Наведено порівняльний аналіз потенційних показників якості виявлення та вимірювання координат повітряних цілей у разі двох підходів до побудови автоматичних виявлювачів-вимірювачів координат повітряних цілей модернізованого посадочного радіолокатора.

Викладено методику розрахунку електромагнітних полів, що розсіяні об'єктом або групою об'єктів у вільному просторі, заснований на методі інтегральних рівнянь. Розроблений метод можна застосовувати для розрахунку характеристик розсіювання повітряних об'єктів, розміри яких менше або порівнянні з довжиною зондувальної хвилі, а також для оцінки границь застосовності асимптотичних методів розрахунку електромагнітних полів, що розсіяні об'єктами великих електричних розмірів.

Проаналізовано характеристики та способи застосування сучасних і перспективних типів мін та інших вибухонебезпечних пристроїв (ВНП) у війнах і локальних конфліктах останніх десятиріч, а також особливості операцій щодо розмінування та сучасні методи виявлення об'єктів у грунті та поблизу його поверхні, засновані на різних фізичних принципах. Розглянуто радіолокаційний метод, який за інформативністю має ряд переваг у разі виявлення зазначених об'єктів. Показано, що для зменшення умовних імовірностей прийняття хибних рішень у разі виявлення та ідентифікації ВНП необхідно реалізовувати алгоритми обробки прийнятих сигналів, у яких використовується апріорна інформація про розсіювальні властивості об'єктів локації. Розглянуто технічні вимоги до перспективної системи виявлення та ідентифікації ВНП, встановлених у грунті або поблизу його поверхні.

Проаналізовано сучасний стан досліджень вторинної модуляції радіолокаційних сигналів, відбитих повітряними об'єктами. Розглянуто метод числового моделювання характеристик розсіювання повітряних об'єктів із турбогвинтовими двигунами, а також спектрів флуктуацій сигналів, відбитих зазначеними об'єктами. Під час моделювання застосовано розроблений раніше високочастотний асимптотичний метод, який базується на оцінюванні вкладу гладких і кромкових ділянок поверхні об'єкту у повне розсіяне поле. Продемонстровано результати розрахунків ефективної поверхні розсіювання і спектрів гвинтової модуляції вертольотів. Обговорено потенційні можливості використання спектрів гвинтової модуляції вертольотів для одержання додаткової радіолокаційної інформації про такі цілі для їх розпізнавання.

За допомогою методів математичного моделювання отримано значення ефективної поверхні розсіювання (ЕПР) 122-міліметрового снаряду 9М22 ракетної системи залпового вогню (РСЗВ) "Град" у метровому, дециметровому та сантиметровому діапазонах довжин хвиль, для різних ракурсів об'єкта, на горизонтальній і вертикальній поляризації. Величина ЕПР характеризує рівень радіолокаційної помітності снаряду при застосуванні радіолокаційних станцій (РЛС) контрбатарейної боротьби (КББ), що функціонують у різних частотних діапазонах. Отримані результати доцільно використовувати для оцінювання можливостей існуючих РЛС КББ, а також на етапі створення перспективного радіолокатору.

Запропоновано метод розрахунку характеристик вторинного випромінювання радіолокаційних об'єктів резонансних розмірів з урахуванням впливу підстилаючої поверхні. Метод базується на розв'язанні інтегрального рівняння магнітного поля, ядром якого є напруженість електричного поля магнітного диполя, розташованого над межею поділу діелектричних середовищ. Обговорено особливості обчислення ядра зазначеного інтегрального рівняння. Продемонстровано результати розрахунку діаграм вторинного випромінювання крилатої ракети у вільному просторі та з урахуванням електромагнітної взаємодії з поверхнею суші та моря.

Розроблено показники та критерії до Комплексної методики оцінювання ефективності виконання завдань логістичного забезпечення військових частин (окремих підрозділів) Повітряних Сил Збройних Сил України у збройному конфлікті. Надані пропозиції щодо використання Комплексної методики з визначенням шляхів корегування запропонованих показників та відповідних критеріїв, які надають можливість проводити глибокий чисельний і якісний аналіз для оцінювання ефективності системи логістичного забезпечення військ.

