Запропоновано результати досліджень управління ефективністю етапів життєвого циклу промислових виробів підприємств. Розроблено математичні моделі функції ефективності управління та індексу керівництва. Проведено функціональне, інформаційне та імітаційне моделювання виробничих процесів. На прикладі технологічної підготовки виробництва (ТПВ) надано методи оцінки якості ТПВ та управління ефективністю ТПВ. Показано застосування розроблених моделей, методів і склад нової інформаційної технології.

Наведено результати аналізу існуючих теоретичних та інструментальних засобів оцінки професійної діяльності, розробки інформаційної моделі освітньо-кваліфікаційного рівня в анотації ER (entity relation) "Сутність - зв'язок" і структурного аналізу розробленої моделі. Виявлено суттєві взаємні зв'язки між елементами (сутностями, атрибутами) моделі, здійснено її оптимізацію з точки зору редукції даних без втрати інформативності та повноти описання предметної галузі.

Запропоновано результати формалізації математичної моделі професійної діяльності, розробленої в межах попередніх досліджень, та аналіз статистичних даних, одержаних в результаті моделювання операцій (задач) в межах визначених видів професійної діяльності. Запропоновано 2 підходи моделювання: з використанням базових структурних елементів, які описують саму роботу, та на базі повної моделі з урахуванням компетенцій співробітників, необхідних для здійснення професійної діяльності.

Розглянуто актуальні питання розроблення концепції перспективних інформаційних кадрових систем з урахуванням поточного стану відповідного програмного забезпечення та тенденцій розвитку сучасної теорії та практики з управління людськими ресурсами.

Представлено результати дослідження взаємного впливу структурних елементів інформаційних моделей компетенцій та професійної діяльності за допомогою методів статистичного аналізу у вигляді відповідних кореляційних коефіцієнтів.

Наведено результати формалізації теоретичних принципів розроблення шаблонів правил експертної системи класифікації та аналітичного оцінювання професійної діяльності з використанням декларативної мови програмування - CLIPS.

Розглянуто актуальні питання аналізу та класифікації існуючих методологій та інформаційних систем моделювання та оцінки професійної діяльності людини.

Розглянуто актуальні питання функціонального моделювання та розробки моделі "Сутність-взаємний зв'язок" професійної діяльності людини в межах сучасних методів опису та аналізу робіт.

Розглянуто актуальне питання формалізації моделей прийняття рішень з метою їх використання під час розробки інтелектуальних інформаційних технологій для аналізу та оцінки професійної діяльності, використовуючи багатомірні класифікаційні методи статистичного аналізу.

Тема маніпулятивного впливу не є новою, проте, лише з появою мас-медіа вона здобула масштабного розголосу, яка потребує втручання не лише науковців, а й міжнародної спільноти. Вивчення феномена мас-медіа озброює людство більш широким і глибоким розумінням суспільства і культури в зв'язку з тим, що тексти, які продукують мас-медіа, є соціально значущими повідомленнями, що превалюють в суспільстві над усіма іншими видами текстів. Особливу важливість в останні роки набула маніпуляція масовою свідомістю і масовою поведінкою. Суб'єктом або інструментом такої маніпуляції найчастіше виступають мас-медіа. Процес маніпулювання (як впливу на модель світу людини або соціальної групи) тим більше ефективний (за потужністю впливу), чим більш глибокий рівень свідомості задіє маніпулятор. Чим глибше рівень маніпулювання, тим повільніше здійснюється "обробка" свідомості, але тим сильніше трансформація за всіма іншими рівнями і триваліші результати впливу. На сьогодні проблема маніпулятивного впливу мас-медіа вирішуються на найвищому рівні: впроваджуються спеціалізовані регуляції (EU GDPR), стандарти та закони. З моменту появи факту маніпулятивного впливу мас-медіа на суспільну думку окремих людей, науковцями було досліджено поняття маніпулятивного впливу мас-медіа та вивчено методи, за допомогою яких може здійснюватися такого роду вплив. Проте, недостатньо дослідженим залишається процес оцінювання маніпулятивного впливу мас-медіа на суспільну думку. Оскільки процес маніпулювання є достатньо трудомістким з багатьма чинниками, які часто залежать один від одного, процес оцінювання маніпулятивного впливу стає ще важчим. Розроблено метод оцінювання маніпулятивного впливу, який за рахунок оцінювання фінансових витрат, визначення цілей, завдань і стратегій маніпулювання, вибору засобів мас-медіа та класифікованих методів маніпулювання, на основі сформованих баз даних причин, цілей критеріїв, фокус-груп та мас-медіа, дозволяє обчислювати кількісні параметри, що характеризують величину маніпулятивного впливу мас-медіа на суспільну думку.

