Розглянуто стан забезпечення належного рівня безпеки й умов праці на виробництві. Запропоновано напрями підвищення ефективності системи безпеки праці, що забезпечують збереження та розвиток трудового потенціалу України.

Рассмотрено состояние обеспечения надлежащего уровня безопасности и условий труда на производстве. Предложены направления повышения эффективности системы безопасности труда, которые обеспечивают сохранение и развитие трудового потенциала Украины.

Розглянуто актуальну проблему реалізації в Україні інноваційних підходів щодо професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації робочої сили з метою забезпечення її конкурентоспроможності та наближення якості до стандартів розвинених країн, зокрема, країн Європейського Союзу. Проаналізовано сучасний стан професійного навчання економічно-активного населення, досліджено вплив трансформації ринку праці на ринок освітніх послуг. Розроблено організаційно-економічний механізм реалізації в Україні інноваційних методів професійного навчання економічно активного населення. Наведено рекомендації щодо розвитку інноваційних методів професійного навчання у напрямку активізації соціально-економічної політики України.

Рассмотрена актуальная проблема реализации в Украине инновационных подходов к профессиональной подготовке, переподготовке и повышению квалификации рабочей силы с целью обеспечения ее конкурентоспособности и приближения качества к стандартам развитых стран, в частности, стран Европейского Союза. Проанализировано современное состояние профессионального обучения экономически-активного населения, показано влияние трансформации рынка труда на рынок образовательных услуг. Разработан организационно-экономический механизм реализации в Украине инновационных методов профессионального обучения экономически активного населения. Обоснованы рекомендации по развитию инновационных методов профессионального обучения по активизации социально-экономической политики Украины.

Розглянуто проблеми, які гальмують розвиток професійного навчання кадрів на виробництві. Запропоновано, з урахуванням сучасного соціально-економічного стану України, напрями підвищення ефективності системи професійного навчання кадрів на виробництві.

Сформульовано теоретико-методологічні засади та практичні рекомендації щодо удосконалення механізму реалізації та розвитку інноваційних методів професійного навчання економічно активного населення. Обгрунтовано доцільність впровадження в Україні модульного професійного навчання економічно активного населення як важливого фактора зменшення рівня безробіття, покращання ситуації з зайнятістю в країні, підвищення конкурентоспроможності робочої сили на ринку праці та забезпечення передумов розвитку безперервного професійного навчання. Обгрунтовано нові та удосконалено існуючі підходи щодо фінансування витрат на проведення професійного навчання економічно активного населення з урахуванням сучасного стану ринку праці та ринку освітніх послуг. Обгрунтовано механізм визначення рейтингу навчальних закладів з урахуванням кількісних та лінгвістичних критеріїв оцінки. Розроблено прогноз обсягів модульного професійного навчання економічно активного населення. Наведено рекомендації щодо подальшого розвитку механізму реалізації модульного професійного навчання економічного активного населення, здійснено його соціально-економічну оцінку. Сформульовано пропозиції щодо удосконалення соціально-економічної політики держави у сфері організації та реалізації інноваційних методів професійного навчання економічно активного населення.

Розкрито сутність поняття кризи, розглянуто причини та механізми циклічних коливань, наведено характеристику економічних циклів. Описано види криз, визначено особливості економічної кризи. Проаналізовано сучасний стан економіки України, наведено результати вивчення динаміки основних макроекономічних показників її розвитку, розглянуто причини та наслідки економічної кризи в Україні. Висвітлено досвід розвинених країн світу щодо проведення антикризових економічних реформ. Запропоновано стратегії виходу України з кризи та переходу до стану економічного зростання. Визначено особливості проведення процедури банкрутства в Україні, розглянуто механізми державної фінансової підтримки санації підприємств. Показано роль малого бізнесу у відродженні вітчизняної економіки, висвітлено перспективи співробітництва України й іноземних інвесторів фінансового капіталу. Розглянуто питання економічної безпеки та боргове навантаження України, проаналізовано актуальні проблеми іпотечного кредитування. Обгрунтовано шляхи виходу банківської системи України з кризи.

