Проведено клініко-генеалогічні та молекулярно-генетичні дослідження у 55-ти хворих з різними видами спадкових стромальних дистрофій рогівки (ССДР) та у 16-ти клінічно здорових членів їх родин. Одержані результати свідчать про відносний характер клінічних ознак в диференційній діагностиці ССДР. Показано, що в дитячому віці молекулярно-генеалогічні дослідження дозволяють виявити присутність мутантного варіанта гена TGTBI, що є єдиним методом визначення виду та типу ССДР. У дорослих пацієнтів такі дослідження дають змогу впевнено проводити диференційовану діагностику різних типів дистрофій, а також прогнозувати характер захворювання та рекомендувати оптимальну тактику лікування.

У 55-ти больных с разными видами наследственных стромальных дистрофий роговицы (НСДР) и у 16-ти клинически здоровых членов их семей проведены клинико-генеалогические и молекулярно-генетические исследования. Полученные результаты свидетельствуют об относительном характере клинических признаков в дифференциальной диагностике НСДР. Показано, что в детском возрасте молекулярно-генеалогические исследования позволяют обнаружить присутствие мутантного варианта гена TGTBI, будучи единственным методом определения вида и типа НСДР. У взрослых пациентов такие исследования дают возможность уверенно проводить дифференциальную диагностику различных видов и типов дистрофий, а также прогнозировать характер течения заболевания и рекомендовать оптимальную тактику лечения.

Ультраструктурні дослідження транспортних процесів у хоріоретинальних структурах сітківки, проведені у кроликів після загального хронічного рентгенівського опромінення, показали порушення функцій бар'єрних структур хоріоретинального комплексу, які призводять до підвищення їх проникності. Встановлені зміни розглянуто як фактори можливого розвитку дистрофії сітківки після опромінення рентгенівськими променями в малих дозах.

Ультраструктурные исследования транспортных процессов в хорио-ретинальных структурах сетчатки, проведенные у кроликов после общего хронического рентгеновского облучения, показали нарушения функций барьерных структур хорио-ретинального комплекса, которые приводят к повышению их проникновения. Установленные изменения рассмотрены как факторы возможного развития дистрофии сетчатки после облучения рентгеновскими лучами в малых дозах.

Изучено влияние экстракта донника (ЭД) в сравнении с препаратом "ФиБС" на ультраструктуру гепатоцитов (ГЦ) кроликов. Показано, что под влиянием ЭД в ГЦ усиливаются процессы внутриклеточного метаболизма за счет активации белоксинтезирующей, энергообразующей и других функций. Выявлено увеличение в клетках пластического материала, способствующего повышению их резистентности.

Экспериментальное исследование проведено на 12 кроликах (24 глаза). Всем животным выполнена задняя закрытая субтотальная витректомия с последующей 30-суточной тампонадой перфторорганическим соединением (ПФОС) - правый глаз; "легким" силиконовым маслом или физраствором (левый глаз). Электронно-микроскопическое исследование проведено после завершения тампонады через 7, 14 и 30 сут. После 30-суточной тампонады применяемых веществ, структуры сетчатки отвечают однотипными изменениями. Однако эти изменения относятся к разряду реактивных, а не повреждающих, и носят обратимый характер. ПФОС могут рассматриваться как кандидаты для проведения кратковременной тампонады.

Представлены результаты исследования, которое позволяет рекомендовать высокочастотную электросварку биологических тканей (параметры электрического тока: напряжение - 14 - 16 В, сила тока 0,1 А, частота 66 кГц) для ретинопексии в ходе трансвитреальных вмешательств калибром инструментов 20 G при наличии стекловидного тела.

Наведено результати дослідження, яке дозволяє рекомендувати високочастотне електрозварювання біологічних тканин (параметри електричного струму: напруга - 14 - 16 В, сила струму 0,1 А, частота 66 кГц) для ретинопексії в процесі трансвітреальних втручань калібром інструментів 20 G за наявності склоподібного тіла.

Після моделювання контузії очного яблука легкого ступеня у кроликів виявлені ультраструктурні зміни хоріоретинального комплексу, що в подальшому можуть призводити до розвитку дегенеративних змін очного дна.

После моделирования контузии глазного яблока легкой степени у кроликов выявлены ультраструктурные изменения хориоретинального комплекса, что в дальнейшем могут приводить к развитию дегенеративных изменений глазного дна.

Показано, что разработанный авторами способ обработки роговиц, полученных из энуклеированных глаз, включающий двухмоментное воздействие Triton X-100 и гидроксида аммония до и после ультразвуковой обработки, позволяет получить бесклеточный модуль стромы роговицы с наименьшим повреждением ультраструктуры коллагеновых волокон.

Показано, що розроблений авторами спосіб обробки рогівок, одержаних з енуклейованих очей, що включає двомоментну дію Triton X-100 і гідроксиду амонія до і після ультразвукової обробки, дозволяє одержати безклітинний модуль строми рогівки з найменшим ушкодженням ультраструктури колагенових волокон.

В результаті моделювання контузії очного яблука легкого ступеня у кроликів визначено ранні та первинні ушкодження ультраструктури нервових волокон зорового нерва, які проявляються пошкодженнями нейротрубочок і нейрофіламентів, а також мітохондрій в аксонах нервових волокон.

