Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.711.1 + Г.с53

Шифр НБУВ: Ж26988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано особливості гістологічної будови плацент, одержаних від породіль із передчасним їх відшаруванням (30 зразків) та іншими асоційованими із тромбофіліями гестаційними ускладненнями (21), а також від жінок з неускладненим перебігом вагітності незалежно від способу розродження (22). Вивчено такі особливості ультраструктури плацент як порушення мікроциркуляції, компенсаторні та дистрофічні розлади, поширеність їх у різних зонах, у материнській та плодових ділянках. Показано, що специфічні гістологічні зміни у передчасно відшарованих плацентах відсутні, проте деякі ознаки свідчать про переважання ураження материнської частини плацентарного кровообігу. Доведено, що вищезазначені розлади є дифузними та представляють всі стадії розвитку порушення кровообігу, від свіжих крововиливів до атипово локалізованих скупчень фібриноїду, а такі ультраструктурні зміни вказують на провідну роль ендотеліальної дисфункції в патогенезі передчасного відшарування нормально розташованої плаценти та хронічний характер патологічного процесу.

Ультраструктурним дослідженням встановлено, що мікоплазми в слизовій оболонці шийки матки викликають зміни в її структурних компонентах як у гострий період, так за хронічного перебігу захворювання. У гострий період у слизовій оболонці на перший план виступає темноклітинна дегенерація епітеліоцитів, тоді як за хронічного перебігу для них більш притаманна метаплазія. Взаємодія мікоплазм із клітиною-хазяїном відбувається в кілька стадій: адгезія, інтердигітація, лізис контактуючих мембран з наступним проникненням їх вмісту в цитоплазму клітини. У разі гострого та хронічного перебігу захворювання в слизовій оболонці шийки матки наявні морфологічні ознаки неспецифічного клітинного імунітету.

На підставі аналізу експериментальних даних стосовно швидкості випаровування краплин води в ізотермічному режимі показано, що концентрація пари поблизу поверхні краплини пропорційна швидкості зміни площі цієї поверхні, а коефіцієнт пропорційності не залежить від буферного газу та відносної вологості атмосфери. Запропоновано інтерполяційну формулу для швидкості випаровування краплин води в ізотермічному режимі в атмосфері інертних і деяких органічних газів, що якісно й кількісно добре описує експериментальні дані. Доведено, що слабке (не лазерне) оптичне випромінювання прискорює швидкість випаровування краплин деяких органічних рідин (етилбензолу, нітробензолу). Установлено, що вплив оптичного інфрачервоного випромінювання на швидкість випаровування крапель пропорційний до електричного дипольного моменту молекули рідини, що випаровується, і не пов'язаний з нагріванням краплини та оточуючого середовища за дії випромінювання. Розвинуто напівфеноменологічну теорію випаровування краплин полярних рідин під дією слабкого оптичного інфрачервоного випромінювання, яка базується на припущеннях, що коливні степені вільності молекул пари у приповерхневому шарі краплі збуджуються, а їх енергія у процесі зіткнень цих молекул з поверхнею витрачається на збільшення швидкості випаровування. Експериментально вивчено вплив малих концентрацій домішок фреонів та нонану, наявних у паро-газовому середовищі, на швидкість випаровування крапель води та льоду.

Досліджено проблему зниження частоти акушерських ускладнень і перинатальних втрат за передчасного відшарування нормально розташованої плаценти. Запропоновано виділення вагітних з високим ризиком виникнення патології та їх завчасної госпіталізації. Установлено, що породіллі з передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти вірогідно частіше, ніж здорові жінки мають явні або приховані прояви тромбофілічних станів - невиношування вагітності, мертвонародження в анамнезі, патологію серцевих клапанів без гемодинамічних зрушень, варикозну хворобу вен, гіперплазію щитовидної залози з її нормальною функцією, мігрень. Визначено прогностичний чинник - результати гістологічного вивчення плацент. За цього виявлені зміни є типовими для вагітності, що перебігає на тлі зрушення місцевої регуляції гемостазу у бік гіперкоагуляції. За лабораторного обстеження встановлено, що 83,3 % жінок з передчасним відшаруванням плаценти є носіями одного або більше субтипів, а у контрольній групі здорових породіль ця цифра не перевищувала 35 %. Виявлено специфічний для дослідженої патології субтип антитіл - імуноглобуліни класу M до фосфатидилетаноламіну.

