Розглянуто сучасні концепції та практичні підходи щодо виробничого підприємництва, його мотиваційну модель, виробничу систему, стратегію і тактику підприємництва, його інформаційне забезпечення, використання ресурсів і виробничого потенціалу фірми. Окремі розділи присвячено питанням інноваційної та інвестиційної політики фірми, вартісному регулюванню підприємництва, фінансам та їх використанню.

Розглянуто найважливіші сучасні концепції і практичні підходи до виробничого підприємництва, його мотиваційну модель, виробничу систему як суб'єкт ринкових відносин, стратегію і тактику підприємництва. Проаналізовано сучасні форми підприємництва та його інформаційне забезпечення, використання ресурсів і виробничого потенціалу фірми. Висвітлено питання інноваційної та інвестиційної політики фірми, вартісного регулювання підприємництва, фінансів та їх використання, а також планування підприємницької діяльності.

Досліджено можливості використання методу аналізу ієрархій для упорядкування процесу обгрунтування франчайзингової стратегії та забезпечення більшої достовірності прогнозованих рішень. На базі досвіду діяльності франчайзера визначено критерії, якими господарюючий суб'єкт керується під час укладання з ним угоди та подальшого функціонування в якості франчайзи. Критерії або техніко-економічні параметри об'єднано в кластери, пріоритетність яких визначається через декомпозицію за рівнями ієрархії.

Розглянуто підхід до прогнозування соціально-економічних наслідків інтеграції України в світову економіку, зокрема, вступу до Європейського Союзу. Запропоновано алгоритм побудови стратегії інтеграції, який базується на оцінюванні її результатів в інших країнах і можливостей адаптації цих результатів до умов України.

Досліджено особливості макроекономічного моделювання залежно від економічної системи (командна економіка чи ринкова економіка); побудовано послідовність макроекономічного прогнозування та планування і проаналізовано сукупність факторів, які характеризують стан макросистеми. Доведено ефективність інтенсифікації франчайзингової діяльності в Україні як одного з факторів інноваційної моделі розвитку вітчизняної економіки.

Зазначено, що активізація інноваційної діяльності вітчизняних підприємств набуває принципового значення в контексті європейського вибору України і, відповідно, необхідності її інтеграції у високотехнологічне конкурентне середовище. Інтенсифікація інноваційної діяльності є передумовою виробництва конкурентоспроможної продукції та потребує злагоджених дій на мікро- та макрорівнях з метою постійної модернізації структури управління інноваційними процесами і підвищення її адаптації до мінливого зовнішнього середовища.

Проаналізовано та узагальнено причини та футурологію сучасної світової валютно-фінансової кризи, та досліджено суть банківської кризи в Україні.

Розглянуто проблеми розвитку машинобудівної галузі України та пошук можливих напрямів для вирішення завдань реструктуризації машинобудування в Україні з позицій відповідності цілям і пріоритетам сталого розвитку, оскільки істотних змін в українському машинобудуванні за останні роки не відбулось. Запропоновано системи економічних, адміністративних і соціально-психологічних методів для реалізації в Україні цілей і пріоритетів концепції сталого розвитку.

Проаналізовано економічний стан підприємств машинобудівної галузі Львівської області. Визначено найважливіші регіональні чинники розвитку машинобудування Львівщини. Зроблено висновки про можливість практичного застосування одержаних результатів і рекомендацій.

Досліджено можливості франчайзингу як чинника інтеграції української економіки у світове господарство. Розроблено алгоритм оцінювання привабливості франшиз і здійснено порівняльну оцінку конкретних франчайзингових пропозицій. Зроблено висновки про можливість практичного застосування одержаних результатів і рекомендацій.

Проаналізовано проблеми та досліджено перспективи розвитку вітчизняних підприємств на засадах франчайзингу. Розроблено послідовність реалізації франчайзингової стратегії. Зроблено висновки про можливість практичного застосування рекомендацій та одержаних результатів.

Розглянуто проблеми, пов'язані з реалізацією концепції сталого розвитку в Україні. Наголошено на необхідності реалізації Кіотського протоколу для забезпечення добробуту людини та суспільства загалом. Висвітлено основні положення концепції сталого розвитку та необхідність встановлення економічних пріоритетів для України.

Розглянуто напрямки та передумови інтеграції України у світову економіку. Запропоновано під час розроблення інтеграційної стратегії враховувати запропоновані види ризиків, які притаманні макроекономічному суб'єкту господарювання під час здійснення інтеграційних процедур, і які поділяються на ризики вступу та ризики функціонування. Проаналізовано шляхи уникнення або зменшення наслідків наведених ризиків.

Досліджено алгоритм обгрунтування змісту та послідовності кроків, необхідних для ефективного управління процедурами інтеграції України у світову економіку, зокрема, вступу до Європейського Союзу (ЄС). Як передумова доцільності європейського напряму інтеграції України розглянуто наявність відповідних чинників. Проаналізовано наявний досвід економічної співпраці України з європейськими організаціями й установами, зокрема, з Чорноморським Економічним співтовариством, угрупованням ГУАМ, участь України в Раді Європи. Запропоновано проводити порівняльну оцінку України з обраною країною (країнами) за такими параметрами: ВВП, рівень доходів на душу населення, рівень безробіття, рівень податкового навантаження на підприємців, індекси промислової продукції, індекси споживчих цін тощо; види та призначення спеціальних установ (організацій, комітетів, фондів), створених на макро- та мезоекономічному (регіональному, галузевому) рівнях для реалізації інтеграційних процедур і забезпечення пристосування економічних суб'єктів країни до нових реалій господарювання; види, зміст, вартість і тривалість політичних, правових, соціальних, фінансових та інших реформ, які проведено для підготовки інтеграції; позитивний і негативний досвід господарювання в обраній країні (країнах) після певного періоду їх діяльності у межах інтеграційного угруповання; можливі ризики, кількісна оцінка їх впливу на доцільність варіанта інтеграції з урахуванням системи прийомів і заходів, спрямованих на уникнення або зменшення негативних наслідків ризикованих подій. Запропоновано використовувати сформований так інформаційний масив як основу побудови альтернативних варіантів (песимістичних, реалістичних, оптимістичних) інтеграційної стратегії, враховуючих як політичні, так і фінансові, соціально-економічні, екологічні та інші пріоритети країни.