Наведено дані про стан виробництва та використання плівкових матеріалів на основі полівінілхлориду в Україні. Показано, що одержання жорстких та напівжорстких ПВХ плівок, у т. ч. меблевих, здійснюється в основному за допомогою каландрового методу. Розглянуто асортимент імпортних меблевих плівок, проведено їх експериментальну оцінку та складових шарів, визначено основні вимоги до них, одержано вихідні дані для опанування промислового випуску. Освоєно комплекс технологічного обладнання для одержання каландрових плівок, нанесення друку та їх дублювання. Наведено результати робіт з розробки рецептур 3-х видів вихідних плівок, відпрацювання технології їх одержання на каландровому обладнанні з наступним нанесенням друку на одну з них та дублюванням. Розроблено технічні умови на 3 види каландрових плівок і дубльовану декоративну плівку для облицювання лицьових поверхонь меблів. Створено передумови для початку промислового випуску меблевих плівок.

Проаналізовано випуск гнучких полімерів на основі полівінілхлориду у світі та в Україні, в тому числі пластикатів для кабельної промисловості, а також наведено асортимент та характеристики компонентів для їх виготовлення. На сьогодні рецептури кабельних пластикатів, що випускаються за кордоном і в Україні, відрізняються - до складу імпортних входять наповнювачі до 40 % і комплексні стабілізатори на основі сполук кальцію та цинку. Проведено комплекс досліджень із розроблення пластикатів із використанням високоефективних комплексних кальцій-цинкових стабілізаторів замість стабілізаторів на основі плюмбуму. Розроблено нормативну документацію та рецептури шести марок кабельних пластикатів. Після завершення повного комплексу робіт зазначені марки кабельних пластикатів будуть рекомендовані для промислового випуску.

Подано інформацію про посилання в роботах вітчизняних і зарубіжних учених на наукові праці академіка Б. Є. Патона з глибиною пошуку 50 років по електронних і традиційних ресурсах, з практично повним виключенням джерел корпоративного цитування та самоцитування. Наведені матеріали відображають динамічний профіль затребуваності наукових ідей академіка Б. Є. Патона - беззмінного Президента НАН України впродовж останніх 50 років.

Подано стислий огляд основних публікацій із мережевої медицині та застосування комплексного мережевого аналізу білкових взаємодій у вивченні захворювань людини. З огляду на функціональні взаємозалежності між молекулярними компонентами в клітині людини, захворювання рідко є наслідком аномалії в одному гені, але відображає комплексні аномалії внутрішньоклітинної мережі. Нові інструменти мережевої медицини пропонують платформу для системною вивчення не лише молекулярної складності конкретного захворювання (що приводить до ідентифікації модулів і шляхів захворювання), але також і молекулярних відносин між явно вираженими (патогенними) тренотипами. Встановлено, що, виявляючи нові гени захворювань, необхідно визначати біологічну значимість пов'язаних із захворюванням мутацій, виявлених у результаті досліджень геному в цілому, та повного секвенування геному, а також виявлення мішеней і бюмаркерів складних захворювань. Зроблено висновок, що мережева медицина й онтологія знань мають багато спільного як у стратегії створення, так і в технологіях використання. Проте завдання багатовимірного моделювання сьогодні переважно виконуються в стратегії "онтологія знань". Те ж можна сказати й про освіту, де онтологічні рішення більш популярні. Увагу приділено питанням мережевого взаємозв'язку різних кардіологічних захворювань на молекулярному та фенотипічному рівнях. Багато захворювань серця розглядаються за допомогою комплексних клінічних фенотипів, що формуються в результаті інтегративного впливу на молекулярному (інтерактомному), генетичному (геномному) та екологічному (метаболомному) рівнях.

Системна біологія надає змогу застосовувати математичні моделі для аналізу великих наборів даних і допомагає здійснювати моделювання динаміки складних біологічних систем. В аналітичному дослідженні обговорено питання використання системною підходу для просування процесів розвитку персоналізованої медицини в лікуванні хвороб обміну речовин, інсулінорезистентності, ожиріння, неалкогольної жирової хвороби печінки, неалкогольного стеатогепатиту та злоякісних новоутворень. Розглянуто результати інтегрального аналізу великих наборів даних для ідентифікації нових біомаркерних молекул, що є основою персоналізованої терапії. Показано, що кількісний системний аналіз може надати новоуявлення про молекулярні механізми в клітині, сформувати нові концепції організації, координації і регулювання клітинних процесів. Украй необхідна конвергенція експериментального та in silico аналізу як окремих клітинних процесів, так і технологічних мереж. Підкреслюється, що системно-біологічний і системно-медичний аналізи вимагають широкою застосування мультидисциплінарних і трансдисциплінарних підходів, як це було продемонстровано на прикладі секвенування цілих геномів. Запропоновано використовувати багатоступеневу систему математичного моделювання у форматі in silico з оцінюванням вірогідності кожної з ключових подій, що забезпечують виконання каскаду біохімічних реакцій.