Раскрыта сущность понятия кризиса, рассмотрены причины и механизмы циклических колебаний, дана характеристика экономических циклов. Описаны виды кризисов, определены особенности экономического кризиса. Проанализировано современное состояние экономики Украины, изложены результаты изучения динамики основных макроэкономических показателей ее развития, рассмотрены причины и последствия экономического кризиса в Украине. Освещен опыт проведения антикризисных экономических реформ в развитых странах. Разработаны стратегии выхода Украины из кризиса и перехода к состоянию экономического роста. Определены особенности проведения процедуры банкротства в Украине, рассмотрены механизмы государственной финансовой поддержки санации предприятий. Показана роль малого бизнеса в возрождении отечественной экономики, освещены перспективы сотрудничества Украины и иностранных инвесторов финансового капитала. Рассмотрены вопросы экономической безопасности и долговой нагрузки Украины, проанализированы актуальные проблемы ипотечного кредитования. Обоснованы пути выхода банковской системы Украины из кризиса.

Досліджено проблему взаємозв'язку між рівнем освіти та розміром доходів громадян у розвинених країнах та в Україні. Проаналізовано динаміку середньомісячної заробітної плати за видами економічної діяльності, у тому числі в регіональному розрізі. Запропоновано рекомендації щодо покращання ситуації в сфері забезпечення взаємозв'язку між рівнем освіти і доходами громадян України.

Зроблено акцент на необхідності впровадження за сучасних умов інноваційних технологій професійного навчання, перенавчання незайнятого населення як одного з ефективних механізмів активної політики зайнятості. Проаналізовано основні підходи щодо оцінки ефективності освіти в цілому. Наведено алгоритм розрахунку економічної ефективності модульного професійного навчання.

Запропоновано модель прогнозування потреби в кваліфікованих кадрах для розвитку економіки України. В основу зазначеної моделі покладено балансовий метод визначення загальної та додаткової робочої сили.

Зазначено, що важливим напрямом покращання ситуації в сфері виробничого травматизму є розробка ефективної системи мотивації працівників до безпечних умов праці. Досліджено мотиваційні фактори до дотримання безпечних умов праці працівників на виробництві. Визначено показники, які дозволяють оцінити рівень дотримання вимог з охорони праці працівниками в галузі будівництва. Запропоновано систему стимулювання працівників до безпечних умов праці на робочих місцях.

Досліджено пріоритетні напрямки мінімізації впливу економічної кризи на розвиток трудового потенціалу України в напрямку реалізації ефективної державної політики зайнятості населення України, в основі яких повинні стати розробка та впровадження обгрунтованих національної та регіональних програм зайнятості населення з урахуванням основних тенденцій розвитку економіки.

Проаналізовано основні показники, що визначають особливості розвитку трудових ресурсів у галузі будівництва України та оцінено ефективність їх використання.

Розглянуто необхідність розвитку андрагогічного підходу до системи освіти в Україні на базі вищих навчальних закладів (ВНЗ) шляхом створення центрів освіти дорослих. Проаналізовані сучасні демографічні тенденції, у тому числі зміни, які відбулись у структурі населення молодого і дорослого віку. Визначено резерви підвищення ефективності діяльності ВНЗ.

Досліджено проблему зайнятості такої соціально незахищеної категорії населення як інваліди. З'ясовано, що створення нових робочих місць і залучення інвалідів до самозайності можна досягнути за рахунок використання механізмів соціального діалогу і соціальної відповідальності. Запропоновано рекомендації щодо підвищення рівня зайнятості інвалідів.

Проаналізовано соціально-економічні, медико-демографічні, політичні фактори впливу на здоров'я населення, зокрема його працездатної частини, в умовах трансформацій України. Доведено, що стратегічним пріоритетом держави в соціально-економічному плані є відновлення, зміцнення і розвиток такого ключового компоненту людського капіталу, як здоров'я. Запропоновано концепцію в рамках побудови нової системи громадського здоров'я, а саме - формування мотивації до самозбереження здоров'я у зайнятого населення, яка має грунтуватися на "вітальному" принципі.

