Приведены данные о физическом развитии военнослужащих срочной службы, о заболеваемости солдат и офицеров (по данным обращаемости в военно-лечебные профилактические учреждения), а также заболеваний органа зрения у военнослужащих Западного оперативного командования.

Наведено результати ретроспективного аналізу динаміки захворюваності населення Закарпатської області на хвороби ока і його придаткового апарата та поширеності цієї патології серед населення регіону впродовж 2000 - 2015 рр. Оцінено структуру офтальмологічної захворюваності та поширеності хвороб ока серед населення. За даними моніторингу охарактеризовано динаміку захворюваності на провідні нозологічні форми очної патології. Висвітлено результати порівняльного аналізу регіональних і національних показників. Встановлено відмінності у показниках захворюваності населення на хвороби ока залежно від проживання в сільській чи міській місцевості.

Мета роботи - вивчити думки пацієнтів щодо якості офтальмологічної медичної допомоги при різних організаційно-правових формах її надання. Високо оцінено повноту наданої інформації 77,3 % пацієнтів приватного офтальмологічного центру, організацію діагностичного обстеження - 86,3 %, лікувального процесу - 88,4 % опитаних. Своєчасність прийому відмітили 92,2 % пацієнтів приватного закладу, 47,4 % - комунального; комплексність діагностичного обстеження - 88,6 % та 57,2 %, комфортність проведення діагностичних - 78,8 % та 48,6 %, лікувальних процедур - 75,9 % та 51,3 % відповідно. Водночас, 86,4 % пацієнтів приватного і 45,9 % комунального медичних закладів відмітили високу вартість обслуговування. Задоволення отриманою медичною допомогою висловили 87,6 % пацієнтів приватного і 44,8 % - комунального закладів. Висновки: висока оцінка пацієнтами якості обслуговування в приватному центрі свідчить про необхідність ширшого використання приватних закладів для медичного обслуговування населення.

Мета дослідження - вивчити потенційні джерела радіонуклідного забруднення на території України та медико-соціальні наслідки дії Чорнобильської аварії для ліквідаторів наслідків і населення, шляхи їх подолання. У дослідженні використані нормативно-правові документи, звіти, наукові публікації, матеріали науково-практичних конференцій з питань організації медичного забезпечення ліквідації наслідків радіаційних аварій. Методи дослідження: Аналітичний, історичний, логічний, системного підходу. Результати та Висновки: проведено аналіз медико-санітарних наслідків великих радіаційних аварій починаючи з 1 вересня 1944 року в США до теперішнього часу. Існуючі потенційні загрози виникнення техногенних ядерних аварій, актів ядерного та радіаційного тероризму на атомних електростанціях та підприємствах, які в своїй повсякденній діяльності використовують джерела радіоактивних випромінювань, саме вони є потенційними джерелами радіонуклідного забруднення територій та проживаючого населення в санітарно-захисних зонах, змушує ще раз переглянути проблемні питання медичного захисту в процесі ліквідації медико-санітарних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Незважаючи на те, що досвід ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС засвідчує, що було виявлено цілий рід суттєвих недоліків, ситуація, яка на даний час існує серед населення та особового складу військ дислокованих в 30 та 100 кілометрових зонах санітарно-захисних зонах 4-х АЕС свідчить про відсутність адекватної уваги зі сторони керівництва нашої держави до організаційних аспектів планування та виділення коштів для виконання заходів, спрямованих на недопущення повторення цих недоліків. Встановлено, що в розвинених країнах, в тому числі і в країнах пострадянського простору на державному, регіональних та територіальних рівнях завдяки проведеним заходам планування на випадки ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру на АЕС та відповідних підприємствах, створені передумови для найбільш оптимального і ефективного використання всіх наявних сил і засобів, спроможних забезпечити надання екстреної медичної допомоги на високому організаційному та методичному рівні, що відповідає вимогам сьогодення та світових стандартів.

Уперше науково обгрунтовано удосконалену функціонально-структурну модель медичної допомоги хворим з офтальмологічною патологією в умовах розвитку закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) різних форм власності. Уперше встановлено особливості організації, обсягів і кадрового забезпечення офтальмологічної допомоги у разі захворювання органу зору на регіональному рівні. Уперше визначено медико-соціальний портрет пацієнтів офтальмологічного профілю приватного ЗОЗ. Уперше встановлено основні джерела інформації та мотиви звернень населення з патологією органу зору до ЗОЗ приватної форми власності. Уперше оцінено та встановлено проблеми забезпечення доступності й якості медичної допомоги населення регіону з офтальмологічною патологією. Уперше визначено недоліки в проведенні профілактики з корекції чинників ризику розвитку очної патології в первинній ланці охорони здоров'я та стратегічні напрями удосконалення медичного обслуговування хворих з патологією органу зору. Набуло подальшого розвитку дослідження та встановлення закономірностей поширеності офтальмологічної патології серед населення західного регіону України, визначення відмінностей в рівнях захворюваності на очну патологію та її поширеності серед населення регіону і України, а також виявлення впливу спадкових і поведінкових чинників на формування захворюваності на очну патологію. Теоретичне значення одержаних результатів полягає в суттєвому доповненні теорії соціальної медицини й організації охорони здоров'я в частині вчення щодо організації офтальмологічної медичної допомоги в 303 різних форм власності.

