Розглянуто особливості взаємозв'язку "Спорту для всіх" та олімпійського руху. Вказано основні напрями діяльності Міжнародного олімпійського комітету щодо стимулювального впливу на розвиток загальнодоступного спорту. Запропоновано технологію активізації масового спорту в Україні. В результаті проведеного теоретичного пошуку дано визначення поняття "Спорт для всіх" та розроблено таксономію цілей відповідного руху.

Рассмотрены особенности взаимосвязи "Спорта для всех" и олимпийского движения. Показаны основные направления деятельности Международного олимпийского комитета относительно стимулирующего влияния на развитие общедоступного спорта. Предложена технология активизации массового спорта в Украине. В результате проведенного теоретичного поиска дано определение понятия "Спорт для всех" и разработана таксономия целей соответствующего движения.

The peculiarities of correlation between Sport for All and Оlympic movement were analyzed. The main directions of the activity of International Olympic Committee concerning the useful influence on the development of sport, which is possible for everyone were noted. The technology of promotion of the physical activity in Ukraine was suggested. As a result of the theoretical research there was given the definition of the notion "Sport for All". The purposes of this movement were worked out.

Розкрито стратегічні та тактичні завдання розвитку масового спортивного руху в сучасній Україні.

Приведены стратегические и тактические задания развития массового спортивного движения в современной Украине.

The strategy and tactics of the development of sport for all in Ukraine have been analyzed in the article.

Наведено результати загальнонаціонального опитування населення України стосовно рівня та форм рухової активності. Проаналізовано причини позитивного та пасивного ставлення населення до занять спортом для всіх.

Представлены результаты общенационального опроса населения Украины относительно уровня и форм двигательной активности. Проанализированы причины положительного и пассивного отношения населения к занятиям спортом для всех.

Results of national interrogation of the population of Ukraine concerning a level and forms of sports activity are submitted. It is analysed the reasons of the positive and passive attitude of the population to sports for all.

Розглянуто особливості функціонування системи залучення населення до рухової активності в Україні в другій половині ХХ ст. Проаналізовано результативність системи, даний перелік основних причин недосконалості даної системи в радянський період та роки незалежності держави, визначено передумови формування в Україні системи спорту для всіх.

Рассмотрены особенности функционирования системы привлечения населения к двигательной активности в Украине во второй половине ХХ в. Проанализирована результативность системы, дан перечень основных причин несовершенства данной системы в советский период и годы независимости государства, определены предпосылки формирования в Украине системы спорта для всех.

The features of functioning of the system of the populationТs involvement into the physical activity in the second half of the XX century are considered. The analysis of the systemТs productivity has been conducted; the list of the principal causes for imperfection of the given system during the Soviet period as well as during the years of the state independence has been presented; preconditions for the formation of the Sport for All system in Ukrainehave been defi ned.

Висвітлено теоретико-методологічні основи та практичні питання формування системи спорту в Україні. Обгрунтовано концепцію гуманізації процесу залучення населення до рухової активності, а також структурно-функціональні особливості формування даної системи. Описано сучасні технології державного управління спортом. Подано рекомендації до вдосконалення системи підготовки менеджерів спорту.

Освещены теоретико-методологические основы и практические вопросы формирования системы спорта в Украине. Обоснованы концепция гуманизации процесса привлечения населения к двигательной активности, а также структурно-функциональные особенности формирования данной системы. Описаны современные технологии государственного управления спортом. Даны рекомендации по усовершенствованию системы подготовки менеджеров спорта.

Запропоновано концепцію гуманізації процесу залучення населення до рухової активності під час дозвілля для зміцнення здоров'я як методологічної основи формування системи спорту для всіх. Проаналізовано сутність спорту для всіх і особливості його розвитку у світовому контексті. Досліджено систему залучення населення до рухової активності в Україні у другій половині XX ст. Визначено ієрархію цілей, функції, структуру системи спорту для всіх. Розкрито значення та принципи державного управління ним, запропоновано технології такого управління, зокрема, стратегічного планування, соціального проектування та соціального моніторингу. Обгрунтовано концептуальний підхід і змістові компоненти підготовки менеджерів спорту для всіх.

Описано інтелектуальний механізм побудови індивідуальної навчальної траєкторії в адаптивних системах дистанційного навчання та контролю знань, який базується на моделі, в основі якої лежать елементи теорії графів і квантування знань. Застосування розробленого механізму надає змогу організувати процес навчання відповідно до рівня знань, швидкості проходження, якості засвоєння навчального матеріалу та інших індивідуальних параметрів тих, хто навчається.

