Наведено результати досліджень і визначено ефективність застосування біопрепаратів у технологіях вирощування ярої пшениці та вівса в грунтово-кліматичних умовах Малого Полісся України. Дослідні ділянки характеризувались дерново-глибоко-карбонатними легкосуглинковими грунтами з глибиною гумусового шару 52 см і вмістом елементів живлення: азоту 121,5 мг, фосфору 181,39 мг та калію 114,93 мг на кілограм грунту. Вміст гумусу в грунті дослідних ділянок - 4,46 %, рН сольовий - 7,60. На дослідних ділянках проведено традиційний обробіток грунту обертовим плугом ПОН-5/4 на глибину 22 см. Сівба насіння проводилась сівалкою СЗ - 3,6. Одночасно з сівбою насіння сівалка локально вносила нітроамофоску нормою 1 ц/га (N16P16K16). Для визначення ефективності застосування біопрепаратів у технологіях вирощування цих ярих зернових культур, на полі було визначено облікові ділянки з різними схемами внесення препаратів Азотофіт (0,1 л/га), Біокомплекс-БТУ для зернових культур (0,5 л/га) та ФітоХелп (0,5 л/га). Біопрепарати вносили в баковій суміші з карбамідом (10 кг/га). На ділянках із застосовуваними препаратами одержано приріст врожайності ярої пшениці) від 3,8 до 6,2 ц/га порівняно з контролем (врожайність на контролі - 30,8 ц/га). Найбільший врожай зерна 37,0 ц/га одержано на ділянці з дворазовим внесення Біокомплексу-БТУ для зернових культур та біофунгіциду ФітоХелп. На ділянках з одноразовим підживленням Азотофітом врожайність зерна становила 34,6 ц/га, а із дворазовим обприскуванням Біокомплексу-БТУ для зернових культур - 36,1 ц/га. Застосування біопрепаратів у вирощування ярої пшениці забезпечило економічний ефект у межах від 1285 до 1538 грн/га. Внесення біопрепаратів на посівах вівса забезпечило приріс врожайності на 3,7 ц/га або 13 % (при одноразовому внесенні Азотофіту) та на 5,6 ц/га або 20 % (при дворазовому внесенні Біокомплексу-БТУ). Завдяки збільшенню валового збору зерна одержано економічний ефект 1250 і 1618 грн/га.

Дослідні ділянки характеризувались дерново-підзолистими супіщаними грунтами з глибиною гумусового шару 57 см з вмістом елементів живлення: азоту 82,2 мг, фосфору 194,3 мг та калію 66,6 мг на кілограм грунту. Для підготовки грунту та закладання плантацій і догляду за рослинами міскантусу застосовувались машини загальгого призначення та розроблені фахівцями філії спеціальні технічні засоби (міскантусосаджальна машина, просапний культиватор та культиватор-рослинопідживлювач). Витрата палива для закладання плантацій міскантусу і догляду за однорічними рослинами склала 190 кг/га, а загальні витрати коштів на виконання технологічних операцій - 42633 грн/га. Після першого року вегетації середня висота куща міскантусу сягала 168 см. Кількість стебел в кущі 24 шт. Врожайність сухої маси - 3,5 т/га. У другому році вирощування міскантусу проведено внесення гербіциду, підживлення рослин, подрібнення однорічних та збирання дворічних рослин міскантусу. Збирання біомаси міскантусу проводилось за роздільною трифазною технологією з використанням мульчатора EURO OPEN TL 230, роторних граблів STAR 360/10 та прес-підбирача тюкового Z-224/2. Витрата палива на виконання технологічних операцій у другому році вирощування міскантусу склала 69 кг/га, а загальні витрати коштів на виконання технологічних операцій - 4172 грн/га. У третьому році вегетації міскантусупроведено лише підживлення рослин та збирання біомаси. Витрата палива на виконання технологічних операцій в третій рік вирощування міскантусу склала 60 кг/га, а загальні витрати коштів на виконання технологічних операцій - 3170 грн/га. По закінченні вегетеції на третьому році вирощування середня висота куща міскантусу становила 428 см. Кількість стебел у кущі - 35 - 52 шт. Врожайність сухої маси - 22,3 т/га. За результатами досліджень встановлено, що в регіональних умовах Західної Украни для закладання енергоплантацій міскантусу затрати коштів становлять понад 49 тис. грн, а термін їх окупності становить 4,1 роки.

