Розглянуто клініку, сучасні методи діагностики та лікування захворювань і травматичних уражень нервової системи. Описано допомогу хворим з невідкладними станами в неврології, методики блокад у разі больових синдромів, рентгенодіагностику уражень нервової системи. Наведено інформацію про черепно-мозкові травми, травми хребта та спинного мозку, неврологічні прояви захворювань судин головного мозку, запальні та паразитарні ураження нервової системи, остеохондроз хребта, пухлини головного мозку, порушення сну.

Рассмотрены клиника, современные методи диагностики и лечения заболеваний и травматических поражений нервной системы. Описаны помощь больным с неотложными состояниями в неврологии, методики блокад при болевых синдромах, рентгенодиагностика поражений нервной системы. Приведена информация о черепно-мозговых травмах, травмах позвоночника и спинного мозга, неврологических проявлениях заболеваний сосудов головного мозга, воспалительных и паразитарных поражениях нервной системы, остеохондрозе позвоночника, опухолях головного мозга, нарушениях сна.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення ефективності та безпечності курсової терапії церебролізином у дозах 5, 10 і 20 мл довенно крапельно на 100 мл фізіологічного розчину впродовж 10 днів у гострий період ішемічного інсульту та її впливу на рівень ендогенної інтоксикації. Обстежено 40 хворих з ішемічним інсультом у каротидній системі. Неврологічний статус оцінено за шкалою NIHSS. Локалізацію та об'єм вогнища ішемії мозку визначено за допомогою комп'ютерної томографії. Наявність інтоксикації в організмі визначено за рівнем середніх молекул у сироватці венозної крові в динаміці лікування до 21-ї доби від початку захворювання. Висновки. Церебролізин позитивно впливає на відновлення неврологічних функцій у хворих на ішемічний інсульт у каротидній системі і не спричиняє посилення ендогенної інтоксикації в гострий період інсульту. Використання церебролізину в дозі 10 мл давало вірогідно кращий результат, ніж у дозі 5 мл. Збільшення дози церебролізину до 20 мл істотно не впливало на результати лікування.

Уперше комплексно вивчено вміст нуклеїнових кислот, L-аргініну, середніх молекул (СМ), активності нуклеаз, перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у сироватці крові та кількості нітритів у сечі хворих з легкою черепно-мозковою травмою (ЛЧМТ) у динаміці її гострого та проміжного періодів. Виявлено залежність даних показників від тяжкості травми, тривалості та клінічних особливостей перебігу гострого та проміжного періодів ЛЧМТ, наявності супутньої алкогольної інтоксикації, а також від фазності перебігу процесу. Запропоновано критерії та розроблено рекомендації для проведення корекції порушень, які виникають: нуклеїнового гомеостазу, активності нуклеаз, ПОЛ, обміну NO та концентрації СМ у гострому періоді струсу головного мозку (СГМ) за допомогою фенібуту. Доведено, що використання даного препарату у комплексному лікуванні хворих з СГМ у гострому періоді у порівнянні з традиційною терапією сприяє більш швидкому регресу клінічних проявів травми.

Мета роботи - вивчити особливості патогенезу психоорганічного синдрому у віддалений період черепно-мозкової травми (ЧМТ) шляхом зіставлення результатів клініко-неврологічного обстеження пацієнтів з травматичною хворобою головного мозку (ТХГМ), а також дослідження гомеостазу нуклеїнових кислот і нуклеаз, рівня ендогенної інтоксикації та обміну оксиду азоту. Розглянуто дані клініко-параклінічного обстеження 20 пацієнтів у віддалений період ЧМТ, у яких у клінічній картині ТХГМ домінував психоорганічний синдром. Крім клінічних виявів захворювання, у пацієнтв з ТХГМ відзначено порушення гомеостазу нуклеїнових кислот і нуклеаз, ендогенна інтоксикація. Порушень процесів обміну оксиду азоту не спостерігали. Висновки: у випадку домінування в клінічній картині ТХГМ психоорганічного синдрому, крім клінічних виявів захворювання, наявні порушення гомеостазу нуклеїнових кислот і нуклеаз, ендогенна інтоксикація та відсутні порушення в процесах обміну оксиду азоту.

Наведено результати дослідження вмісту нуклеїнових кислот, середніх молекул, L-аргініну, активності нуклеаз, перекисного окиснення ліпідів у сироватці крові та вмісту нітратів у сечі хворих у зіставленні з клінічною симптоматикою домінуючого астенічного синдрому у віддалений період черепно-мозкової травми.

Проведено комплексное исследование гомеостаза нуклеиновых кислот и нуклеаз в сыворотке крови 277 больных с отдаленными последствиями черепно-мозговой травмы, 22 практически здоровых и 20 лиц, перенесших черепно-мозговую травму, но не имеющих никаких проявлений нарушения функций мозга. Установлено, что травматическая болезнь головного мозга сопровождается изменениями гомеостаза нуклеиновых кислот и нуклеаз, которые коррелируют с тяжестью перенесенной травмы.