Розглянуто частоту носійства антифосфоліпідних антитіл у жінок із передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти та здорових породілей. За допомогою кореляційного аналізу доведено міцний зв'язок між виявленням різних класів імуноглобулінів та типовими для передчасно відшарованих плацент гістологічними змінами.

Рассмотрена частота носительства антифосфолипидных антител у женщин с преждевременным отслоением нормально расположенной плаценты и здоровых рожениц. С помощью корреляционного анализа доказана тесная связь между обнаружением разных классов иммуноглобулинов и типичными для преждевременно отслоившихся плацент гистологическими изменениями.

Наведено клінічний випадок синдрому зворотної артеріальної перфузії, що завершився в 32 тиж народженням живого недоношеного плода та акардіального плода. Наведено літературні дані щодо походження та поширеності даного синдрому, обгрунтовано необхідність дочасного оперативного розродження.

Описано клінічний випадок часткового міхурового заносу, який діагностовано після антенатальної загибелі плода в 32 тиж гестації. Наголошено на важливості врахування можливості подібної патології в різні терміни вагітності, особливо за наявності таких ознак як стійкий гіпертонус міометрія та потовщення плаценти за даними ультрасонографії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.301.7-5 + Р716.218.11

Рубрики:

Паразитарні хвороби піхви

Штучний аборт

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд літератури щодо походження, клінічних проявів і поширеності антифосфоліпідного синдрому (АФС). Показано значну поширеність лабораторних критеріїв АФС серед вагітних із загрозою передчасних пологів і його кореляцію з клінічними проявами тромбофілічного стану.

Наведено аналіз медичної документації породілей із передчасними пологами з різним терміном гестації та фізіологічними своєчасними пологами з урахуванням таких можливих прогностичних чинників, як інфекційні та тромбофілічні прояви. Показано, що патогенетичним механізмом передчасних пологів у термінах до 28 тиж переважно є передчасний розрив плодових оболонок та інфікування плаценти. Водночас, на тлі 100 % інфекційного ураження хоріона досить рідко мають місце ознаки внутрішньоутробного інфікування плода, що вимагає більш ретельного вивчення ролі плацентарного бар'єра в розвитку передчасної пологової діяльності.

Вперше подано систематизоване зведення оснащення металовиробництва копалень, виробничих ділянок та поселень бережнівсько-маївської зрубної культури (БМЗК), що існували в ХVI - ХIII ст. до н.е. на території Середнього Подонців'я. Опрацьовано 1 091 предмет (знаряддя, прилади, приладдя, начиння, фурнітури тощо) з пам'яток Картамиського археологічного мікрорайону. Використано зіставні матеріали інших копалень та поселень Донецького кряжу (Пилипчатине, Клинове, Вискрівка, Мідна Руда). Завдяки залученню методів структурно-сировинного, технологічного та функціонального аналізу розроблено функціональну та морфологічну типологію артефактів з гірських порід, кістки та кераміки, що обслуговували металовиробництво. Результати систематизації використано у вирішенні питань технології та організації металовиробництва БМЗК.

Отмечено, что накопление источников, связанных с металлопроизводством, из раскопок памятников позднебронзового века Картамышского археологического микрорайона в Донбассе остро ставит проблему назначения костяных орудий в этой отрасли. До настоящего времени из-за сходства ребер-заготовок их относили либо к кожевенным, либо к рудодобывающим. С целью определения их функции трасологическим методом проанализированы три группы орудий: из ребер; пластинчатых костей (лопаток, нижних челюстей) и длинных трубчатых костей. Исследование следов сработанности на них показало, что они могли образоваться от действия на кость мелкодисперсного материала и от трения орудия об мягкий материал (шкура, кожа). Подчеркивается, что экспериментальное исследование таких орудий, в частности из ребер, показало абсолютную неэффективность использования их как копалок в добыче руды, а также в процессе измельчения кусочков руды в воде на коже. Однако сравнение следов сработанности на экспериментальных орудиях из кости и древних показало, что они использовались для размешивания в процессе гравитационного (водного) обогащения медной руды.

