Ключ. слова: аерококи, еубіотики, Аеробакт
Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.927

Рубрики:

Кишково-тифозна група бактерій

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначені нові підходи до розробки ефективних заходів попередження внутрішньолікарняних інфекцій та їх терапії, розширено показання до застосування нового еубіотика А-бактерину із мікроорганізмів роду Aerococcus, представленого в 9-ому виданні Bergey's Manual of Determinative Bacteriology (група N 17) типовим штамом Aerococcus viridans, виділеним з жіночого молока. Визначено глибинні механізми дії еубіотика. Показано ефективність при лікуванні гнійних ран, інфікованих S.aureus, аплікаційним методом; рекомендоване пероральне застосування при корекції дизбактеріозів і в комплексному лікуванні сальмонельозів в період ранньої реконвалесценції. Проведена динамічна мікробіологічна, біохімічна та імунологічна оцінка результатів лікування, досліджено стан перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи периферійної червоної крові при пероральному використанні А-бактерину, на основі одержаних даних обгрунтовано можливість застосування препарату в клінічних умовах. Розроблено способи одержання А-бактерину і промисловий регламент нового препарату.

Викладено методику дослідження біологічного матеріалу на наявність кислотостійких бактерій: правила одержання матеріалу, приготування, фарбування, бактеріоскопії препаратів та оцінювання результатів. Описано методи лабораторної діагностики (ЛД) туберкульозу, зокрема бактеріоскопічний, особливості ЛД позалегеневих форм туберкульозу, організації роботи клініко-діагностичної лабораторії з виявлення туберкульозу. Увагу приділено контролю за якістю бактеріоскопічної діагностики туберкульозу.

Изложена методика исследования биологического материала на наличие кислотоустойчивых бактерий: приведены правила получения материала, приготовления, покраски, бактериоскопии препаратов и оценки результатов. Описаны методы лабораторной диагностики (ЛД) туберкулеза, в частности бактериоскопический, особенности ЛД внелёгочных форм туберкулеза, организации работы клинико-диагностической лаборатории по выявлению туберкулеза. Внимание уделено контролю по качеству бактериоскопической диагностики туберкулеза.

Розглянуто одне з найактуальніших питань фтизіатрії - дослідження особливостей клінічного перебігу, лабораторної діагностики мультирезистентного туберкульозу легень (МРТБ). Період досліджень охоплював рік. За клінічними матеріалами визначено статево-вікові характеристики хворих на туберкульоз цього типу, деякі особливості лікувальних заходів, виставлено клінічні діагнози, охарактеризовано резистентність до МБТ, профілі резистентності, поширення серед хворих. Установлено, що пік захворюваності припадає на вікову групу 21 - 39 років, серед хворих із МРТБ переважає феномен набутої (вторинної) резистентності - у 165 (73,66 %) осіб, а за профілем медикаментозної резистентності переважає HRS-резистентність.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р54-45 + Р264.935.4

Рубрики:

Фтизіологія

Паличка туберкульозу

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчити частоту та профіль медикаментозної резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МТ) і туберкульоз з розширеною резистентністю (ТРР) залежно від випадку захворювання, характеру та тривалості попереднього лікування для встановлення значення протитуберкульозних препаратів I і II ряду у стандартних і індивідуалізованих схемах хіміотерапії. Обстежено 400 хворих на МТ і 127 на ТРР, яких лікували в ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України" від 2007 до 2012 р. Тест медикаментозної чутливості до протитуберкульозних препаратів I ряду проводили на рідкому живильному середовищі на мікробіологічному автоматичному аналізаторі, до протитуберкульозних препаратів II ряду - на рідкому і щільному живильному середовищі. Висновки: стрептоміцин втрачає значення для лікування хворих на МТ і ТРР незалежно від випадку захворювання через високий рівень медикаментозної резистентності МБТ. Етамбутол не слід використовувати в стандартних режимах хіміотерапії для 4-ї категорії через високий рівень медикаментозної резистентності до цього препарату незалежно від випадку захворювання. У разі призначення стандартного режиму за 4-ю категорією із використанням канаміцину слід одночасно визначати медикаментозну чутливість МБТ до туберкульозних препаратів I і II ряду за допомогою швидких методів на рідкому живильному середовищі, оскільки у 28,7 % хворих на МТ виявляють резистентність до цього препарату. Високий рівень медикаментозної резистентності до етіонаміду/протіонаміду незалежно від випадку захворювання у хворих на МТ і ТРР (51,2 - 72,4 %) викликає сумніви щодо ефективності цього препарату в індивідуалізованих схемах хіміотерапії і потребує подальшого контрольованого вивчення ефективності цих препаратів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р542-4