Приведены результаты исследования содержания нуклеиновых кислот, средних молекул, L-аргинина, активности нуклеаз, перекисного окисления липидов в сыворотке крови и содержания нитратов в моче больных в сопоставлении с клинической симптоматикой доминирующего ликвородинамического синдрома отдаленного периода черепно-мозговой травмы.

Наведено результати допплерографічного дослідження магістральних артерій голови хворих у зіставленні з клінічною симптоматикою домінуючого синдрому вегетосудинної дистонії віддаленого періоду черепно-мозкової травми.

Проведено дослідження вмісту дезоксирибонуклеїнової (ДНК) і рибонуклеїнової (РНК) кислот у сироватці венозної крові у 36 хворих зі струсом головного мозку в перший день травми. Встановлено вірогідне підвищення рівня РНК при струсі головного мозку по відношенню до здорових осіб. Достовірних змін ДНК у вказаних хворих не виявлено.

Наведено результати допплерографічного дослідження магістральних артерій голови хворих у зіставленні з клінічною симптоматикою домінуючого ліквородинамічного синдрому віддаленого періоду черепно-мозкової травми.

Наведено результати дослідження вмісту нуклеїнових кислот, середніх молекул, L-аргініну, активності нуклеаз, перекисного окиснення ліпідів у сироватці крові та вмісту нітратів у сечі хворих у зіставленні з клінічною симптоматикою домінуючого кірково-вогнищевого синдрому віддаленого періоду черепно-мозкової травми.

В осіб з травматичною хворобою головного мозку мають місце специфічні психоемоційні зміни, які найчастіше проявляються у віддаленому періоді черепно-мозкової травми.

Наведено результати допплерографічного дослідження магістральних артерій голови хворих у зіставленні з клінічною симптоматикою домінуючого судинного синдрому віддаленого періоду черепно-мозкової травми.

Проведено комплексне дослідження гомеостазу нуклеїнових кислот і нуклеаз в сироватці крові у 120-ти хворих з легкою черепно-мозковою травмою віком від 15-ти до 74-х років у гострому і проміжному періодах. Показано, що легка черепно-мозкова травма супроводжується змінами гомеостазу нуклеїнових кислот і нуклеаз, які корелюють з важкістю травми та наявністю алкогольної інтоксикації.

Комплексно досліджено гомеостаз нуклеїнових кислот у сироватці крові 277 хворих із віддаленими наслідками черепно-мозкової травми (ЧМТ), 22 практично здорових осіб і 20 осіб, що перенесли ЧМТ, але не мали ніяких проявів порушення функції мозку. Показано, що травматична хвороба головного мозку супроводжується змінами гомеостазу нуклеїнових кислот, які корелюють із тяжкістю перенесеної травми.

Наведено дані про клінічні особливості провідних синдромів віддаленого періоду черепно-мозкової травми: кірково-вогнищевого, астенічного, вегето-судинної дистонії, ліквородинамічного, післятравматичної епілепсії, вестибулярного, психоорганічного, судинного, екстрапірамідного та нейроендокринного, транскраніальні доплерографічні, електроенцефалографічні зміни за даних синдромів, процеси пероксидного окиснення ліпідів, обміну оксиду азоту та нуклеїнових кислот, а також наявність ендогенної інтоксикації у разі травматичної хвороби головного мозку. Вивчено порушення психоемоційної сфери у хворих з провідними післятравматичними синдромами. Розроблено алгоритми діагностики і диференційної діагностики провідних післятравматичних синдромів, подано рекомендації щодо медикаментозної корекції травматичної хвороби головного мозку.

Наведено результати дослідження вмісту заліза в сироватці крові у 283-х хворих з черепно-мозковою травмою (ЧМТ) легкого та середнього ступенів тяжкості в гострому та проміжному періодах. Виявлено залежність між дефіцитом заліза і розвитком основних клінічних симптомів ЧМТ.

Зазначено, що вивчення віддалених наслідків черепно-мозкової травми (ЧМТ) - актуальне питання сучасної неврології. Наведено результати дослідження біоелектричної активності головного мозку та мозкової гемодинаміки у зіставленні з клінічною картиною домінуючого астенічного синдрому у віддалений період ЧМТ. Встановлено, що поруч із клінічними проявами захворювання є наявними зрушення регуляції біоелектричної активності головного мозку та початкові розлади гемодинаміки.

Мета дослідження - встановити ефективність препарату гліатилін щодо динаміки неврологічного дефіциту, когнітивних порушень та рівня депресії, а також лабораторних показників запальної відповіді у разі використання його у відновному періоді ішемічного інсульту (ІІ) у поєднанні з компонентами базисної терапії. Обстежено 40 пацієнтів у відновному періоді первинного церебрального ІІ. Встановлено, що курсове лікування препаратом гліатилін покращує стан когнітивних функцій у пацієнтів, які перенесли ІІ, а також у хворих із післяінсультними депресивними розладами у порівнянні зі стандартною терапією ефективно знижує рівень депресії за шкалою Гамільтона. Відновлювальний вплив препарату здійснюється не лише через стимулювання холінергічних систем центральної нервової системи, але й завдяки помірній протизапальній дії та здатності нормалізувати обмін оксиду азоту.