Розглянуто суб'єктивні уявлення українців про соціальну ситуацію, в якій вони нині перебувають. Показано, що важливим аспектом уявлень про соціальну ситуацію є її інтерактивний бік: ситуація сприймається не лише як зовнішня даність, залежно від якої вибудовується життя та діяльність людини, а й розглядається як результат цієї діяльності.

Досліджено процес репрезентації об'єкта в адресата художньо-образної реклами. Відзначено специфічну особливість такої реклами, а саме - вона не містить конкретної інформації про рекламований об'єкт. Показано, що в адресата художньо-образної реклами образ об'єкта формується у вигляді експектацій його властивостей. Зауважено, що механізмом, що уможливлює становлення образу, є процес перенесення суб'єктивних смислів, заданих рекламою, на рекламований об'єкт. Процес смислового перенесення відбувається поза значенням об'єкта, що дає змогу розглядати смисл як функціональний елемент неусвідомлюваного. За цього вплив художньо-образної реклами має почасти маніпулятивний характер.

Висвітлено загальні закономірності репрезентації дійсності залежно від способу взаємодії людини із цією дійсністю. На основі запропонованої теорії смислових трансформацій запропоновано психологічне пояснення таких внутрішньо складних феноменів, як гра, метафора, міф, смішне. За допомогою аналізу різних шляхів розвитку та перетворення смислу досліджено розвивальний та маніпулятивний потенціал соціокультурних впливів. Розглянуто смислові колізії таких явищ сучасного соціального світу, як комерційна реклама, політичний піар, мода, масова культура.

Відтворено загальну картину історіогенезу соціально-психологічного знання, реконструйовано та співвіднесено в хронологічних межах від XVI до ХХ ст. основні траєкторії його розвитку на зарубіжних і вітчизняних теренах. Проаналізовано зарубіжний і вітчизняний досвід теоретичних напрацювань у галузі соціальної психології. Запропоновано оригінальну концепцію методологічного простору побудови та критеріального оцінювання соціально-психологічних теорій. Досліджено вплив зарубіжних ідей і теорій на сучасну українську соціальну психологію і окреслено перспективи її автентичного розвитку.

Розкрито неоднорідність проявів і функцій моди на основі психологічної концепції міфу. Розглянуто місце й значення моди в развитку субкультур. Зазначено, щоб бути творчою, мода завжди грунтується на самовираженні, і як мистецтво завжди індивідуальна, спроможна виразити і унікальний почерк кутюр'є, і неповторний стиль того, хто вбирається в одяг, створений майстром. Висвітлено різні прояви та функції моди в житті суспільства, трактуючи ці явища як форму існування сучасного міфа.

Раскрыта неоднородность проявлений и функций моды на основе психологической концепции мифа. Рассмотрено место и значение моды в развитии субкультур. Указано, чтобы быть творческой, мода всегда основывается на самовыражении, и как искусство всегда индивидуальна, способна выразить и уникальный почерк кутюрье, и неповторимый стиль того, кто облекается в одежду, созданную мастером. Освещены различные проявления и функции моды в жизни общества, трактуя это явления как форму существования современного мифа.

Revealed the heterogeneity of symptoms and function of fashion on the basis of the psychological concept of myth. Examined the place and importance in the development of fashion subcultures. Specified, to be creative, fashion is always based on self-expression and as an art is always individual, able to articulate and unique handwriting couturier and unique style of who is clothed in a garment created by the wizard. Highlights the various manifestations of fashion and function in society, treating this as a form of existence of the modern myth.

