Изложены результаты наблюдения за 34-мя больными с различными формами сирингомиелии. Предложен комплексный дифференцированный подход к симптоматическому лечению сирингомиелии в зависимости от преобладающих клинических проявлений.

У 162-х больных железнодорожников с диабетическими дистальными полинейропатиями, сопровождающимися невропатическими болями, изучен эффект предлагаемого терапевтического комплекса в сочетании с базисной терапией. Доказана высокая эффективность данного комплекса.

На підставі комплексного клініко-інструментального дослідження учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС розроблено класифікацію різноманітних патогенетичних варіантів головного болю, проведено їх систематизацію відповідно до механізму виникнення та проведено об'єктивізацію цефалгічних синдромів за допомогою інструментальних методів дослідження. Виявлено певний взаємозв'язок рівня радіаційного випромінювання та дози опромінення під час розвитку різноманітних цефалгічних синдромів. Розглянуто особливості формування мозкових дисциркуляцій у разі цефалгічних синдромів різного генезу, різноманітні за своїм характером зміни судинного тонусу церебрального кровообігу та початкових ознак венозно-лікворної дисциркуляції за умов основних цефалгічних синдромів у хворих даної групи. Досліджено характер зміни м'язового тонусу в м'язах скальпа черепа та шиї у разі цефалгій м'язової напруги. Аналіз отриманих даних дозволив поглибити уявлення про патогенез різноманітних за своїм проявом основних цефалгічних синдромів, що виникають у ліквідаторів аварії на ЧАЕС і обгрунтувати підходи до патогенетичної терапії хворих.

Обследовано 86 больных работников железнодорожного транспорта с туннельным синдромом запястного канала, проявляющегося болевым синдромом, чувствительными и вегетативными нарушениями. Всем пациентам проведена стимуляционная электронейромиография верхних конечностей, которая подтвердила наличие туннельного синдрома запястного канала разной степени тяжести. Изучен эффект внутриканального введения бетаметазона в сочетании с базисной терапией. Проведенное лечение оценено по динамике субъективных жалоб, изменений в неврологическом статусе и в показателях электронейромиографии. Введение бетаметазона в запястный канал в комплексе со стандартной консервативной терапией уменьшало боли и парестезии, улучшало чувствительность и показатели електронейромиографии. Показана эффективность предложенного метода, который позволяет восстановить трудоспособность больных в более ранние сроки и отказаться от оперативного лечения синдрома запястного канала.

Мета дослідження - вивчення змін гемодинаміки й реактивності системи мозкового кровообігу за допомогою методу ультразвукової допплерографії з проведенням компресійного тесту в пацієнтів із хронічним головним болем напруги для визначення важливості судинного фактора в патогенезі головного болю напруги. Обстежено 47 пацієнтів з хронічним головним болем напруги віком від 25 до 35 років. Перша група обстежених складалася з 27 пацієнтів (15 жінок і 12 чоловіків) з діагнозом "хронічний біль напруги". У другу (контрольну) групу ввійшли 20 здорових осіб (8 чоловіків та 12 жінок). Для оцінки гемодинаміки, показників лінійної швидкості кровотока й показників реактивності судин у системі загальної сонної артерії (загальні, зовнішні і внутрішні сонні артерії) застосовували метод ультразвукової допплерографії. Під час ультразвукової допплерографії з компресійними пробами в усіх пацієнтів спостерігалися зміни реактивності судин головного мозку в бік зниження показників лінійної швидкості кровотока, відзначалася парадоксальна реакція судин, що свідчить про зрив ауторегуляторних можливостей судин головного мозку за цієї патології. Висновки: одержані дані підтверджують наявність судинних порушень на тлі хронічного головного болю напруги.

У 64 хворих працівників залізничного транспорту з міофасціальними больовими синдромами, що проявляються болем, м'язовим напруженням, зменшенням амплітуди руху м'язів, виявленими активними тригерними точками в уражених м'язах, чутливими та вегетативними порушеннями в зоні відображення болю, вивчали ефект пропріоцептивної нейром'язової фасилітації та введення анестетика (0,5 % розчину новокаїну або 2 % розчину лідокаїну) в тригерні точки в поєднанні з основною терапією. Використання цієї комбінації супроводжувалось швидким зниженням больового синдрому, м'язового напруження, збільшенням амплітуди руху м'язів, зникненням активних тригерних точок у них, нормалізацією показників електронейроміографії.