Рубрики:

Туберкульоз легенів

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено сучасні методи бактеріологічної та молекулярно-генетичної діагностики туберкульозу, їх результативність і роль у верифікації діагнозу "Туберкульоз". Доведено ефективність їх комплексного використання для поліпшення якості досліджень і швидкого виявлення хворих, що виділяють M. tuberculosis.

Нині у світі впроваджують у практику різноманітні схеми фенотипової та генотипової діагностики M. tuberculosis та нетуберкульозних мікобактерій, які є збудниками мікобактеріозів. Це потрібно для того, щоб максимально скоротити терміни ідентифікації мікобактерій. Використання цих методів надає змогу дістати повнішу інформацію щодо збудника туберкульозу і мікобактеріозів у разі захворювання з невеликим бактеріовиділенням. Мета роботи - оцінка ситуації щодо поширення захворювань на мікобактеріоз та аналіз перспектив фено- і генотипової діагностики цих захворювань. У літературному огляді наведено відомості про збудників мікобактеріозів - нетуберкульозних мікобактерій. Охарактеризовано різні підходи до їх класифікації. Викладено сучасні методи виявлення й ідентифікації нетуберкульозних мікобактерій, проведено оцінку їх ефективності. Увагу надано методам генотипової діагностики мікобактеріозів. Аналіз основних наукових джерел свідчить, що актуальною проблемою сьогодення є прогресуюче збільшення захворюваності на мікобактеріози. Лабораторна діагностика їх збудників ускладнена. Висновки: на сьогодні мікобактеріози є серйозною проблемою як для лікарів-клініцистів, так і для фахівців лабораторної служби. Значна різноманітність збудників, складнощі з проведенням преаналітичного етапу, неоднозначність методів мікроскопічного дослідження і культивування, впровадження в практику принципово нових методів ідентифікації вимагають розробки нормативних документів, що регламентують алгоритми лабораторної діагностики і ідентифікації етіологічно значущих нетуберкульозних мікобактерій. Особливо гостро це питання стоїть у зв'язку зі значним зростанням захворюваності на ВІЛ-інфекцію і збільшенням кількості пацієнтів з виразними імунодефіцитами.

