Проанализированы взаимосвязи параметров вариабельности сердечного ритма с показателями аэробного метаболизма у здоровых лиц и лиц с ишемической болезнью сердца. Выявлена некоторая связь между изучаемыми параметрами, которая имеет нелинейный характер, зависит от функционального состояния организма и выраженности присутствующей патологии. Установлено, что оптимальным показателям системы перекисное окисление липидов - антиоксидантная активность соответствует высокая общая спектральная мощность за счет высокочастотных волн и эффективной вариабельности сердечного ритма.

Проведено обстеження 122-х хворих осіб зі стабільною стенокардією (СС). Вивчено показники гормонального гомеостазу, варіабельності серцевого ритму, окисно-відновного метаболізму, а також терапевтичної ефективності інтервального гіпоксичного тренування та вживання олії амаранту за даної патології. Виявлено, що за СС II-III функціонального класу наявне підвищення глюкокортикоїдної активності кори наднирників за андрогенного дефіциту. Показано, що для даної патології характерні підвищення тонусу симпатичної ланки вегетативної нервової системи та зниження активності парасимпатичної регуляції серцевого ритму, активація процесів перекисного окиснення ліпідів за зниженої активності ферментів антиоксидантного захисту. Виявлено дефіцит T-системи імунітету та патологічні зміни вмісту IgA та IgG, активацію процесів зсідання крові та пригнічення фібринолізу. Показано позитивний вплив комплексної терапії, що сприяє зменшенню нападів стенокардії, підвищенню толерантності до фізичного навантаження й обумовлює зниження дози лікарських препаратів.

Досліджено процеси перекисного окиснення ліпідів та стану системи антиоксидантного захисту з застосуванням комплексу терапевтичних заходів з використанням олії амаранту для лікування хворих на стабільну стенокардію (СТ) ІІ - ІІІ ФК. Проведено порівняльний аналіз показників ПОЛ та АОЗ організму у хворих на СС ІІ - ІІІ ФК в залежності від тяжкості захворювання. Доведено, що лікування хворих на СС ІІ - ІІІ ФК з застосуванням олії амаранту ефективніше, ніж загальноприйнята терапія. Комплексне лікування швидше усуває клінічні прояви хвороби, зокрема, больовий та астено-вегетативний синдроми, зменшує кількість ангінозних нападів, підвищує толерантність до фізичного навантаження, що дозволяє зменшити добову дозу медикаментозних препаратів.

Изучены процессы перекисного окисления липидов и состояние системы антиоксидантной защиты, определена эффективность комплексной терапии с применением масла амаранта. С этой целью обследованы 122 больных со стабильной стенокардией ІІ - ІІІ ФК. Результаты исследования свидетельствуют об активации процессов перекисного окисления липидов на фоне сниженной активности ферментов системы антиоксидантной защиты. У пациентов после комплексного лечения состояние значительно улучшилось, уменьшилось количество приступов стенокардии, повысилась толерантность к физическим нагрузкам, что дало возможность уменьшить дозы антиангинальных препаратов.

Зазначено, що системна ензимотерапія є ефективним методом лікування ревматичних захворювань. Обстежено 30 хворих віком 18 - 28 років, що знаходилися на стаціонарному лікуванні з діагнозом ревматизм. Після комплексного лікування з застосуванням полізиму-4 відзначено підвищення ефективності лікування, зменшення побічної дії базисної терапії з наступним зменшенням доз даних препаратів, прискорення нормалізації показників запального процесу в організмі. Полізим-4 рекомендований для подальшого прийому з профілактичною метою.

Отмечено, что системная энзимотерапия - новый эффективный метод лечения ревматологических больных. Обследованы 30 больных в возрасте 18 - 28 лет, находящихся на стационарном лечении с диагнозом ревматизм. После комплексного лечения с применением полизима-4 отмечено повышение эффективности лечения, уменьшение побочных действий препаратов, которые используются в базисном лечении, и сочетаются с положительной динамикой показателей системного воспаления. Полизим-4 рекомендуется применять с профилактической целью.