Мета роботи - визначення експлуатаційно-технологічних та енергетичних показників тракторів під час виконання робіт в агрегаті з сільськогосподарськими машинами. Випробування машинно-тракторного агрегата (МТА) проводилось в агротехнічні терміни виконання робіт машинами, які агрегатувалися з тракторами. Показники визначалися за стандартизованими методиками для випробування машин. Умови проведення випробувань були характерними для Західного регіону України. Фахівцями нашої установи проведено випробування тракторів John Deere 6630 та Challenger МТ 665 в реальних умовах експлуатації. Трактор Deere 6630 працював з плугом обертовим RS 100, обприскувачем Maxxor 40, культиватором-гребенеутворювачем GH 4500, сівалкою Aeromat 8S, картоплесаджалкою UN 3100 і картоплекопачем-навантажувачем Clean Flow 2000. Дослідження роботи трактора Challenger МТ 665 В проводилось в агрегаті з грунтообробними і посівними машинами - вертикально-фрезерним культиватором Aquila-6000, сівалкою Rapid A 600S, плугом обертовим MF 725-7FC та бороною дисковою Razol Zenith RXH. Випробування проводились на полях, які характеризувалися темно-сірими лісовими легкосуглинковими грунтами. Висновки: під час виконання технологічних операцій МТА на базі трактора John Deere 6630 виконували технологічні операції з робочими швидкостями від 4,1 до 8,5 км/год. Питома витрата палива за змінним часом становила 2,2 - 18,4 кг/га, а завантаженість двигуна трактора в агрегаті з машинами - від 34 % до 94 %. У процесі випробувань трактор Challenger МТ 665 В працював з робочими швидкостями: під час фрезерування грунту - 2,7 км/год; на сівбі озимої пшениці - 10,2 км/год; на оранці - 8,6 км/год і на дискуванні - 9,2 км/год. На цих режимах роботи трактор працював без перезавантажень двигуна і забезпечив плавність ходу. Продуктивність МТА на базі трактора Challenger МТ 665 В коливалася від 1,34 до 4,4 га/год. Питома витрата палива за змінним часом на виконання сільськогосподарських робіт становила від 5,5 кг/га до 16,4 кг/га.

Мета роботи - дослідження експлуатаційно-технологічних та агротехнічних показників дисколапових агрегатів. Методи досліджень: аналітичні та експериментальні дослідження комбінованих дисколапових агрегатів для обробітку грунту. Технічні засоби для усунення ущільнення грунту повинні здійснювати його обробіток нижче горизонту ущільнення та бути сконструйовані так, щоб велика кількість рослинних залишків не впливала на якість обробітку та не виникав ризик забивання робочих органів. Для задоволення цих вимог фірми-виробники техніки пропонують дисколапові агрегати, конструкції яких являють собою комбінацію важкої дискової борони та глибокорозпушувача. Ці агрегати виготовляються за двома компонувальними схемами: два ряди дискових робочих органів, установленні в передній частині агрегата - два-чотири ряди розпушувальних лап (залежно від моделі машини) - один ряд вирівнювальних дисків - прикочувальний коток; два ряди дискових батарей, розміщенні між ними лапи-глибокорозпушувачі та різними типами котків приєднаними у задній частині агрегата Wil-Rich DC, Sunflower 6000, John Deere 2310, John Deere 726, Salford 699 S тощо. Фахівцями нашої установи проведено випробування двох моделей дисколапових агрегатів - комбінованого дисколаповового глибокорозпушувача серії Simba SLD 460 під час обробітку грунту після збирання зернових культур, та культиватора Wil-Rich DC IV 25-28 під час передпосівного обробітку грунту на зораному полі. Висновки: за результатами випробувань встановлено, що дисколапові агрегати Simba SLD 460 в агрегаті з трактором Challenger MT 665D та Wil-Rich DC з трактором Massey Ferguson MF 8690 виконують технологічний процес з хорошими агротехнічними та експлуатаційно-технологічними показниками.

