Розроблено програму фізичної реабілітації після ендопротезування колінного суглоба у хворих на ревматоїдний артрит на стаціонарному етапі відновного лікування й визначення її ефективності.

Разработана программа физической реабилитации после ендопротезирования коленного сустава у больных ревматоидным артритом на стационарном этапе восстановительного лечения и определения ее эффективности.

For the clinical stage of rehabilitation treatment, a program of physical rehabilitation after knee joint replacement surgery is developed for rheumatic arthritis patients. Certain indices of the effectiveness of the program are determined.

Цель исследования: разработать и изучить эффективность программы физической реабилитации при эндопротезировании коленного сустава у больных ревматоидным артритом. Проанализированы результаты эндопротезирования коленного сустава у 73-х больных ревматоидным артритом, из них у 16-ти больных эндопротезирование коленного сустава выполнено с обеих сторон. Женщин было 56 и мужчин - 17. Возраст больных колебался от 30-ти до 70-ти лет. Разработана программа реабилитации больных ревматоидным артритом при протезировании коленного сустава, которая позволяет провести подготовку опорно-двигательной системы к оперативному лечению и улучшить силу мышц и движения в суставах в послеоперационном периоде.

Висвітлено та науково обгрунтовано комплексну програму фізичної реабілітації для хворих на ревматоїдний артрит після ендопротезування колінного суглоба, яка спрямована на відновлення рухливості в суглобах нижньої кінцівки, покращання стереотипу ходи, відновлення сили м'язів, зменшення болю, покращання якості життя. Вперше визначено особливості змісту та спрямованості програми фізичної реабілітації хворих на ревматоїдний артрит після ендопротезування колінного суглоба, підібрані адекватні засоби та методи фізичної реабілітації, які покращують опороздатність прооперованої кінцівки, покращують динамічні показники ходи, якість життя та сприяють соціальній адаптації хворих. Одержано дані про усунення конкордатних положень у хворих на ревматоїдний артрит після ендопротезування колінного суглоба під впливом програми фізичної реабілітації.

Представлен результат восстановительного лечения пациентов с ревматоидным артритом с поражением суставов верхних конечностей, которым выполнялись различные оперативные вмешательства. Реабилитационный период разделен на три этапа. Поэтапное восстановительное лечение по предложенным методикам позволяет получить хороший эффект в 90 % случаев.

Представлена программа физической реабилитации и ее влияние на восстановление силы мышц нижней конечности и туловища у больных анкилозирующим спондилитом после эндопротезирования тазобедренного сустава.

Изучено и биомеханически обосновано применение разгружающего ортеза при травмах голени и стопы. Проведены клинические испытания и получены положительные результаты у пациентов с переломами нижней трети голени и костей стопы.

Представлен комплекс реабилитационных мероприятий после эндопротезирования плечевого сустава у больных ревматоидным артритом. Особенность течения основного заболевания, тяжесть оперативного вмешательства сделали необходимым разделение реабилитационного периода на 3 этапа: иммобилизационный, постиммобилизационный и восстановления самообслуживания. Такое разделение позволило получить 83 % хороших результатов после восстановительного лечения.

Вивчено і біомеханічно обгрунтовано застосування розвантажувального ортеза у разі травм гомілки та стопи. Проведено клінічні випробування та одержано позитивні результати у пацієнтів з переломами нижньої третини гомілки та кісток стопи.

Изучено и биомеханически обосновано применение разгружающего ортеза при травмах голени и стопы. Проведены клинические испытания и получены положительные результаты у пациентов с переломами нижней трети голени и костей стопы.

Представлен комплекс реабилитационных мероприятий после эндопротезирования плечевого сустава у больных ревматоидным артритом. Особенность течения основного заболевания, тяжесть оперативного вмешательства сделали необходимым разделение реабилитационного периода на три этапа: иммобилизационный, постиммобилизационный и восстановления самообслуживания. Такое разделение позволило получить 83 % хороших результатов после восстановительного лечения.

Запропоновано комплекс реабілітаційних заходів після ендопротезування плечового суглобу у хворих на ревматоїдний артрит. Особливість перебігу основного захворювання, важкість оперативного втручання зробили необхідним розподіл реабілітаційного періоду на три етапи: іммобілізаційний, постіммобілізаційний та відновлення самообслуговування. Такий розподіл дозволив одержати 83 % добрих результатів після відновлювального лікування.

