Рассмотрены свойства свободного гироскопа, раскрыто понятие кинетического момента. Проанализированы особенности использования гироскопа в качестве курсоуказателя. Определены горизонтальная и вертикальная составляющие земного вращения. Проанализировано влияние ускорения на показания гирокомпаса, предложены методы предупреждения инерционных погрешностей. Освещено влияние качки на гирокомпас с пониженным центром тяжести чувствительного элемента. Определено условие апериодического перехода оси гирокомпаса в новое положение равновесия.

Розглянуто аналітичну модель функціонування зенітного ракетного комплексу (ЗРК) (зенітної ракетної системи) під час стрільби по одиночній цілі (перша ситуація застосування зенітних ракетних військ). Запропонована аналітична модель, на відміну від відомих, враховує надійність засобів, що застосовуються, можливості оперативного персоналу по веденню бойової роботи, резерви часу та поглинанні резерву часу та дозволяє за різноманітних вихідних даних аналітично досліджувати вплив цих факторів на ефективність застосування ЗРК (зенітної ракетної системи).

У цей час технічне забезпечення є найважливішою складовою всебічного забезпечення військ, а сили й засоби технічного забезпечення відіграють вирішальну роль у забезпеченні бойових дій і повсякденної діяльності військ. Проаналізовано кількісний і якісний стан системи технічного забезпечення зенітної артилерії Робітничої Селянської Червоної армії на момент початку Великої Вітчизняної війни. Зображено непростий процес становлення системи технічного забезпечення зенітної артилерії в період з 1941 по 1945 р.

Можливості продовження призначених показників зенітних керованих ракет (ЗКР) встановлюються за результатами виконання сукупності робіт, зокрема оцінювання і прогнозування на продовжуваний період показників надійності. Розроблено рекомендації з оцінювання показників залишкової збережуваності бортового обладнання ЗКР для прийняття рішення про встановлення призначених показників ЗКР.

В умовах, в яких знаходиться Україна після вторгнення росії, де ворог має набагато більше ресурсів, проблеми управління оборонними ресурсами для сектору безпеки й оборони є дуже актуальними. У подальшому наявність високоякісної оборонної продукції буде стримуючим фактором, зменшуючи ймовірність конфлікту і тим самим знижуючи соціальні та економічні витрати, пов'язані з веденням війни. Окремим напрямком забезпечення обороноздатності країни є оборонні закупівлі, які діють як економічний мультиплікатор, створюючи робочі місця та стимулюючи інвестиції в суміжні сектори. Однак ефективність цього мультиплікатора часто є предметом дискусій серед економістів. Економіка порівняльних переваг припускає, що країни, які спеціалізуються на виробництві певної оборонної продукції, більш ефективні у вибраному напрямку озброєння, але це призводить до складної мережі взаємозалежностей з країнами партнерами по іншим напрямкам озброєння. Зважаючи на це, життєвий цикл оборонної продукції є вирішальним фактором у визначенні її економічної життєздатності. Швидкий технологічний прогрес може зробити обладнання застарілим, що вимагатиме подальших інвестицій і потенційно може призвести до відволікання і так обмежених державних фінансів. Економії в коштах можна досягти за рахунок стандартизації обладнання в різних видах, родах Збройних Сил України. Витрати на оборону конкурують з іншими суспільними благами, такими як освіта та охорона здоров'я. Багато країн фінансують свої оборонні витрати за рахунок позик, що має наслідки для фіскальної політики та довгострокової економічної стабільності. Оборонне партнерство часто приносить економічні вигоди, в тому числі торговельні угоди й прямі іноземні інвестиції. Проте вони також можуть призвести до економічних санкцій або торговельного ембарго у випадках геополітичної напруженості. Таким чином, управління оборонними ресурсами є багатогранним предметом, який перетинається з різними сферами оборонного сектору, в тому числі державними фінансами, міжнародною торгівлею і промисловістю. Розуміння цих складнощів є важливим для прийняття обгрунтованих політичних рішень, які забезпечують баланс між національною безпекою і економічним добробутом громадян України.