Здійснено аналіз факторів, на основі яких може бути побудована модель оцінювання рівня самозбереження здоров'я працездатних громадян в розрізі основних розвинених країн світу, у тому числі США, Японії, країн-членів ЄС, країн-членів ОЕСР та розраховано значення їх індексів по відношенню до України. Визначено нормативні значення запропонованих факторів, які базуються на даних досліджень фахівців ВОЗ, країн-членів ЄС, МОП та вітчизняних і закордонних експертів. Показано, що для оцінювання рівня самозбереження здоров'я працездатних громадян, необхідно врахувати три групи факторів: психосоціальні, соціально-економічні та медико-біологічні. Для побудови моделі оцінювання рівня самозбереження здоров'я зайнятого населення рекомендовано використовувати методи математичного моделювання, зокрема теорію "Нечіткої логіки".

Досліджено територіальні особливості самооцінки здоров'я населенням України. Визначено територіальні особливості негативного впливу захворюваності на повсякденну працездатність та життєву активність. Запропоновано концептуальні напрями формування моделі самозбереження здоров'я населення України.

Проаналізовано теоретичні та науково-методичні підходи щодо оцінки рівня здоров'я як соціально-економічної категорії. Розроблено модель оцінки самозбереження здоров'я зайнятого населення України на основі використання теорії нечітких множин.

Проаналізовано теоретичні аспекти впливу соціально-економічного статусу на здоров'я громадян. Визначено основні детермінанти, які формують соціально-економічний статус (за категоріями населення, за видами економічної діяльності, за рівнем матеріальних доходів) та їх вплив на здоров'я зайнятого населення України. З'ясовано, що поруч із боротьбою з нерівністю за доходами, перспективними напрямками підвищення рівня людського капіталу здоров'я є активізація освітнього чинника, професійного зростання та процесів дотримання принципів його самозбереження.

Виявлено вплив факторів на рівень здоров'я населення працездатного віку. Визначено, що найпотужнішим фактором впливу на рівень здоров'я населення працездатного віку є нерівномірність його розподілу за доходами та нехтування населенням здорового способу життя. Здійснено прогнозування рівня здоров'я населення працездатного віку в Україні.

Здоров'я населення, як одна з основних складових людського капіталу, виступає базою соціально-економічного розвитку через його взаємозв'язок із соціально-економічними характеристиками життєдіяльності громадян. Це найважливіша властивість, без збереження і відтворення якої населення не може реалізувати свої потенційні можливості в економічній й інших сферах людської активності та високу якість життя. Мета статті - дослідження проблеми людського капіталу здоров'я населення Вінницької області та здійснення SWOT-аналізу регіону в аспекті формування доктрини її збалансованого розвитку. Актуалізовано проблему збереження людського капіталу здоров'я громадян України. Обгрунтовано необхідність підвищення рівня людського капіталу здоров'я в аспекті сталого розвитку. Систематизовано загрози для соціально-економічного розвитку України за підсумками проведення круглого столу "Від України 2030 до регіональних стратегій", що відбувся на базі Вінницького національного технічного університету. Проаналізовано механізми збалансованого розвитку, які можуть бути використані для побудови ефективної відповідної стратегії збалансованого розвитку Вінницького регіону. Здійснено аналіз оцінки значення індексу здоров'я для України, зокрема Вінницької області. З'ясовано, що в системі формування людського капіталу здоров'я населення Вінниччини має бути така важлива складова, як мотивація громадян до самозбереження здоров'я. Здійснено аналіз сильних, слабких сторін та можливостей і загроз регіону в аспекті передумов розвитку людського капіталу здоров'я населення Вінниччини в межах реалізації Доктрини збалансованого розвитку. Запропоновано рекомендації та пропозиції щодо формування передумов розвитку капіталу здоров'я регіону.