Досліджено характеристики радіолокаційного вторинного випромінювання артилерійських снарядів різних типів, які отримані шляхом математичного моделювання. Описано розроблені числові електродинамічні методи, які надають можливість моделювати електромагнітні відгуки повітряних об'єктів складної форми різних електричних розмірів. У випадку, коли довжина і діаметр снарядів є співрозмірними з довжиною зондувальної хвилі (мають резонансні розміри), для розрахунку застосовується метод, заснований на розв'язанні інтегрального рівняння магнітного поля. Для моделювання характеристик вторинного випромінювання снарядів електрично великих розмірів застосовується асимптотичний високочастотний метод. Розроблені методи пройшли верифікацію шляхом порівняння даних розрахунку для модельних об'єктів із числовими результатами, отриманими іншими авторами, а також із даними фізичних експериментів. Продемонстровано характеристики вторинного випромінювання снарядів у метровому, дециметровому і сантиметровому діапазонах довжин хвиль. Обговорено основні закономірності їх вторинного випромінювання на двох ортогональних поляризаціях за різних часово-частотних параметрів радіолокаційного зондувального сигналу.

Розглянуто особливості цифроаналогового формування радіолокаційних зондувальних сигналів, що забезпечують низький рівень бічних пелюсток сигналів на виході пристрою обробки. Обговорено можливості використання комбінованих цифроаналогових формувачів, побудованих на основі цифрових синтезаторів прямого цифрового синтезу та квадратурних модуляторів, в уніфікованих збуджувачах радіопередавальних пристроїв перспективних багатофункціональних радіолокаційних станцій. Запропоновано удосконалену математичну модель пристрою квадратурного цифроаналогового формування сигналів із складними законами модуляції параметрів.

Розглянуто особливості цифроаналогового формування радіолокаційних зондувальних сигналів, що забезпечують низький рівень бічних пелюсток сигналів на виході пристрою обробки. Обговорено можливості використання комбінованих цифроаналогових формувачів, побудованих на основі цифрових синтезаторів прямого цифрового синтезу та квадратурних модуляторів, в уніфікованих збуджувачах радіопередавальних пристроїв перспективних багатофункціональних радіолокаційних станцій. Запропоновано удосконалену математичну модель пристрою квадратурного цифроаналогового формування сигналів із складними законами модуляції параметрів.

Розглянуто питання узгодження полоси частот зондувального сигналу з різними повітряними об'єктами. Пропонується метод вибору раціональної полоси частот зондувального сигналу для забезпечення максимального рівня вторинного випромінювання повітряних об'єктів заданих типів. Метод засновано на застосуванні електродинамічних математичних моделей вторинного випромінювання радіолокаційних об'єктів та оцінюванні усередненої за можливими ракурсами енергії відбитого сигналу, як функції середньої частоти і ширини спектру зондувального сигналу. Наводяться і аналізуються результати розрахунку енергій відбитих сигналів для трьох різних типів снарядів артилерії у L та S діапазонах частот. Надано пропозиції щодо вибору полоси частот для зондування різних типів снарядів.

Безпілотні літальні апарати (БПЛА) для розвідки та повітряного спостереження широко і успішно застосовуються в цивільних І ВІЙСЬКОВИХ цілях. Прогрес в області нових конструкційних матеріалів, силових установок, джерел живлення, мікроелектроніки та інформаційних технологій забезпечив можливість застосування безпілотної авіації для вирішення широкого кола затребуваних завдань, де використання пілотованої авіації економічно недоцільно або практично неможливо. Розроблено методи отримання характеристик розсіювання безпілотних літальних апаратів. Запропоновано засоби зниження їх радіолокаційної помітності, а також наведено результати розрахунку вторинного випромінювання деяких безпілотних літальних апаратів. Увагу приділено методу розрахунку характеристик розсіювання тонких провідників, що розміщені під діелектричною оболонкою (наприклад, в крилі БПЛА). Досліджено шляхи зменшення радіолокаційної помітності фюзеляжу БПЛА за рахунок вибору форми його поперечного перерізу. Запропоновано порівняльну характеристику інтенсивності вторинного випромінювання тактичного БПЛА в метровому, дециметровому та сантиметровому діапазонах хвиль.