Мета роботи - визначення сучасних напрямків розвитку конструкцій грунтообробних машин для лісового господарства на основі аналізу перспективних машин виробництва провідних зарубіжних фірм. Методи досліджень: аналітичні та статистичні дослідження - аналізування інформації у вітчизняних та зарубіжних наукових та виробничих джерелах. У лісових господарства України для обробітку грунту застосовуються лісові плуги. Однак, вони не можуть забезпечити якісного виконання технологічного процесу, а в умовах складного рельєфу місцевості (зазвичай у гірських районах) та низинних заболочених місцях їх застосування неможливе. Лісові плуги також нездатні проводити обробіток грунту на зрубах з великою кількістю пнів і деревних залишків. У скандинавських країнах більша частину грунту в лісовому господарстві обробляється машинами з активним приводом робочих органів. Машини такого типу також набувають поширення в лісових господарствах Польщі, Чехії тощо. Грунтообробні машини з активним приводом робочих органів умовно можна розділити на ротаційні плуги і грунтові фрези. На ринку представлені грунтові фрези виробництва фірм "SLPKrtiny" і "FaoFarLesni technikas.r.o." (Чехія) "ОТL" (Польща), ВАТ "Лідсельмаш" (Білорусь), ДП "ЛІАЦ" (Україна). Фірми "FaoFarLesni technikas.r.o." "ОТL", і, "SeppiM" випускають ротаційні плуги (фрез плуги) та подрібнювачі коріння і грунту. Шведська фірма "Bracke Forest" для обробітку грунту пропонує агрегати, так звані скаріфікатори, які поділяються на два види: дискові розпушувачі та культиватори дискретного мікропідвищення. Висновки: для досягнення задовільних показників якості обробітку грунту у складних умовах лісогосподарських підприємств необхідно застосовувати машини з активним приводом робочих органів. З метою ослаблення імпортозалежності лісового господарства України вітчизняним машинобудівним підприємствам доцільно налагодити виробництво перспективних грунтообробних машин з урахуванням сучасних тенденцій розвитку лісової грунтообробної техніки.

Мета роботи - дослідження експлуатаційно-технологічних та агротехнічних показників сучасних культиваторів виробництва вітчизняних підприємств. Методи досліджень - аналітичні та експериментальні, польові, експлуатаційно-технологічні, агротехнічні, енергетичні дослідження. Для обробітку грунту після оранки українські аграрії, зазвичай, застосовують культиватори типу КПС, які оснащенні двома рядами стрілчастих або долотоподібних лап. Ці культиватори працюють в агрегаті із зубовими боронами і проводять розпушування, часткове подрібнення і незначне вирівнювання поверхні грунту. Після культивації для доведення показників кришіння, вирівняності, щільності посівного шару грунту до агротехнічних вимог фермери змушені застосовувати агрегати передпосівного обробітку грунту. Враховуючи потреби аграріїв, вітчизняні підприємства почали виготовляти культиватори з вищим рівнем комбінованості, які за один прохід полем підготовляють грунт для сівби насіння сільськогосподарських культур. Фахівцями проведено випробування культиватора суцільного обробітку КПСП-4 і декількох моделей сучасних культиваторів українського виробництва - КПГД-4 і КПС-8 WILL HARVEST (ТзОВ "Агромаш-Калина"), КГН-4 "Поділля" і КГУ-4,4 "Поділля" (ТОВ "Красилівагромаш"). Сучасні моделі вітчизняних культиваторів обладнані стрілчастими або долотоподібними лапами з S-подібними пружинними стійками, вирівнювачами, зубовими гребінками і котками. Висновки: за результатами випробувань встановлено, що сучасні вітчизняні культиватори мають вищі показники якості виконання технологічного процесу та приблизно однакові експлуатаційно-технологічні показники відповідно до культиватора типу КПС. Набір робочих органів сучасних культиваторів дає змогу культиватору виконувати розпушування, подрібнення, вирівнювання та ущільнення поверхневого шару грунту і готовити його до сівби за один прохід полем.

