У 14-ти хворих з відшаруванням сітківки, ускладненим передньою проліферативною вітреоретинопатією та субретинальною проліферацією проведено задню закриту вітректомію, видалення епіретинальних мембран, очищення зони базису скловидного тіла, кругову ретинотомію, тимчасове введення перфторорганічних сполук, ендолазеркоагуляцію та тампонаду силіконовим маслом. Багатоетапне хірургічне лікування дозволило зберегти око як орган в 100 % випадків.

У 14-ти больных с отслоением сетчатки, осложненным передней пролиферативной витреоретинопатией и субретинальной пролиферацией проведены задняя закрытая витрэктомия, удаление эпиретинальних мембран, очищение зоны базиса стекловидного тела, круговая ретинотомия, временное введение перфторорганических соединений, эндолазеркоагуляция и тампонада силиконовым маслом. Многоэтапное хирургическое лечение позволило сберечь глаз как орган в 100 % случаев.

Проаналізовано результати офтальмологічних обстежень (офтальмоскопії, біомікроскопії) 57-ми чоловіків і 47-ми жінок віком 21 - 35-ти років, сільських мешканців Подільського регіону України, хворих на інсулінозалежний цукровий діабет, які хворіють 5 і більше років. Установлено кореляційні зв'язки між тяжкістю захворювання та показниками очного дна. Виявлено клінічні й офтальмоскопічні варіації у розподілі кореляційних зв'язків між даними показниками.

Установлено, що кращі зорові функції спостерігались за умов хірургічного лікування вивихнутих кришталиків за методом вітрленсектомії. Розроблено інструмент та малоінвазивний метод видалення щільних кришталиків, вивихнутих у скловидне тіло. Підтверджено, що осьова децентрація інтраокулярної лінзи(ІОЛ) в хірургії вивихнутих кришталиків обумовлює зниження зорових функцій. Розроблено метод фіксації ІОЛ за відсутності капсульного мішка, який дає змогу здійснювати інтраопераційну центрацію ІОЛ за контрольованого внутрішньоочного тиску, а також застосовувати малоінвазивний метод репозиції дислокованої ІОЛ. Розроблено метод збереження капсульного мішка у разі підвивиху кришталика III ступеня. Визначено показання та патогенетично обгрунтовано тактику хірургічного лікування дислокацій кришталика залежно від ступеня зміщення кришталика та щільності ядра й супутньої патології.

У Київському центрі мікрохірургії ока прооперовано 110 пацієнтів з відшаруванням сітківки (ВС), ускладненим проліферативною вітреоретинопатією (ПВР). Залежно від стадії ПВР і ступеня інтраретинального фіброзу запропоновано різні методики хірургічного лікування ускладнених ВС.

В Киевском центре микрохирургии глаза прооперированы 110 пациентов с отслойкой сетчатки, осложнённым пролиферативной витреоретинопатией (ПВР). В зависимости от стадии ПВР и степени интраретинального фиброза предложены разные методики хирургического лечения осложнённых отслоек сетчатки.

Экспериментальное исследование проведено на 12 кроликах (24 глаза). Всем животным выполнена задняя закрытая субтотальная витректомия с последующей 30-суточной тампонадой перфторорганическим соединением (ПФОС) - правый глаз; "легким" силиконовым маслом или физраствором (левый глаз). Электронно-микроскопическое исследование проведено после завершения тампонады через 7, 14 и 30 сут. После 30-суточной тампонады применяемых веществ, структуры сетчатки отвечают однотипными изменениями. Однако эти изменения относятся к разряду реактивных, а не повреждающих, и носят обратимый характер. ПФОС могут рассматриваться как кандидаты для проведения кратковременной тампонады.

У ході дослідження виявлено особливості впливу тампонади перфторорганічної сполуки (ПФОС) протягом 14-ти днів на функціональну активність сітківки ока кролика в динаміці протягом одного місяця спостереження після його видалення. Виявлено збільшення амплітуди біоелектричної відповіді сітківки на 30,1 % з середніх шарів периферії сітківки і на 44 % - з середніх шарів центральної частини сітківки. Вплив важкого силікону з тампонадою протягом 14-ти днів зіставлений з впливом ПФОС: збільшення амплітуди відповіді середніх шарів периферії сітківки на 43 % і центральної сітківки на 64,7 %. Зауважено, що для відновлення біоелектричної активності сітківки після 14-денної ПФОС тампонади і "важкого" силіконового масла необхідний більш тривалий період.