Запропоновано новий підхід до побудови бази знань адаптивних систем дистанційного навчання, метою якого є спрощення процедури підготовки навчального матеріалу до імпорту в бази знань, до встановлення взаємозв'язків між окремими елементами бази знань і їх подальше використання для побудови індивідуальної траєкторії навчання.

Описано алгоритм і програмну реалізацію модуля автоматизованого квантування лекційного матеріалу на підставі інтелектуального аналізу природномовних текстів у процесі побудови бази знань (БЗ) адаптивних систем дистанційного навчання. Результатом даного дослідження є спрощення процедури підготовки лекційного матеріалу до імпорту в БЗ; встановлення взаємозв'язків між окремими елементами БЗ, визначення властивостей та їх подальше використання для побудови індивідуальної траєкторії навчання.

Описано побудовану модель представлення знань в адаптивних системах дистанційного навчання. Модель включає всі етапи функціонування бази знань системи, тобто збір, збереження, пошук і адаптивну видачу навчального матеріалу.

Обгрунтовано проблему кадрового забезпечення фітнес-індустрії України. Мета роботи - вивчити сучасний стан проблеми кадрового забезпечення у системі оздоровчого фітнесу в Україні. Теоретичний аналіз та узагальнення наукової літератури, джерел та інформації світової мережі Інтернет, метод порівняння та зіставлення, системний аналіз, організаційний аналіз, експертна оцінка. За останні роки зросла увага науковців до кадрової проблематики у сфері фізичної культури і спорту, зокрема - оздоровчого фітнесу. Посилення соціального значення професійної діяльності фахівців фітнес-індустрії зумовлено новими соціально-економічними змінами, розбудовою нашої держави відповідно до нових ринкових умов. Процеси трансформації, глобалізації та інтеграції, що відбуваються нині у системі оздоровчого фітнесу в Україні вимагають вдосконалення її кадрового забезпечення. Доведено необхідність забезпечення ринку праці конкурентоспроможними фахівцями, оскільки у професійному середовищі відзначається дефіцит кваліфікованого фітнес-персоналу та невідповідність компетентностей у значній частині наявних кадрів сучасним викликам. Висновки: актуалізувалася потреба наукового обгрунтування концепції кадрового забезпечення в системі оздоровчого фітнесу в Україні для подолання виявлених суперечностей між існуючою практикою та вимогами сьогодення.

Мета роботи - теоретично обгрунтувати, розробити та експериментально перевірити систему оцінювання рівня сформованості цінностей здорового способу життя студентів у процесі фізичного виховання. Для вирішення поставленої мети використовувалися такі методи дослідження - аналіз та узагальнення літературних джерел і документальних матеріалів, педагогічне постереження, педагогічне тестування, педагогічний експеримент, соціологічні методи дослідження (анкетування), метод антропометрії, методи визначення функціонального стану організму, методи оцінки рівня фізичного здоров'я (за методикою Г. Л. Апанасенка), методи визначення рухової активності, тестування теоретичних знань, методи математичної статистики. У дослідженні брали участь 108 студентів та 120 студенток закладів вищої освіти м. Києва. Визначено компоненти ціннісного ставлення студентів до здорового способу життя та уточнено критерії та показники їх сформованості: когнітивний (знання про здоров'я, здоровий спосіб життя, цінності здоров'я, аксіологічні установки на досягнення мети), мотиваційно-ціннісний (ставлення до власного здоров'я, позитивні емоції, інтерес та потреби до здорового способу життя), діяльнісний (вчинки та поведінка, що сприяють здоровому способу життя, дотримання вимог здорового способу життя у повсякденному житті). На основі визначених критеріїв та показників охарактеризовано рівні сформованості цінностей здорового способу життя: високий, достатній, задовільний та критичний. Виявлено, що більшість студентів мають критичний рівень сформованості цінностей здорового способу життя (юнаки - 75,93 %, дівчата - 72,5 %). Висновки: дістали подальшого розвитку наявні напрацювання щодо оцінки відношення студентів до здорового способу життя та сформованості їх ставлення до оздоровчої діяльності; на підставі аналізу даних емпіричних досліджень відзначено значне розходження між декларованою цінністю здоров'я, здорового способу життя та поведінковими установками студентської молоді. На основі одержаних даних запропоновано напрями модернізації фізичного виховання студентів, що сприятимуть формуванню цінностей здорового способу життя.