Мета роботи - визначення основних напрямків і тенденції розвитку конструкцій машин для садіння лісових культур на основі аналізу технічних засобів для лісовідновлення виробництва вітчизняних і зарубіжних підприємств і компаній. Методи досліджень - аналітичні та статистичні дослідження - аналізування інформації у вітчизняних та зарубіжних наукових та виробничих джерелах. Проаналізовано конструкційні особливості двох типів машин для садіння лісових культур: лісових саджалок з нерухомими та хиткими сошниками, а також комбінованих грунтообробно-саджальних машин з фрезерними робочими органами для обробітку грунту та карусельних саджальних пристроїв для садіння саджанців із закритою кореневою системою. Розглянуто конструкції лісових саджалок виробництва фірм ПАТ "Спецлісмаш" (Україна), "OTL" (Польща), "Egedal" (Данія), "Steinwendner" і "Quickwood" (Австрія). Фірми-виробники продукують лісові саджалки без саджального апарата або з різними типами саджальних апаратів: променевими, дисковими, стрічковими, важільними з хитким захватом тощо. Проаналізовано конструкційні особливості карусельних саджальних головок M-Planter Oy і Risutec Oy (Фінляндія), а також Bracke Forest Ab та EcoFrasen (Швеція). Висновки: машини для відтворення лісових культур розвиваються за такими напрямками: удосконалення конструкцій лісових саджалок для безперервної роботи; на лісовідновлюваних роботах поширюються технології, які передбачають суміщення технологічних операцій підготовки грунту із садінням саджанців; комбіновані лісосадильні пристрої (садильні головки, карусельні садильні пристрої) навішуються на стрілу екскаваторів або харвестерів здійснюють підготовку грунту методом створення дискретних мікропідвищень за допомогою фрезерних або копальних робочих органів; комплектування машин для відтворення лісових культур комп'ютеризованими системами для керування і контролю технологічних параметрів процесу садіння саджанців.

Мета роботи - визначення ефективності застосування біопрепаратів у технології вирощування льону олійного. Методи досліджень - польовий, лабораторний, візуальний та порівняльно-розрахунковий. Дослідні ділянки характеризувались дерново-глибоко-карбонатними легкосуглинковими грунтами з глибиною гумусового шару 52 см і вмістом елементів живлення: азоту 121,5 мг, фосфору 181,39 мг та калію 114,93 мг на кілограм грунту. Вміст гумусу в грунті дослідних ділянок - 4,46 %, рН сольовий - 7,60. На дослідних ділянках проведено мульчування грунту на глибину 15 см. Для сівби насіння застосовувалась сівалка СЗ-3,6. Боротьба з бур'янами проводилась хімічним методом. Ефективність застосування біопрепаратів у технології вирощування льону олійного визначалась на ділянках з різними схемами внесення біопрепаратів: I - контроль; II - одноразове внесення біоактиватора росту рослин Азотофіт-р (0,1 л/га); III - дворазове внесення біостимулятора росту рослин Біокомплекс-БТУ для технічних культур (0,35 л/га); IV - одноразове внесення робочого розчину біоактиватора росту рослин Азотофіт-р (0,1 л/га) + біоінсектицид Бітоксибацилін-БТУ (4 л/га); V - дворазове внесення робочого розчину біостимулятора росту рослин Біокомплекс-БТУ для технічних культур (0,35 л/га) + біоінсектицид Бітоксибацилін-БТУ (4 л/га). Біопрепарати вносили в баковій суміші з карбамідом (10 кг/га). Висновки: застосування біопрепаратів на посівах льону олійного забезпечило підвищення врожайності насіння в межах від 1,3 до 2,6 ц/га, а приріст врожайності склав від 10,8 % до 21,6 %. Економічний ефект від внесення препаратів коливався від 1060 до 1504 грн./га.

