Розглянуто та проаналізовано сучасну методологію наукознавчого дослідження. Наведено основні підходи до оцінки результатів наукометричного та експертного аналізу та її критерії. Сформульовано вимоги до комплексного наукознавчого дослідження, спрямованого на виявлення тенденцій та перспектив розвитку наукової проблеми. Виходячи з досвіду авторів, обгрунтовано необхідність застосування оптимального набору методів прикладного наукознавства з метою визначення пріоритетів розвитку конкретної дослідницької області.

Розглянуто піонерські праці М. А. Белова (1878 - 1923 рр.), надруковані в першій чверті XX ст. і ще недостатньо поціновані. Викладено ідеї вченого, розвинуті у концепціях сучасних дослідників.

Розглядається історія вивчення в Україні проблеми старіння з другої половини ХIХ ст. до наших днів. Підкреслено зв'язок розвитку сучасної геронтології з діяльністю Академії наук України та її президента, академіка О.Богомольця. Окреслено пріоритети геронтологічної науки України.

Проаналізовано процес утворення Академії наук в Україні, історичні передумови її становлення та особливості діяльності на ранньому етапі її історії. Показано роль у цьому процесі М. С. Грушевського, М. П. Василенка, В. І. Вернадського та інших діячів науки і культури України. Підкреслено, що вже в перші роки діяльності Академії багато уваги приділялося медико-біологічним проблемам, створювалися спеціалізовані інститути медико-біологічного профілю. Вказана тенденція збереглася і надалі, про що свідчить, зокрема, факт обрання на пост Президента академії в період з 1928 по 1962 рр. таких видатних представників медико-біологічної думки, як Д. К. Заболотний, О. О. Богомолець і О. В. Палладін.

Наведено відомості щодо видатних лікарів, які народилися та працювали в Україні та різних регіонах Російської імперії, а також про лікарів-українців за походженням, що народилися та працювали за межами країни. Словник відбиває все поліетнічне розмаїття лікарського стану, що зумовлено багатовіковим переплетінням історичної долі різних народів. Висвітлено життєвий шлях багатьох забутих або непоціновавих свого часу лікарів, діяльність яких стала тим грунтом, на якому розвивалась медицина наукова. Словник подає інформацію про понад 500 осіб.

Приведены ведомости о выдающихся врачах, которые родились и работали в Украине и разных регионах Российской империи, а также о врачах-украинцах по происхождению, которые родились и работали за пределами страны. Словарь отражает все полиэтническое многообразие состояния медицины, которое было обусловлено переплетением исторической судьбы разных народов. Освещен жизненный путь многих забытых или недооцененных в свое время врачей, чья деятельность стала той почвой, на которой развивалась медицина научная. Словарь представляет информацию о более 500 личностях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р259

Рубрики:

Вікова патологія

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р259я1

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто вплив сесії АН і АМН СРСР 1950 р., присвяченої проблемам фізіологічного вчення акад. І. П. Павлова, на розвиток фізіологічної науки в Україні. Висвітлено погляди на проблему учасників цих подій і наступних їх дослідників.

Проаналізовано шляхи історичного розвитку біоетики як основи природничо-наукового світогляду від її першопочатків до сьогодення. Розглянуто різні аспекти біоетичного підходу - екологічну та медичну етику, зокрема етичні аспекти геронтології як важливої комплексної проблеми сучасності. Підкреслено, що біоетичні засади становлять характерну рису сучасної наукової парадигми.

Проаналізовано біоетичні підходи як одну з основ сучасного природничо-наукового світогляду. Розглянуто основні складові біоетики - екологічну етику, медичну етику, зокрема етичні аспекти геронтології як важливої комплексної проблеми сучасності. Підкреслено, що біоетичні засади становлять характерну особливість сучасної наукової парадигми.

Розглянуто процес становлення і подальшого розвитку еколого-етичних засад та їх значення для сучасного природознавства. Розглянуто роль зазначених підходів у підтриманні громадського здоров'я і довголіття людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*334.6

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*334.6е(4УКР)л

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р.д(4УКР)

Рубрики:

Персоналії лікарів та вчених в галузі охорони здоров'я та медицини

Шифр НБУВ: Ж14597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто погляди вчених на зміст дослідницьких напрямів в галузі етики: напрямків, які одержали назви прикладної й оптимальної етики, етики екологічної, біоетики, практичної біоетики, глибинної та поверхневої екології. Оцінено альтернативність генної інженерії до традиційних напрямків етики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е4д(28)

Шифр НБУВ: Ж14597 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано нищення української медицини владою в 30-ті роки XX ст.

Статтю присвячено постаті О. О. Богомольця, президента Академії наук України в 1930 - 1946 рр. Показано, що після закінчення медичного факультету Київського університету ключову роль у формуванні світогляду майбутнього вченого відіграв учень І. І. Мечникова, професор В. В. Підвисоцький, який керував кафедрою загальної патології. Як зазначається, саме зв'язок О. О. Богомольця з мечниковською школою викликав у нього інтерес до вивчення проблем імунітету і реактивності. Описано також вплив іншого новоросійського професора, М. Г. Ушинського, який долучив О. О. Богомольця до ідей видатного патолога В. В. Пашутіна та до бактеріологічних досліджень. Значну увагу приділено ролі О. О. Богомольця у перебудові структури Академії наук України: створенню інститутів замість окремих лабораторій, кафедр і кабінетів, забезпеченню їх сучасним обладнанням та залученню до них здібних молодих вчених. Проаналізовано наукові праці вченого, присвячені насамперед вивченню реактивності організму в нормальному і патологічному стані. Підкреслено, що дослідження О. О. Богомольця сприяли розвиткові майже всіх галузей патологічної фізіології. Він створив концепцію фізіологічної системи сполучної тканини, розробив і запровадив у практику антиретикулярну цитотоксичну сироватку (АЦС) як ефективний лікувальний засіб при різних захворюваннях, де потрібна стимуляція захисних сил організму і репаративних процесів.

Зазначено, що Національна академія наук України від самого свого заснування і до сучасності була важливою ознакою нашої держави і в складних суспільно-політичних процесах XX століття відігравала роль системоутворюючого національного центру, сприяла консолідації суспільства та виявленню ресурсів його розвитку. Висвітлено діяльність її президентів Володимира Вернадського, Ореста Левицького, Миколи Василенка, Володимира Липського, Данила Заболотного, Олександра Богомольця, Олександра Палладіна, Бориса Патона в контексті завдань, що стояли перед українською державою і суспільством.