Емболія артерії сітківки є визнаним можливим ускладненням у пацієнтів із кальцинованим аортальним стенозом. Основа лікування оклюзій - відновлення кровотоку. Висока асоціація з ризиком гострих порушень мозкового кровообігу, обмежений час для надання невідкладної допомоги, високі ризики при системному лікуванні, погіршення якості зору в перспективі є особливостями даної групи пацієнтів. Наведено клінічний випадок емболії нижньої гілки центральної артерії сітківки правого ока у пацієнтки після кардіохірургічного лікування з приводу комбінованої аортальної вади з переважанням вираженого стенозу та кальцинозу. З огляду на чітку візуалізацію кальцинованого ембола в зоні оклюзії пацієнтці проведений лазерний емболізис. Прохідність гілки центральної артерії сітківки відновлено частково через великий розмір кальцинованого ембола.

Вивчено вплив адреналіну (40 діб; 0,1 - 0,15 мг/кг) на внутрішньоочний тиск (ВОТ), ультраструктуру та маркери окисного стресу в сітківці ока 10-місячних щурів лінії Вістар. Виявлено, що значення ВОТ достовірно зростали на 21 % із тривалим стійким ефектом навіть через 42 доби після припинення введення препарату. Дія адреналіну викликала деструктивні зміни нейронів сітківки та мітохондрій клітин усіх її шарів: збільшення середньої кількості структурно пошкоджених мітохондрій в 7,6 разу та збільшення їх середнього діаметра на 78,4 %. Спостерігали набрякові явища в ультраструктурі сітківки ока, потовщення ендотелію та гістогематичного бар'єра, що утруднює доступ кисню і може бути передумовою виникнення тканинної гіпоксії, яка сприяє розвитку глаукоми. Крім того, збільшувалася продукція активних форм кисню та продуктів перекисного окиснення ліпідів у тканинах ока, що вказує на розвиток окисного стресу. Таким чином, виявлено морфологічні і біохімічні зміни в сітківці ока, що можуть пояснити підвищений ВОТ за тривалої дії адреналіну, корекція якого потребує застосовування комплексу антигіпоксантів та антиоксидантів широкого спектра дії, мітохондрій- та ендотелійпротекторних препаратів, а також мембраностабілізаторів для усунення різноманітних проявів набряку клітин.

Наведено найбільш поширені терміни, які використовуються в системі реформування охорони здоров'я України. Зазначено, що частина із них є новими для організаторів охорони здоров'я. Крім того в термінологічному словнику подано терміни, які використовуються в таких галузях, як соціальна робота, охорона праці, цивільна оборона, невідкладна медична допомога, управління якістю медичної допомоги. Розкрито сутність таких понять, як автономізація медичних закладів, електронна медична карта, клінічна настанова, швидкий тест, аутогенне тренування, токсикофобія, детонаційне горіння, евакуаційне освітлення, доказова медицина.

Мета роботи - оцінити виконання в Ужгородському національному університеті ОФОГЗ "Сприяння розвитку наукових досліджень у сфері охорони здоров'я для наукового обгрунтування політики та практики". Матеріали та методи. Під час виконання дослідження використано аналітичний метод та метод структурно-логічного аналізу. Матеріалами дослідження стали матеріали наукової діяльності співробітників кафедри наук про здоров'я УжНУ. Дослідженням охоплено період 2017 - 2020 років. Результати. Працівниками кафедри наук про здоров'я проводиться значна наукова діяльність у напрямку наукового забезпечення розвитку системи охорони громадського здоров'я яка полягає в виконанні науково-дослідну роботу "Медико-демографічна та санітарно-епідеміологічна ситуація в Закарпатській області як чинник формування регіональної системи громадського здоров'я". Крім того проводяться оригінальні дослідження, працівники виступають на наукових конференціях. До даного виду діяльності залучаються магістри. Висновки: для науковців Ужгородського національного університету і безпосередньо кафедри наук про здоров'я наукові дослідження з розвитку системи охорони громадського здоров'я є пріоритетними.