Обстежено 32 пацієнтів (13 чоловіків і 19 жінок) з ожирінням, індекс маси тіла у яких коливався від 30 до 44. Стан антитромбопластинової та антитромбінової активності крові оцінювали за допомогою автокоагулограми. Виявлено зниження антитромбінової та антитромбопластинової активності (подовження параметра Ф (зниження максимальної амплітуди до S її величини) на 33,8 % і зменшення IIТ (індекс інактивації тромбіну і тромбопластину) на 39 %, недостовірне зниження основного антикоагулянта - активності антитромбіну III (знижується на 13,7 %) та достовірне зниження протеїну С. Одночасно виявлено відсутність компенсаторної властивості антитромбіну III на венозну оклюзію. Одержані результати вказують на зниження антитромбінової, антитромбопластинової та активності протеїну С, відсутність компенсації антитромбінової активності у пацієнтів з ожирінням і наявність додаткових факторів погіршує тромбофілічний стан.

Досліджено клінічну ефективність дії тонорми, динаміку артеріальної гіпертензії та показників варіабельності серця у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) II стадії у процесі лікування. Встановлено, що застосування комбінованого лікувального засобу тонорма виробництва ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" у дозі 0,5 - 1 таблетка один раз на добу є ефективним у лікуванні хворих з АГ II стадії. Покращується суб'єктивний стан хворих: зменшується головний біль, запаморочення та частота болю в ділянці серця, усуваються загальна стомленість та розлади сну, не виникають гіпертонічні кризи. Спостерігається зниження середньоденного та середньонічного систолічного та діастолічного артеріального тиску (АТ), зменшується індекс часу підвищення АТ вдень і вночі, збільшується ступінь зниження нічного показника, зменшується підвищення АТ вранці.

Наведено результати вивчення ефективності застосування равісолу і статинотерапії, їх вплив на ліпідограму, рівень трансаміназ та сечової кислоти у хворих із серцево-судинними захворюваннями. Досліджено функціональний стан печінки (гепатоцитів) - визначали активність аланін- та аспартатамінотрансфераз, для прогнозування перебігу ішемічної хвороби серця та оцінки ризику несприятливих наслідків проводили оцінювання рівня сечової кислоти та ліпідного спектра крові. Установлено, що застосування равісолу супроводжується доброю переносністю препарату, відсутністю побічного впливу та алергійних реакцій, може бути рекомендований для використання під час лікування хворих з атеросклерозом як за наявності протипоказань до застосування статинів, так і призначенні їх у комбінації для підсилення гіполіпідемічної дії.

Визначення рівня антистрептолізину-О, сечової кислоти, ревматоїдного фактора, С-реактивного протеїну у практиці сімейного лікаря дозволяє ефективніше оцінити стан здоров'я пацієнта, провести скринінг ревматичних захворювань на доклінічному етапі, що сприяє максимально ранньому виявленню можливих патологічних змін в організмі, забезпечує своєчасну діагностику захворювання, попереджує розвиток прогресування ревматичних захворювань, а у подальшому допоможе в оцінюванні прогнозу перебігу захворювання, адекватно відкоригувати лікувальні заходи з метою попередження ускладнень, покращання якості та тривалості життя пацієнтів молодого віку.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-52

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж24348 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р. е(4УКР) л0

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - навести порівняльну характеристику хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) залежно від добового індексу артеріального тиску, показників ліпідограми і рівня сечової кислоти; показати ефективність комбінованої антигіпертензивної терапії. Обстежено 76 хворих на АГ II стадії 1 - 3-го ступеня. Для оцінки кардіоваскулярного ризику обрано визначення показників ліпідограми та наявність гіперурикемії. У групі хворих із добовим профілем "dipper" переважала АГ I ступеня тяжкості, у них спостерігалася найбільша дія на ЧСС. Хворі групи "non-dipper" були найстаршими за віком, у них найчастіше для лікування застосовувався лізиноприл з амлодипіном. У групі "night-peaker" переважали хворі з гіперурикемією, в яких найчастіше застосовувався бісопролол з амлодипіном. Хворі "over-dipper" найчастіше спостерігали тяжкий перебіг АГ, у них реєструвався найвищий рівень артеріального тиску до лікування та найкраща ефективність лікування.