Мета роботи - вивчення наявності нетуберкульозних мікобактерій (НТМБ) у циркулюючій мікобактеріальній популяції хворих на туберкульоз, що брали участь у дослідженні поширення хіміорезистентного туберкульозу (ХРТБ) в Україні, з'ясування етіологічної ролі НТМБ, їх виділення та ідентифікація, вивчення деяких морфологічних і біологічних властивостей. Для всіх зразків з позитивними результатами мікроскопії виконано весь спектр бактеріологічних досліджень з діагностики туберкульозу, згідно з алгоритмом, схваленим наказом МОЗ України № 620. Проведено бактеріологічні дослідження з ідентифікації клінічних ізолятів за стандартними методиками, викладеними в наказі МОЗ України № 45. Видова ідентифікація культур складалася з двох етапів: первинного та остаточного. Для посіву використано такі середовища: рідке - бульйон Middlebrook 7H9 і щільне яєчне Левенштейна - Єнсена. Передпосівну обробку клінічного матеріалу здійснювали за допомогою 0,5 % стерильного розчину N-ацетил-L-цистеїн у з 1,0 % натрію гідроксиду (BBL Mycoprep NALC-NAOH). Пробірки поміщали в систему BACTEC MGIT 960 та інкубували. Засів здійснювали паралельно на щільне середовище Левенштейна - Єнсена. Для ідентифікації штамів використовували ID MTB MGIT тест і визначали спроможність росту клінічних ізолятів мікобактерій на середовищі з саліциловокислим натрієм та паранітробензойною кислотою (для визначення належності мікобактерій до туберкульозного комплексу). Для остаточної ідентифікації мікобактерій застосовували генетичну тест-систему GenoType MTB DR (Hain, Laifsains), що надало змогу визначити вид НТМБ. Одержано 1598 клінічних ізолятів мікобактерій. З них 48 (2,9 %) клінічних ізолятів ідентифіковано як НТМБ. Наведено схему первинної ідентифікації НТМБ. У структурі НТМБ переважали нефотохромогенні - 77,1 %. Фотохромогенні мікобактерії виділено у 16,7 %, мікобактерії, що швидко росли, - у 6,3 %. Для визначення видової належності НТМБ використали систему GenoType MTB DR (Hain, Laifsains). Виділено такі НТМБ: M. kansasii, M. xenopi, M. avium, M. fortuitum. Із 48 штамів 20 (41,7 %) були чистими культурами НТМБ, 28 (58,3 %) були в мікстах (M. tuberculosis + НТМБ). Найчастіше з мокротиння хворих виділяли M. avium у мікстах з M. tuberculosis - 39,6 %, у чистій культурі M. avium виділяли у 20,8 % випадків. Мінімальною була питома вага M. fortuitum - 6,25 %. При цьому помічено вірогідну різницю між поширеністю M. avium та інших штамів НТМБ. Висновки: у процесі I Національного дослідження поширення хіміорезистентного туберкульозу в Україні одержано 48 (2,9 %) клінічних ізолятів мікобактерій, яких було ідентифіковано як нетуберкульозні. При цьому в 20 (1,2 %) випадках виявлено чисті культури НТМБ. У 28 (1,7 %) зразках виявлено їх у мікстах, котрі містили як M. tuberculosis, так і НТМБ. Наведено схему первинної ідентифікації НТМБ. У структурі НТМБ переважали нефотохромогенні мікобактерії - 77,1 %. Фотохромогенні мікобактерії виділяли у 16,7 % випадків, такі, що швидко ростуть, - у 6,3 %. Для визначення видової належності НТМБ використали систему GenoType MTB DR (Hain, Laifsains). Виділено такі НТМБ: M. kansasii, M. xenopi, M. avium, M. fortuitum. Частіше з мокротиння хворих виділяли M. avium у мікстах з M. tuberculosis - 39,6 %, в чистій культурі - 20,8 %. Мінімальною була питома вага M. fortuitum - 6,25 %.

В огляді літератури представлено характеристику загальноприйнятих і нових методів ідентифікації нетуберкульозних мікобактерій (НТМБ). Наведено класифікацію Раньона для систематики НТМБ, яка знайшла найбільше поширення в Україні. Відзначено бактеріологічні та молекулярно-генетичні методи ідентифікації НТМБ, які використовуються в практиці лабораторій протитуберкульозної служби України. Проаналізовано можливості використання нових методів та обмеження їх реального застосування в лабораторіях. Відзначено, що в ефективності діагностики мікобактеріозів має значення вдосконалення методів. Поява високоспецифічних і високочутливих методів ідентифікації НТМБ (культивування в автоматизованих системах, молекулярно-генетичних методів в Україні, а за кордоном методу високопродуктивної рідинної хроматографії, а з недавнього часу - методу час-пролітної мас-спектрометрії) значно розширили можливості лабораторної діагностики мікобактеріозів. Незважаючи на впровадження нових методів ідентифікації у вітчизняній мікробіологічній практиці пріоритетним залишається поділ НТМБ на групи за культуральними властивостями, що має своє відображення навіть на рівні провідних нормативних документів. Це зумовлено значним обмеженням використання сучасних методів ідентифікації через їх високу вартість. Показано, що видова ідентифікація НТМБ є неодмінною умовою у виборі тактики антимікробної хіміотерапії через виражену природну резистентність до антибіотиків у більшості видів НТМБ. Значна різноманітність збудників, неоднозначність методів мікроскопічного дослідження і культивування, впровадження у практику нових методів ідентифікації вимагають розробки нормативних документів, що регламентують алгоритми лабораторної діагностики і ідентифікації етіологічно-значимих НТМБ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.935

