Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР33)61-298

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР331)61-4

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69635 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості еволюції сировинної бази для виготовлення одягу. Розглянуто світову сучасну динаміку розвитку виробництва текстильних волокон, показано роль хімії у даному процесі. Увагу приділено проблемам регулювання безпечності й екологічності текстилю, застосуванню нанотехнологій у виробництві одягу, інноваційним матеріалам, змінам традицій у галузі швейного виробництва.

Освещены особенности эволюции сырьевой базы для изготовления одежды. Рассмотрена мировая современная динамика развития производства текстильных волокон, показана роль химии в данном процессе. Уделено внимание проблемам регулирования безопасности и экологичности текстиля, примененияю нанотехнологий в производстве одежды, инновационным материалам, смене традиций в области швейного производства.

Відтворено цілісну картину політико-правового становища Східної Галичини після Першої світової війни, розкрито геополітичні інтереси СРСР і УСРР щодо Східної Галичини. Проаналізовано ідеологічні засади й основні напрями та методи радянської політики у політичній, громадській, культурно-просвітній і науковій сферах життєдіяльності східногалицького суспільства. З'ясовано рівень впливу радянської ідеології на діяльність західноукраїнських партій, громадських об'єднань, наукових і культурно-мистецьких організацій, прослідковано еволюцію радянофільських настроїв різних верств населення Східної Галичини в міжвоєнний період.

Зазначено, що у Східній Галичині за умов польської окупації вдалося зберегти українську освіту і культуру. Такі організації, як "Рідна школа", "Просвіта" зіграли значну роль в цьому процесі. Підпільний Львівський університет є унікальним прикладом боротьби за вищу освіту в регіоні. Такі молодіжні організації, як "Сокіл", "Січ", "Луг" виховували свідомого українського патріота і сприяла захисту і розвитку української мови, культури та історії.

Висвітлено проблеми соціокультурного розвитку та художнього дискурсу в аспекті комунікаційних процесів і зв'язків, що реалізується дослідженнями в таких соціально значущих сферах культури, як література, журналістика, театр, кінематограф. Соціокультурну комунікацію подано в багатоаспектному сенсі, який відображає полісемантичну картину світу. Розглянуто проблеми української культури та літератури у світовому вимірі комунікативних зв'язків і наслідування, стратегій медіабізнесу, вищої школи та педагогічної діяльності у сфері кіномистецтва, модифікації високої тематики французького класицизму в масове кіномистецтво XX ст.

Висвітлено соціокультурні комунікаційні процеси як відображення полісемантичної картини світу, що реалізується дослідженнями в таких соціально значущих сферах культури, як освітній процес, література, рекламознавство та маркетинг, театр і кінематограф. Соціокультурну комунікацію подано в багатоаспектному сенсі, який відображає картину світу, в якій домінує різноманітність. Розглянуто проблеми комунікаційної культури у формуванні творчої особистості, реклами та менеджменту як феноменів комунікаційної культури, літературної інтертекстуальності як явища художньої комунікації. Проаналізовано особливості театральної та кінематографічної комунікації на конкретних прикладах історії театру та кіно. Досліджено феномен сучасної творчої організації в Україні як організатора соціальної і художньої комунікації.

Вміщено матеріали Всеукраїнської наукової конференції до Дня Соборності України. Науковий захід організовано й проведено Інститутом політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України спільно з Таврійським національним університетом імені В. І. Вернадського. Визнано Соборність України як маркер ідентичності в умовах війни. Визначено проблеми історіографічного освоєння концептуальних засад української соборності в 1917-1920 роках. Виокремлено розвиток ідеї соборності в роки Першої світової війни. Розглянуто підходи республіканського та гетьманського урядів щодо встановлення кордонів України (1917-1918 рр.). Окреслено Соборність як фактор суспільних трансформацій. Представлено Соборність України у світлі цивілізаційного аналізу історії. Обговорено специфіку й умови консолідації соціуму як основи зовнішньополітичної ідентифікації України. Презентовано пантеон національних героїв як складову соборної держави.