Комплексно досліджено процес видання правничої літератури в Україні. Проаналізовано історію видавничої діяльності у галузі права та юридичних наук. З'ясовано особливості формування сучасної мережі видавничих організацій, редакцій періодичних видань юридичної тематики. Висвітлено теоретичні засади типологічного аналізу, визначено основні типологічні ознаки. Здійснено типологізацію й охарактеризовано видані у 1991 - 2006 рр. правничі видання за кожною з ознак типологічної схеми. Досліджено тематичний аспект, методи формування авторського середовища правничої літератури, теоретичні засади редакційного опрацювання текстів чинних нормативно-правових актів, особливості рекламування та розповсюдження літератури правової тематики.

Розглянуто основи теорії бібліографії, зокрема, описано форми існування, властивості та суспільні функції бібліографічної інформації, визначено об'єкт і предмет бібліографії, охарактеризовано основні процеси та види бібліографічного обслуговування, подано видову класифікацію бібліографії та класифікацію бібліографічних посібників. Висвітлено основні засади організації бібліографічної діяльності в Україні, зокрема, системи національної, видавничо-книготорговельної та бібліотечно-каталожної бібліографії, науково-допоміжної та рекомендаційної, а також метабібліографії. Значну увагу приділено методиці бібліографічної діяльності, особливостям бібліографічного опису, складання та редагування бібліографічних посібників, методикам анотування та реферування. Подано відомості про систематичні бібліотечно-бібліографічні класифікації (УДК, ББК).

Проаналізовано основні етапи проходження законопроектів від їх подання до остаточного ухвалення. Увагу приділено особливостям редагування законопроектів, технічним аспектам забезпечення законотворчої роботи Верховної Ради України.

Проанализированы основные этапы прохождения законопроектов от их подачи до окончательного принятия. Внимание уделено особенностям редактирования законопроектов. Раскрыты технические аспекты обеспечения законотворческой работы Верховного Совета Украины.

Розкрито правила складання заголовка бібліографічних записів, а також різних зон і елементів бібліографічного опису відповідно до вимог нових чинних стандартів ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 та ДСТУ ГОСТ 7.80:2007. Увагу приділено особливостям складання описів електронних ресурсів. Наведено приклади бібліографічних записів різних видів документів. Розкрито проблемні питання застосування стандартів під час складання списків літератури до наукових робіт.

З'ясовано особливості формування сучасної мережі видавничих організацій, редакцій періодичних видань юридичної тематики. Охарактеризовано репертуар виданої за 15 років незалежності України правничої літератури у розрізі типологічних і тематичних груп. Визначено методи формування авторського середовища правничої літератури, теоретичні засади редакційного опрацювання текстів чинних нормативно-правових актів. Розкрито особливості рекламування та розповсюдження літератури правової тематики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч617.168:Х + Ч617.3(4/8=Ук)6

Рубрики:

Історія видавничої справи

Шифр НБУВ: Ж15184 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено та охарактеризовано основні моделі цифрової дистрибуції на книжковому ринку України, описано формати представлення цифрового контенту залежно від обраної моделі дистрибуції. Зазначено, що для українського книжкового ринку характерне явище бізнес-конвергенції, коли створення контентних майданчиків для продажу електронних версій книг стає способом одержання "додаткової вартості" для компаній-виробників рідерів, операторів мобільного зв'язку.

Подано визначення основних понять, правила складання заголовка бібліографічних записів та різних зон і елементів бібліографічних записів та різних зон і елементів бібліографічного опису відповідно до вимог чинних стандартів ДСТУ ГОСТ 7.1:2006, ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 і ДСТУ 3582:2013. Увагу зосереджено на складанні описів електронних ресурсів віддаленого доступу та соціальних сервісів Веб 2.0.

Інформатизація наукової комунікації, застосування у практиці видання наукової періодики ідей Будапештської ініціативи відкритого доступу до наукових досліджень стали каталізатором формування нової моделі експертного оцінювання статей і відкритого онлайнового рецензування. На відміну від традиційного закритого подвійного сліпого рецензування, яке має чіткі параметри й зрозуміле науковому співтовариству, відкрите рецензування поки що не має усталеного визначення та може бути реалізоване в Інтернет-середовищі в різних формах. Визначено поняття "відкрите онлайнове рецензування", описано переваги, недоліки та перспективи його застосування у практиці роботи редакцій наукових журналів.

Розглянуто трансформацію моделей видання наукової періодики за умов розвитку ініціативи відкритого доступу до наукових досліджень. Визначено поняття "оверлейного журналу" як нової моделі публікації наукових статей, описано форми співпраці редакцій оверлейних журналів та репозитаріїв, особливості формування змісту та переваги, які надає використання оверлейної моделі для всіх суб'єктів наукової комунікації. Запропоновано авторське бачення моделей видання наукових журналів у цифровому середовищі.

Розкрито досвід застосування інноваційних методів організації навчального процесу в курсі "Книжкові видання" для майбутніх видавців і редакторів. Виявлено, що найефективнішим є поєднання контекстного і проблемного навчання. Запропоновано способи активізації навчального процесу в підготовці видавців-редакторів. Обгрунтовано потребу співпраці викладачів, студентів і роботодавців, національної мобільності.

Сучасна видавнича галузь стрімко змінюється під впливом цифровізації та конвергенції. Визначено вектори цифрових трансформацій видавничої галузі. Досліджено результати багатовекторних трансформаційних процесів у глобальному та загальноукраїнському вимірах. Наведено авторське бачення змісту та співвідношення ключових понять, що відображають цифрові трансформації видавничої галузі. Теоретично осмислено та систематизовано множини ієрархічних інноваційних видавничих практик, що дозволило доповнити сучасну теорію видавничої справи низкою нових концептуальних положень, класифікацій, моделей тощо, накреслити шляхи розвитку української видавничої галузі в контексті інтеграції у глобалізований видавничий простір.

Проаналізовано класифікації ЕОР, представлені у нормативних документах і наукових роботах, виявлено різні підходи до виокремлення ознак для типологічного поділу: педагогічний (у контексті методики навчання) та видавничий (у контексті розроблення ЕОР). Узагальнено та систематизовано напрацьовані в педагогічному та видавничому наукових дискурсах типологічні ознаки ЕОР, враховано підходи до класифікації електронних видань і програмних засобів як частини ЕОР та гармонізовано типологічні ознаки ЕОР із вимогами до метаданих навчальних об'єктів і навчальних ресурсів, визначених у міжнародних і національних стандартах. Розроблено фасетну класифікацію, що стала основою типологізації ЕОР за комплексом ознак, згрупованих у п'ять категорій: загальні, освітні; видавничо-технологічні; технічні; правові. Наголошено на тенденції зарубіжних видавців розробляти не окремі ЕОР, а тематичні пакети, об'єднані спеціальним програмним забезпеченням у цілісні цифрові освітні середовища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч617.1

Рубрики:

Теорія і практика видавничої справи

Шифр НБУВ: РА435520 Пошук видання у каталогах НБУВ