Исследовано содержание глиального фибриллярного кислого белка (ГФКБ) в структурах головного мозга крыс, родившихся у интактных самок и самок, подвергнутых стрессу. Установлено, что содержание ГФКБ в сером и белом веществе мозга на 15-й день постнатального развития потомства крыс, испытавших стресс, снижено. На 30-й день постнатального развития обнаруживалось повышенное содержание ГФКБ в коре и варолиевом мосту и несколько сниженное - в полосатом теле и мозжечке. Полученные результаты свидетельствуют о заметных нарушениях в формировании промежуточных филаментов астроцитов у животных, испытавших пренатальный стресс.

Виявлені зміни вмісту маркера проміжних філаментів цитоскелета астрогліальних клітин - гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ) у структурах головного мозку щурів - фронтальній корі, медіальному таламусі, смугастому тілі, гіпокампі та варолієвім мосту - під час вироблення пасивно-оборонного навику в щурів. Робиться припущення про участь ГФКБ у забезпеченні синаптичної пластичності, що лежить в основі формування пам'яті.

Ключ. слова: однократное облучение, нейроспецифические белки, NCAM, ГФКБ, S100beta, гематоэнцефалический барьер
Індекс рубрикатора НБУВ: Р361-29

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі результатів порівняльного аналізу впливу одноразового та фракціонованого рентгенівського опромінення встановлено різний характер розподілу гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ) у морфофункціональних структурах головного мозку залежно від умов опромінювання. Виявлено, що вплив іонізуючого випромінювання у дозі 0,25 Гр спричиняє підвищення рівня метгемоглобіну у крові, що свідчить про розвиток гемічної гіпоксії. На підставі результатів кількісного аналізу вмісту ГФКБ у структурах головного мозку гіпоксичних самок-щурів, встановлено, що гемічна гіпоксія призводить до змін внутрішньоклітинного вмісту двох форм білка, а також до модифікації їх співвідношення, що дозволяє припустити не тільки зміни у кількості астрогліальних клітин, але і перебудову у системі проміжних філаментів астроцитів. Доведено, що фракціоноване опромінення щурів у малих дозах призводить до реорганізації астроцитарних філаментів у нащадків і свідчить про залучення астрогліальних клітин у нейрохімічні процеси мозку, характерні для віддалених наслідків радіації. Зазначено, що дані зміни вмісту ГФКБ під час постнатального розвитку щурів за умов дії пренатального стресу пов'язані з регіональними онтогенетичними відмінностями у гліальному визріванні та з гормональною дією у разі стресорного впливу, що може свідчити про порушення формування гліальних філаментів астроцитів.

Проаналізовано сучасні дані зарубіжних і вітчизняних досліджень стосовно біохімічних властивостей та функціонального значення гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ). ГФКБ розглянуто як основний білок проміжних філаментів диференційованих астроцитів. В імунохімічних дослідженнях цей маркер застосовують в діагностиці пухлин, вивченні астроцитарного розвитку та гліозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р252.725

Рубрики:

Кисневе голодування. Асфіксія

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив хронічного емоційного стресу та етанолу за дози 0,5 г/кг на вміст нейроспецифічного білка клітинної адгезії (NCAM) та гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ) у корі головного мозку, гіпокампі, стріатумі, мозочку, довгастому мозку разом з варолієвим мостом. За умов емоційного стресу виявлено підвищення концентрації NCAM та ГФКБ у корі головного мозку, а вміст загального білка суттєво зменшився у всіх досліджених відділах мозку. Курс етанолу в дозі 0,5 г/кг протягом 7 днів викликав у інтактних щурів нерівнозначні зміни концентрації NCAM та ГФКБ у різних відділах мозку та підвищення вмісту загального білка лише у довгастому мозку разом з варолієвим мостом. Введення етанолу стресованим тваринам призвело до нормалізації зумовлених стресом змін, таких як відносна вага надниркових залоз, вміст загального білка у більшості відділів мозку, але не нормалізувало поведінки щурів під час тесту "відкрите поле". Не відбувалось також зменшення концентрацій NCAM та ГФКБ у корі мозку, приріст яких спостерігався за умов стресу. Можливо, що означені зміни вмісту NCAM та ГФКБ відносяться до специфічних складових хронічного емоційного стресу і безпосередньо не залежать від стану системи гіпофіз - надниркові залози. Крім того, введення етанолу стресованим щурам призводить до критичного (більш ніж у 10 разів) підвищення вмісту ГФКБ у довгастому мозку разом з варолієвим мостом, що може бути пов'язано з явищем гліозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177-638

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Виявлено та розкрито організаційно-педагогічні засади історико-краєзнавчої діяльності піонерської організації України у 1960-ті рр., що охоплюють: історію становлення та розвитку історико-краєзнавчої діяльності піонерської організації України, її нормативне забезпечення, зміст (всесоюзні, республіканські й обласні краєзнавчі ігри, походи, акції, операції, естафети, рейди; марші червоних слідопитів; робота вуличних експедиційно-пошукових загонів, екскурсійно-туристична робота в літній період; створення експозицій та музеїв тощо), напрями, форми, навчально-методичне й інформаційне забезпечення. Вдосконалено наукові знання про історіографію проблеми та джерельну базу дослідження. Уточнено змістове наповнення поняття "історико-краєзнавча діяльність". Набуло подальшого розвитку висвітлення історії діяльності піонерської організації України в досліджуваний період. До наукового обігу введено маловідомі та невідомі архівні документи, історичні факти, пов'язані з історико-краєзнавчою діяльністю піонерської організації України у 1960-ті рр.

Монографія є спробою узагальнити досягнення наукового колективу кафедри психології та педагогіки розвитку дитини проаналізувати актуальні дослідження науковців факультету дошкільної та спеціальної освіти з проблеми тенденцій розвитку дошкільної освіти; психолого-педагогічних засад формування життєвої компетентності особистості дитини; теоретико-практичних аспектів соціалізації особистості та розвитку емоційного інтелекту дітей дошкільного віку; особливостей формування логіко-математичної, мовленнєвої компетентності дітей в умовах закладів дошкільної освіти.