Уключення гольфу до олімпійських видів спорту, а також процес його глобалізації, комерціалізації та професіоналізації зумовлюють перспективи розвитку цього виду спорту в рамках національного й міжнародного масштабу. Незважаючи на зацікавленість населення до занять гольфом в Україні, його позитивний розвиток в останні роки, спостерігаємо низку проблем. Мета роботи - здійснити комплексний аналіз розвитку гольфу у світі та Україні, окреслити основні проблеми та визначити перспективи його сучасного розвитку. Методи досліджень - аналіз даних спеціальної науково-методичної літератури, офіційних нормативно-правових документів, опитування, аналіз даних Інтернет, SWOT-аналіз, зіставлення, узагальнення. Визначено сучасні тренди світового гольфу, серед яких - суттєве зростання популярності й географії поширення гольфу; збереження провідних позицій США в розвитку гольфу; концентрація системи гольфу в Європі до 92 % усіх професійних гравців та 90 % майданчиків для гольфу; упровадження до 2020 р. єдиної світової системи гандикапів; уніфікація стандартів підготовки та сертифікації тренерів, суддів, грінкіперів; прогрес бізнес-індустрії гольфу тощо. Досліджено сучасні виклики, що впливають на подальший розвиток гольфу в Україні: недосконалість законодавчого забезпечення розвитку спорту й сприяння діяльності суб'єктів системи вітчизняного гольфу; низький рівень мотивації різних верств населення до занять гольфом у країні; відсутність відділень із гольфу в дитячо-юнацьких спортивних школах; відставання матеріально-технічної бази розвитку гольфу від рівня більшості країн світу; невідповідність сучасним вимогам науково-методичного супроводження розвитку гольфу та кадрового забезпечення й ін. Розроблено стратегічні напрями, цілі й завдання розвитку гольфу в Україні на період до 2030 р. Висновки: обгрунтована стратегія розвитку гольфу в Україні дасть змогу гідно репрезентувати державу у світовому спортивному співтоваристві, популяризувати гольф як вид активного відпочинку в системі здорового способу життя громадян та сприяти консолідації нації.

Надано розроблені та апробовані нові методи вирішення проблеми автоматизованої побудови адаптивної траєкторії навчання в інтелектуальних адаптивних системах передачі та контролю знань на основі визначення поточного стану студента, оцінювання ймовірностей переходу між станами в часі в залежності від поставленої навчальної мети, встановлених параметрів конкретного студента та параметрів навчального матеріалу. Запропоновано функціональну оптимізацію адаптивної траєкторії навчання з використанням квантового генетичного алгоритму вищих порядків. Досліджено такі показники якості розробленої адаптивної системи передачі та контролю знань як: релевантність побудованої адаптивної траєкторії навчання, цілісність представлення адаптованого навчального матеріалу, якість контролю знань, якість засвоєння нових знань, зручність та зрозумілість інтерфейсу користувачів, автоматизація процесу структурування та імпорту навчального матеріалу, використовуваність технічних засобів, використовуваність праці викладачів та експертів, час відповіді системи, відновлюваність даних, цілісність бази знань, сумісність. Одним з основних методів дослідження став експеримент, який дозволив оцінити рівень досягнення поставленої мети та технічні параметри програмних засобів. Експериментом вважається автоматизована побудова і вибір оптимальної для конкретного студента адаптивної траєкторії навчання, проходження занять студентом відповідно до цієї траєкторії, внесення цієї адаптивної траєкторії у базу знань системи із зазначенням оцінки рівня досягнення поставленої мети. Таким чином, кожне проходження дисциплін студентами уточнює і удосконалює процедуру побудови адаптивної траєкторії навчання з урахуванням накопичених знань. Розроблена адаптивна система передачі та контролю знань удосконалюється і "навчається" в процесі навчання студентів. Визначено методи оцінки ймовірності досягнення поставленої навчальної мети в залежності від параметрів моделі студента і параметрів адаптивної траєкторії навчання. Впровадження і використання розробленої інтелектуальної адаптивної системи передачі та контролю знань дозволяє підвищити якість навчального процесу, раціональніше використовувати трудові, технічні та матеріальні ресурси закладів освіти шляхом автоматизації та адаптації процесу оволодіння знаннями.