У ряді попередніх досліджень авторами було зазначено щодо особливої важливості тригерних процесів у біології та медицині. Також було підкреслено значення тригерних ефектів у явищах апоптозу. Новітні дослідження надають змогу розглянути системні біологічні процеси з ще одного боку. Просторові тригерні хвилі - біологічний феномен, що пояснює включення та передавання інформації швидко, надійно і на значних відстанях. Розглянуто роль просторових тригерних хвиль у процесах апоптозу, анастазу, розвитку запалення, а також повторного виникнення гострої запальної реакції та інші події. Постульовано, що головними особливостями NF-kB регуляторної мережі є просторове поєднання функціонування петель швидкого позитивного зворотного зв'язку та повільно негативного зворотного зв'язку, що необхідно для активного поширення хвиль цитокінів. Постульовано також, що NF-kB бере участь у механізмі, відповідальному за поширення тригерних хвиль і за досить надійну генерацію сигналу, забезпечуючи короткі експозиції токсичної дії продукованих цитокінів. Наявні дані надають змогу припустити, що NF-kB є системним компонентом, який бере участь у механізмі генерації хвиль поширення хемоаттрактантів і цитокінів. Висловлено припущення, що анастаз пов'язаний із поширенням тригерних увігнутих спіральних хвиль, які є переносниками енергії від периферії до центру процесів реверсування апоптозу.

Зроблено спробу пов'язати основні концептуальні підходи системної біології: побудова мереж, модульне мислення, емерджентність, а також і біологічні обмеження взаємодії та робастність з клінічною медициною. За допомогою цих концептуальних підходів пояснено зростання робастності (біологічної стійкості) та стабільності у процесі розвитку кардіологічних захворювань. Проаналізовано можливі шляхи від модульної активації до клінічного фенотипу. Наголошено, що системно-медичні та системно-біологічні дослідження мають вирішальне значення для забезпечення успіху зусиль у ранній діагностиці та персоналізованому лікуванні пацієнтів із серцево-судинною патологією. Вони повинні визначити пріоритети та призвести до досягнення конкретних і реалістичних цілей щодо стратегій втручання у профілактику серцево-судинних захворювань. Показано також, що системно-медичні уявлення забезпечують більш глибоке розуміння того, які фактори ризику потребують найбільшої уваги, які медикаментозні підходи будуть найбільш ефективними та здійсненними за умов обмежених ресурсів часу і коштів. Зроблено висновок, що розроблення узгоджених ключових показників є важливим наступним кроком системних досліджень. Узгодження основних показників забезпечить ефективний моніторинг перебігу ішемічної хвороби серця й оцінювання динаміки факторів ризику.

Розглянуто питання змінення знань про виникнення, розвиток і можливості профілактики атеросклерозу. Показано, що концепція про роль запалення як тригера ядра серцево-судинних захворювань на даний час має першочергове значення. Постулюється також, що мікроби можуть впливати на атерогенез різними прямими або непрямими засобами, тому, їх слід враховувати як фактори, сприяючі прогресуванню атеросклерозу. Отже, концепція сприяє подальшому дослідженню в зазначеній області. Запропоновано думку, що печінковий рецептор LXRs лежить на перетині ліпідного обміну, вродженого імунітету, запалення та практично всіх основних шляхів розвитку атеросклеротичних уражень і серцево-судинних захворювань. Важливо зосередити увагу на процесах нано опосередкованого виявлення та терапевтичного контролю розвитку атеросклерозу за допомогою таргетування клітин (макрофагів інтими, "пінистих" клітин, ендотеліоцитів) і процесів (неоангіогенезу, протеолізу, апоптозу, тромбозу, метаболізму ліпопротеїнів високої щільності (HDL) і запалення).