Мета роботи - обгрунтування комплексу технічних засобів для обробки і зберігання плодоовочевої продукції для технічного оснащення плодоовочевого кооперативу в межах об'єднаної територіальної громади (ОТГ). Методи досліджень - діалектичний метод пізнання, методи системного підходу, абстрактно-логічний метод, а також факторний, економіко-статистичний, соціометричний та монографічний методи. Проведено дослідження роботи наявних плодоовочевих кооперативів у Західному регіоні України, за результатами яких встановлено що: їхня діяльність обмежується лише наданням послуг з вирощування та реалізації свіжих ягід сезон плодоношення, коли вартість реалізації продукції є найнижчою; більшість кооперативів не мають обладнання для переробки та приміщень для зберігання продукції. Щоб підвищити додану вартість плодово-овочевої і ягідної продукції кооперативи встановлюють лінії з переробки та зберігання продукції. Проаналізовано конструкції та експлуатаційно-технологічні показники і обгрунтовано обладнання для первинної обробки, передреалізаційної підготовки, заморожування та сушіння плодоовочевої продукції. Досліджено і проаналізовано виробництво плодоовочевої продукції селянськими господарствами в межах окремої ОТГ та обгрунтовано перелік, продуктивність і підібрано номенклатуру технічних засобів для функціонування територіального плодоовочевого кооперативу. Висновки: найбільш вагомою проблемою виробництва плодоовочевої продукції в господарствах населення є відсутність обладнання для переробки і зберігання продукції. Тому під час створення кооперативу насамперед необхідно приділити увагу вирішенню цієї проблематики. Встановлено, що реалізація продукції після первинної і передреалізаційної обробки та заморожування і сушіння дає змогу одержати додаткові надходження в розмірі 102 0525 грн. Вартість складських приміщень для зберігання та машин для передреалізаційної підготовки плодоовочевої продукції - 6 857 тис. грн, термін окупності вкладень - 6,7 років.

Мета роботи - зменшення деградації грунтів та підвищення їх родючості на основі раціонального поєднання сівозмін і використання мінеральних добрив, які сприяють частковому розкисленню грунтів, застосування проміжних посівів сидеральних культур та внесення біологічних препаратів для підвищення гумізації рослинних залишків, фіксування азоту з повітря і мобілізації елементів живлення з грунту. Методи досліджень - польовий, лабораторний, візуальний та порівняльно-розрахунковий. Враховуючи результати аналітичних досліджень, грунтовідновлювальна сівозміна для підкислених грунтів Західного регіону України повинна складатися з таких культур: поле 1 - овес із післяукісним підсівом олійної редьки на сидерат; поле 2 - люпин; поле 3 - жито з післяукісною сівбою люпину на сидерат; поле 4 - льон олійний. Для живлення рослин використовувалися мінеральні добрива з розкислювальним ефектом, а також виконувались позакореневі підживлення органо-мінеральними добривами та біопрепаратами. Як органічні добрива передбачалось застосувати післяжнивні залишки та сидеральні культури. Для поліпшення і пришвидшення розкладання та гуміфікації рослинних залишків було внесено біодеструктор стерні. За діючою градацією [1] грунт дослідних ділянок має низький рівень вмісту гумусу, забезпеченість рухомими формами фосфору - підвищена, обмінним калієм - середня, легкогідролізованим азотом - низька. За ступенем кислотності pH 4,9 урунти відносяться до середньокислих. Висновки: упровадження грунтовідновлювальної сівозміни забезпечило 4790 грн/га прибутку на сівозмінній площі, включаючи прибуток від вирощування сільськогосподарських культур на полях сівозміни 2029 грн/га та вартість новоутвореного гумусу 2940 грн/га. Рівень рентабельності від упровадження запропонованої грунтовідновлювальної сівозміни - 27 %.