В ходе исследования выявлены особенности влияния тампонады перфторорганического соединения (ПФОС) в течение 14-ти дней на функциональную активность сетчатки глаза кролика в динамике в течение одного месяца наблюдения после его удаления. Выявлено увеличение амплитуды биоэлектрического ответа сетчатки на 30,1 % из средних слоев периферии сетчатки и на 44 % из средних слоев центральной части сетчатки. Влияние тяжелого силикона с тампонадой в течение 14-ти дней сопоставлено с влиянием ПФОС: увеличение амплитуды ответа средних слоев периферии сетчатки на 43 % и центральной сетчатки на 64,7 %. Отмечено, что для возобновления биоэлектрической активности сетчатки после 14-дневной ПФОС тампонады и "тяжелого" силиконового масла необходим более длительный период.

Після семиденної тампонади використаними сполуками структури сітківки відповідають однотиповими змінами. Проте, ці зміни реактивні, а не пошкоджувальні, і мають зворотний характер. Перфторорганічні сполуки можуть розглядатися як кандидати для короткочасної тампонади.

После семидневной тампонады использованными соединениями структуры сетчатки отвечают однотипными изменениями. Однако, эти изменения реактивны, а не повреждающие, и имеют обратный характер. Перфторорганические соединения могут рассматриваться как кандидаты для кратковременной тампонады.

Вивчено вплив тампонади вітреальної порожнини перфторорганічних сполук на ультраструктуру сітківки, який показав подібність виявлених в ній змін з тими, що спостерігаються за використання стандартної тампонуючої речовини - "легкого" силіконового масла. У зв'язку з цим ПФОС може бути запропонований для лікування різних форм відшарування сітківки як короткочасної тампонади вітреальної порожнини.

Изученно влияние тампонады витреальной полости перфторорганических соединений на ультраструктуру сетчатки, которое показало сходство выявленных в ней изменений с теми, что наблюдаются при использовании стандартного тампонирующего вещества, - "легкого" силиконового масла. В связи с этим ПФОС может быть предложен для лечения разных форм отслаивания сетчатки в качестве кратковременной тампонады витреальной полости.

Виявлено особливості впливу перфторорганічних сполук для короткочасної тампонади зі строком тампонаді 30 днів на функціональну активність сітківки ока кролика в експерименті в динаміці через 1 міс після його виведення. Встановлена дисфункція нейронів першого порядку периферичної і центральної сітківки, яка виявляється в зниженні амплітуди біоелектричної відповіді на спалах на 23 - 100 % відповідно за нормалізації стану на дію ПФОС нейронів другого порядку. За порівняльного аналізу впливу тампонади ПФОС і "легкого" силіконового масла строком 30 днів виявлено, що силікон викликає більшу реактивність відповіді (в 1,4 - 2,5 раза) шарів центральної і периферичної сітківки. В клінічній практиці ми б не рекомендували використовувати тривалу (30 днів) тампонаду ПФОС.

Выявленны особенности влияния перфторорганических соединений для кратковременной тампонады со сроком тампонады 30 дней на функциональную активность сетчатки глаза кролика в эксперименте в динамике через 1 мес после его выведения. Установлена дисфункция нейронов первого порядка периферической и центральной сетчатки, которая проявляется в снижении амплитуды биоэлектрического ответа на вспышку на 23 - 100 % соответственно при нормализации состояния на действие ПФОС нейронов второго порядка. При сравнительном анализе влияния тампонады ПФОС и "легкого" силиконового масла сроком 30 дней выявлено, что силикон вызывает большую реактивность ответа (в 1,4 - 2,5 раза) слоев центральной и периферической сетчатки. В клинической практике мы бы не рекомендовали использовать длительную (30 дней) тампонаду ПФОС.

Мета дослідження - визначення особливостей впливу 30-денної тампонади перфторорганічними сполуками (ПФОС) на біоелектричну функціональну активність та ультраструктуру сітківки ока кролика в експерименті, порівняння дії ПФОС, «легкої» силіконової олії та фізіологічного розчину в динаміці.

Цель исследования - определение особенностей влияния 30-дневной тампонады перфторорганическими соединениями (ПФОС) на биоэлектрическую функциональную активность и ультраструктуру сетчатки глаза кролика в эксперименте, сравнение действия ПФОС, «легкого» силиконового масла и физиологического раствора в динамике.

Зазначено, що використання перфторорганічних сполук (ПФОС) для короткочасної тампонади вітреальної порожнини розширює показання до оперативного лікування відшарувань сітчастої оболонки різної генези. Залишається відкритим питання про ушкоджувальну дію ПФОС, а також про максимально безпечні терміни тампонади. Мета роботи - визначення особливостей впливу двотижневої тампонади ПФОС на біоелектричну функціональну активність сітківки ока кролика в експерименті та порівняння дії ПФОС і «легкого» силіконового масла (СМ) в’язкістю 5 700 сСт в динаміці шляхом проведення електроретинографії в різні терміни після завершення тампонади (7, 14, 30 днів). Експеримент проведений на шести кроликах (12 очей). Всім тваринам виконано задню закриту субтотальну вітректомію з подальшою 14-денною тампонадою ПФОС (праве око) і «легким» силіконовим маслом. Електроретинографія проводилася перед початком експерименту, а також після завершення тампонади вітреальної порожнини на 7-, 14- та 30-й день;14-денна тампонада ПФОС очей кролика в порівнянні з аналогічною за часом тампонадою «легким» СМ в’язкістю 5 700 сСт показала однотипну біоелектричну реакцію сітківки - підвищену активність фоторецепторних і середніх шарів сітківки в ранні терміни після виведення тампонувальної речовини і нормалізацію показників функції сітківки в пізні терміни (1 місяць) зі зменшенням реактивності середніх шарів. Висновок - ПФОС можуть розглядатися як кандидати для проведення короткочасної тампонади.

