Міститься інформація про новий, нетрадиційний шлях оцінювання фізичного стану спортсмена, заснований на аналізі показників респіраторної вологовтрати, біохімічних компонентів експірату, активності сурфактантної системи легень у поєднанні з параметрами зовнішнього дихання.

Дисертацію присвячено проблемі вивчення особливостей респіраторної вологовтрати і складу експірату у кваліфікованих спортсменів різних видів спорту у стані спокою та під час навантажень різної інтенсивності і обгрунтуванню методів визначення величини компонентів загальної фізичної працездатності організму спортсменів за цими показниками. Зміни обсягів респіраторної вологовтрати розглядаються як один з механізмів адаптації організму спортсмена до постійних фізичних навантажень, з однієї сторони, і як результат функціонування системи поверхнево-активних речовин легень, з іншої. Результати досліджень свідчать, що респіраторну вологовтрату можна розглядати як інтегральний прояв системних та організмових процесів, а склад видихуваного повітря є результатом нереспіраторних функцій легень, які знаходяться в залежності від рівня рухової активності людини. Аналіз отриманих даних дозволив визначити найбільш інформативні показники респіраторної вологовтрати, котрі корелюють з потужністю роботи, яку виконують спортсмени, і з функціональними показниками дихання і гемодинаміки. Це дозволило рекомендувати метод визначення цих показників для контролю за функціональним станом організму спортсмена.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.6 + Е70*446.33

Рубрики:

Біологічні основи формування рухових навичок і виховання фізичних якостей

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.9

Рубрики:

Спортивна медицина. Реабілітація

Шифр НБУВ: Ж25988 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*446.33 + Ч510.3

Рубрики:

Біологія людини

Біохімічні основи фізичного виховання

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто можливість удосконалення системи спортивного добору до швидкісно-силових видів легкої атлетики з урахуванням молекулярно-генетичних маркерів. Мета дослідження - пошук молекулярно-генетичних маркерів спадкової схильності до прояву високої фізичної працездатності у швидкісно-силових видах легкої атлетики. Виявлено, що спортсмени швидкісно-силових видів легкої атлетики вірогідно відрізняються від осіб, які не мають регулярного стажу занять спортом за розподілом алелей поліморфізму промотора гена ендотеліальної NO-синтази та розподілом генотипів за поліморфізмом гена матриксної металопротеїнази 2, а спортсмени, які спеціалізуються у різних видах, характеризуються генетичною різнорідністю. Встановлено найсприятливіші алелі для високої спортивної працездатності в різних швидкісно-силових видах легкої атлетики.

Вивчено генетично обумовлені особливості фізичної працездатності у спорті. Дослідження функціональних показників організму спортсменів з різними генотипами та рівня експресії генів у різних умовах показало, що поліморфізми генів, викликаючи кількісні та якісні зміни білків, зміни або втрату їх функціональної активності, обумовлюють індивідуальні відмінності у проявах фізичної працездатності та є прогностичними маркерами схильності до її розвитку. Визначено перелік генів, продукти яких впливають на процеси адаптації до напруженої м'язової діяльності і можуть слугувати молекулярно-генетичними маркерами розвитку як фізичних якостей зокрема, так і фізичної працездатності в цілому. Вперше встановлено особливості генотипів спортсменів різних видів спорту. Запропоновано алгоритм визначення спадкової схильності до прояву високої фізичної працездатності у різних видах спорту.

Для встановлення фізіологічної ролі гена eNOS в процесах адаптації до м'язової роботи і механізму впливу поліморфізму цього гена було досліджено рівень його експресії в клітинах крові спортсменів, адаптованих до різних видів фізичної роботи, а також його зміни під впливом фізичного навантаження. Встановлено, що у спортсменів, адаптованих до фізичних вправ аеробного характеру в клітинах крові в стані спокою спостерігається більш високий рівень mRNA eNOS, ніж у спортсменів, адаптованих до фізичних навантажень анаеробного характеру. Рівень експресії гена eNOS іNO-синтазна активність в тромбоцитах нижчі, ніж в моноцитах крові, як у осіб контрольної групи, так і спортсменів. Фізичні навантаження призводять до збільшення рівня експресії гена eNOS іNO-синтазної активності в тромбоцитах та їх зменшення в моноцитах крові кваліфікованих спортсменів.