Мета дослідження - визначення ефективності різних систем живлення льону олійного в зональних умовах Західного Лісостепу. Методи досліджень - польовий, лабораторний, візуальний та порівняльно-розрахунковий. Для проведення досліджень було закладено ділянки з різними системами удобрення: ділянка I - контроль, без добрив; ділянка II - традиційна система живлення - внесення мінеральних добрив в рядки (нітроамофоска 1,2 ц/га) одночасно із сівбою та підживлення льону олійного аміачною селітрою 0,5 ц/га у фазі "ялинка"; ділянка III - органічна система живлення - обробка насіння препаратами Азотофіт (1 л/т), ХелпРост насіння (2 л/т) , МікоХелп (2 л/т), Липосам (0,3 л/т); внесення біопрепарату Граундфікс 5 л/га під передпосівний обробіток грунту; дворазове позакореневе внесення біопрепаратів Азотофіт (0,1 л/га), ХелпРост ріпак (1 л/га), ХелпРост бор (1 л/га), ОрганікБаланс (0,4 л/га), ФітоХелп (0,4 л/га) і Липосам (0,3 л/га) у фазах "ялинка" та бутонізації; ділянка IV - інтегрована система живлення - традиційна система живлення + перше і друге позакореневе біопрепаратами за такою ж схемою як на ділянці III. Для контролю кількості бур'янів на всіх ділянках у фазі "ялинки" вносили гербіциди. Для знищення шкідників на двох ділянках I, III та IV було проведено обприскування посівів інсектицидом, а на ділянці II біоінсектицидом Бітоксибацилін-БТУ (7 л/га). Висновки: застосування інтегрованої системи живлення льону олійного дозволило одержати врожайність насіння 16,71 ц/га та прибуток 4114 грн/га. На ділянці з органічною системою живлення врожайність насіння - 12,52 ц/га, а прибуток 2790 грн/га.

Мета дослідження - виконати конструкційно-технологічний аналіз сучасних зернових сівалок виробництва ТзОВ "Агромаш-Калина". На основі проведено аналізу запропоновано рекомендації щодо використання сівалок у господарства різних видів агроформувань. Методи дослідження - аналітичні та експериментальні, польові, експлуатаційно-технологічні, агротехнічні, енергетичні дослідження. Для зменшення собівартості продукції в аграрне виробництво впроваджуються ресурсоощадні технології на базі мінімальної, стрічкової та нульової систем обробітку грунту, які передбачають використання різних типів грунтообробних машин і агрегатів. Тому аграріям необхідні посівні агрегати, які можуть забезпечувати сівбу на полях з різними параметрами передпосівного стану грунту. Протягом кількох попередніх років українські виробники техніки представили нові машини і комплекси для сівби насіння зернових культур, результати досліджень яких не наведено в наукових джерелах. Одними з таких машин є механічна стерньова зернова сівалка моделі КASI та дисковий посівний комплекс GALAXI виробництва ТзОВ "Агромаш-Калина". Посівний комплексу GALAXI може виконувати сівбу на полях з традиційною, мінімальною технологіями обробітку грунту. (Mini-Till), а зернова сівалка моделі КASI, крім того може проводити сівбу та полях з обробітком No-Till. Дослідженнями встановлено, що якість виконання технологічного процесу відповідала вимогам нормативних документів, продуктивність за змінним часом посівного комплексу GALAXI становить 3,11 га/год, а сівалки КASI - 2,42 га/год. Висновки: за результатами випробувань встановлено, що механічна стерньова зернова сівалка моделі КASI та дисковий посівний комплекс GALAXI мають задовільні показники якості виконання технологічного процесу та експлуатаційно-технологічні показники. Досліджувані машини можуть застосовуватися в агропромисловому виробництві України і зменшити імпортозалежність від поставок зарубіжних машин аналогічного призначення. Посівні машини моделей КASI слід рекомендувати для агроформувань, котрі висівають культури на площах 200 - 300 га. Посівний комплекс GALAXI буде ефективним для господарств з площами посівів 700 - 800 га.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213.6-27

Рубрики:

Соя

Шифр НБУВ: Ж70575 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито технології вирощування й збирання льону олійного та льону-довгунця в Західному регіоні України. Розроблено на підставі аналізу результатів багаторічних досліджень Львівської філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого та дисертаційних досліджень і розраховано на керівників і фахівців сільськогосподарських підприємств, органів управління АПК, науковців, викладачів, аспірантів і студентів навчальних закладів різного ступеня акредитації. Узагальнено та систематизовано результати наукових досліджень техніко-технологічних рішень вирощування і збирання льону-довгунця та льону олійного.