отмечено, что использование перфторорганических соединений (ПФОС) для кратковременной тампонады витреальной полости расширяет показания к оперативному лечению отслоений сетчатой оболочки различного генеза. Остается открытым вопрос о повреждающем действии ПФОС, а также о максимально безопасных сроках тампонады. Цель работы - определение особенностей влияния двухнедельной тампонады ПФОС на биоэлектрическую функциональную активность сетчатки глаза кролика в эксперименте и сравнение действия ПФОС и «легкого» силиконового масла (СМ) вязкостью 5 700 сСт в динамике путем проведения электроретинографии в различные сроки после завершения тампонады (7, 14, 30 дней). Эксперимент проведен на шести кроликах (12 глаз). Всем животным была выполнена задняя закрытая субтотальная витрэктомия с последующей 14-дневной тампонадой ПФОС (правый глаз) и «легким» силиконовым маслом. Электроретинография проводилась перед началом эксперимента, а также после завершения тампонады витреальной полости на 7-, 14- и 30-й день; 14-дневная тампонада ПФОС глаз кролика по сравнению с аналогичной по времени тампонадой «легким» СМ вязкостью 5 700 сСт показала однотипную биоэлектрическую реакцию сетчатки - повышенную активность фоторецепторных и средних слоев сетчатки в ранние сроки после вывода тампонирующего вещества и нормализацию показателей функции сетчатки в поздние сроки (1 месяц) с уменьшением реактивности средних слоев. Вывод - ПФОС могут рассматриваться как кандидаты для проведения кратковременной тампонады.

Запропонована технологія дозволяє видаляти кришталик через малі розтини, які самогерметизуються, що зменшує кількість інтра- та післяопераційних ускладнень; імплантувати будь-які моделі м’яких ІОЛ; відновлює архітектоніку ока, забезпечує стабільне центроване положення ІОЛ, ступінь індукованого астигматизму (0,56 + 0,22)Б, покращання та збереження зорових функцій до 0,5 та вище.

Предложенная технология позволяет удалять хрусталик через малые разрезы, которые самогерметизируются, что уменьшает количество интра- и послеоперационных осложнений; имплантировать любые модели мягкой ИОЛ; восстанавливает архитектонику глаза, обеспечивает стабильное центрированное положение ИОЛ, степень индуцированного астигматизма (0,56 + 0,22) Б, улучшение и сохранение зрительных функций до 0,5 и выше.

Зазначено, що короткочасна тампонада (14 діб) вітреальної порожнини перфторорганічними сполуками (ПФОС) і «важкою» силіконовою олією має однотипну дію на структуру і функціональну активність сітківки ока кролика. Проте ці зміни відносяться до реактивних, не травмувальних і мають зворотний характер. Для відновлення біоелектричної активності сітківки після 14-денної тампонади ПФОС і «важкою» силіконовою олією необхідний більш тривалий термін.

Отмечено, что кратковременная тампонада (14 суток) витреальной полости перфторорганическими соединениями (ПФОС) и «тяжелым» силиконовым маслом имеет однотипное действие на структуру и функциональную активность сетчатки глаза кролика. Однако эти изменения относятся к реактивным, не травмирующим и имеют обратный характер. Для восстановления биоэлектрической активности сетчатки после 14-дневной тампонады ПФОС и «тяжелым» силиконовым маслом необходим более длительный срок.

Вивчали вплив 14-денної тампонади перфторорганічних сполук (ПФОС) на структуру сітківки ока кролика; порівнювали дію ПФОС, фізіологічного розчину, «легкої» та «важкої» силіконової олії в динаміці після завершення тампонади. Виявлені гідропічні зміни в сітківці після завершення 14-денної тампонади використаних речовин відносяться до розряду реактивних, а не пошкоджувальних і носять зворотний характер. До кінця строків спостереження ультраструктура сітківки практично відновлюється. Виходячи з цього, ПФОС можуть розглядатися як альтернатива для проведення короткочасної тампонади.