В результате моделирования контузии глазного яблока легкой степени у кроликов определены ранние и первичные повреждения ультраструктуры нервных волокон зрительного нерва, которые проявляются повреждениями нейротрубочек и нейрофиламента, а также митохондрий в аксонах нервных волокон.

Вивчено вплив тампонади вітреальної порожнини перфторорганічних сполук на ультраструктуру сітківки, який показав подібність виявлених в ній змін з тими, що спостерігаються за використання стандартної тампонуючої речовини - "легкого" силіконового масла. У зв'язку з цим ПФОС може бути запропонований для лікування різних форм відшарування сітківки як короткочасної тампонади вітреальної порожнини.

Изученно влияние тампонады витреальной полости перфторорганических соединений на ультраструктуру сетчатки, которое показало сходство выявленных в ней изменений с теми, что наблюдаются при использовании стандартного тампонирующего вещества, - "легкого" силиконового масла. В связи с этим ПФОС может быть предложен для лечения разных форм отслаивания сетчатки в качестве кратковременной тампонады витреальной полости.

Встановлено, що в епіцентрі порогової лазерної дії виникає незворотня загибель фоторецепторних клітин після всіх видів лазерного впливу. Найменшу пошкоджувальну дію на біполярні, гангліозні та мюллеровські клітини має лазерне випромінювання довжиною хвилі 810 нм у порівнянні з лазерами довжиною хвилі 577 нм та 532 нм у режимах їх порогового впливу.

Установлено, что в эпицентре порогового лазерного действия возникает необратимая гибель фоторецепторных клеток после всех видов лазерного влияния. Наименьшее повреждающее действие на биполярные, ганглиозные и мюллеровские клетки имеет лазерное излучение длиной волны 810 нм в сравнении с лазерами длиной волны 577 нм и 532 нм в режимах их порогового влияния.

Грунтуючись на проведеному дослідженні, можна припустити, що на тлі хронічного увеїту з одного боку виражені дистрофічні та некротичні зміни епітеліальних клітин із активацією метаболізму клітин самої капсули, а з іншого боку - зміни продукції капсулярного колагену. Обидва механізми порушують цілісність капсули кришталика, всмоктувальну функцію епітелію кришталика, що в результаті викликає помутніння кришталика, але дані припущення вимагають більш тривалого та глибокого вивчення із залученням великої кількості досліджуваних з різними видами увеїтів.

Основываясь на проведенном исследовании, можно допустить, что на фоне хронического увеита с одной стороны выражены дистрофичные и некротические изменения эпителиальных клеток с активацией метаболизма клеток самой капсулы, а с другой стороны - изменения продукции капсулярного коллагена. Оба механизма нарушают целостность капсулы хрусталика, всасывающую функцию эпителия хрусталика, который в результате вызывает помутнение хрусталика, но данные предположения требуют более длительного и глубокого изучения с привлечением большого количества исследуемых с разными видами увеитов.

Показано, що метанол викликав первинні і суттєві пошкодження гангліозних клітин (ГК) сітківки. Серед ГК найбільш вразливими були клітини дрібних і середніх розмірів. В динаміці спостереження деструктивні зміни наростали як в ГК, так і відростках мюллеровских клітин. Виявлено, що найбільш чутливими до пошкоджень ультраструктурами досліджуваних клітин є мітохондрії, що призводить до суттєвих порушень енергетичної функції клітин. Паралельно з явищами деструкції в ГК спостережено ознаки посилення білоксинтезувальної діяльності, що є проявом компенсаційно-відновлювальних процесів в них.

Показано, что метанол вызвал первичные и существенные повреждения ганглиозных клеток (ГК) сетчатки. Среди ГК наиболее уязвимыми были клетки мелких и средних размеров. В динамике наблюдения деструктивные изменения нарастали как в ГК, так и в отростках мюллеровских клеток. Выявлено, что наиболее чувствительными к повреждениям ультраструктурами исследуемых клеток являются митохондрии, что ведет к существенным нарушениям энергетической функции клеток. Параллельно с явлениями деструкции в ГК отмечались признаки усиления белоксинтетической деятельности, что является проявлением компенсаторно-восстановительных процессов в них.

Вивчали вплив 14-денної тампонади перфторорганічних сполук (ПФОС) на структуру сітківки ока кролика; порівнювали дію ПФОС, фізіологічного розчину, «легкої» та «важкої» силіконової олії в динаміці після завершення тампонади. Виявлені гідропічні зміни в сітківці після завершення 14-денної тампонади використаних речовин відносяться до розряду реактивних, а не пошкоджувальних і носять зворотний характер. До кінця строків спостереження ультраструктура сітківки практично відновлюється. Виходячи з цього, ПФОС можуть розглядатися як альтернатива для проведення короткочасної тампонади.

Изучали влияние 14-дневной тампонады перфторорганических соединений (ПФОС) на структуру сетчатки глаза кролика; сравнивали действие ПФОС, физиологического раствора, «легкой» и «тяжелой» силиконовой масла в динамике после завершения тампонады. Обнаруженные гидропическая изменения в сетчатке после завершения 14-дневного тампонады использованных веществ относятся к разряду реактивных, а не повреждающих и носят обратимый характер. К концу срока наблюдения ультраструктура сетчатки практически восстанавливается. Исходя из этого ПФОС могут рассматриваться как альтернатива для проведения кратковременной тампонады.