Переважна більшість систем виявлення вторгнень стають невід'ємною частиною захисту будь якої мережевої безпеки, вони використовуються для моніторингу підозрілої активності в системі та виявлення атакуючих дій неавторизованої сторони. Активізація кібератак ініціює створення спеціальних технічних рішень, здатних залишатись ефективними у разі появи нових або модифікованих видів кіберзагроз з невстановленими або нечітко визначеними властивостями. Більшість таких систем спрямована на виявлення підозрілої активності чи втручання в мережу для прийняття адекватних заходів щодо запобігання кібератакам. Актуальними системами виявлення вторгнень є ті, які орієнтовані на ідентифікацію аномальних станів але вони мають низку недоліків. Більш ефективні в цьому відношенні є експертні підходи, засновані на використанні знань і досвіду фахівців відповідної предметної галузі. Побудова технічних рішень і створення спеціальних засобів (наприклад, програмного забезпечення для систем виявлення атак, що надають змогу детектувати раніше невідомі кібератаки шляхом контролю поточного стану нечітко визначених параметрів у слабоформалізованому середовищі оточення), заснованих на експертних підходах, є перспективним напрямком досліджень. На основі відомої системи виявлення кібератак, яка базується на методології виявлення аномалій (породжених кібератаками) та множини відповідних методів і моделей запропоновано програмне забезпечення, яке, за рахунок базового алгоритму та низки розроблених процедур (конструювання координатної сітки; ініціалізації величин на основі набору баз даних та модулів; графічного формування параметрів; пошуку спільних точок відповідно базових правил та графічної інтерпретації результату) надає змогу автоматизувати процес формування еталонів параметрів для сучасних систем виявлення атак та відображати результати дететування аномального стану у заданий проміжок часу.

Висвітлено питання вирішення задачі вдосконалення систем розпізнавання комп'ютерних вірусів. Хоча використовуються системи антивірусного захисту вже не одне десятиліття, їх розробкою займається багато висококваліфікованих фахівців, а створенню відповідної науково-методичної бази присвячена велика кількість робіт, проте практичний досвід і відомі випадки успішних вірусних атак на вітчизняні та закордонні комп'ютерні системи та мережі вказують на наявність в сучасних антивірусах розпізнавання серйозних недоліків. Показано, що виправити ряд недоліків можливо шляхом удосконалення математичного забезпечення процедури розпізнавання за рахунок застосування сучасних нейромережевих моделей на базі глибоких нейронних мереж. Запропоновано метод розробки архітектури глибокої нейронної мережі, призначеної для розпізнавання вірусів. На відміну від існуючих метод надає змогу уникнути у процесі розробки нейромережевої моделі довготривалих числових експериментів, спрямованих на визначення доцільності її застосування та на оптимізацію її структурних параметрів. Шляхом числових експериментів з використанням опублікованої компанією Microsoft бази даних комп'ютерних вірусів BIG-2015 показано, що метод надає змогу побудувати нейромережеву модель, яка забезпечує похибку розпізнавання, співрозмірну з похибкою сучасних систем розпізнавання комп'ютерних вірусів. Визначено, що перспективи подальших досліджень пов'язані з адаптацією запропонованого методу до застосування глибоких нейронних мереж у поведінкових аналізаторах.

Розглянуто актуальне питання формалізації правил бази знань експертної інформаційної системи класифікації та аналітичної оцінки професійної діяльності, моделі та теоретичні основи формалізації якої були розглянуті автором в попередніх дослідженнях.

Розглянуто актуальне питання розробки методу аналітичної оцінки професійної діяльності, який поєднує в собі підходи автора щодо моделювання та опису професійної діяльності, розроблені в попередніх дослідженнях з використанням теорії нечітких множин, теорії графів та математичного моделювання. Метод дозволяє одержати кількісні оцінки складності виконуваних робіт.