Ревматоїдне ураження суглобів має швидкий і агресивний перебіг, що призводить до вираженої деструкції не тільки суглобів кінцівок, але й оточуючих тканин унаслідок аутоімунної реакції. Через 5 - 8 років понад 50 % хворих утрачають працездатність, а 10 - 12 % потребують сторонньої допомоги. Ураження колінних суглобів (КС) при ревматоїдному артриті (РА) спостерігається приблизно в 70 % випадків. Відновлення рухів у КС на пізніх стадіях захворювання можливе тільки за допомогою оперативного лікування. Важливим фактором для ефективності оперативного лікування є реабілітація хворих у ранньому післяопераційному періоді. Роботу виконано в Інституті травматології і ортопедії НАМН України. Проліковано 113 хворих на РА з ураженням КС, яким виконано 140 оперативних втручань (тотальне ендопротезування КС), у 27 пацієнтів були прооперовані обидва КС. Вік пацієнтів коливався від 18-ти до 77-ми років і в середньому становив 45,5 +- 1,1 року. У здорової особи лінія дії маси тіла проходить через центри суглобів. Лінія дії маси тіла опускається через центр голови, проходить на один сантиметр уперед від тіла четвертого поперекового хребця, через центр КС попереду колінного, лягає на площу опори на 4 - 5 см наперед від лінії внутрішніх кісточок. Це положення відзначається незначними енергетичними затратами. За допомогою методу математичної статистики було розраховано середні параметри й оцінено клінічний стан пацієнтів до ендопротезування КС, після операції та проведення комплексу реабілітаційних заходів. Аналіз результатів даних дослідження ходіння хворих після лікування показав, що ходіння наближається до більш динамічного типу: на динамограмі з'являються максимуми навантаження переднього й заднього поштовхів і мінімум міжпоштовхового періоду, відзначається незначне скорочення загального часу опори щодо даних, одержаних до лікування, але ходіння пацієнтів залишається патологічним, а саме: ходіння хворих супроводжується низкою компенсаторних рухів, у результаті чого виникають певні деформації різних ділянок графіка реакцій опори. Висновки: розроблена програма реабілітації хворих на РА у разі протезування КС надає змогу провести підготовку опорно-рухового апарату до оперативного лікування й відновити силу м'язів і руху в суглобах у післяопераційному періоді. Комплекс заходів, що складається з лікувальної гімнастики, масажу, міостимуляції м'язів нижніх кінцівок і магніто-квантової терапії в передопераційному й ранньому операційному періодах, сприяє покращанню динамічних характеристик ходіння після ендопротезування КС у хворих на РА. У результаті застосування запропонованої методики у пацієнтів відзначається значне збільшення навантаження на задній і передній відділи стопи, скорочення часу опори стопи, наближення ходіння хворих до динамічного типу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1 + Р418.120.161

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) артрити і поліартрити

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено аналіз результатів ендопротезування кульшового суглоба (КС) й ефективності реабілітаційних заходів у 146-ти хворих на ревматоїдний артрит, яким було виконано 203 оперативних втручання. У 57-ми із них здійснено ендопротезування обох КС. Вік пацієнтів коливався від 18-ти до 77-ми років і в середньому становив 45,1 +- 1,1 року. Жінок було в 4 рази більше, ніж чоловіків. Добрі результати одержано в 169-ти випадках (83,3 %), задовільні - у 34-х (16,7 %). Причиною задовільного результату в пацієнтів були анкілоз КС в доопераційному періоді або виражені контрактури зі значною гіпотрофією м'язів, що вплинуло на функціональний результат.

Розроблено програму фізичної реабілітації для хворих після ампутації нижньої кінцівки внаслідок військово-польової травми, що включає комплекс вправ лікувальної гімнастики, масаж, озокерито-парафінові аплікації, гідропроцедури. Показано ефективність її застосування щодо зменшення негативних наслідків хірургічного втручання через чотири тижні реабілітації.

Разработана программа физической реабилитации для больных после ампутации нижней конечности вследствие военно-полевой травмы, включающая комплекс упражнений лечебной гимнастики, массаж, озокерито-парафиновые аппликации, гидропроцедуры. Показана эффективность ее применения относительно уменьшения негативных последствий хирургического вмешательства через четыре недели реабилитации.