Изучали влияние 14-дневной тампонады перфторорганических соединений (ПФОС) на структуру сетчатки глаза кролика; сравнивали действие ПФОС, физиологического раствора, «легкой» и «тяжелой» силиконовой масла в динамике после завершения тампонады. Обнаруженные гидропическая изменения в сетчатке после завершения 14-дневного тампонады использованных веществ относятся к разряду реактивных, а не повреждающих и носят обратимый характер. К концу срока наблюдения ультраструктура сетчатки практически восстанавливается. Исходя из этого ПФОС могут рассматриваться как альтернатива для проведения кратковременной тампонады.

Розкрито питання підвищення ефективності хірургічного та медикаментозного лікування відшарування сітківки різної етіології шляхом експериментально-клінічного обґрунтування нових технологій оперативних втручань, а також передопераційної підготовки, профілактики та лікування операційних і післяопераційних ускладнень. Методи дослідження: загальноклінічні; офтальмологічні (візометрія, рефрактометрія, комп'ютерна периметрія Humphrey, пневмотонометрія, біомікроскопія, гоніоскопія, офтальмоскопія (щілинна лампа), фотозйомка переднього і заднього відрізків ока, флюоресцентна ангіографія (ретинальна камера Topcon), сонографія); експериментальні: (біомікроскопія, офтальмоскопія, електроретинографія, світлова мікроскопія, електронна мікроскопія (електронний мікроскоп)); статистичні. Вперше на ультраструктурному рівні встановлено, що тампонада перфтордекаліном в різні терміни перебування у вітреальній порожнині не викликає в сітківці виражених дистрофічних змін, а проявляється гідропічними змінами. Вперше на ультраструктурному рівні виявлено активацію внутрішньоклітинних компенсаторно-відновних процесів в сітківці, починаючи з 14 дня спостереження після тампонади перфтордекаліном. Вперше експериментальними дослідженнями встановлено, що незалежно від тривалості тампонади й особливостей тампонуючих речовин, відмічаються компенсаторно-пристосувальні реакції сітківки, що проявлялось у гідропічних минущих змінах мембранних структур сітківки, які викликали активацію трансмембранного потенціалу зовнішніх і середніх шарів сітківки центральної та периферичної її зон. Встановлено уповільнення пресинаптичної активності в зовнішніх сегментах фоторецепторів темноадаптованої сітківки після тампонади силіконовим маслом в різні терміни спостережень; при тампонаді перфтордекаліном у ті ж самі строки тампонади і терміни спостереження зміни пресинаптичної активності відсутні. Доповнено наукові дані про уповільнення постсинаптичної активності в середніх шарах сітківки в різні терміни спостереження і часу тампонади однаково для перфтордекаліну і силіконового масла. Встановлено відсутність впливу на трансмембранний пресинаптичний потенціал як після тампонади перфтордекаліном, так і силіконовим маслом незалежно від термінів спостереження, що проявлялось лише в тенденції до підвищення амплітуди хвилі “а”. Вперше встановлено підвищення трансмембранного постсинаптичного потенціалу після тампонади перфторорганічними сполуками і силіконовим маслом в різні терміни спостереження, що свідчить про ушкодження середнього шару клітин сітківки. Доповнено в експерименті наукові дані щодо особливостей біоелектричної активності центральної зони сітківки зовнішніх і середніх її шарів за тимчасовими і амплітудними параметрами як після тампонади перфтордекаліном, так і силіконовим маслом. Розроблено та впроваджено в практику поетапний метод лікування пацієнтів з тракційним відшаруванням сітківки на фоні цукрового діабету. Розроблено та впроваджено в практику пристрій для підшивання інтраокулярної лінзи з отвором на кінці голки. Розроблено та впроваджено в практику спосіб фіксації інтраокулярної лінзи при порушеннях зв’язкового апарату капсульного мішка і цілісності задньої капсули кришталика. Розроблено та впроваджено в практику спосіб підшивання капсульного мішка при повному вивиху кришталика в склоподібне тіло. Розроблено та впроваджено в практику поетапний метод лікування пацієнтів з важкою травмою ока, який полягав в проведенні первинної мікрохірургічної обробки на першому етапі, вітреоретинального реконструктивного втручання – на другому етапі та імплантації іридо-кришталикової діафрагми на третьому. Розроблено та впроваджено в практику формулу розрахунку точок підшивання іридо-кришталикової діафрагми, яка дозволила покращити її центрацію. Розроблено та впроваджено в практику спосіб хірургічного лікування ускладнених відшарувань сітківки з нижньою локалізацією. Удосконалено методику інтрасклеральної фіксації ІОЛ при відсутності капсульного мішка кришталика в поєднанні з хірургією відшарування сітківки, яка полягає у виведенні гаптичних елементів у косих меридіанах з формуванням “заклепок”. Розроблено та впроваджено в практику новий метод профілактики ускладнень вітреоретинальних втручань, який полягає у використанні комбінації нейротропних препаратів.