Наведено результати аналізу цитокінового балансу в сироватці, амніотичпій рідині та цервікальному слизові роділей із передчасною пологовою діяльністю в різні гестаційні терміни. Показано принципові відмінності між вмістом прозапальних цитокінів у випадку передчасних пологів до 28 тиж і між 28 і 34 тиж. На підставі одержаних даних обгрунтовано роль системних чинників запального характеру в генезі передчасної пологової діяльності після 28 тиж і провідну роль внутрішньоматкового запального процесу у випадку занадто передчасних пологів.

Розглянуто роль поліморфізму гена 5,10-метилентетрагідрофолатредуктази в генезі невиношування вагітності. Доведено доцільність тестування на поліморфізм генів фолатного обміну жінок із невиношуванням вагітності та у разі позитивного результату тесту - контроль рівня гомоцистеїну в крові. Обговорено можливості оптимізації преконцепційної підготовки для запобігання репродуктивним втратам та акушерським ускладненням.

Продемонстровано результати клініко-генетичної характеристики жінок з невиношуванням вагітності та різним числом мимовільних викиднів. Наведено дані щодо структури генетично детермінованої тромбофілії в поєднанні з антифосфоліпідним синдромом. Визначено ризик подальших репродуктивних втрат у жінок з поліморфізмом генів MTHFR C677T, FV (Leiden) G1691A, FII G20210A і PAI-1 675 5G/4G і антифосфоліпідним синдромом.

Наведено результати вивчення поліморфізму генів глутатіон-S-трансферази у вагітних із передчасним розривом плодових оболонок. Установлено, що гомозиготний стан мутантних генів ферментів другої фази детоксикації є незалежним чинником ризику передчасного розриву плодових оболонок, що втричі збільшує ймовірність даного ускладнення. Викладено можливі патогенетичні механізми такого впливу та перспективи їх вивчення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.228-52 + Р733.34

Рубрики:

Передчасні і запізнілі пологи

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено опис клінічного випадку ендосальпінгіозу порожнини матки, діагностованого гістологічно в матеріалі, одержаному під час кесарева розтину в 32 тиж вагітності. Розглянуто історію вивчення ендосальпінгіозу, сучасні погляди на його патогенез, клінічні прояви. Підкреслено практичне значення наведеного опису, що полягає у можливості доброякісної проліферації епітелію маткової труби в черевній порожнині, на поверхні яєчників, в порожнині матки.

Показано принципові відмінності між роділлями з термінами до 28-ми та після 28-ми тижнів в цитокіновій регуляції, визначено два різних механізми індукції пологової діяльності на тлі цілого плодового міхура залежно від концентрації про- та протизапальних інтерлейкінів. Досліджено зміни концентрації муцину-16 та її кореляцію із циркуляцією антифосфоліпідних антитіл і вмістом протизапальних цитокінів, вивчено поліморфізм генів фолатного обміну та глутатіон-S-трансферази у вагітних та їх новонароджених. На підставі одержаних результатів для кожного гестаційного терміну залежно від стану плодових оболонок і цитокінового статусу розроблено алгоритм доповненої токолітичної терапії, ефективність яких продемонстровано на підставі вивчення тривалості продовження вагітності, перебігу раннього неонатального періоду недоношених новонароджених, а також темпів їх подальшого нервово-психічного розвитку, оціненого за шкалою Бейлі. Запропоновано патогенетично обгрунтовані алгоритми, що покликані зменшити неонатальну летальність під час передчасних пологів і покращити якість життя недоношених дітей.