Мета дослідження - підвищення ефективності лікування хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) II стадії 2 - 3 ступенів на основі вивчення показників добового моніторування артеріального тиску (АТ) та корекції виявлених порушень за допомогою застосування лізиноприлу з амлодипіном (екватор 10/5) та бісопрололу з амлодипіном (алотендин 5/5). Наведено результати добового моніторування АТ у хворих на АГ II стадії 2 - 3 ступенів. Обстежено 72 хворих (34 чоловіки та 38 жінок). Середній вік пацієнтів становив 54,6 +- 8,11 року. Застосування комбінованої антигіпертензивної терапії сприяє нормалізації АТ протягом доби, надає змогу досягти цільових рівнів АТ у більшості хворих. Під впливом комбінованої антигіпертензивної терапії відбувається покращання добового профілю АТ, суттєве зменшення патологічних типів (non-dipper, night-peaker, overdipper), у результаті чого збільшується нормальний (dipper) ступінь нічного зниження АТ. Заключення: найкраща ефективність лікування спостерігається у групі хворих, які почергово застосовують бісопролол з амлодипіном і лізиноприл з амлодипіном.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)п91 + Р11(4НІД)р

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)0 + Р.е(4УКР) л5

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Організація науково-дослідної роботи в галузі охорони здоров'я та медицини

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)п91 + Р11(4НІД)р

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено динаміку показників маси тіла, функції печінки, вуглеводного та ліпідного обміну в хворих на артеріальну гіпертензію II стадії 2 - 3 ступеня з дисліпідемією, надмірною масою тіла чи ожирінням у разі застосування лікарського засобу гуарем. Хворих було розподілено на 3 групи залежно від наявності цукрового діабету та лікувальної тактики. Застосовували гуарем по 5 г тричі на день протягом двох місяців. Під час застосування лікарського засобу зменшується апетит, швидше наступає відчуття насичення, покращується харчова поведінка пацієнтів. Гуарем має позитивний вплив на зменшення маси тіла та величини окружності талії і стегон. Знижується рівень глікозильованого гемоглобіну та глікемії, що відіграє важливу роль під час лікування пацієнтів із цукровим діабетом та ізольованою гіперглікемією. Гуарем покращує ліпідний спектр крові та знижує загальний білірубін, аланінамінотрансферазу та аспартатамінотрансферазу. Гуарем можна призначати пацієнтам з ожирінням як за окремого патологічного стану, так і у поєднанні з розладами вуглеводного, ліпідного обміну та метаболічним синдромом.

Наведено аргументовані наукові пропозиції щодо підготовки громадських сімейних лікарів об'єднаних територіальних громад на додипломному етапі у вищих медичних закладах України IV рівня акредитації. Доведено, що компетентнісний підхід до навчання студентів і лікарів-інтернів за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина" за наскрізною уніфікованою програмою скоротить традиційні терміни підготовки сімейних лікарів. Зазначено, що поповнення сфери первинної медичної допомоги фундаментально і цілеспрямовано підготовленими випускниками вищих медичних навчальних закладів, здатних мислити сучасними категоріями, сформує професійну еліту національної сімейної медицини, що суттєво підвищить роль сімейних лікарів у громадянському суспільстві та державному управлінні громадським здоров'ям.

Висвітлено результати дослідження проблеми лабораторного забезпечення сімейних лікарів в Україні, шляхи наближення сучасних аналітичних технологій до потреб лікарів, проаналізовано значення впровадження стандартизації преаналітичного етапу лабораторних досліджень у практику для покращання якості надання медичної допомоги населенню, що сприятиме реформуванню системи охорони здоров'я. Результати дослідження сформовано у систему знань.

Мета дослідження - визначення ефективності застосування гепатопротектора гепаризину у хворих на нестабільну стенокардію (НС) у поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). Обстежено 42 хворих на НС, серед яких 24 пацієнтів з НС у поєднанні з НАЖХП, 18 хворих на НС і 20 осіб контрольної групи. Пацієнти із поєднаною патологією одержували гепатопротектор. У хворих оцінювали показники ліпідного спектра крові та функціональний стан печінки. Під час оцінювання ліпідного спектра крові у хворих на НС виявляли дисліпідемію. Після проведеного лікування в обох групах спостерігалося покращання показників ліпідограми. У хворих на НС із супутньою НАЖХП відзначали деяке підвищення рівня трансаміназ та зниження їх рівня після проведеного лікування. Заключення: застосування гепаризину у хворих на нестабільну стенокардію у поєднанні з НАЖХП позитивно впливало на функціональний стан печінки та сприяло зниженню рівня трансаміназ після проведеного лікування. Суттєвого впливу гепаризину на покращання ліпідного спектра крові не спостерігали.