Запропоновано психологічну концепцію, яка пояснює сутність смішного. Згідно з нею смішне виникає там, де для індивіда раптом відкривається відмінність між його суб'єктивним уявленням про об'єкт і самим об'єктом, причому за умови, що попередньо ця відмінність ним не рефлексувалася. За умови відсутності такої рефлексії відокремлення образу об'єкта від самого об' єкта для індивіда видається онтологічно неможливою операцією. Відтак, із суб'єктивного погляду, сутність смішного є парадоксальною. Запропонована концепція смішного грунтується на теорії, яка пояснює закономірності формування суб'єктивних уявлень. Передбачено, що суб'єктивні уявлення формуються за два етапи. На першому створюються інтуїтивні гіпотези про якості об'єкта, засновані на асоціаціях. На другому етапі здійснюються рефлексія й аналітична перевірка щодо попередніх гіпотез. Водночас така рефлексія та перевірка можуть бути не виконані або виконані не в повному обсязі. У цьому випадку суб'єктивні уявлення залишаються не лише не верифікованими, але й не проблематизованими, що призводить до суб'єктивного злиття образу об'єкта та самого об'єкта. Саме такі уявлення становлять потенційну підставу для появи смішного. Проаналізовано деякі умови, які приводять до виокремлення у свідомості індивіда суб'єктивних уявлень про об'єкт від самого об'єкта. Передусім, ідеться про прийоми, які використовуються в гуморі. Їх аналіз дає змогу продемонструвати дію тих механізмів, які приводять до появи смішного, та унаочнити ту психічну реальність, яка за ними стоїть.

Досліджено сутність та генезу соціально-психологічного мислення, розроблено наукові уявлення про його формовияви. Запропоновано класифікаційно-генетичну модель, що охоплює найрізноманітніші форми цього специфічного виду мислення: донаукові, протонаукові, власне наукові, позанаукові, ідеологічні та психотехнологічні. Докладно проаналізовано окремі з таких форм. Обгрунтовано концептуальні засади дальшого розвитку соціальної психології як науки в контексті взаємодії з іншими формами соціально-психологічного мислення.

Розглянуто психологічні механізми формування, функціонування і розвитку уявлень людини про об'єкти дійсності. Запропоновано авторську теорію застосовання для пояснення широкого кола питань. Насамперед це стосується таких класичних проблем гуманітарної науки, як природа гри, метафори, міфу, смішного. Крім того, надано психологічну інтерпретацію цілої низки феноменів, що формують обличчя сьогодення. Це абстрактне мистецтво, політика постправди, теорії змови, рекламні та політтехнологічні маніпуляції, мода тощо. Окрему увагу приділено процесам історичного розвитку уявлень про дійсність. Висвітлено механізми смислових деформацій у релігійних та ідеологічних вченнях.

Здійснено спробу визначення психологічних чинників історичного процесу на прикладі становлення європейської християнської культури. Визначення цих чинників здійснено на основі теорії смислових трансформацій, яка описує психологічні механізми розвитку суб'єктивних уявлень про дійсність. Із погляду цієї теорії, є різні за способом функціонування: суб'єктивні уявлення - раціональні та ірраціональні. Для перших є релевантною пропозиційна форма вираження, і вони потребують застосування рефлексії й верифікації. Для других релевантна образна форма вираження, верифікації вони не потребують. Характерні риси європейської християнської культури розглянуто як наслідок розвитку домінуючих у тогочасному соціумі суб'єктивних уявлень. Вихідна передумова для становлення європейської християнської культури вбачається в розпаді античного міфу, що, зі свого боку, стало наслідком залучення рефлексії до процесу формування суб'єктивних уявлень. Значну частину його функцій перебирає на себе християнська релігія, яка для молодої європейської культури стає світоглядною домінантою. Причиною для цього виступив відносно низький рівень культури мислення й, передусім, рефлексивності, у народів, що завоювали античний світ і перейняли в нього християнство. Цей же низький рівень рефлексивності, а також нерелевантність пропозиційних форм вираження для ірраціональних уявлень стали передумовами змістових трансформацій вихідного християнського вчення. Трансформовані релігійні уявлення, які посіли панівне місце в середньовічному світогляді, зумовили специфічні риси культури Середньовіччя й наклали відбиток на весь життєвий уклад тогочасного суспільства.

Представлено соціально-психологічне бачення сутності та особливостей націєтворення як процесу розбудови нації. Розглянуто роль соціальних норм, цінностей, настановлень, а також особистісної ідентичності в націєтворчих процесах. Визначено соціально-психологічні чинники та механізми націєтворення, а також особливості його перебігу в ситуації гібридного конфлікту. Окрему увагу приділено аналізу націєтворення в Україні з урахуванням специфіки тих історичних викликів, які вона переживає. Обґрунтовано психологічне бачення ключових чинників і механізмів націєтворення. Визначено проблемні аспекти націєтворчих процесів в Україні та намічено шляхи їх нормалізації.