Рубрики:

Кислотостійкі бактерії

Шифр НБУВ: Ж100471 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення можливості імплементації методу Xpert MTB/XDR в алгоритм діагностики туберкульозу (ТБ) в Україні. Вивчено 51 штам M. tuberculosis (МВТ) за допомогою картриджів Xpert MTB/XDR, методу LPA і в системі BACTEC: 16 штамів МВТ контрольної панелі з відомими результатами фенотипічного (фТМЧ) та генотипічного (гТМЧ) тесту медикаментозної чутливості; 35 штамів МВТ, що було виділено від хворих з ТБ з результатами Xpert MTB/RIF ULTRA. Методи Xpert МТБ/ RIF ULTRA, Xpert MTB/XDR, LPA-аналіз застосовувались для визначення мутацій, що асоційовані зі стійкістю (MC) до препаратів. Аналіз резистентності МВТ до ізоніазиду (H) виявив лише 2 дискордантних результати при використанні Xpert MTB/XDR та BACTEC. У 2-х випадках за допомогою досліджень в картриджах Xpert MTB/XDR виявлено низький рівень резистентності до H, що пов$язано з мутаціями або в інтергенному регіоні oxyR-ahpC та/або в промоторі inhA, оскільки одночасно з фенотипічною резистентністю до H в цих штамах виявлено ще й стійкість до етіонаміду (Et), яка вказує на наявність мутацій саме в промоторі inhA. Низький рівень резистентності до H було підтверджено при проведенні LPA-тестування та було виявлено мутації в гені inhA. Результати резистентності до фторхінолонів (Q), канаміцину (Km), капреоміцину (Cm) і Et, які одержано за допомогою картриджів Xpert MTB/XDR і LPA-тестуванням співпали. Висновки: аналіз профілю MC штамів МВТ міжнародної панелі та МВТ від пацієнтів з ТБ з відомими мутаціями за результатами LPA і визначеною фТМЧ до препаратів I-го і II-го ряду та результатами MC цих МВТ, визначених за допомогою методу Xpert MTB/XDR, виявив його високу ефективність. Результати досліджень щодо виявлення МВТ, резистентних до H, Q, Am та Et за допомогою методів Xpert MTB/XDR і LPA співпали. Швидка детекція MC МВТ до цих препаратів є ключовим моментом для прийняття рішення щодо вибору схем лікування пацієнтів з ТБ. Методику визначення профілю MC штамів МВТ з використанням тесту Xpert MTB/XDR можна імплементувати в алгоритм діагностики ТБ в Україні.

Тест Xpert (Cepheid, Каліфорнія, США) було розроблено, оптимізовано, оцінено та затверджено спеціально для виявлення туберкульозу легень шляхом дослідження мокротиння. Однак останнім часом аналіз поширився на різні позалегеневі клінічні зразки. У методичних рекомендаціях уперше в Україні запропоновано використовувати для верифікації діагнозу "туберкульоз" інший діагностичний матеріал та наведено апробовані в Референс-лабораторії з мікробіологічної діагностики туберкульозу МОЗ України методики. При розробці методичних рекомендацій використано чинні нормативні документи України та міжнародні рекомендації щодо організації лабораторних досліджень на туберкульоз. Методичні рекомендації розроблено та надруковано в межах реалізації Проекту "Підтримка зусиль у протидії туберкульозу з Україні", який реалізується організацією PATH за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Зміст документа є відповідальністю авторів та не обов$язково відображає погляди USAID чи уряду Сполучених Штатів Америки.