюсков). Бучакский региоярус - бучакской свитой и ярошовской толщей, охарактеризованными комплексом диноцист подзоны DP7b Enneadocysta arcuata, а также костянецкими слоями с лютетским комплексом моллюсков. Киевский региоярус - киевской свитой. Фосфоритовые пески, мергели,и известковистые глины свиты характеризуют зона NP 16 наннопланктона, планктонные фораминиферы слоев с Acarinina kiewensis и слои с Pseudoclavulina subbotinae - Robulus dimorphus бентосных фораминифер. В составе киевской свиты Каневского Приднепровья выделены пачка подкиевских песков (комплекс диноцист с Wetzeliella articulata, Dinopterigyum cladoides, Glaphirocysta ordinata) и пачка бескарбонатных глинистых алевритов (комплексы бентосных фораминифер слоев с Pseudoclavulina subbotinae - Robulus dimorphus и слоев с Haplophragmoides kiewensis; единичные планктонные фораминиферы Pseudohastigerina micra, Acarinina ex gr. rugosoaculeata, Subbotina turcmenica и др.; комплекс диноцист зон DP9 Rhombodinium draco / DP10 Rhombodinium porosum). Обуховский региоярус представлен пачкой песков. Межигорские и берекские отложения олигоцена распространены ограничено и отличаются нетипичностью литологического состава. Рассмотрены номенклатурные вопросы. Обоснована невалидность глядовской свиты палеоцена, монастырецкой и костянецкой свит эоцена района Каневских дислокаций, а также рассмотрен объем киевской свиты эоцена зоны сочленения северо-восточного склона УЩ и ДДВ.

Охарактеризовано наукові школи по вивченню палеогенових і неогенових відкладів України, започатковані в Інституті геологічних наук НАН України. Акцентовано увагу на спадкоємності поколінь дослідників і збереженні традицій наукових шкіл. Проаналізовано основні етапи розвитку біостратиграфічних і палеонтологічних досліджень від моменту створення шкіл до сьогодення; представлено досягнення у вивченні кайнозойських відкладів. Показано роль дослідників у розв'язанні фундаментальних наукових проблем, а також впровадженні наукових розробок у практику геологознімальних і пошукових робіт. Визначено перспективні напрями палеонтолого-стратиграфічних досліджень і шляхи подальшої інтеграції у світову наукову спільноту.

Наведено опис новопетрівського регіоярусу міоцену Стратиграфічної схеми неогенових відкладів Північної України. Він влючає новопетрівську світу Дніпровсько-Донецької западини та Українського щита, часово-ярську товщу, товщу глинистих "клейких" пісків, товщу кварцово-кременистих пелітів і пісковиків західних і південно-західних окраїн Донбасу, буровугільні відклади і товщу темно-сірих глин Новодмитрівської воронки. Новопетрівський регіоярус відображає етап в міоценовій історії Субпаратетісу, пов'язаний з формуванням прісноводного озера, яке утворилось в межах Північноукраїнської палеоседиментаційної провінції після регресії останнього палеогенового морського басейну. Відклади новопетрівського регіоярусу разом із товщею строкато-колірних глин являють собою єдиний седиментаційний цикл, відомий як великий озерний етап розвитку Східноєвропейської платформи в міоцені. Новопетрівський регіоярус корелюється з кавказьким і конкським регіональними ярусами Східного Паратетісу (аквітаннижня частина серавалію).