Розглянуто питання підвищення ефективності використання трудового потенціалу, продуктивності праці та загального індексу конкурентоспроможності країни шляхом усунення суперечностей в існуючих оцінних рівнях складності різних видів професійної діяльності за допомогою створення теоретичних і методологічних основ розроблення нових ІТ аналітичного оцінювання професійної діяльності. Уперше розроблено теоретичні та методологічні основи побудови інтелектуальних ІТ аналітичного оцінювання професійної діяльності з використанням нових моделей та методів, які забезпечили автоматизацію інформаційних процесів аналізу та оцінювання видів професійної діяльності, не залежно від професійної орієнтації та виду економічної діяльності, що дозволяє створити єдине комплексне вирішення науково-прикладної проблеми. Уперше розроблено моделі професійної діяльності, метод графічного аналізу даних, метод аналізу слабоструктурованих елементів інформаційної моделі предметної галузі, метод аналітичного оцінювання професійної діяльності, критерій оцінювання якості кластеризації видів професійної діяльності. Удосконалено методи визначення порогових значень активації умовних елементів правил бази знань. Дістали подальшого розвитку стандарти обміну інформацією, теоретичні підходи до розроблення моделі професійної діяльності.

Розглянуто актуальне питання кількісного оцінювання технологічної сингулярності. Проведено аналіз інструментарію штучного інтелекту (ШІ) та підходів, які впливають на розвиток суперінтелекту, що надало змогу вперше розробити загальну багатофакторну модель технологічної сингулярності та представити її графічно в просторі прямих і непрямих індикаторів розвитку. Розроблений підхід надає можливість перейти від експертних суджень щодо питання технологічної сингулярності у формі екстрапольованих кривих складності різноманітних систем, або якісного опису можливих сценаріїв розвитку технологій, до кількісної оцінки стану технологічної сингулярності. Формалізовано зв'язки між відповідними функціональними областями інтелекту людини та сучасних експертних систем, розроблено структурно-функціональну модель отримання знань. Зроблено висновок щодо реальних меж процесів сучасних "інтелектуальних" систем на рівні штучного мислення та логічного пізнання, що відповідає слабкому ШІ. Проаналізовано стан і шляхи розвитку апаратного забезпечення, що надало можливість зробити висновок про комплексне використання різних апаратних архітектур і принципів оброблення інформації: суперкомп'ютера, нейросинаптичного та квантового комп'ютерів для реалізації концепції технологічної сингулярності. У вигляді структурної моделі формалізовано області досліджень, які найбільше впливають на розвиток ШІ, та їх зв'язок з існуючими підходами та методами оброблення великих даних. Уперше запропоновано класифікацію індикаторів розвитку ШІ в межах двох класів, прямих та непрямих, об'єднаних у 3 групи (інтенсивність наукових досліджень і суспільна активність; рівень прикладних (технологічних) рішень; практична реалізація), які найбільше впливають на розвиток загального ШІ. Виявлено кореляцію між формалізованими групами індикаторів, що підтверджує коректність гіпотези про причино-наслідковий зв'язок між групами (теоретичні дослідження - прикладні рішення - практична реалізація) та їх взаємний вплив.

Розглянуто актуальні питання побудови системи грейдів із погляду вирішення завдання їх параметричної оптимізації для об'єднання в групи, різниця між вагою професій у межах яких буде вважатися незначною. Розглянуто структурну модель професії як складної системи взаємопов'язаних сутностей, які охоплюють ключові аспекти активності людини під час виконання роботи: процеси комунікацій, прийняття рішень, особливості оброблення інформації та освітньо-кваліфікаційний рівень і компетенції, необхідні для досягнення поставлених цілей. Ураховано, що виконання роботи здійснюється в межах певних обмежень із погляду психолого-фізіологічного змісту роботи та відповідальності за кінцевий результат. Зроблено аналіз існуючих аналітичних систем оцінювання професій і грейдингу та, враховуючи їхні недоліки, розроблено алгоритм побудови системи грейдів на основі результатів бально-факторного оцінювання. Слід відмітити універсальність запропонованого алгоритму, тобто незалежність від бально-факторних моделей, які використовують під час аналізу та оцінювання роботи, як правило, порядкові та номінальні шкали оцінювання. Алгоритм надає можливість перейти до інтервальної та абсолютної шкал, визначивши базову професію з мінімальною оцінкою (рангом) із усієї множини. Вперше розроблено цільову функцію для вирішення завдання побудови системи грейдів, виходячи з мінімізації запропонованих параметрів системи - елементів цільової функції. Як основні параметри системи розглянуто розміри грейдів та їхнє взаємне розташування на декартовій площині оцінок і тарифів із погляду їх перетинів, "розривів" та наявності "порожніх" грейдів. Вирішене завдання параметричної оптимізації надало можливість побудувати графічну модель системи грейдів для тестової множини професій із чітко сформованими межами грейдів і тарифів, у межах яких різниця в оцінках робіт вважається незначною.